Ліквідація банку «Капітал»: як Руслан Щербань «обманув» державу та кримінальних авторитетів

Держава змушена розраховуватися з особистими боргами одіозного донецького бізнесмена. Детективи міжнародного аудитора Kroll виявили у «ПриватБанку» махінації колишніх власників на 5,5 млрд доларів. Така новина шокувала українців два тижні тому. Насправді той факт, що в Україні більшість банків існують лише для фінансування бізнесу власника, далеко не новина. Як це функціонує і до чого може привести, наочно видно на прикладі банку «Капітал» Руслана Щербаня. Наприкінці минулого року залишилася майже непоміченою широкою громадськістю новина про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 20 грудня відновив виплати гарантованого відшкодування вкладникам ліквідованого Банку «Капітал». Як відомо, процедуру ліквідації цього банку Фонд гарантування розпочав 30 жовтня 2015 року на підставі рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Ліквідація банку мала тривати три роки — до 29 жовтня 2018 року включно. Банк «Капітал» працював на ринку України з 1991 року і входив до групи невеликих банків за обсягом активів.Ця новина, здавалося б, не особливо цікава. Якби не той факт, що сьогодні ФГВФЛ за рахунок коштів платників податків фактично розраховується з боргами одіозного донецького бізнесмена та «мийника» кримінальних авторитетів Руслана Щербаня. Саме він, маючи одноосібний контроль над банком, фактично довів його своїми махінаціями до банкрутства та перевалив на державу свої борги розміром понад 360 мільйонів гривень. Згідно з останніми даними Фонду, з загальної суми боргів банку перед вкладниками розміром 370,4 млн гривень у 2015–2016 роках за рахунок коштів ФГВФЛ було погашено 270,5 млн гривень, або 73%. За депозитними вкладами фізичних осіб, що перевищують 200 тисяч гривень, а також за вкладами юридичних осіб зобов'язання не будуть погашені. Збиток державі, фізичним та юридичним особам не буде компенсований, оскільки борги банку за кредитами виявилися не забезпечені активами. Такий борг за кредитами перед Фондом гарантування вкладів становив близько 95 млн гривень. Пікантність цієї історії додає той факт, що держава фактично змушена розраховуватися за рахунок коштів платників податків з особистими боргами одіозного донецького бізнесмена Руслана Щербаня.Саме він, маючи одноосібний контроль над банком «Капітал», фактично довів його своїми махінаціями до банкрутства. Хто такий Руслан Щербань? Прізвище Щербанів добре знайоме в Україні ще з 90-х років. Руслан Щербань — син відомого донецького політика та бізнесмена початку 90-х Євгенія Щербаня, який був убитий у 1996 році на тлі розпочатого переділу газового ринку України. Після смерті батька бізнес-імперія Щербанів значно зменшилася, і братам Руслану та Євгенію, крім елітної нерухомості, дісталася фактично лише банк «Капітал». Про це заявляв сам Руслан Щербань у інтерв'ю Forbes у квітні 2013 року. Він повідомив, що крім банку «Капітал», у власності братів залишилося лише ДРПО «Центр». «Зараз воно в основному займається здачею в оренду нерухомості. А все інше вже самі будували. У нас із 100% активів батька залишилося 5%. Завдяки Епелю [Михаїл Епель — екс-бізнес-партнер Євгенія Щербаня — прим. ред.] залишився банк, який зростав. Решту просто розтягли», — так говорив Щербань у інтерв'ю.За даними джерел на ринку, після того як Щербань у 2012 році отримав від влади «індульгенцію» за вбивство на полюванні в обмін на показання проти Юлії Тимошенко та Павла Лазоренка, він повністю сконцентрував свій «бізнес-геній» на банківській сфері. Витіснивши старих бізнес-партнерів батька від управління банком, молодий Щербань отримав фактично одноосібний контроль над фінустановою. Будучи головним акціонером АКБ «Капітал» (через пряме та опосередковане участь йому та двом його братам належить 35% акцій), Руслан Щербань також займав посаду голови Наглядової ради банку. При цьому, починаючи з 2011 року, саме Руслан Щербань як голова Наглядової ради всі рішення щодо будь-яких питань та фінансових операцій понад 10 мільйонів гривень приймав одноосібно. Фінансові махінації Щербаня. Отримавши необмежену владу у фінустанові, то чи то через свій бізнес «геній», то чи то навмисне, Руслан Щербань системно та поетапно доводив банк «Капітал» до неплатоспроможності. І використовував для цього «класичні» інструменти. Як пише «Олігарх», банк Щербаня практикував залучення депозитів у іноземній валюті для виплати зобов'язань за депозитами у гривні. При цьому долари розміщувалися під 3% річних, а гривня залучалася під 30–35%. Що вело до збільшення видатків банку на 5–8 млн гривень на місяць. Ну й вишенькою на торті було те, що той, що дихав на ладан АКБ «Капітал», незадовго до свого краху умудрився арендувати елітний особняк на Подолі (вул. Борисоглебська) майже за 1 млн гривень на місяць. Що, за чутками, було особистою ініціативою Руслана Щербаня. І той факт, що з січня 2015 року «Капітал» був віднесений Нацбанком до категорії проблемних, перше особа банку, здається, ніяк не смущав. Фактично Руслан Щербань сам довів до банкрутства банк, перевалив його зобов'язання на державу, а також «кинув» ряд своїх бізнес-партнерів. Які, втім, як і сам Щербань не відрізнялися кристально чистою діловою репутацією. За даними «Олігарха», незадовго до краху банку, у червні 2015 року Щербань провів зустріч з куратором банку від НБУ, на якій вирішувалося питання, за рахунок чого головний акціонер збирається свій тонучий банк рятувати. Ціна питання на той момент становила майже 390 млн гривень, на які потрібно було збільшити регулятивний капітал. Представники банку в відповідь гнули свою лінію, наполягаючи на зменшенні розміру додаткової капіталізації, і як «джокер» посилалися на деяку фізичну особу з вкладом у 4,6 млн євро (на той момент — еквівалент 108,6 млн гривень). Мовляв, цей клієнт не планує забирати свої гроші, і більше того, хоче викупити привілейовані акції АКБ «Капітал» на 48 млн гривень. Питання додаткової емісії мало бути розглянуто на зборах акціонерів 26 червня 2015 року, втім, ніякого збільшення капіталу в результаті так і не сталося. Щербань і схеми ТОВ «Кримінал». Як пише «Олігарх», знаючі люди стверджують, що цим VIP-клієнтом був Михаїл Ляшко — добре відомий в авторитетних колах Донецька чоловік, якого знали також за прізвиськами «Мішаня Косий» та Михал Михалич. Ляшко вважався своєрідним «кримінальним зубром» 90-х, знайомим з Ринатом Ахметовим, Борисом Колесніковим та іншими впливовими людьми. Наприклад, він був співвласником скандально відомого ТЦ «Білий лебідь» у Донецьку разом з братом Рината Ахметова Ігором. З якої причини Ляшко вирішив вкласти свої «кровні» в банк Щербаня, вже навряд чи можна буде дізнатися — у грудні 2015 року Мішаня Косий був убитий у Криму. Знайомством з донецьким кримінальним авторитетом Руслан Щербань природно зобов'язаний зв'язкам свого покійного батька Євгенія Щербаня. Була чи то сума «подарунком» із воровського общака невдахі Щербаню на пам'ять про батька чи існувала домовленість про відмивання кримінальних грошей, сказати складно. Загальна сума, яку Ляшко спрямував у банк Руслана Щербаня, перевищувала 12,5 млн доларів. Але навіть при таких суттєвих вливаннях, за той час, поки на чолі банку стояв Руслан Щербань, він фактично був доведений до неплатоспроможності, а кошти з нього при невиясненних обставинах виводилися в ряд структур, до яких, за чутками, міг мати відношення акціонер «Капіталу». Серед них називаються ТОВ «Укрдонцентр-2013» та ТОВ «Агроекспортгруп», а самі кошти могли використовуватися для погашення раніше взятих кредитів та процентів за кредитами за рядом підприємств, пов'язаних зі Щербанем. За даними наших джерел, за особистим розпорядженням Руслана Щербаня частина цих коштів розміром 3,7 млн доларів не була зараховуватися і не враховувалася на відповідних рахунках банку. Ці невраховані грошові кошти кримінального авторитета «перекочували» на рахунки підприємств, підконтрольних Руслану Щербаню, для погашення раніше взятих кредитів та процентів за кредитами за рядом підприємств, пов'язаних з головним акціонером банку «Капітал». Загальна сума коштів, які були використані Русланом Щербанем для погашення кредитів через його підзвітні підприємства, становила 87,6 млн гривень. Що далі? У грудні 2017 року Руслан Щербань та належне йому ТОВ «Промгаз України» подали позов до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою скасувати рішення НБУ та ФГВФЛ про визнання неплатоспроможним, введення тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії та ліквідацію донецького АКБ «Капітал». Ці рішення були прийняті ще, нагадаємо, у 2015 році. Найімовірніше, це не просто «пізнє запалювання», а незграбна спроба Руслана Щербаня якось виправдатися перед своїми кредиторами. Адже, оглядаючись на бурхливе минуле Миші Косого з 90-х, жартів вони явно не розуміють. Що ж виходить? Угробивши банк своїми «геніальними» управлінськими рішеннями, Щербань спробував накачати його кримінальними грошима, щоб утримати його на плаву. В результаті опинився повинен і «спадкоємцям» убитого Миші Косого, і чиновникам Нацбанку, які по суті перевалили його борги на державу. Для повного фул-хаусу СБУ ще розпочала розслідування щодо Щербаня за «фінансуванням тероризму». За чутками, у відомстві Василя Грицака не особливо розраховують на якийсь результат по справі Щербаня, а скоріше використовують його як свого інформатора. Через ділові та сімейні зв'язки, серед контактів бізнесмена-невдахи досить багато цікавих знайомств та контактів, які надзвичайно цікаві сьогодні чекістам з Володимирської.