Останні дні принесли стрімкий розвиток подій навколо П.Димінського, з яким укладено договір про надання правової допомоги. Шостого грудня ця особа була свідком у кримінальному провадженні щодо дорожно-транспортної пригоди, а вже сьомого грудня, ймовірно, набула статусу підозрюваного. Одинадцятого грудня слідчий, можливо, отримав ухвалу суду про затримання підозрюваного для доставки в суд з метою обрання запобіжного заходу. П'ятнадцятого грудня 2017 року в базі даних МВС з'явився профіль П.Димінського як особи, яку розшукує МВС, а за інформацією з ЗМІ шістнадцятого грудня Національна поліція подала документи щодо цієї особи до Генерального секретаріату Інтерполу в Ліон.
Як адвокат П.Димінського дізнаюсь про всі ці події виключно зі засобів масової інформації. Заявляю, що органом досудового розслідування не вжито заходів для вручення П.Димінському повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, а також що у органу досудового розслідування відсутні дані про належне підтвердження факту вручення повідомлення про підозру П.Димінському будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством. У зв'язку з цим П.Димінський, на мою думку, не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Я не знаю, які підстави для оголошення підозри знайшла сторона обвинувачення, оскільки на день написання цього матеріалу моє клопотання до слідчого про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати копії документів не розглянуто. Однак аналіз наявної у мене інформації дає підстави стверджувати про відсутність належних і допустимих доказів причетності П.Димінського до скоєння дорожно-транспортної пригоди. Дуже великі сумніви з точки зору допустимості доказів викликають висновки 29 проведених у ході слідства експертиз, оскільки судом задоволено заявлений стороною захисту відвід усім експертам, які їх проводили.
Комісійна експертиза, призначена судом 23 листопада, на той час не була проведена. Мені не відомо про наявність очевидців події, які б вказували на П.Димінського як на учасника дорожно-транспортної пригоди. Натомість такий стрімкий розвиток подій з боку Національної поліції і прокуратури — обвинувачення, розшук, Інтерпол — викликає запитання. Керівники органів слідства заявляють про «чесне» розслідування, але це розслідування не має елементарних ознак чесності. З таким завзяттям слідство, ймовірно, завтра накладатиме арешт на всі активи підозрюваного, хоча для слідства неважливо, що всі матеріальні збитки відшкодовані і немає підстав забезпечувати якісь уявні відшкодування.
Просте співставлення фактів та подій дає відповіді на запитання. Факти такі: п'ятнадцятого грудня у ЗМІ з'явилось повідомлення про відмову власника «віддати телеканал ЗІК в управління на 3 роки», і що з такою пропозицією звернувся народний депутат Блоку Петра Порошенка Гліб Загорій з дружиною Катериною. Сімнадцятого грудня через ЗМІ дружина нардепа Загорія підтвердила факт зустрічі з П.Димінським у зв'язку з тим, що він є власником телеканалу, і що зустріч стосувалась продажу або передачі в управління телеканалу.
З повідомлень ЗМІ відомо, що саме Загорій «гасив пожежу», пов'язану з членами сім'ї Генерального прокурора Юрія Луценка і об'єктами нерухомості по вулиці Еспланадній у Києві. Чи пов'язані ці факти — зустріч подружжя Загоріїв з П.Димінським, відмова їм у передачі телеканалу в управління, зв'язок Загорія з членами сім'ї Генерального прокурора Юрія Луценка і спільні бізнесові питання, активізація розслідування кримінального провадження після заяв матері загиблої особи про відсутність матеріальних претензій, оголошення підозри, подальший розшук, активне висвітлення цих подій у ЗМІ? Відповіді на ці питання, сподіваюсь, дізнаємось пізніше.
Як адвокат і як член суспільства маю право на постановку таких питань і на пошуки відповідей на них. Аналізуючи вищевикладену інформацію, на мою думку, перебування П.Димінського в Україні не є безпечним для нього, оскільки розслідування кримінального провадження відверто набуло ознак комерційно-політичних мотивів переслідування.