← Назад

«Титушки у вишиванках» на службі екс-чиновників Януковича. Михайло Ковальчук, Сергій Коровченко, Влада Молчанова та інші

2018-02-03 21:52 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Нещодавно повідомлялося про те, що 29 січня в Києві на вулиці Лагерній був убитий працівник приватної охоронної фірми киянин Вадим Радченко. Незабаром затримали й убивцю — уродженця Вінницької області, народженого в 1989 році, який також працював у охоронній структурі та мав судимість за крадіжки. Колеги загиблого вважають, що до інциденту причетний лідер громадської організації «Національно-патріотичний рух України» Михайло Ковальчук. Більше того, за свідченнями колег Радченка, Ковальчук кілька разів особисто його бив. Зокрема, коли Ковальчук намагався рейдерським способом захопити будівлю на Печерську, а покійний Радченко охороняв цю будівлю. За повідомленням сайту «Обозреватель», Михайла Ковальчука звинувачують у причетності до стрільби та вбивства людини на вулиці Лагерній. Розпущений «титушка» вже не лише намагається захоплювати чужу власність, але й просто вбиває. При цьому він прикривається своєю «національно-патріотичністю» та покровительством екс-чиновника часів Януковича — Сергія Коровченка та грошима його цивільної дружини Влади Молчанової.

Про це йдеться в їхніх заявах, поданих до Національної поліції. Згідно з документами, до вбивства 33-річного киянина Вадима Радченка має відношення лідер громадської організації «Національно-патріотичний рух України» Михайло Ковальчук, раніше помічений у міжнаціональних та ксенофобських конфліктах. У розслідуванні цього вбивства з самого початку з'явилися деякі дивні моменти. По-перше, незрозуміло, куди подівся пістолет, з якого був убитий Радченко? По-друге, також незрозуміло, чому досі не допитаний Михайло Ковальчук, незважаючи на те, що є письмові заяви свідків про його причетність до цього вбивства?

По-третє, чому убивцю Радченка суд відпустив під домашній арешт, а не відправив до СІЗО? Адже серйозність злочину передбачає запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою? Чи суд готовий на угоду «псевдопатріотам» перекваліфікувати цей злочин у «необережне поводження зі зброєю»? На жаль, можливо, й це. І пояснюється все це дуже просто. І поліція, і суди нині відверто бояться бандитів, які називають себе «патріотами-громадськими діячами». Тому що стоїть поступити з таким за вимогами закону — і тут же біля поліцейського відділку або в суді з'явиться натовп «громадськості», що кричить про «політичні переслідування». «Громадськість» цим активно користується, беззаконствуючи як на будівельних об'єктах, вимагаючи від забудовників «викупу», так і при бізнес-конфліктах, як це було у разі вбивства на Лагерній. При цьому «патріотам-громадським діячам» абсолютно байдуже, від кого брати гроші. Наприклад, нині Михайло Ковальчук та його організована злочинна група утримуються деякими Владою Молчановою та Сергієм Коровченком. Ця парочка, за інформацією ЗМІ, є цивільними подружжям.

Влада Молчанова відома тим, що є управляючою будівельної компанії «Столиця», її ім'я пов'язують з численними рейдерськими захопленнями та корпоративними конфліктами. Сергій Коровченко, за даними ЗМІ, є близьким другом та бізнес-партнером розшукуваного Артема Пшонки (син втікача екс-генерального прокурора України). Коровченко був видатним чиновником часів Януковича (з 2013 року працював начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим). Має розгалужені корупційні зв'язки в судовій системі України, завдяки чому йому неодноразово вдавалося домогтися для себе позитивних рішень у безнадійних з точки зору юриспруденції справах. За повідомленням наших джерел, близьких до Коровченка та Молчанової, парочка вела переговори про купівлю об'єкта на Мічуріна, 44, але угода так і не відбулася, оскільки іноземні власники об'єкта відмовилися погоджуватися на умови, запропоновані Молчановою та Коровченком. Як наслідок, парочка вирішила мститися, задіявши добре їм відомі механізми та інструменти, які застосовуються, як правило, у класичних рейдерських захопленнях.

Почалася, по суті, атака жадібних дельців, до якої іноземні власники об'єкта на Мічуріна, 44 були не готові. Тим більше до того, що «в бій» піде деякі «громадські діячі-патріоти» на чолі все з тим же Михайлом Ковальчуком. Треба сказати, що Ковальчук у Києві — фігура досить одіозна. Як правило, акції за його участю активно використовують російські ЗМІ для того, щоб показати Україну як державу, де бандити залякують звичайних громадян. Одна з гучних «акцій» Ковальчука полягала в тому, що його дружина на Майдані знайомилася з іноземцями, а потім Ковальчук бив їх нібито за спробу «спокушання». Не менш провокаційними були акції Ковальчука біля посольства Росії в Україні, під час яких Ковальчук навіть побив поліцейського, а також громадянина Росії, був затриманий, але незабаром випущений на волю. Ця фотографія, наприклад, де Ковальчук бє людину, облетіла світові ЗМІ як символ анархії в Україні.

І робилося це навмисне, перед камерою… Отже, на кого працює Ковальчук? На Україну чи проти неї? До речі, досить дивно, що Ковальчук колись організував у Києві мітинг на підтримку російського «опозиціонера» Олексія Навального — людини цілком антиукраїнських поглядів, який відверто визнавав, що Крим Росія при ньому Україні не повернеться. Та й нині вся «активність» Ковальчука спрямована саме на дестабілізацію обстановки в Україні, що вигідно насамперед Кремлю. Це й постійні скандали та сутички з поліцією на будівельному об'єкті на Печерську, це й стрільба з вбивством на вулиці Лагерній. Все це має створити в нашій країні атмосферу анархії та торжества бандитизму, створити образ «втраченої держави», про що, власне, мріє Кремль. І вітчизняним правоохоронцям та суддям потрібно це чітко розуміти й рішуче припиняти діяльність таких «псевдопатріотів», які насправді працюють в інтересах Кремля.

Ігор Самойлов, для «ОРД»

#титушки #Ковальчук #рейдерство #Київ #організованаЗлочинність #корупція #правоохорона #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування