Про трупи на вулицях та пошуки українського Джона Голта

Фахівці пишуть, що через численні й безладні «реформи» з 15 березня правоохоронну й судову системи України чекає не просто дихання Чейна Стокса, а банальне окочуріння з подальшою стадією жирового розкладу. Зокрема, трупи тих, кому пощастить померти на вулиці після цієї дати, просто лежатимуть на вулиці, чекаючи виконання божевільних і тривалих формальностей. Шкода, що у нас немає грифів для «небесного поховання». Але є собаки. І просто голодні громадяни. Ті самі фахівці стверджують, що вся ця дивна «хуверть» була затіяна Гарантом Конституції не стільки через глупість, скільки для того, щоб будь-якими способами нейтралізувати НАБУ як єдиний неконтрольований правоохоронний орган. І це логічно. Проблема в тому, що Гарантом Конституції у нас вдруге, а може й втретє (банк «Україна»), став людина, яка бачить закон виключно з того боку ґрат. Тобто як саме працюють правоохоронна система й суди, його не цікавить. Або цікавить виключно з точки зору того, як це все зламати.Щоб не спіймали. Якщо що. І це зрозуміло. Тому що гештальт — річ тонка. І якщо в дитинстві ви бачили, як вашого тата уводять суворі люди й садять у в'язницю за розкрадання соціалістичної власності, то неминуче ви все життя будете підсвідомо чекати, що й за вами прийдуть такі самі суворі люди. Особливо якщо ви займаєтесь все життя «постсовєтським бізнесом», що вже за визначенням тягне років на 15. Тому ні в діях Порошенка щодо розвалу правоохоронної й судової систем, ні в паніцькому протидіянні створенню неконтрольованого ним Антикорупційного суду нічого дивного немає. Ми всі родом зі свого дитинства. Проблема також полягає в тому, що ні Порошенко, ні всі його філатови-гранівські-кононенко взагалі не розуміють механізм роботи правоохоронної системи чи спецслужб. Згадайте, як півтора року Порошенко не призначав голову СВРУ. Він просто про неї забув, тому що не розуміє, для чого вона. Так само, до речі, як і Янукович. Порошенко добре знає, як кого-небудь «розвести». Як ухилитися від податків. Як украсти у держави. Як в кінцевому підсумку какао в шоколаді розбавляти. А правоохоронна система? Ну разве що з точки зору того, як від неї застерегтися.Отже, що нас чекає крім трупів на вулицях після 15 березня? Сидільцям СІЗО варто займатися трансцендентальною медитацією. Вона якось найкраще виводить свідомість із часового потоку. Тому що в суд тепер викликати не будуть. Та й на допити до слідчих теж. Втім, є надія, що до того часу наглядачі розбіжаться через відсутність зарплати. Але повернімося до трупів.Ось що пише одеський патологоанатом Борис Яворський: «Зміни, внесені Законом України «Про внесення змін…» від 03.10.2017 р. у Кримінально-процесуальний кодекс, дуже цікаві з точки зору практики. Особливу озадаченість викликають нові редакції статей 242–244, що регламентують взаємодію правоохоронних органів з експертними установами. Отже, як можна зрозуміти з тексту закону, тепер слідчий не має права призначати судово-медичну експертизу, включаючи й у разі виявлення трупа. Тепер слідчий через прокурора складає клопотання про проведення цієї експертизи й відсилає його слідчому судді.Забавно при цьому те, що клопотання це, згідно з п. 2 ст. 244 КПК, уже повинно містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, хоча причина смерті ще невідома й не може бути встановлена, поки не буде винесено постанову слідчого судді про призначення судово-медичної експертизи. Слідчий суддя в строк до п'яти днів розглядає це клопотання й, якщо воно оформлено правильно (включаючи згадану «правову кваліфікацію»), задовольняє його. Якщо ж клопотання не відповідає п. 2 ст. 244 КПК, слідчий суддя повертає клопотання з відмовою, після чого все починається знову. Яка доля виявленого трупа протягом усієї цієї переписки, законодавець сором'язливо замовчує. Оскільки судово-медичний морг не може прийняти труп без відповідної документації, передбачається, видимо, що мертве тіло все це час продовжує лежати й розкладатися на місці його виявлення. З освідченнями живих осіб, включаючи й жертв зґвалтувань, ситуація обстоїть аналогічним чином».Оскільки я не юрист, моє розуміння цього питання може виявитися неповним або помилковим, тому заздалегідь дуже вдячний за пояснення й коментарі більш компетентних у питанні колег. Як пояснює поважний Volodymyr Boiko, ситуація ще трохи гірша: «після реєстрації кримінального провадження в ЄРДР слідчому тепер треба буде готувати клопотання до суду з проханням призначити експертизу, а це клопотання ще треба погодити з прокурором. Тобто слідчому тепер слід дочекатися призначення процесуального керівника, скласти текст клопотання та супровідного листа, відправити клопотання в прокуратуру, після погодження процесуальним керівником отримати пошту з прокуратури, підготувати супровідний лист і відвезти клопотання в суд. Враховуючи, що на одного слідчого поліції припадає десь 200 кримінальних проваджень, у разі якщо труп не має явних ознак насильницької смерті або якщо є підстави вважати, що смерть трапилась унаслідок самогубства, тяганиною з призначенням експертизи слідчий займатиметься в останню чергу. Тож тиждень тіло буде лежати десь на балконі в рідних і близьких небіжчика».Ось що говорить про зміни в КПК Сергій Горбатюк: «Скажімо, продовження строків розслідування за цими змінами має відбуватися лише через суд (прокурор може робити це лише до трьох місяців). По-перше, суд може відмовити в продовженні строків слідства й таке рішення не оскаржується. Тобто це автоматичне закриття провадження. По-друге, ці зміни наштовхуються на реально жахливий стан розгляду клопотань у судах. Бо нині суди приймають не більше 100 клопотань на день. Адже всі засідання записують на аудіо, що з урахуванням обмеженої кількості слідчих суддів суттєво збільшує час їхнього розгляду (це наслідки непродуманих і ухвалених нашвидкуруч змін у межах ідеї «маски-шоу стоп»). Тож слідчі займають чергу з 5-ї ранку, щоб у цю сотню потрапити. Якось вони прийшли о 5:30 й уже були 19-ті! І йдеться лише про клопотання щодо обшуків. А ще цими змінами на слідчих суддів покладається призначення всіх експертиз і вже згадане продовження строків. За таких умов хоч за 10 діб чергу займай: якщо в ту сотню не потрапиш, то строки не продовжиш. Знову ж таки, справа закривається. До того ж у цих правках передбачена ще одна небезпечна зміна: якщо суд скасовує постанову про зупинення слідства, то весь строк, упродовж якого воно було зупинене, плюсується до вже наявних строків слідства. На прикладі: якщо в нас за окремими епізодами з екс-чиновниками три роки зупинена справа (бо вони в розшуку), то, коли суд відновить слідчі дії, ці три роки мають додаватися до строку розслідування. І знову-таки, за новими правками КПК, слідчий буде зобов'язаний закрити провадження».Ось що пишуть і показують у ФБ Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос: «Про приниження й знущання «ДЕРЖАВОТВОРЦІВ» над правоохоронцями. На фото коридори Печерського райсуду столиці сьогодні о 6 годин РАНКУ!!! Такі ось дещо дикі зміни (немає сенсу їх навіть переповідати) у законодавстві — сьогодні, починаючи з 5 год. 30 хв., слідчі й прокурори сформували ЖИВУ ЧЕРГУ, щоб здати на розгляд клопотання про обшуки, арешти, вилучення документів, легалізації невідкладно проведених обшуків. Ситуація принизлива й дуже нервозна… черга стоїть і досі, люба людина може пересвідчитися. Держава, яка абсурдом прийнятих норм знущається з тих, хто її (краще чи гірше) охороняє, приречена на хаос беззаконня. (Згадується Айн Ренд з її «Атлант розправив плечі». Там усі шукали й знайшли спасителя державного й людського глузду по імені Джон Голт. А ви не знаєте, де наш український Джон Голт?)»І ось це, мабуть, найголовніше питання. Замість Джона Голта ми маємо найменш професійний і безвідповідальний парламент за всю історію України. Більшість цих людей не мають вищої освіти, і є сумніви в успішності середньої. Вони чисто фізично не здатні зрозуміти, за що вони власне голосують. Тому голосують як наказано, або як заплачено.А править країною якась дивна «семибоярщина», що тримається на хлипкій системі стримувань і противаг, порочній практиці «квотних призначень» і постійній внутрішній боротьбі, яка ускладнюється зовнішнім і не завжди компетентним впливом посольств країн-донорів та шкідливою діяльністю спецслужб країни-окупанта. У результаті в сфері законодавства виходить немислима каша, за якою працювати неможливо. Але працювати потрібно, відповідно, ці закони будуть порушуватися масово й усіма. Що, природно, не сприяє створенню правового поля в країні. Виходів зі складеної ситуації, по всій видимості, два. Або подальша деградація, а в перспективі розпад і смерть держави. Або монополізація влади в тій чи іншій формі однією політсилою. Або силою військовою. Але хто такий — Джон Голт?