У найсекретнішому відомстві України — Службі зовнішньої розвідки — відбулася масштабна кадрова перестановка. 13 вересня 2017 року Петро Порошенко призначив на посаду голови СЗР Егора Божка. До цього момент посада залишалася вакантною з 29 квітня 2016 року, а Службою керували заступники голови СЗР — перший заступник Ігор Разінков (виконував обов'язки голови) та звичайні заступники Володимир Синькевич і Павло Пашковський. Однак незабаром після призначення Божка почалися звільнення: 9 жовтня звільнили Пашковського, 17 жовтня — першого заступника голови СЗР Ігора Разінкова, а 21 листопада — Синькевича. Офіційні причини звільнень так і не були оголошені. За даними джерел у розвідувальному середовищі України, причини криються у конфлікті між керівництвом СЗР та президентом щодо використання технічних можливостей Служби.
Незважаючи на скептичне ставлення суспільства до можливостей української розвідки, СЗР являє собою важливу структуру, передусім завдяки своїм технічним можливостям. За словами джерела у розвідувальному середовищі України, у розпорядженні відомства є потужні засоби для перехоплення інформації, радіоелектронної розвідки та прослуховування. Офіційний сайт СЗР підтверджує це, зазначаючи, що технічна розвідка є важливою системоутворюючою складовою Служби. На сайті вказується: «Технічна розвідка СЗР України забезпечує отримання спеціальними методами достовірної документальної інформації на каналах міжнародних телекомунікаційних мереж. Україна належить до держав, які мають потенціал для здійснення повного циклу радіоелектронної розвідки. Департамент технічної розвідки та його підрозділи, дислоковані в регіонах держави, мають унікальне обладнання, де працюють досвідчені фахівці у сфері радіоперехоплення та криптографії, системні програмісти та аналітики. Це дає змогу регулярно отримувати особливо цінну конфіденційну інформацію політичного, економічного, науково-технічного та військово-стратегічного характеру, забезпечувати активну участь української розвідки у боротьбі з міжнародним тероризмом та транснаціональною організованою злочинністю».
Саме ці широкі можливості щодо перехоплення інформації стали предметом особливої уваги президента Петра Порошенка та привели до конфлікту з попереднім керівництвом Служби. За даними джерел у СЗР, між керівництвом СЗР та Порошенком виникло взаємне непорозуміння щодо функцій та завдань відомства. Перші особи України недвозначно натякали керівництву розвідки, що основні загрози інтересам держави існують не зовні, а всередині країни. Президента та його радників цікавили технічні ресурси Служби — сучасні комплекси для стеження та прослуховування. За нормальних обставин вони мають використовуватися для потреб саме зовнішньої розвідки. Однак на Банковій вимагали, щоб ці «радари» були спрямовані всередину України та займалися відстеженням українських політиків, бізнесменів, а особливо — політичних опонентів діючого президента. Природно, це не мало жодного стосунку до зовнішньої розвідки.
Попереднє керівництво, хоча й не було налаштоване бунтівно, все ж давало зрозуміти, що не бажає займатися цими питаннями. Адже всі розуміють, що будь-яка влада тимчасова, і після її зміни обов'язково з'ясується, що СЗР займалася не своїми прямими функціями, а політичним стеженням в інтересах особисто президента. Тому натяки з Адміністрації президента щодо цільового використання техніки та персоналу Служби звільнене керівництво ніби «не розуміло».
Новий голова СЗР — Егор Божок — до призначення працював у Міністерстві закордонних справ. За даними джерел, протекцію йому надав нинішній заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Обидва одночасно працювали у Брюсселі: Єлісєєв був постійним представником України при ЄС, а Божок спочатку був заступником, а потім виконував обов'язки керівника місії України при НАТО. Останній факт, ймовірно, також сприяв призначенню нового голови Служби, оскільки він є «зрозумілою» людиною для західних союзників. Цікаво також, що напередодні призначення цивільній особі Егору Божку указом Порошенка було присвоєно звання лейтенанта.
При тому, що посада голови СЗР за табелем про ранги відповідає генеральському званню. За поясненнями джерел у СЗР, цивільного голову Служби навіть президентові України неможливо швидко звільнити — потрібно створювати спеціальну комісію, проходити певні процедури. Водночас військовослужбовця можна усунути практично миттєво наказом Верховного головнокомандувача. Таким чином, Петро Порошенко, на думку джерел, страхується на випадок, якщо й новий голова СЗР буде недостатньо уважний до прохань з Банкової.
Поряд з політичним тиском, у СЗР існує багато інших проблем, багато з яких не вирішуються роками й десятиліттями. За словами розвідувальців, будь-яка розвідувальна діяльність залежить від фінансування, а за кордоном — особливо. На жаль, обсяги коштів, які виділяються СЗР на оперативну діяльність та створення агентурних мереж за рубежем, дуже невеликі. У результаті вербування агентури за кордоном у СЗР з першого року незалежності України ведеться лише на папері. Майже всі «агенти», які нібито завербовані, — це іноземці з числа знайомих працівників СЗР або представники діаспори та просто люди, дружелюбно налаштовані до України, з якими працівники Служби спілкуються, видаючи себе за працівників українських дипломатичних представництв. До того ж, у багатьох країнах діяльність СЗР практично згорнута. Вербування у США та країнах Євросоюзу фактично не схвалюється керівництвом «щоб уникнути дипломатичного скандалу». А у Росії вербувати агентуру вкрай небезпечно, оскільки легко потрапити під контроль ФСБ. Звичайно, існують джерела інформації, які допомагають з ідеологічних міркувань, але вони, як правило, не входять до числа особливо цінних джерел, просто тому, що не працюють на відповідальних посадах і не мають доступу до дійсно важливої інформації.