«Справа Лабутина – Заярнюка». Як влада намагається приховати власне розкрадання гучними «справами»

Сьогодні в Румунії поліція затримала екс-керівника «Укрспирту» Михайла Лабутина, якого Україна оголосила в розшук Інтерполу. Однак малоймовірно, що Лабутина буде видано Україні, оскільки існують незаперечні докази того, що ця справа є політично мотивованою. Вона являє собою розправу над Лабутиним за те, що він спробував перекрити корупційні схеми в «Укрспирті», організовані вищим керівництвом ГПУ та Адміністрацією Президента України. Як відомо, виробництво спирту завжди було в Україні «царським бізнесом», тобто бізнесом Президента та його оточення. Спроба змінити цю ситуацію привела до переслідування Михайла Лабутина. Причому ГПУ потрібно було виявити ревність перед Президентом, і заради цього в надрах ГПУ була вигадана цілком група, яка нібито збиралася влаштувати в Україні не більше, не менше — збройний переворот. Хоча для нинішньої влади спроба розрушити корупційну схему дійсно є спробою «перевороту». До групи прокурорські фальсифікатори зібрали знайомих Лабутина, один з яких — Павло Заярнюк — нині перебуває під вартою, незважаючи на всю абсурдність звинувачень.Але про все по порядку. Усі значні статки в нашій країні нажиті внаслідок приватизації. Шахрайської приватизації за неадекватно малі гроші. І, здавалося б, все це в минулому, пішло «золоте» час. Але насправді ні. Ще щось залишилося. Причому іноді цінні не самі об'єкти приватизації, а наслідки приватизації, якісь супутні приватизації речі. Ось, наприклад, «Укрспирт» з задоволенням приватизували б власники горілчаних бізнесів. Виключно для того, щоб «Укрспирт» знищити. Тому що у кожного горілчаного короля й так є свій нелегальний спиртзавод. І у разі знищення «Укрспирту» вартість такого спиртзаводу виросте багатократно. Але мова не про це. Приватизувати вигідно щось за несправедливо малі гроші. Починаючи з 2014 року у нас для цього найкращий час. Тому що війна. Гроші потрібні урядам швидко, хай навіть малі. А малі — нібито тому що війна. Загалом, цікаво буде побачити результати останньої приватизації, багато пазлів складуться. «ОРД» розповість про унікальну за своїм цинізмом справу.Про те, як заради того, щоб змусити замовкнути людей, які намагаються не допустити розворовування країни, ГПУ та СБУ фабрикують жахливу за своєю нісенітницею справу про спробу збройного державного перевороту. При цьому, що примітно, незважаючи на те, що справа вже в суді, ні Луценко, ні Грицак, ні Матіос радісно не звітують на телеканалах про розкриття чергового «супер-змовщика» проти Порошенка. Чому? Тому що справа настільки «тухла», що ні ГПУ, ні СБУ просто не хочуть привертати до неї увагу. Тим більше, що якби ЗМІ займалися розслідуванням цієї «справи», то побачили б не лише під «шумок» війни вкрасти у держави найпотужнішу стратегічну галузь, не лише безглузді фальсифікації, а й цікаві методи дій нинішніх працівників військової контррозвідки СБУ. Наприклад, те, як діючий працівник СБУ душить у посадці затриманих. Вірогідно, з часом ця «справа» стане підставою для «посадки» всіх її організаторів, керівників та виконавців. Тому що такі речі суспільство в інтересах власної безпеки просто не повинно прощати.Тому що жахливий гібрид «сталінського слідства» та корупційних бізнес-інтересів СБУ та ГПУ — це найсерйозніша загроза кожному громадянину України. Але почнемо з суті «справи». (Продовження буде) Станіслав Речинський, «ОРД»