З квітня 2015 року київського мера Віталія Кличка неперервно супроводжує ще одна тінь. Вона має людський вигляд і ім'я — Вадим Столар. Тінь настільки швидко набрала сили та впливу, що отримала неофіційний титул «сірого кардинала» відомого українського політика. Віталій Кличко неодноразово доручав Столару важливі завдання в тих сферах, де колишній спортсмен явно почувався не на висоті або не хотів марнити своє бездоганне ім'я. Одразу після появи в оточенні київського мера Столар очолив переговори з представниками Блоку Петра Порошенка про об'єднання зусиль президентської політичної сили та партії УДАР Віталія Кличка на виборах до місцевих органів влади. Через рік активність Столара проявилася навколо банку «Хрещатик». Київська громада намагалася взяти його повністю під міський контроль. У закулісних політичних інтригах та банківських махінаціях у Вадима Столара навичок більше, ніж у професійного боксера. Він встиг вразити спостерігачів своєю «всеїдністю», за короткий час кілька разів змінивши партійні лави, але його головною спеціалізацією все ж залишаються будівництво та комунальне господарство.
З недавніх пір керівники більшості житлово-комунальних підприємств Києва вишиковуються в чергу до помічника Кличка і узгоджують з ним кожен свій крок. Між собою вони називають Столара не інакше, як «смотрящим» над Києвом. Його офіційна посада досить незначна — заступник голови Комісії з бюджету та соціально-економічного розвитку в Київській міській Раді депутатів. Крім абсолютної незамінності в вузькопрофесійних питаннях Вадим Столар виявився людиною досить приємною в іншому відношенні. Депутати міськради досі облизуються і згадують грандіозний фуршет, який влаштував Столар з приводу прийняття міського бюджету на 2016 рік, що відбувся напередодні Нового року. Столи були завалені безплатною осетриною та ікрою, а на подіумі радували очі народних обранців не менш апетитні стриптизерки. Вадим Столар — бізнесмен другого покоління, а можливо й третього, якщо не десятого. Він виріс у єврейській сім'ї корінних киян, успадкувавши гени підприємливості. Батьки володіли туристичною фірмою «Яна», у якій менеджером зробив перші кроки в бізнесі їхній син.
Бізнес у сім'ї Столарів поставлений дуже вміло та цілеспрямовано. Фірма «Яна» переважно організовувала на пільгових умовах відпочинок працівників податкової інспекції та прокуратури. Сам колишній генеральний прокурор України Святослав Пискун був її клієнтом. Крім того, у дружини Вадима Столара бізнесвумен Інни Майструк у власності є модельне агентство «Метрополітен», яке являє собою фірму з надання ескорт-послуг багатим або впливовим VIP-клієнтам, імена яких ніколи не розголошуються. Сама дипломована юристка Майструк, що вийшла з надр модельного бізнесу, керує «Універсальною юридичною компанією», яка спеціалізується на швидкому вирішенні будь-яких конфліктних питань, включаючи питання з державними структурами. Основою успіху в складній справі служать напрацьовані батьками чоловіка в «Яні» та у власному «Метрополітені» зв'язки в прокуратурі та силових відомствах. Перші солідні гроші Столар почав заробляти в роздрібній торгівлі. Йому належить торговий дім «Відродження». Потім його назавжди захопили девелоперські проекти.
Партнерами на цій ниві в нього були українці Сергій Левочкін, Ігор Ніконов. Нині Столар є співвласником бізнес-центру 101 Tower. Це, судячи з усього, єдиний задум молодого бізнесмена, який не закінчився грандіозним скандалом. У 2007 році тогочасного київського мера Леоніда Чернецького атакували сотні обурених вкладників, пограбованих будівельною компанією «Еліта-Центр». Жителі Києва сподівалися побудувати житло, вклали в компанію гроші, а вони безслідно випарувалися. З'ясувалося, що Столар активно брав участь у складній фінансовій схемі. З «Еліта-центру» гроші виводилися на рахунки його торгового дому «Відродження» та ще однієї фірми «Еліт-бокс», яка належала в частках йому та синові мера Степану. Чернецький-старший мужньо витримав напад півтори тисячі жителів міста, які вимагали справедливості та повернення грошей. Йому довелося змиритися з доганою за бездіяльність від президента Ющенка, але лише завдяки його наполегливості міський суд зміг винести вирок одночасно з його відставкою. На процесі Столар виступав у якості свідка.
«Козел відпущення» був знайдений серед рядових виконавців і отримав строк за всіх, але пропалі гроші так і не матеріалізувалися. У 2012 році він вздумав побудувати торговий центр над метро «Театральна». Будівництво загрожувало обвалом підземних комунікацій. На хвилі протесту Вадим Столар широким жестом подарував недобудоване будівлю мерії під розміщення Музею історії Києва. Міський бюджет був змушений витратити значні кошти на переобладнання універсаму під музей, а в результаті площ під експозиції все одно не вистачило і настала пора будувати нову будівлю в іншому місці. Експерименти в будівництві відбувалися за часів керування міським господарством непередбачуваного та екстравагантного Леоніда Чернецького, якого депутати Верховної Ради навіть намагалися відправити на психіатричне обстеження. З неадекватним «Льонею-Космосом» на подив усім Вадим Столар знайшов спільну мову. Тут проявилося його незвичайне вміння домовлятися. Воно допомагало йому не раз у рано розпочатій політичній кар'єрі. У 2006 році Столар спробував себе в Київській обласній Раді від партії Віктора Ющенка «Наша Україна».
У 2010 році він уже був депутатом Верховної Ради, але від «Партії регіонів». Обрання коштувало 7 млн доларів, але гра була вартою свічки. Через 2 роки Столар виявив політичне чуття, вловивши зміну тренду. Він перестав афішувати себе як прихильника Януковича. У Верховній Раді, крім бійки з депутатом від «Блоку Тимошенко» Володимиром Бондаренком, Столар нічим себе не проявив. Сьогодні бізнесмен-політик розповідає про те, що всією душею підтримав Євромайдан, старанно замовчуючи, що в поворотному лютому 2014 року Янукович, який втрачав владу, призначив свого колишнього однопартійця керівником патронажної служби при Київській державній міській адміністрації. Стаж роботи на цій посаді в результаті обчислювався кількома днями. У 2014 році самовисуванцем Столар потрапив до Київської міської Ради, озирнувся і буквально прилип до Кличка.
У Верховній Раді Вадим Столар входив до складу Комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Крім сутенерства з цієї теми депутат знав дуже багато. Його давнім діловим партнером був криміональний авторитет Славик Вишгородський, з яким він займався нафтовим бізнесом. Столар поставляв неякісне паливо для потреб Держрезерву. У 2014 році суд визнав його винним у паливних афірах і присудив у якості компенсації арешт маєтку. Столар не дарма має диплом юриста від Київського інституту права. Він не розгубився, переписавши дарчу на дружину, і досі продовжує жити в заміському будинку. Найкращий друг-«мажор» Степан Чернецький, з яким він має частки в «Еліт-боксі» та 101 Tower, минулого року був арештований іспанською поліцією за підозрою в відмиванні грошей. Стійкий криміональний дух виходить від дій Столара в банківському бізнесі. Великі претензії до нього має колишній власник «Конверсбанку» російський мільйонер Володимир Антонов. Його партнери Андрій Стрижак та Ройніс Тумовс рекомендували йому ввести до складу акціонерів Вадима Столара, після чого в один миг з банку були виведені в невідомому напрямку 55 млн євро. Мільйонер виявився безсилий протистояти змові. Стрижак приходиться рідним сином судді Конституційного суду України, а Тумовс — приятель криміонального авторитета Юри Енакіївського. З такими партнерами краще не конфліктувати.
Вскоре «Конверсбанк» змінив назву на City Commerce Bank, де «соліювати» почав Столар. Втім, великих дивідендів операція з захоплення чужої власності йому не принесла. Актив виявився дуже проблемним. У 2014 році Національний банк України визнав кредитну організацію неплатоспроможною і ввів на ній зовнішнє управління. Поверненням грошей фізичним особам став займатися Фонд гарантування вкладів. Все ж банківська справа — не будівельний бізнес. Можливо, тому залишилося невиконаним бажання Віталія Кличка відібрати у Василя Хмельницького банк «Хрещатик». Столар не встиг. У квітні 2016 року банк був оголошений банкротом. Права рука мера Кличка Вадим Столар, використовуючи адміністративний ресурс, завладів законними та «тіньовими» потоками фінансів, спрямованими на благоустрій міста, будівництво житла та об'єктів інфраструктури. Він отримав можливість використовувати собі на користь близькість до градоначальника та «керує» міським бюджетом. У прицілі Столара нині опинилися підприємства «Київенергохолдинг» та «Київгаз».
Продовжуючи залишатися генеральним директором ТОВ «Київоблжилстрой», депутат-бізнесмен вийшов на лідируючі позиції серед забудовників Києва і реалізує за допомогою компанії «Терра Капітал» глобальний проект, супроводжуваний звичними скандалами, з будівництва житлового комплексу «Сонячна Рив'єра» в Миколівській слободі. Виразником його комерційних інтересів у міській адміністрації став нещодавно призначений Олександр Спасибко — директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА. Тепер справа поставлена на конвеєр. Одні люди займаються виділенням земельних ділянок, інші — імітацією бурхливої діяльності на будівельних майданчиках, треті — «відкатами» та виводом у сторону виділених фінансів, четверті — прикриттям бурхливої діяльності в прокуратурі та силових структурах. Над усім гудючим вуликом зорко присматрює Вадим Столар. Подібна спайка політики, муніципальних органів управління, бізнесу та правоохоронних структур італійською мовою називається коротким словом «мафія".