Світ діаспор дарує Україні здібних та працьовитих людей, які сприяють розвитку країни. Однак завжди знаходяться ті, хто паразитує на суспільних вадах. Серед іноземних студентів-медиків довгий час такою виразою була корупція, а чорною вівцею став Рамі.
Як девальвували українські медичні дипломи
Протягом останніх 6–7 років близько десяти країн світу відмовилися визнавати дипломи українських медичних університетів. Лише у 2017 році якість медичної освіти в Україні поставили під сумнів чотири країни: Сирія, Ліван, Ірак та Палестина.
У цих арабських державах почали не допускати до лікарської практики фахівців з українськими дипломами. Їх вважають низькокваліфікованими, а самі дипломи — «липовими». Абітурієнтам не рекомендують їхати в Україну. Якщо така тенденція триватиме, постраждають не лише імідж країни, але й бюджети вузів. Для розуміння: у 2017 році в Україні навчалося близько 64 тисяч іноземних студентів, з них 40% — у медичних вузах. Річний контракт кожного з них поповнював вузівську касу на 3–4,5 тисячі доларів на рік.
Причина девальвації українських дипломів криється не в тому, що українські викладачі почали передавати мізерні знання. Справа в іншому. Окремі представники вузів перетворили навчання іноземців на прибутковий бізнес — мова йде про мільйонні заробітки. За результатами журналістських розслідувань з'ясувалося, що іноземні студенти потрапляють у корупційну пастку задовго до приїзду в Україну. На «підготовчому» етапі багато з них змушені виложити від однієї до трьох тисяч доларів за документи, необхідні для в'їзду в Україну та поступлення у вуз.
Деньги платяться деякій посередницькій фірмі або конкретній людині, яка улаштовує всі питання з посольством і вузом для «спокійної» вступної кампанії. Далі ці посередники ведуть студентів-іноземців аж до захисту диплома. Перелік їхніх послуг надзвичайно різноманітний: продовження візи на рік (300–500 доларів), здача заліку (100–300 доларів), здача екзамену (500–1200 доларів), написання та захист диплома (1–3 тисячі доларів), поселення в гуртожиток (200–700 доларів), поліпшені умови проживання в гуртожитках (від 50 доларів).
Ні у кого не виникає сумнівів, що посередницькі фірми не змогли б існувати без зв'язків із зацікавленими особами з керівного складу університету. Наприклад, до недавнього часу в Національному медичному університеті імені Богомольця таким «зв'язним» і «вирішувачем» був вихідець з Палестини, доцент кафедри хірургії №1 Рамі Абу Шамсія.
Під колпаком у КГБ
Про палестинця ходять легенди. За його спиною Рамі називають «агентом під прикриттям». І не без підстав. По-перше, його «хрещеними батьками» в системі вищої медичної освіти України були невипадкові люди.
Перший — професор, завідувач кафедри хірургії №1 НМУ Михаїл Захараш. У 1980-х роках він очолював Військово-медичну службу КГБ УРСР, а потім до 2009 року керував аналогічним відомством у СБУ. У схемі є ще один персонаж на букву З — колишній проректор з науково-педагогічної роботи з іноземними студентами НМУ Олександр Закордонець. Він відомий тим, що не має жодного стосунку до медицини. Закордонець — доктор філософських наук. Свій шлях у науку розпочав після армії, поступивши на філософський факультет Київського державного університету імені Шевченка. Всім відомо, за протекцією якої служби демобілізованих брали на філософський факультет у часи СРСР.
По-друге, Рамі Абу Шамсія зробив надзвичайно стрімку кар'єру в нашій країні. Одразу після закінчення лікувального факультету НМУ імені Богомольця йому запропонували отримати післядипломну освіту. Потім було безпроблемне поступлення в клінічну ординатуру, аспірантуру, захист кандидатської дисертації. У 2006 році Шамсія подав документи на кафедру хірургії №1 Національного медичного університету імені Богомольця (третьої за величиною кафедри після московської та санкт-петербурзької кафедр хірургії на пострадянському просторі) і його одразу ж прийняли на посаду асистента кафедри. Він став першим арабом, який отримав посаду на кафедрі. Незабаром став доцентом кафедри хірургії №1.
По-третє, очевидно, що Рамі Абу Шамсія став одним із небагатьох іноземців, якому «подарували» українське громадянство. Український паспорт у палестинця з'явився в обхід тривалих бюрократичних процедур.
Корупційне насіння проростає на новому місці
Протягом кількох років Рамі Абу Шамсія працював і заробляв на іноземних студентах у тісній змові з «кгбшниками» Захарашем та Закордонцем. Цікаво, що телефон, яким користується Рамі, зареєстрований на племінника Захараша і числиться за лінією СБУ. «Чорнову» роботу Рамі Абу Шамсія допомагав виконувати заступник декана з роботи з іноземними студентами Костянтин Качан. До речі, у листопаді він був затриманий за підозрою в корупційних діяннях. Столична прокуратура з'ясувала, що він, «перебуваючи в змові з групою осіб», незаконно продовжував вид на проживання в Україні відрахованим студентам-іноземцям. Слідчі стверджують, що за такі півріччя «курсів» вимагали по 600–800 доларів. У 2016 році в НМУ навчалося 1700 іноземних студентів.
Більше 10 тисяч доларів додаткових поборів дельці вилучали собі в кишеню протягом усього навчання одного студента-іноземця. Тобто не мільйони, а десятки мільйонів на рік. До речі, той же Качан активно спілкується з Володимиром Ковалем, колишнім студентом, а нині людиною, яка видає себе за журналіста. Володимир Коваль використовується для легалізації компромату та фейків, спрямованих проти нинішнього керівництва НМУ (яке, до речі, не допустило Рамі до конкурсу). Але це тема для іншого розслідування.
Корупційні діяння Рамі Абу Шамсія та компанії довгий час були можливі з потурання екс-ректора Національного медичного університету Віталія Москаленка. Кормушка почала прикриватися з 2015 року. Москаленка затримали за підозрою в незаконному привласненні бюджетних коштів на суму понад 4 мільйони гривень. У вузі обрали нове керівництво, яке поступово почало змінювати старі кадри. Наприкінці грудня 2016 року з посади завідувача кафедри пішов Михаїл Захараш. У травні 2017 року кабінет проректора звільнив Олександр Закордонець.
А як же Рамі Абу Шамсія? Він теж пішов. Хоча до останнього сподівався, що саме він очолить кафедру свого наставника Захараша. Не судилося. Враховуючи його «підприємницьку» діяльність, кандидатуру Шамсії навіть не стали висувати на конкурс з заміщення посади завідувача кафедри. Уходячи, палестинець погрозив уже колишнім колегам по вузу, що повернеться, і його повернення буде гучним.
Сьогодні Рамі Абу Шамсія виконує обов'язки завідувача відділу міжнародних зв'язків у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Організація серйозна як за рівнем організації навчального процесу, так і за датою заснування — 1918 рік, період становлення незалежної Української народної республіки. У цій неопалимій купині медичних інновацій починає плести свою павутину Шамсія Рамі. І нинішнім креслом не задовольняється. У палестинця дозріли міністерські амбіції. Не так давно він дав інтерв'ю, ключова думка якого полягала в питанні: «Чому представники арабського світу досі не займають високих і визначальних позицій в ієрархії української влади».
Наприкінці
Наступний 2018 рік принесе багато новацій у медицині. З січня стартує медична реформа, яка, за словами в.о. міністра охорони здоров'я Ульяни Супрун, має зробити надання медичних послуг у поліклініках і лікарнях якіснішим, роботу лікаря високооплачуваною та викоренити корупцію з лікарських кабінетів. Народні депутати обіцяють незабаром і обрання повноправного голови МОЗ. Хотілося б сподіватися, що наступним кроком стане викорінення корупції в системі медичної освіти, зокрема за лінією навчання іноземців. Адже ситуація складається катастрофічна.