Кажуть, що білогарячка не проходить безслідно. Вона ніби випалює кору головного мозку, і розумові здібності неминуче занепадають. Багаторічне щоденне пияцтво також призводить до зневоднення мозку та неминучої деменції, тобто слабоумства. І це дуже сумно. Рівень дебільності Генеральної прокуратури України вже не смішить, а просто тривожить. Тут явно потрібна медична комісія. Це я про «Вгадай мелодію». Попередня експертиза аудіозаписів розмов Курченко та Саакашвілі показала, що записи склеєні з невеликих фрагментів різних розговорів із різним фоном та так далі. У відповідь спікер ГПУ говорить про те, що «за двома нотами не можна судити про мелодію», і що записів у них дуже багато. Так ніхто не сумнівається, що записів у вас дуже багато і склеїти з них можна що завгодно.
Але при чому це до тих записів, які ви оприлюднили? Блін, кожен наступний крок — ще більш дурний. Справді — тупі. За інформацією, у Генеральній прокуратурі вважають, що аналізувати записи розмов Михеїла Саакашвілі з Сергієм Курченко — це все одно, що вгадувати мелодію з двох нот, тобто неможливо. Про це заявив на брифінгу в середу прес-секретар ГПУ Андрій Лисенко. «Можна порівняти проведення цієї експертизи із завданням вгадати мелодію з двох нот. Тобто зробити висновок з двох нот, яка це мелодія, неможливо. Наприклад, ноти «Фа» і «Соль» — вони використовуються в різних музичних творах, але зробити повний висновок, до якого твору вони належать — неможливо», — зазначив він. З урахуванням цього, Лисенко попросив не вважати висновки попередної експертизи головними. «Треба розуміти, що у нас є спеціалізовані структури, які можуть провести відповідні дослідження», — сказав він. За словами прес-секретаря, записів розмов Саакашвілі набагато більше, ніж було продемонстровано. Їх багато годин, і всі записи оригінальні. Він повідомив, що Генеральна прокуратура готова залучити до експертизи цих записів міжнародних експертів, таких як американське ФБР та британський «Скотланд-Ярд».
Лисенко повідомив, що рішення про таке залучення приймає суд, якщо йому недостатньо експертизи місцевих фахівців. І ще одна перлина з надр генерального притулку розумово відсталих. З матеріалів справи Саакашвілі: «використовував для розмов по телефону Вайбер і залишав телефон у машині, тим самим перешкоджаючи слідству проводити оперативні заходи». Ну не дебіли? Ви ще використовуєте Вайбер? Готуйтеся, за вами прийдуть! Взагалі, і Луценко, і Порошенко дивовижні в одному аспекті. Крастися, ухилятися від податків, розпилювати бюджет вони вміють відмінно, розуму вистачає. А ось із державною діяльністю — ну хоч памперси надівай. Американці на своєму часі наполягали на зняттю Шокіна з посади генпрокурора. І домоглися.
І я ось одного не можу зрозуміти — як вони могли допустити призначення на посаду генпрокурора Юрія Луценка? Не знаю, хто у них там «дивиться» за цією сферою — але він явно не в темі. Як можна взагалі призначати на посаду генпрокурора політика? Та ще й «кишенькового» політика Порошенка? Як можна призначати на цю посаду людину без освіти, та ще й змінювати заради цього законодавство? Як можна було допустити призначення на цю посаду людину, яка ні дня не працювала в бізнесі і живе в розкішному будинку, на який сім'я Луценка ну ніяк не могла заробити. Я вже не кажу про ту луценківську нерухомість у Києві, яку переписав на себе Загорій. Як можна було допускати в цю сферу людину, яка багато років обслуговувала російського олігарха Бабакова, а можливо — обслуговує й зараз? А ви говорите — «зовнішнє управління». У тому й проблема, що його немає. Є якісь періодичні втручання, часто з ідіотським результатом. Втім, сподіваюся, що після останніх подій посольству США в Україні ситуація стала зрозумілішою. До речі, про нерухомість Луценка.
А я не знав, що Луценко одружений на дочці Януковича. Він стверджує, що живе в будинку тестя, який працював на автобазі, тому я так і подумав. Інакше просто неможливо пояснити походження будинку площею 859 квадратних метрів у елітному місці. «Центр протидії корупції показав фотографії будинку площею 859 кв м, у якому живе генеральний прокурор Юрій Луценко. Про це свідчать знімки, опубліковані в Facebook організації. Площа будинку, у якому живе Луценко, становить 859 кв м. Записана нерухомість на батька дружини Луценка Ірини, який «все життя працював на автобазі в Дубно». За отриманими даними, маєток Луценка знаходиться всього в 3,2 кілометрах від будинку Пшонки. «3,2 км — це відстань між маєтками Пшонки та Луценка. Але будинки генпрокурорів близькі не лише територіально, а й стилістично. Важко сказати, чи Луценку вдалося перевершити фірмовий «Пшонка-стиль», однак зовні все дуже схоже: гігантські хороми в котеджному містечку, охорона, поруч озеро, ліс», — йдеться в повідомленні. Варто зазначити, площа будинку Луценка більш ніж удвічі перевищує площу маєтку Пшонки — 859 і 320 квадратних метрів.
І ось напрошується питання, який результат Майдану чисто в прокурорській площині? Замість донецького жулика Пшонки ми отримали ще більш матерого ровенського жулика Луценка? Видимо, щось ми все-таки не доробили. І ще про дебільність. Затіявши суперопераційну комбінацію з Курченко, у якій, кажуть, «торпедою» поробив особисто начальник Департаменту «Т» СБУ Доценко — хлопці отримали новий геморой. А саме, Курченко заявив, що Саакашвілі він не знає і знати не знає, зате чудово знає Порошенка. І мовляв, цей «корупційний жиробас» так і не заплатив податки з продажу медіахолдингу UMH.
Так що, все-таки, з 400 мільйонів доларів, які Ложкін та Порошенко отримали за UMH? Курченко брешить, і вони податки в бюджет заплатили? Чи ні? І як бути з політичною та моральною оцінкою цієї історії? А то як-то забулося вже. А ж історія брудна. Червень 2013 року. Ложкін та Порошенко продають медіахолдинг Курченко, фактичному гаманцю Януковича. Зрозуміло, що видання, які входять до складу холдингу — приречені. На знак протесту головний редактор «Форбс-Україна» Федорін уходить з видання. Гине «Кореспондент». «Сім'я» Януковича таким чином знищує нелояльні видання і збільшує свою медіа-підтримку. А потім, спустя зовсім небагато часу ці два козли стають першими особами держави і «борцями з режимом». А UMH типа продали під нестерпним тиском. Гарний тиск — 400 мільйонів баксів.
І все-таки, були сплачені податки чи ні? І напоследок. Ходив слух, що Луценко — «я стомився, я мухожук»? Ага, не дочекаєтеся. Де ж він харчуватися буде? Згадайте, як Юрій Вітальйович усіма чотирма лапами чіплявся за посаду міністра внутрішніх справ при Януковичі. Так що й тут буде сидіти до останнього … поки не посадять. Хоча, як кажуть, щури першими біжать з корабля. Та й досвід зради у Юрія Вітальйовича величезний. Як і у Петра Олексійовича. Так що, тут або гадюка – жабу, або навпаки.
P.S. Згаданий у статті начальник Департаменту «Т» Даніїл Доценко — цікава фігура, зі «скоростиглих». Дві біографії. Перша. Народився 22 травня 1974 року в Чернівцях у сім'ї викладача історії Чернівецького університету доцента Петра Івановича Яценюка та викладачки французької мови Марії Григорівни Яценюк (уроджена Бакай, 1943 р. н.), уродженки Коломиї, батьки й досі продовжують жити в Чернівцях. У грудні 1992 року 18-річний Арсеній разом із сином тогочасного губернатора Чернівецької області Валентином Гнатишиним брав участь у створенні в Чернівцях юридичної фірми «ЮрЕк Лтд», яка займалася питаннями приватизації, і очолював її до 1997 року.
Одночасно Арсеній навчається на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, який закінчує в 1996 році (спеціальність — юриспруденція). Друга. Доценко Даніїл Ігорович. У 1997 році закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. До 2014 р. працював у Чернівецькому УСБУ. У 2014–2016 роках — начальник одного з управлінь Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Закритим указом президента Порошенка на початку червня 2016 року Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим відновило свою роботу, з дислокацією в м. Херсон. Його очолив полковник Доценко Данило Ігорович. «У зв'язку з діяльністю цього управління посилиться українська присутність у Криму і мінімізуються спроби експортувати «російську весну» з території тимчасово окупованого півострова», — сказав під час візиту з нагоди переведення в новий будинок у м. Херсон новоствореного управління 9 червня 2016 року голова СБУ України Василь Грицак.
За деякими даними, полковника Доценка на нову посаду рекомендував Грицаку начальник Департаменту захисту національної державності СБУ генерал Віктор Кононенко. 14 лютого 2017 року Данило Доценко переведений на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області. 22 серпня 2017 року призначений начальником Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. На якій посаді служив Доценко в УСБУ Чернівецької області — скромно не вказується. З 2014 року починається його стрімка кар'єра. Зараз він генерал-майор, начальник Департаменту «Т». І, за чутками, то чи «Вовк», то чи «Заєць». До того ж ще — кум Яроша. Цікавий пасьянс складається. І Грицак якось дивно на цій історії не піарить себе. Станіслав Речинський, «ОРД»