Бригадиру з харківського середовища, а нині газовому спекулянту не дають спокою лаври Бакая та Сацюка, які розпочали свій шлях у «велику політику» з Житомира. Заради цієї мети Миша Заславський навіть заснував у обласному центрі благодійний фонд на власне ім'я. А щоб придати більше блиску, намагається придбати звання «почесного працівника нафтогазової промисловості». Україна — батьківщина фахівців з газових махінацій. «Великі гравці» газового світу залишаються в пам'яті й досі. Проте переважно поза увагою залишаються справи сотень «середняків» — других і третіх осіб піраміди газового розкрадання. А це помилка, адже щоденна діяльність цих «темних коней» разом складає систему, яка в сумі вимиває мільярди гривень з нафтогазового комплексу країни. Наша розповідь — про одного з таких учасників «невидимого газового фронту».
Це Михаїл Віталійович Заславський. Нині він — перший заступник керівництва великого державного газового підприємства «Газ України», претендент на звання «заслужений газовик України» та посаду мера Житомира. Раніше — ідейний натхненник десятків газових афер та один з капітанів харківського кримінального авторитету «Данили». На газовому горизонті Михаїл Заславський з'явився раптово. У червні 2003 року його прийняли до дочірної структури «Нафтогазу» «Газ України», призначивши начальником відділу економічного моніторингу та взаєморозрахунків компанії. Як виявилося — це було лише початком. Але вже через два місяці він став власником посади заступника генерального директора ДП «Газ-тепло», який відповідав за розрахунки з електро- та теплогенеруючими підприємствами. Щоб уявити, наскільки стрімкою була кар'єра новоявленого газовика, потрібно розуміти, що до цього він не працював на жодній керівній посаді. Принаймні офіційно. Хоча на сайті благодійного фонду Михаїла Заславського, заснованого газовим баронам для участі в мерських виборах у Житомирі (тобто для введення в оману житомирських виборців), згадується деяке ТОВ «Здвиж 8008», директором якого Заславський працював у 2001–2003 роках.
Там же зазначається, що це був перший управлінський досвід Михаїла Заславського. Це не зовсім так. Фірма була створена як класична чиновницька схема для «бізнесу» за схемою державних контрактів. Згідно з «Вісником тендерних закупівель» контора поставила мазут для військових на суму 1,6 млн грн за результатами двох тендерів. Після цих двох тендерів фірма благополучно припинила діяльність. А весь управлінський досвід Заславського звівся до правильного розподілу викраденого між кишенею військових начальників та своєю власною. Миша у Першій столиці
Загалом, тема газових заслуг Михаїла Заславського, за які він отримав високу посаду, залишилася нерозкритою. А ключ до неї, як виявилося, лежить у харківському минулому Миші. Як зазначено в біографії, до 1997 року він був студентом, потім — до 2001 року — «незалежним консультантом з економіки та фінансів». Неофіційно — з 1993 року Михаїл Заславський числився активним членом бандформування «Данили»-Каратуманова (Віталія Данилова та Олега Каратуманова). На початку 90-х банда займалася звичайним для організованої злочинної групи того часу — рекетом, утриманням борделів, відбиранням бізнесу та захопленням «території» у конкурентів.
Усе це супроводжувалося стрільбою, бійками та, звичайно, кримінальними справами. Михаїл Заславський займав не першу сходинку в злочинній ієрархії, працюючи під керівництвом Вадима Вишневського, помічника «Данили». До сфери його «службових обов'язків» входило нехитре ремесло «вибивання» грошей у боржників та «потерпілих». Пізніше ця навичка стане в нагоді на «цивільній» роботі гопника. На щастя для майбутньої «білої» кар'єри Заславського організована злочинна група ще з середини 90-х років взяла курс на легалізацію діяльності. До виходу в світ групу підштовхувала міліцейська «крыша» у особі Олега Каратуманова, племінника колись всемогутнього генерал-полковника МВС Юрія Дагаєва. Намагався відповідати новому іміджу й Миша Заславський, освоївши, принаймні формально, юридичні науки в харківській академії з 1993 по 1997 рік. Але власне «білий» етап діяльності Заславського розпочинається з моменту переселення частини групування до Києва у 2000 році, коли їхнього головного покровителя та патрона Юрія Дагаєва призначили до Києва керівником Госуправління справами адміністрації президента України.
Тоді ж переселяється до Києва й Михаїл. Тендери в лавці зі дивною назвою «Здвиж 8008» були розминкою. Набагато більші прибутки сулив нафтогазовий комплекс, куди героя нашої розповіді був внедрений у 2003 році не без допомоги зв'язків своїх старших патронів. Вправи з «самовідбілювання» мало вплинули на зовнішність колишнього члена організованої злочинної групи. Заславський і досі виглядає як типовий «новий росіянин»: масивний золотий ланцюг напоказ, коротка стрижка, рубані, лаконічні фрази з великими вкрапленнями ненормативної лексики. Не вистачає малинового піджака. Проте — це не в моді. Миша в газовому бізнесі: головний по розрахункам
Не особливо змінилися й методи діяльності Заславського. Зокрема, він не дає іржавіти своїм «навичкам тиску». Будучи відповідальним за взаєморозрахунки з контрагентами «Газ-Тепла» та «Газу України», він неодноразово хвалився вмінням швидко «затиснути» потрібне місце боржника, щоб ефективно стимулювати рух цих самих розрахунків за газ у потрібний карман. Аспекти його діяльності в держкомпанії й досі суперечать Кримінальному кодексу.
Розповімо лише про деякі епізоди роботи колишнього харківського гопника в компаніях «Газ-тепло» та «Газ України». У листопаді 2004 року та січні 2005 року ДП «Газ-тепло» підписало договори про встановлення програмних комплексів автоматизації обліку спожитої теплової енергії та розрахунків абонентів за неї загальною сумою 980 тис. грн. Угода була ініційована Заславським, виконавцем було визначено деяке ТОВ «Мега-Синтез». Був навіть підписаний акт прийому-передачі, хоча насправді жодних програмних комплексів на держпідприємство встановлено не було. Гроші за вигадану програму пішли на рахунки ТОВ «Мега-Синтез» у харківський банк з подібною назвою — «Мегабанк». Саме в цьому банку, точніше в його київському відділенні, Михаїл Заславський отримує роботу в ранзі першого заступника у тому ж 2005 році вже після його звільнення з ДП «Газ-тепло». Перепочивши рік у дружньому банку, у 2006–2007 роках Михаїл Заславський знову при справах у «Газі України», цього разу вже в статусі першого заступника керівника. На цей раз наш герой вирішує не «розмінюватися» по дрібницях, а грати на більші суми.
Наприклад, у 2007 році Заславський від імені держпідприємства визнає перекупку деяким ТОВ «Медіум Емтес» боргових зобов'язань «Газ-тепло» перед «Луганськтеплокомунеенерго» на суму 32,5 мільйона гривень. І не лише визнає, але й переводить на рахунки перекупника більше половини. Вся проблема цієї угоди полягала в тому, що при боргу «Газ-тепло» перед «Луганськтеплокомунеенерго» у 109 млн грн борг «Луганськтеплокомунеенерго» перед «Газ-тепло» становив на 35 млн грн більше. І де-факто операція з переуступки боргу була виводом грошей держкомпанії на користь лавочки Заславського «Медіум Емтес» зі збільшенням боргу «Луганськтеплокомунеенерго». Як видимо, ця схема передбачає змову боржника з кредитором на користь третьої особи. До речі, в результаті за фактом афери таки порушили кримінальну справу, проте розслідування рухається вкрай повільно.
Миша в мерах?
Цинічні схемотехни завжди при справах. Тому Миша Заславський спокійно переживає всі бурхливі політичні перипетії та чудово знаходить спільну мову як з баригами з РОСУКРЕНЕРГО, так і з махінаторами типу Ігоря Діденка — нинішнього першого заступника «Нафтогазу». При цьому сфера його компетенції практично не змінилася — все та ж «грошова тема» взаєморозрахунків у «Газі України». З часом він став віртуозом мистецтва побудови схем боргового дебету-кредиту з місцевою владою. І, як багато його великих газових попередників, вирішив конвертувати навички та набуте «багатство» в політику. Точкою прикладання його зусиль став Житомир, де він збирався брати участь у мерських виборах. Місто взагалі славиться тим, що відкривало дорогу у «велику політику» найбільш одіозним газовим персонажам. Наприклад, тут по черзі ставали депутатами-мажоритарниками Бакай та Сацюк. Починаючи з осені, Михаїл Заславський особисто приїжджає в область — вирішувати боргові питання теплогенеруючих підприємств, а заразом і схиляти тамтешню бізнес-політичну «тусовку» на свою користь.
Заступник директора державної компанії заснував у Житомирі благодійний фонд. Про серйозність мерських намірів свідчить спроба Заславського змінити біографію. Якщо раніше у всіх його біографічних даних місцем його народження вказувався Харків, то нині це місто Житомир, з якого-де батьки маленького Миші переїхали до Першої столиці. Видимо, як елемент виборчого іміджу «майстра благодійних справ» новоявленому житомирянину порадили здобути звання «заслужений працівник газової промисловості». Цим питанням Михаїл Заславський зайнявся серйозно. І не біда, що для отримання цього звання потрібна відсутність сумнівних плям у біографії, а також мінімум десять років роботи в галузі, а не п'ять, як у його претендента. Як ми згадували вище, за останні два з половиною року Заславський дуже тісно співпрацював з першим заступником керівництва НАК «Нафтогаз України» Ігором Діденком. Останній за його проханням обивав пороги президентської канцелярії в пошуках можливості втиснути прізвище Заславський у президентські накази про нагородження, на які, як відомо, такий щедрий Гарант, що йде.