Заголовок цього матеріалу до двокрапки — висловлювання військового пенсіонера похилого віку, який дискутував з групою «колег» у міськвійськкоматі Києва. Не культурно. Але якщо подивитися на пенсії військовослужбовців та їхнє житлове забезпечення, то ця алегорія, мабуть, уместна. Спочатку хотілося заперечити цьому поважному чоловікові, але якщо подумати, колишніх військових вже «достало» ставлення держави до професії «захищати Батьківщину», тому з'являються такі «лестиві» формулювання. До речі, з року в рік кількість цих колишніх військових зменшується на десятки тисяч. За даними Міністерства соціальної політики України з січня 2013 по січень 2014 року кількість пенсіонерів з числа колишніх військовослужбовців та членів їхніх сімей зменшилася майже на 9 тис., з січня 2014 року по червень 2015 року — зменшилася більш ніж на 42 тис. осіб. На 1 червня 2015 року на обліку перебувало 553 тис. військових пенсіонерів (свіжіших даних немає). Звідки Міністр юстиції А. Петренко, рекламуючи підвищення пенсій військовослужбовців з 1 січня 2018 року, нараховував 2 млн., незрозуміло.
Але питання є. Питання 1. Чому на відміну від колишніх суддів, прокурорів та чиновників військові пенсіонери, добросовісно виконували свій обов'язок, продовжують отримувати мізерні пенсії? Навіть публічно Прем'єр-Міністр В. Гройсман визнає: «Військовослужбовці сьогодні мають пенсії несправедливі…». Піар?! Чи просто риторичне питання? Питання 2. Тоді чому для 9 млн. цивільних пенсіонерів «осучаснення» пенсій діє з 1 жовтня цього року, а для військових пенсіонерів заплановане на три місяці (чверть року) пізніше — з 1 січня 2018 року? Нібито потрібен окремий закон для військових пенсіонерів (до 1 листопада 2017 року він мав бути підготовлений). Сьогодні вже середина листопада, а цей законопроект ніхто не бачив: в Інтернеті «гуляє» лише якась «Довідка», в якій червоною ниткою проходить підвищення пенсійного віку. Та ще й Міністр соціальної політики А. Рева зі своїми надіями типу «…нас чекає реалізація, я сподіваюся, що ми до нового року встигнемо прийняти ще один закон — про пенсійне забезпечення військовослужбовців та силовиків…» Питання 3. Чому уряд не діє за законом, а рекламує себе на новій пенсійній реформі, включаючи затягнену за часом військову пенсійну реформу?
Сьогодні є всі підстави без нового закону «осучаснити» військові пенсії. Частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» говорить про те, що всі належні пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі змінами розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Але вся фішка в тому, що перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців. А наш Кабінет Міністрів цього просто не робить. А всі підвищення грошового утримання військовослужбовців проводяться наказом Міністра оборони. Наприклад, Наказ № 44 від 21.01.2016 визначає не підвищення грошового забезпечення, а його «особливості». Називається «знайди два відмінності». Хоча в цьому наказі вказані конкретні оклади та надбавки.
Питання 4. Чому нове грошове утримання (з якого мають розраховуватися й військові пенсії) згідно з Постановою КМ № 704 від 30.08.2017 року вступає в силу лише з 1 січня 2018 року, а прокурорам Постановою КМ № 657 від 30.08.2017 року підняли грошове утримання одразу, внісши зміни в чинні постанови? І причому ого-ого на скільки! Показово, що ці два Постанови (№ 657 та № 704) приймаються в один день. Висновок очевидний: для «країни, що воює», важливіші прокурори. Але ось експертна думка: «…з 1 січня 2018 року істотне підвищення посадових окладів та окладів за військове звання з одночасною відміною більшості надбавок та додаткових виплат. Тобто незважаючи на підвищення посадових окладів у 4–5 разів, а окладів за звання у 10–15 разів, загальний розмір грошового забезпечення істотно не збільшиться». Це, звичайно, супер. Питання 5.
А раніше було не так? Так, так. Наприклад, військові пенсіонери протягом 2005–2006 років вели судові тяжби з державою, щоб отримати компенсацію за недоплачені суми пенсій (через те, що не враховувалися надбавки та доплати). Тоді з'явилася купа юридичних фірм, «допомагавших» військовим пенсіонерам за 700–800 доларів США домогтися цієї компенсації. На цій державній байдужості до колишніх захисників Вітчизни паразитували різні проходимці, нібито допомагаючи встановити справедливість. З іншого боку, це ж потрібно було довести українських офіцерів до такого стану, щоб вони судилися за свої законні пенсії. Врешті-решт, хтось зумів все-таки отримати компенсацію, а інші (їх більшість) — ні, тому що з певного моменту судам було дано вказівку не видавати позитивних рішень за цими позовами. Як говорили тоді, нібито це було зроблено за поданням Д. Табачника. І тим не менше, після шквалу критики, у 2008 році та у 2012 році влада все-таки підняла пенсії колишнім військовослужбовцям (про розмір не говоримо). До речі, без жодних нових законів. Але потім, як кажуть: «нуль на масу».
З 2012 року пенсія військових пенсіонерів залишається стабільною, на відміну від національної валюти. Питання 6. Чому у 2015–2016 роках працюючим військовим пенсіонерам (не ветеранам), які займали посади державних службовців, не виплачувалася пенсія взагалі? Посади державних службовців поставили в один ряд з прокурорами, суддями та народними депутатами. На «цивільних» посадах не доплачували 15%, а на посадах держслужби — 100%. Працюючі військові пенсіонери обідніли за цей час на десятки тисяч гривень.
Не це ж європейські цінності? Питання 7. Що робити? Це вічне питання з часів Київської Русі. Перефразовуючи класика: «Чекати чи не чекати? Ось у чому питання». Поки служиш, уряд і Президент тобою користуються, а коли вийшов на пенсію, поступають як з використаним презервативом.
P.S. Так, чому я опинився в міськвійськкоматі, точніше у військовому пенсійному фонді (це все разом)? Справа в тому, що я був звільнений за станом здоров'я і мав би отримувати 5% надбавку до пенсії. А мені в черговий раз говорять: «Якщо у запас, то пенсія на загальних підставах, тобто без 5%». Тому що в статті 13 пункті а) записано «…звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я…» Тобто незрозуміло, навіть коли настане статус «відставка» за віком, будуть якісь зміни?
Якщо людина втратила здоров'я на військовій службі, яка різниця, у відставці вона чи у запасі? При цьому на поправку здоров'я держава не виділила ні однієї копійки. Моє здоров'я військового пенсіонера мою країну перестало цікавити, як тільки мене звільнили з армії. У кабінеті начальника ще один військовий пенсіонер поважного віку намагався зрозуміти, чому він при 32 роках військової служби та 25 роках стажу на «цивілці» отримує лише мізерну військову пенсію, а мовляв у Росії все заробітне після служби додається до військової пенсії. У нас такі закони: або…або, і пішов ти на кілька веселих букв. Людина 25 років платила внески до пенсійного фонду, а за це держава показує «фігуру Ліссажу» з 3 пальців.
І ось як же не ощущати себе при всьому, що тут описано, використаним предметом! На завершення навіть не хочеться говорити: «Честь маю, панове», щоб не нарватися на чергового сучасного патріота Шарикова.
Тема пенсійного забезпечення військовослужбовців набирає нових обертів після того, як напередодні Нового року український уряд прийняв Постанову Кабінету Міністрів № 1052 від 27.12.2017 року, яка на один рік (до 01.01.2019 року) відклала легендарну Постанову № 704 від 30.08.2017 року, що змінювала структуру грошового утримання військовослужбовців, а отже, й розмір військових пенсій.
Принципово, що має забезпечувати пенсія? Хоча б елементарне проживання, а сьогодні вона не забезпечує навіть елементарне існування. Якщо звернутися до офіційної статистики, то сумарно за 2013–2017 роки інфляція в Україні становила 94,5% (0,5 + 24,9 + 43,3 + 12,1 + 13,7), тобто 1,95 раза (майже вдвічі) (у 2012 році востаннє «осучаснювалася» пенсія військовослужбовців). За наукою, інфляція, або індекс інфляції, або індекс споживчих цін — це показник зміни загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Простими словами, це знецінення грошей (пенсій), на які можна купити товар або послугу. Якщо, наприклад, у 2013 році на 10 гривень можна було купити три булки хліба, то у 2017 році — лише одну. Це зрозуміло навіть школярам, не то що міністрам. І зовсім ненормально, коли в нашому телевізійному ящику в репортажі з Білої Церкви колишній військовий льотчик дальної авіації, соромлячись, озвучує розмір своєї пенсії в 1700 гривень (сьогодні це прожитковий мінімум та трохи більше мінімальної пенсії).
Мало вірогідно, що офіційна статистика відображає реальну ситуацію з інфляцією, тому що навіть поверхневе оцінювання цін на основні товари та послуги показує, що реальна інфляція набагато більша та наближається до грошової. Грошова (валютна) інфляція відображається в обмінному курсі гривні, наприклад, щодо долара — нашої улюбленої валюти. Якщо, наприклад, військова пенсія у 2013 році становила 2400 гривень (300 доларів США), то й у 2016, й у 2017 році вона залишалася тими ж 2400 гривнями (але вже 86 доларів США), тобто в доларовому еквіваленті зменшилася в 3,5 раза, або на 250%. Мінімум два роки військові пенсіонери, як і всі інші пенсіонери, мали виживати, поступово вимираючи, тоді як «власники влади» чудово себе «почували», розповідаючи, яка складна ситуація в країні та як вони люблять народ.
Яку ж пенсію хочуть військові? Очевидно, як мінімум, справедливу. Навіть не гідну. Справедливу, в якій компенсується інфляційна складова, що виникла внаслідок діяльності сучасних властей усіх рівнів. Звичайно, не ту, яка збільшена на 62% (як заявив А. Рева), тобто в нашому прикладі близько 3900 гривень (2400 × 1,62). Навіть не ту, яка враховуватиме офіційну інфляцію, тобто близько 4650 гривень (2400 × 1,94). Справедливу — в тому сенсі, що вона має враховувати реальну грошову інфляцію, тобто збільшена в 3,5 раза.
Пенсія в 2400 гривень мала б стати пенсією в 8400 гривень (ті ж 300 доларів США! Не 1000 доларів США, а 300 доларів США!). І вона десь такою й була б, якби з 01.01.2018 року вступила в силу Постанова Кабінету Міністрів, працював «старий» Закон (1992 року) про пенсійне забезпечення військовослужбовців, а уряд прийняв необхідну постанову, як визначено законом. Але нам крутять інше кіно. Постанова № 704 вступить в силу лише з 01.01.2019 року, а проект нового закону ніхто не бачив (принаймні на 10.01.2018, якщо хтось бачив, залиште посилання), і що там буде — невідомо. Хоча законопроект нібито направлений урядом до РНБО майже місяць тому (13 грудня 2017 року). Те, що в цьому законі буде підвищений пенсійний вік, цілком очевидно. І, скоріше за все, спробуватимуть «відірвати» нараховування військових пенсій від грошового утримання діючих військовослужбовців. А це далеко не стандарти НАТО, куди так прагнуть наші політики. Прагнуть на словах, а не на ділі. Ходять чутки, що у військових, які вийшли на пенсію після 2018 року, буде один механізм нараховування розміру пенсій, подібний до того, що є сьогодні, а більш «старим» пенсіонерам — 62% та «болт»!
Що ж робити в складній ситуації? По-перше, Міністр оборони, як мінімум, мав би подати у відставку. Так поступають справжні офіцери! Тут навіть нічого пояснювати не треба. Ви вірите, що таке буде? По-друге, всі профільні громадські організації мають розгорнути активну роботу з обговорення нового законопроекту та внесення до нього своїх пропозицій. А краще було б створити потужну та ефективну єдину Всеукраїнську громадську організацію, об'єднавши всі громадські організації «відставників», з перспективою сильної політичної партії. Бо «ніхто не дасть нам визволення: ні Гройсман з Порошенком, ні Рева з Полтораком…» Що буде у 3 серії, скоро побачимо. Шукаємо сценаристів!