Якщо проаналізувати кількість PR-акцій, які проводить Всеволод Ковальчук, можна зробити висновок, що він мріє перейти зі статусу виконуючого обов'язки на посаду голови НЕК «Укренерго». Однак існує «брудь», від якої неможливо відмитися. Так, у 2016 році під керівництвом виконуючого обов'язки Ковальчука державна компанія «Укренерго» перевела на своє підрозділення, розташоване на окупованих проросійськими бойовиками територіях, 155 мільйонів гривень українських платників податків. При цьому «Укренерго» проігнорувала постанову Кабінету Міністрів №263 від 7 травня 2015 року, якою Уряд зобов'язав цю компанію фінансувати своє підрозділення на окупованих районах виключно за рахунок внесків від інших енергетичних компаній, які там працюють. НКРЕКП закладає в тариф «Укренерго» кошти в обсязі, необхідному для фінансування мереж лише на підконтрольній території, але компанія витрачає кошти не за призначенням — просто недофінансує контрольовані райони і за цей рахунок забезпечує майже безплатну роботу магістральних електромереж у «молодих республіках».
Другими словами, Всеволод Ковальчук добровільно передав бойовикам 155 мільйонів українських гривень, щоб ті закуповували зброю та патрони, якими потім убивають наших захисників у зоні АТО. При цьому тарифи на електроенергію в основній частині України змінюються у бік зростання майже щоквартально. Цікаво, чи знає звичайний українець, у якого член сім'ї або знайомий воював в АТО, що частина коштів, які він щомісяця платить за електроенергію, йде на фінансування електромереж на підконтрольних бойовиками територіях? І це не єдиний «знак доброї волі» Всеволода Ковальчука у бік Москви. Варто згадати недавню історію з європейським співтовариством операторів магістральних мереж у сфері електроенергетики ENTSO-E. Благородна ініціатива — бажання інтегрувати українські мережі з європейськими, розпочата задовго до призначення Всеволода Ковальчука виконуючим обов'язки голови «Укренерго», — Ковальчук перетворив на спробу зробити наші мережі транзитними для поставок електроенергії з Російської Федерації в Європу. Історія потрапила до преси, і лише втручання народних депутатів, міністерства та громадськості дозволило зупинити розвиток подій за невигідним для України сценарієм.
Це далеко не перший скандал, пов'язаний з роботою Всеволода Ковальчука в НЕК «Укренерго». Так, у 2011–2013 роках «Укренерго» за часів, коли Ковальчук був головою комітету з конкурсних торгів, провела з порушеннями 12 закупок, за якими підписані контракти на суму 2 мільярди гривень. Такі закупки виграли компанії, у тому числі підконтрольні самому Ковальчуку та його сім'ї. За цим епізодом у 2015 році ГПУ відкрила кримінальне провадження. Незважаючи на масштабний набір порушень, виявлених Держфінінспекцією та ГПУ, підозра Ковальчуку так і не була висунута. Як стверджують наші джерела в Генеральній прокуратурі, «вийти сухим з води» Ковальчуку допоміг його «високий покровитель» — відомий бізнесмен Константин Григоришин. Справу «замяли», але докази залишилися. Враховуючи інтерес суспільства до роботи українських енергетичних компаній на фоні зростання тарифів, у випадку пана Ковальчука набагато логічніше готуватися до зустрічі з СБУ та НАБУ, ніж з журналістами. Адже «фунт» на службі олігарха — явище тимчасове та мінливе, а от статті Кримінального кодексу за крадіжку та сепаратизм — цілком реальні.
Повертаючись до надрукованого, позавчора вранці я опублікував своє розслідування щодо Сергія Тоцького — сина одного з головних підозрюваних у масових вбивствах на Майдані в лютому 2014 року, колишнього першого заступника голови СБУ, генерала Володимира Тоцького, який підозрюється також у державній зраді. Сергій Тоцький наприкінці того року був призначений на одну з керівних посад у ДП «НЕК «Укренерго», а саме на посаду начальника Департаменту економічної безпеки цієї державної компанії, яка керує всією електроенергетичною системою України. Іншої кандидатури на таку вкрай важливу посаду в УКРЕНЕРГО, окрім сина зрадника Української держави, знайти не вдалося.
Власне, виникає питання: а що, ніяких ризиків таке призначення не несе? Дивіться, найпростіший варіант. Володимиру Тоцькому його колеги та роботодавці з ФСБ затискають гвинт, і той звертається до сина, який назвав одного з онуків Тоцького старшим ім'ям дідуся, за конфіденційною допомогою щодо УКРЕНЕРГО. Хто має припущення, що син не зробить усе, про що буде просити його любий батько? Я не маю. Я маю підозру, що такі радикальні заходи не будуть потрібні. Натомість справа не тільки в ризиках для держави, які виникають у зв'язку з цим призначенням. Там повністю смердить корупцією через явний конфлікт інтересів сім'ї Тоцьких та посаду Тоцького-молодшого в УКРЕНЕРГО, про що може засвідчитися кожен у моєму розслідуванні. Здавалося б, усе ясно й зрозуміло. Але позавчора ввечері на Facebook-сторінці Юрія Ніколова з'являється сам виконуючий обов'язки директора УКРЕНЕРГО — Всеволод Ковальчук і грудьми кидається на амбразуру, виправдовуючи Сергія Тоцького. Але, як завжди в таких випадках, виправдання виглядають трохи по-дебільному.
Ор не трохи. Бо, по суті, вони схожі на самовикриття пана Ковальчука. Проте, по порядку. Товариш Ковальчук заявляє, що син за батька не відповідає. Повністю згоден, окрім того, що в даному випадку це визначення є маніпулятивним. Бо ніхто Ковальчука не пропонує притягати до відповідальності за батька. Існують банальні ризики, один з варіантів яких я навів вище. Це перше щодо тексту пана Ковальчука. Друге. А з яких причин служба в СБУ Сергія Тоцького є гарантією чогось? Історія його батька та батьківського колеги Якименка свідчить, що ніякі гарантії навіть посади перших керівників СБУ не дають. Третє. Невелика фраза виконуючого обов'язки директора ДП «НЕК «Укренерго» про те, що Сергій Тоцький прийшов до нього після того, як вийшов у відставку з СБУ, дуже показова.
Вона дає відповідь на питання, яке я ставив у своїй попередній статті: а кому потрібне таке призначення? Тепер ми знаємо, кому — пану Ковальчуку особисто й, скоріш за все, ще комусь, хто це призначення лобіював. Тому що рядовий, фактично, співробітник СБУ, яким був молодший Тоцький і якого звільнили зі служби, не може просто так прийти й влаштуватися на роботу до керівника УКРЕНЕРГО. Але якщо ми згадаємо, що батько Сергія Тоцького був першим заступником голови СБУ, то картина буде зовсім іншою, правда? І хто б мені що б не говорив, я ніколи не повірю, що Володимир Тоцький не доклав руку до призначення свого сина на одну з керівних посад в УКРЕНЕРГО. Четверте. Тут просто пісня. Ось цікаво: повідомивши, що молодший Тоцький приходив до нього з приводу роботи ще влітку 2017 року, пан Ковальчук кого більше зашкварив — Сергія Тоцького чи самого себе? Бо земельні ділянки під діяльність фірм дружини молодшого Тоцського у сфері електроенергетики, у тому числі з виробництва електроенергії за «зеленим тарифом», були оформлені у вересні та грудні 2017 року.
Тобто вже після візиту Сергія Тоцького до Ковальчука. Така послідовність подій дає підстави вважати, що у Ковальчука й Тоцького ще влітку 2017 року відбулися якісь домовленості, які дозволили останньому зареєструвати земельні ділянки під діяльність, яка без УКРЕНЕРГО неможлива апріорі. І що, тут не смердить корупцією? Проте питання конфлікту приватних інтересів сім'ї Сергія Тоцького з його посадою в УКРЕНЕРГО керівник УКРЕНЕРГО у своєму коментарі на захист Сергія об'їхав на кривій козі, жодним чином не згадавши про земельні ділянки фірм дружини Сергія. Лише вказав, що особисті та професійні якості Сергія Тоцького поки що сумнівів не викликають, якщо раптом викличуть — не затримається.
Але, пане Ковальчук! Так уже «раптом»! Не помітили? Чи ви в темі? Навіщо всіх в дурні шити, пане Ковальчук? І наостанок. Вранці 7 лютого я опублікував статтю про Сергія Володимировича Тоцького, а ввечері цього ж дня Генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив всій країні наступне: Печерським районним судом міста Києва надано дозвіл на здійснення спеціального (заочного) розслідування щодо екс-президента Віктора Януковича, екс-голови СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника СБУ Володимира Тоцького щодо справи розстрілів на Майдані. У зв'язку з останнім, пропоную Всеволоду Ковальчуку налагодити пряму відеотрансляцію судових засідань з майбутнього судового процесу щодо розстрілів на Майдані у всіх підрозділах та підприємствах УКРЕНЕРГО, включаючи Департамент економічної безпеки. Це ще один штрих до того зрадницького й корупційного ідіотизму, який повністю поглинув здоровий глузд і всю Україну.