27 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про створення Міністерства України у справах ветеранів. Спроби стати одним із керівників поки що лише концептуального органу заздалегідь здійснює Греков Микола Олександрович. Проте перед прийняттям подібних кадрових рішень правоохоронним органам України доцільно ознайомитися з викладеними далі матеріалами. Пильну увагу автора статті до цієї особи спонукали причетність Грекова до бандформувань Донбасу, активний PR на тематиці АТО в особистих інтересах, а також прикриття питань впливових київських бізнесменів і чиновників О.Репи, А.Спасибко та С.Левади. Незалежно від особистого ставлення кожного читача до Миколи Грекова, факти — річ упертя. І влада просто зобов'язана їх враховувати, щоб уникнути повторення трагічних подій у сучасній історії України.
Більшість населення Донбасу не чинила дієвого опору вторгненню військ РФ не через любов до Путіна — багато людей просто втомилися від гіперкорумпованих чиновників, які до початку «Революції гідності» займали всі ключові посади в регіоні.
На відміну від інших областей України, всі без винятку мери та голови РДА Донецької та Луганської областей керували «за поняттями». Головним джерелом їхніх доходів були не лише відкати, хабарі, контрабанда, але й явище, яке здавалося неймовірним для ХХІ століття — дитяче рабство: шкільні класи були заповнені переважно лише на третину. Адже більшість учнів просто залучалися на численні нелегальні копанки, забезпечуючи рабовласникам «вугільні долари», а собі — максимум кишенькові гроші на сигарети, кросівки «Адідас» та дрібниці для гри в карти. Це привело до того, що за час незалежності України на Донбасі сформувалася ще більша, ніж у решті регіонів країни, поляризація населення: червоні «Феррарі» та чорні «Рейндж-Ровери» на вулицях Луганська чергувалися з натовпами люмпенів, які просили милостиню «на похмілля». Саме місцеві ненаситні рабовласники-чиновники спровокували колосальний рівень соціальної несправедливості в донецькому суспільстві, який росіянам було нескладно перетворити на сепаратизм. Цілком природно, що одним із таких чиновників був мер окупованого міста Олександрівськ Луганської області Греков Микола Олександрович.
Як і численні інші чиновники Донбасу, включаючи Віктора Януковича, Микола Греков у 2012 році залучався до кримінальної відповідальності за хабарництво. Чи варто дивуватися, що це могло бути зроблено лише за матеріалами Управління СБУ в Луганській області — на той час єдиної структури в регіоні, діяльність якої регіональні еліти не змогли повністю взяти під контроль. Можливо, тому, що значна частина особового складу Луганського СБУ складалася з патріотично налаштованих вихідців з інших регіонів України, які внутрішньо відкидали устої місцевого «паханату». Але навіть їм було важко щось протиставити в ситуації, коли Грекову, який відбував покарання, на допомогу прийшов його близький соратник по Партії регіонів — надзвичайно впливовий на той час регіонал і головний натхненник сепаратизму Олександр Єфремов. До речі, Н.Греков і нині підкреслено гордується своїм членством у цій політичній силі, а також президентством Віктора Януковича, у чому нескладно переконатися, переглянувши особисту сторінку мера Олександрівська в соціальній мережі «Фейсбук».
Проте, напевно, після цієї публікації Греков негайно внесе у свій профіль відповідні зміни. А поки що зазначена фотографія Грекова і Януковича, а також свіжий коментар Миколи до неї залишаються на його сторінці. Своєчасно зорієнтувавшись у тому, що окуповані території Луганщини чекає неминучий економічний крах, а всі «сірі» джерела доходів переходять до членів-смертників бандформувань Донбасу, Греков у квітні 2014 року замінив георгіївську стрічку на військовий мундир механіка-водія батальйону «Айдар». Відповідаючи за тилове забезпечення батальйону «Айдар», цій особі вдалося уникнути участі в бойових діях і завести широкі зв'язки в середовищі волонтерів та бізнесменів, які по крупицях збирали провіант для підтримання боєздатності українських воїнів.
Вирішальну роль у долі Грекова зіграла зустріч в АТО з київським бізнесменом Олегом Репою, який разом зі своїми кумовьями — київськими чиновниками Олександром Спасибко та Сергієм Левадою впроваджували в столиці чергову будівельну піраміду за типом «Елітацентр». Обманувши тисячі киян на гроші, Репа наче глоток свіжого повітря потребував відбілення своєї репутації, намагаючись уникнути відповідальності в рамках кримінального провадження №12014100100004620 (ст.190-4, ст.356 УК). У цьому зв'язку показна допомога АТОшникам допомагає Репі не лише відновити втрачену репутацію, але й познайомитися з Н.Грековим.
Київський період біографії Грекова починається у 2015 році блискуче. Микола створює кишенькову громадську організацію «Громадський рух учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території Нова нація», від імені якої щодня відправляє запити на всілякі органи влади. Прикриваючись потребами військовослужбовців української армії, Греков намагається добитися особистих преференцій у питаннях соціального забезпечення, створити задел для майбутньої політичної кар'єри, робить собі безплатний PR на тематиці АТО. Така громадська активність Грекова дозволяє йому з завидною регулярністю з'являтися на екранах телевізора як експерту-патріоту незалежної України, цілком резонно розраховуючи на керівну посаду в поки що концептуальному Міністерстві у справах ветеранів.
Крім того, Грекову важко стримати спокусу мати додатковий дохід. Оскільки чесно заробляти гроші Греков не навчився (та й необхідності в цьому на Луганщині не виникало), Микола приймає рішення скористатися напрацьованими в АТО зв'язками з О.Репою. Останній також потребує креативного партнера, який допоможе йому й надалі «кидати» киян, які вклали кошти в будівництво багатоквартирних будинків. Як мотивацію Репа оформляє на родичів Грекова нерухомість у своїх недобудованих об'єктах — Житлових комплексах «Перспектива», «Шевченковський квартал» та «Річ хаус». Завдання Грекова: прикидаючись обманутим інвестором, будь-якою ціною перекласти добудову зазначених будинків на плечі тисяч українців, які вклали останні гроші в бажані квартири. Виконання поставленого Олегом Репою завдання не лише викрило прогнилу суть афериста Грекова, але й дає всі підстави для чергової перевірки псевдопатріота правоохоронними органами.
Наприклад, це аудіозапис дає первинне уявлення про моральні якості майбутнього чиновника Грекова, «який батьківщину захищав і звик добре відпочивати». На цій же записі Греков закликає обманутих киян самовільно заселятися в недобудований дім, зламувати електрощитову, а також погрожує розправою зі сторони підконтрольного йому батальйону «Айдар». При цьому самі бійці «Айдара» й не здогадуються, що Греков при малій можливості підписується їхніми іменами в особистих інтересах. А ось тут Греков відкрито вимагає гроші у залякаих киян. Звертайте увагу на жаргон майбутнього міністра.
Розуміючи, що диплом про закінчення Ленінградської школи фахівців рядового складу ВМФ РФ для політичної кар'єри в Києві недостатній, Н.Греков у 2017 році стає слухачем Національної академії державного управління при Президентові України. При цьому, як мінімум дивно виглядає те, що особа з такими низькими моральними якостями та з яскраво вираженою кримінальною забарвленням становить кадровий резерв держслужби, перебуваючи в черзі на призначення на вищі державні посади.
Також напрошується цілком резонне питання: якими критеріями керувався ректор НАГУ Василій Куйбіда, допускаючи на навчання антиукраїнськи налаштованої людини з такою сумнівною біографією? І чому взагалі ця людина підвищує кваліфікацію в престижному державному ВНЗ, а не на допитах у кабінетах на Рєзницькій та Володимирській? Можна не сумніватися, що навіть поверхневої уваги до персони Грекова зі сторони органів держбезпеки потягне за собою не лише тісні зв'язки Миколи зі спецслужбами та бойовиками РФ, але й дасть можливість зачепитися за численні корупційні схеми, які повсюдно оточують ореол цієї людини. І зробити це потрібно хоча б тому, що успішне протистояння підтримуваним Росією бойовикам на Сході неминуче змушує сепаратистів з криком «Слава Україні!» одягати вишиванку, впроваджуючись у ряди патріотів Києва, приховуючи в штанині іконку з образом Путіна.