Масштабні економічні обмеження, накладені на агресора, не залишили байдужим Кремль, як це сталося у 2014 році після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Прагнення шантажувати весь світ у обмін на скасування санкцій є недвозначним підтвердженням цього. Блокуючи поставки енергоресурсів і продовольства до численних країн світу, російські сили опосередковано втягують у розв'язану ними війну все більше держав. Прагнучи змусити Захід зняти санкції, які безумовно завдають величезної шкоди економіці агресора, «бункерний» вирішив захопити не лише українські території, але й продовольство. Тисячі тонн зерна, вивезені з окупованих районів України, вивозять на територію противника. Крім того, у нашій країні залишається щонайменше 20 млн тонн зерна, яке Київ не в змозі вивезти через блокаду портів чорноморського узбережжя.
У результаті блокади українських портів розвивається продовольча криза. Житниця Європи прагне експортувати своє зерно по всьому світу, але Росія приймає свідому рішення морити громадян голодом, блокуючи експорт. Це невидимі смерті путінської війни. Припинення поставок газу в будинки НАТО та західних країн виправдане, враховуючи, що вони постачають зброю Україні, але тепер Росія карає найбільш вразливих людей у світі. Російська сторона вже звинувачує західні санкції в наближеній світовій продовольчій кризі. Але вона вважає своє вторгнення в Україну важливішим за голодуючих людей по всьому світу. Кремль вимагає зняти з РФ санкції, щоб налагодити поставки продовольства в країни, що потребують. Однак, як показує історія, цього не станеться. Навіть якщо російські сили отримають необхідний результат, вони зрозуміють, що цим важелем тиску можна маніпулювати далі й не упустять можливості маніпулювати цим питанням. Перемога України немислима для Кремля, тому Путін готовий зробити все, щоб зберегти правління країною. Йому абсолютно байдужа доля голодуючих людей в інших країнах.
Більше того, йому байдужа доля власного народу, який все частіше в пошуках пропітання йде добувати їжу на сміттєвищах біля супермаркетів. Безумовно, блокада портів, крадіжка продовольства, шантаж енергоносіями — єдині можливі «санкції» РФ, які мають значення для цивілізованого світу. Однак такі способи шкодять не лише Заходу, але й усьому світу. Спроби умиротворення приведуть до зміни тактики шантажу, однак він не припиниться. Таким є результат прийняття постсовітських політиків і вихідців зі спецслужб СРСР.