Надзвичайно м'яким виявився вирок командиру титушок Юрію Крисіну. Суд вирішив, що Шкаф не вбивав Вячеслава Веремія, а за «хуліганство» дав «умовно». Уже в третій раз. Таким чином, бандиту немає сенсу зупинятися — він вище закону!
Підсудний утримує малолітніх, він не судим і добре характеризується, суд враховує його чистосердечне каяття та активну допомогу слідству. На цій підставі суддя Олег Линник вважає, що умовного покарання буде достатньо. Прокуратура просила 6 років реального ув'язнення. «Що? Що ви несете?!?» — не стримується один із слухачів у залі Шевченківського райсуду столиці 22 грудня 2017 року. «Ви заважаєте, виходьте із залу», — парирує Линник. Раніше він уже відпустив на волю двох титушок, обвинувачених у замаху на вбивство 6 осіб (у тих випадках потерпілі були поранені, але вижили). «А ви заважаєте правосуддю України», — відповідає слухач.
4 роки з відстрочкою на 2 роки за вчинене Крисіним «хуліганство» — після оголошення такого вироку у залі на кілька секунд повисає тиша. Подібний поворот у справі про вбивство Вячеслава Веремія ніби й чекали, але все одно він став шоком. Линник поспішає втекти, йому вслід кричать «Ганьба». Слідом поспішають колишній міліціонер Андрій Калмиков, який не вперше відмазує Шкафа-Крисіна, і сам громадянин Крисін. Бадьоро крокуючи, урка кидає парню, який перебивав судду: «Стежи за базаром!»
За версією головного титушковода Юрія Крисіна, події на перехресті вулиць Володимирської та Б. Житомирської 18 лютого 2014 року, унаслідок яких загинув 33-річний журналіст Вячеслав Веремій та 37-річний майданівець Віталій Васильцов, були охороною громадського порядку. На «чергування» кримінальники вийшли з автоматами, рушницями та битами. Разом із завданням Юрій Крисін отримав від «авторитета» з Горлівки Армена Саркисяна 20 тисяч доларів США. Нагадаємо, що Саркисян — це своєрідний уповноважений від Юрія Іванющенко, а завдання, яке поставила братва Януковича, виглядало так: «гасити» протестуючих, коли вони почнуть розбігатися після «зачистки» Майдану силами МВС і СБУ. Лабораторія «Jus Talionis» реконструювала події тієї ночі (з результатом можна ознайомитися тут: http://talio.org/ua/events/vasiltsov_and_veremiy).
У киян Васильцова, який загинув приблизно в той же час і приблизно на тому ж місці, стріляли з тієї ж титушечної товпи. Хто саме з «спортсменів» — невідомо, але деяким з них вменяють вбивство групою осіб. Усіма діями бритоголових «дружинників» на перехресті керували Крисін та ліквідований згодом Володимир Кошельов. Титушки були частиною так званої антитерористичної операції, що стартувала 18.02.2014. Але якщо дізнаватися про смерть журналіста Веремія лише з написаного Линником у вироку, може здатися дивним, що Крисіна взагалі залучили. Чому не заохотили грамотою — адже він допомагав силовим органам боротися з порушниками, і вперше оступився (з ким не буває)?!
У вироку сказано, що Юрій Крисін твердою поступню крокує шляхом виправлення. При цьому суд не врахував не лише «походження» Крисіна після вбивства Веремія, але й те, що вбивав у 2014-му Крисін не вперше.
Перше вбивство, вчинене Крисіним, сталося у 2009 році. Тоді він забрав життя у молодого хлопця, який працював охоронцем у ТОВ «Спецзахист плюс» (легальне прикриття діяльності Крисіна — фірма, яка надавала «м'ясо» для виконання так званих охоронних заходів: https://odnodata.com/egrpou/36184527). Після того першого вбивства Шкафу/Шреку (як його називають друзі) казково «пощастило». Йому попався класний слідчий — перекваліфікував умисне вбивство на необережне. І так йому це сподобалося, що слідчий Андрій Калмиков перейшов на постійну роботу до Крисіна, ставши його адвокатом.
ЧП сталося 21 листопада 2009 року — після дня народження його друга в ресторані «АВТО-ГРИЛЬ Мисливець» у Глевахах. Після вечірки в домі у Крисіна стався конфлікт. Серед ночі прекрасний сім'янин, спортсмен і просто красень (як його описав у вироку суддя Линник) вирішив вигнати дружину. Однак після того, як вона втекла в листопадову ніч, душці Крисіну це не сподобалося. Чоловік почав переслідувати втікачку з мисливським карабіном АКМС-МФ, виданим йому на законних підставах і зареєстрованим розпорядчою системою УМВС України в Донецькій області (Крисін, як і Саркисян — колишній житель Горлівки).
За версією дружини, вона подзвонила охоронцям, які не встигли далеко виїхати — просила повернутися й утихомирити шефа. Це були ті двоє, які супроводжували їх на дні народження («для престижу») і після святкування відвезли додому. У пошуках втікачки Крисін вийшов на вулицю й двічі вистрелив у повітря! Продовжуючи переслідувати «половинку», він помітив авто своїх охоронців і став заглядати всередину, припускаючи, що його дружина там. У момент, коли з машини вийшов охоронець, який намагався заспокоїти розбурхованого патрона, і стався вистріл. Крисін нібито оступився й випадково пальнув — так звучало в показаннях жінки, яка спостерігала, сховавшись у кущах.
Не ясно лише — навіщо спочатку брав карабін, якщо не з метою вчинення злочину? З такого автомата Калашникова титушковод Юрій Крисін вчинив перше вбивство у 2009 році — те, за яке він отримав свій перший умовний строк.
А ось як виглядає більш правдоподібна версія. З первинних показань другого тілохранителя Шкафа-Крисіна, який так само провів вечір у товаристві шефа (спочатку охороняючи на дні народження, а потім — присутствуючи на місці злочину), випливає, що шеф погрожував зброєю їм обом. За словами очевидця, їх з потерпілим переконала повернутися рідаюча дружина Крисіна. Розповіла по телефону, що начальник втратив контроль: крушить меблі, погрожує вбивством. «Я почув два одиничні вистріли з автомата. Вийшов з машини й пішов назустріч, намагаючись його заспокоїти. Крисін направив у мою сторону автомат і матом наказав відійти. Я повернувся за кермо й хотів виїхати, але Крисін наказав другому охоронцю (потерпілому), який знаходився на передньому пасажирському, вийти з автомобіля. Піднявши руки вгору охоронець (потерпілий) вийшов. Крисін наказав йому встати на коліна. Утримуючи автомат двома руками, прямо перед собою, холоднокровно вистрелив».
Повний вирок можна прочитати тут: http://reyestr.court.gov.ua/Review/46090879
Такі дії Крисіна суддя Києво-Святошинського райсуду Київської області Світлана Володимирівна Хрипун (яка й досі відправляє правосуддя в цьому суді) розцінила як необережне вбивство й покарала Крисіна мінімумом, який лише можливий за ч. 1 ст. 119 КК України — 3 роками умовно! При цьому як свідків захисту виступили інші відомі титушководи Бойко й Кошельов — ті самі, які перебувають у розшуку за лютневими злочинами в Києві. Точніше, розшукується вже один. Кошельов, як ми вже писали, таємничо помер — як раз після того, як вирішив дати показання по справах, пов'язаних із Майданом.
Формально дійсно можна сказати, що на момент вбивства Вячеслава Веремія пан Крисін був не судим. У 2013 році закінчився умовний строк за перше вбивство й судимість автоматично перетворилася на погашену. А незабаром сталося вбивство журналіста. Титушки напали товпою, Веремій вирвався, його «наздогнали» кулею, а потім добивали… Усім цим Крисін не лише керував, але й особисто брав участь: бив битою… Як це було — можна згадати, поглянувши на це відео: https://www.youtube.com/watch?
Муки совісті, про які згадав у вироку Линник, не завадили титушководу Крисіну у 2015 році влаштувати перестрілку біля станції метро Житомирська. Тоді відділ підлеглих йому титушок числом близько 20 займався вимаганням у водіїв маршруток. Ні висока суспільна небезпека цих діянь, ні керівна роль Крисіна не завадили прокуратурі міста Києва вменити йому лише гранату, знайдену в його машині. За угодою зі слідством 17 березня 2016 року наш «герой» отримав другий за рахунком умовний строк. За ч.1. ст 263 КК України Крисіна засудили до трьох років з відстрочкою на рік. Вирок винесли той же Києво-Святошинський райсуд області, який «простив» Крисіну перше вбивство.
Після цього ніжного «ай-яй-яй» пройшло близько 2 місяців і «глибоко розкаяного» Крисіна спіймали в момент нападу на мережу АЗС «Народна». Разом з групою качків Шкаф здійснював «віджим» на користь свого замовника. Озброєних грабежів була серія, це просто відеокамери зафіксували Крисіна один раз: як раз у момент, коли він стріляв у працівника АЗС. Справа про розбійні напади вже в суді, але все йде до того, що Крисіна буде «прощено» в четвертий раз. Адже його знову обвинувачують у «хуліганстві», а не в розбої. І 23 грудня 2016 року лояльність продемонстрував тепер уже апеляційний суд Києва — звільнивши титушковода від перебування під вартою.
Таким чином, нападаючи й стріляючи, «розкаяний» Шкаф, по-перше, перебував під судом по справі про вбивство журналіста Веремія. По-друге — Шевченківський райсуд у особі Линника придумав для нього універсальну відмазку — нібито життю Крисіна загрожує небезпека через надані ним слідству цінні показання й тому його судили в закритому режимі. По-третє — весь цей час його безплатно охороняли представники ГСО (ну як же: Крисіну ж загрожують!) … Більше про рейдерство й озброєні напади з участю Крисіна можна дізнатися з інфографіки, яку підготувала Адвокатська дорадча група: https://imgur.com/nvEOUg4
Спитаємо, чому ж суддя Линник — пусть і за «хуліганкою», але не дав титушководу 6 років реального ув'язнення (про що просило обвинувачення)? Як же він наважився на таке нахабство — незважаючи на знаковість справи про вбивство героя Небесної сотні, незважаючи на громадський резонанс?
Сама особистість судді Линника й його справи під час Майдану — заслуговують на окреме повідомлення. Він з тих, хто позбавляв автомайданівців водійських прав за поїздку в Межигір'я: https://www.youtube.com/watch?
Суддя Олег Линник, переведений у Київ при Януковичі з донбаської глибинки. Більше про гріхи, якими багата біографія цього слуги Феміди, можна дізнатися тут: http://argumentua.com/stati/sudya-oleg-linnik-zolotoi-fond-donetskogo-krivosudiya
Але колеги виправдовують Олега Линника — кажуть, що судді ніколи не були так залежні й так принижені, як за останні три роки. Суди керуються прямо з АП — руками відомих решал Філатова, Гранівського й т.п., і піти проти — означає залишитися без роботи. Втім, керована з тієї ж Адміністрації Порошенка Генеральна прокуратура в особі окремих товаришів докладала зусиль до «виправдання» Крисіна.
Як відмазували Крисіна в Генпрокуратурі
У минулий раз ми розповіли про роль прокурора Євгена Котеця, але є й ще один екс-працівник ГПУ, який зіграв ключову роль у відмазуванні Крисіна. Це Євген Олександрович Краснозьон, який нині перевелся в Херсонську область, працює начальником відділу процесуального керівництва в кримінальних провадженнях і має таку декларацію про доходи: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_2c1549d9-7778-46c7-8289-05d418b94568
За словами адвоката Вікторії Дейнеки, уже через місяць після затримання Крисіна він постановив закрити провадження по справі про співучасть у вбивстві на підставі нібито недостатньої кількості доказів. І, оскільки це постановлення не оскаржили, залучити Крисіна тепер можна виключно за «хуліганкою». Експерти кажуть, що зазвичай у таких випадках справи не закривають, а лише перекваліфікують. Адже в груповому злочині можуть спливти нові обставини. Тут же прокурор Євген Краснозьон навмисне створив «зону безвідповідальності» для підслідного Крисіна (якого правильніше називати підопічним Краснозьйона).
І колеги Линника, й колеги Краснозьйона не під запис називають «справу Крисіна» — великим договірняком. Договірняк, болтають, включав цілий комплекс умов: матеріальну вигоду для прокурора Краснозьйона, дачу Крисіним показань на того ж Армена Горловського, зміну міри запобігання, закрите судове розглядання й зміну кваліфікації. Не виключено, що в «пакет» входило й обіцянка Крисіну умовного (зі сторони держобвинувачення), але наприкінці минулої осені замість Краснозьйона у справі Крисіна з'явився не посвячений у ці умови Олексій Донськой. Новий представник ГПУ не збирався виконувати домовленостей, і Линник став затягувати процес, сподіваючись дочекатися сприятливого моменту, коли можна буде потихеньку дати Крисіну «умовно». Тим часом слідством були отримані нові докази, які спростовують версію Крисіна про те, що він спочатку побив, а вже потім Джалал Алієв здійснив свій вистріл у журналіста. Але й з цими обставинами перекваліфікувати дії титушковода на співучасть у вбивстві неможливо. Принаймні — без скасування постановлення про закриття «справи про вбивство», строки оскарження якого давно минули…
Екс-працівник ГПУ Євген Краснозьон, який «застрахував» Крисіна від залучення до відповідальності за співучасть у вбивстві. Спеціалізується на беспределі у вигідних справах, типу такої: http://prokurorska-pravda.today/article/izbiratelnaya-borba-s-sudami-narushitelyami-i-prokurorskij-bespredel-c-transship/
Титушки з найближчого оточення Крисіна, які пішли на співпрацю зі слідством, стверджують, що коли їхнього шефа закрили, він у всієї своєї братви збирав гроші, які сам же їм і дав за участь в Антимайдані. Кругленька сума потребувалася на те, щоб відкупитися в прокуратурі й суді.
Покровителі з Банкової
Показово те, як до захисту вбивці Вячеслава Веремія підключилася вся державна машина. Задіяли навіть Валерію Лутковську, яка зазвичай тримається подалі від такого роду скандалів. Омбудсмен виступила проти «незаконного носіння Крисіним електронного браслета»! На фото — те позорне послання, у якому Валерія Лутковська загрожує кримінальним переслідуванням поліцейським, «посміливши» застосувати до Шкафа-Шреку-Крисі спецзасоби. Права потерпілих омбудсмена в даному випадку не турбують.
Про покровителів Крисіна відомо, що зі Шкафом дружить нинішній губернатор Миколаївської області Олексій Савченко. Нібито їх зі Шкафом пов'язує не лише спільне спортивне минуле, але й схеми, за якими виводилися гроші з «Авант-банка». БПП-шник Олексій Савченко разом із сином екс-Генпрокурора Віталія Яреми перебував у числі засновників цього банка, який накрила більш ніж сумнівна банкрутство. А ще один покровитель Крисіна з поліції — Юрій Леонідович Мороз, який нині працює при Савченко начальником поліції Миколаївщини, а в той час трудився заступником голови «Авант-банка» з безпеки.
Мама вбитого у 2003 році «авторитета» Валерія Прищика прямо звинувачувала оточення у вбивстві її сина, який володів не лише Троєщинським ринком, але й гранітним кар'єром у Житомирі, іншим бізнесом. А все багатство перейшло після смерті не лише до довіреної особи за прізвиськом Чеба, але й до «борців з організованою злочинністю», у числі яких був і Савченко. Це пояснює походження перших мільйонів нинішнього губернатора, який мріє стати таким же «великим і грозним», як Кадиров. Так що не лише пошив собі сорочки за модою з Чечні, але й завів собі чотки: https://www.youtube.com/watch?
«Український Кадиров» не лише дружен з Чебою років 15, але й має родинні зв'язки з улюбленим охоронцем Президента Валерієм Гелетеєм. На фото — бізнесмен, шансоньє й губернатор Миколаївщини, який копіює Рамзана Кадирова. У декларації лише готівки на 3,7 млн доларів США, 1 млн євро, корпоративних прав на 170 млн гривень, і кредитних вимог на півмільярда!
Про роль Чеби на Майдані відомо таке. Олексій Чеботарєв (він же Чеба), за даними слідства, є замовником викрадення майданівця Ігоря Луценка (нинішнього депутата), а також — викрадення й вбивства Юрія Вербицького. Нині Чеботарєв-Чеба проживає в Росії. Не варто забувати й про зв'язок командира вбивць Чеботарєва з екс-Генпрокурором: Чеботарєв має родство з відданим Порошенку Віктором Шокіним (у 2005 році Шокін попередив Чебу про те, що над ним нависла небезпека арешту, подзвонивши йому на телефон, який перебував на прослуховуванні).
Але й до Генпрокурора Юрія Луценка, як кажуть, є питання… Для наївних — він досить переконливо розігрує боротьбу з бандитизмом на тій же Миколаївщині, а на думку експертів — допомагає кримінальному переділу в області на користь свого однопартійця Савченка: /2017/11/26/kriminalnyij-peredel-v-nikolaeve-lutsenko-i-savchenko-protiv-bludnogo-lyaha/
У листопаді цього року Генпрокурор хвалився арештом конкурента «авторитета Мультика». Луценко тоді сказав, що Мультик контролював органи місцевого самоврядування в Миколаєві. Але й з «Кадировим» на чолі жителям Миколаївщини не варто сподіватися на краще.
Аналізуючи всю інформацію, яка є у відкритому доступі — про зв'язки Крисіна-Савченка-Чеботарєва-Гелетея-Яреми-Шокіна-Луценка… — можна дійти невтішного висновку. Схоже, до влади в країні прийшла чергова ОПГ, і це одна з найпотужніших кримінальних угруповань… І які, спитаємо, у Юрія Крисіна є причини для того, щоб перестати вбивати?
Постраждалий під час Майдану нардеп Ігор Луценко назвав Крисіна символом терору проти Революції Гідності. «План «Бумеранг» передбачав, що «Беркут» витіснить з Майдану учасників у район вулиць Михайлівської, Володимирської, де їх мали знищити бандити, зокрема за допомогою розданої з МВС вогнепальної зброї. Вони, по суті, мали стати співорганізаторами масового вбивства, яке не сталося лише через те, що Майдан встояв», — написав Луценко у себе на Фейсбуці.
Вироком Крисіну, за його відчуттям, суд дозволив «поважним бандитам» бити, каліцити й убивати активістів і журналістів. І єдиною логічною відповіддю на питання — навіщо владі потрібна на волі така людина, як Юрій Крисін — є його здатність у будь-який момент зібрати 3,5 тисячі титушок. Можливо, «український Кадиров» пояснив своєму однопартійцю Петру Олексійовичу, що ніхто не впорається з майбутніми (гіпотетичними) майданівцями краще, ніж старі, перевірені кадри. А за новим Майданом справа не станеться — якщо влада не припинить реабілітувати вбивць Небесної сотні.
25 грудня відбулася акція: «Вимагаємо правосуддя. Крисіна — за грати». Мама вбитого Вячеслава Веремія виголосила зворушену промову: «Майдан не подіяв на цих людей, які прийшли на крові. Люди добрі, це несправедливо. Потрібно щось робити з нашою Україною»: https://www.youtube.com/watch?