Обшук у ПриватБанку був зупинений за особистим наказом президента. Спочатку гарантові телефонувала Валеріївна Гонтарева, а потім сам Петро Порошенко зателефонував прокурорам і наказав припинити обшук. Причина полягала в тому, що під час цього обшуку могла розкритися схема, за якою чиновники НБУ незаконно надали доступ російським фахівцям з компанії Kroll до бази даних клієнтів ПриватБанка. Про це прямо писали у докладній записці на адресу заступниці голови НБУ Рожкової працівники юридичного департаменту Національного банку. Однак, незважаючи на це, керівництво НБУ все одно прийняло рішення надати доступ російським спеціалістам до бази даних ПБ. Дані одразу ж потрапили до Росії. Найцікавіше, що про сторонній доступ до своїх серверів навіть не знали самі працівники департаменту інформаційних технологій ПриватБанка. Тому вивантаження бази в Російську Федерацію сприйняли як хакерську атаку.
Ця докладна записка про незаконний доступ стала основою для звернення до прокуратури — так розпочалося зовсім небажане для Національного банку розслідування, яке сьогодні завершилося обшуком у головному офісі топ-менеджерів ПриватБанка. Але чого ж так переполохалися в НБУ, що навіть залучили до справи президента? Розслідування вже мало повну картину схеми вивезення даних клієнтів банку — її ключовою фігурою виявилася заступниця голови НБУ Рожкова та деякий Михайло Ластовський. Ластовський — управляючий директор з розслідувань та претензійної роботи московського офісу детективного агентства Kroll. Саме він здійснив копіювання бази даних клієнтів ПБ до Росії. Факт незаконного доступу та подальшої витоку бази даних клієнтів ПБ загрожує не лише юридичними проблемами чиновникам Національного банку, які без належних повноважень передали доступ до банківської таємниці, яка потрапила до країни-агресора. Порушення закону при наданні доступу до банківської таємниці перетворюють отриману Kroll інформацію на нелегітимну. Тобто на таку, яка не може лягти в основу аудиторського звіту Kroll — так званого forensic audit ПриватБанка, на підготовку якого Національний банк витратив сотні (!) мільйонів гривень. Видимо, саме з цієї причини публікація цього звіту переносилася протягом двох місяців.