Періодично в українських управлінських структурах з'являються дивні молоді люди з абсолютно невпояснимим кар'єрним зростанням та матеріальним благополуччям. На жаль, як правило, це не самородки, які самостійно пробилися на вершину. Це — різноманітні сини, чоловіки або дружини злодіїв старого покоління, які мають гідним чином продовжити справу своїх покровителів та розграбувати в Україні все, що залишилося.
3 березня цього року в пресі з'явилося таке повідомлення: «Детективи Національного антикорупційного бюро перевіряють електронну декларацію начальника головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, який командирований для виконання обов'язків на такій же посаді в Київській області, Алексея Кавиліна за фактами можливого декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення. Про це видання «ОЛІГАРХ» дізналося зі звіту «Слова і Діла». У постанові зазначається, що Кавилін 18 березня 2016 року продав квартиру в Києві площею 107 кв. м за 5,8 млн грн громадянці України. Того ж дня його батько придбав у цієї ж особи іншу квартиру в Києві площею майже 277 кв. м за 7,75 млн грн, а 29 березня подарував житло своєму синові.
Зазначимо, що подарована квартира не вказана Кавилініним у декларації за 2016 рік, а також не відображені її дарування та продаж старої квартири у повідомленні про зміну майнового стану. Крім того, за інформацією детективів, під час допиту головний фіскал у Київській області зазначив, що його батько купив квартиру за власні кошти, у покупці житла Кавилін не брав участі. Водночас, як з'ясувало НАБУ, офіційні доходи батька Кавиліна не дозволили б йому придбати квартиру за 7,75 млн грн. Детектив Бюро просив надати тимчасовий доступ до інформації за рахунком Кавиліна в Інвестбанку, який також не відображений у декларації чиновника. Суддя задоволив клопотання.»
Алексею Кавиліну 33 роки. Він якось непомітно з'явився в керівній ланці ДФС. Ніби звідкись. Але так не буває. Офіційна біографія Кавиліна досить скупа. І суперечлива. «Народився в м. Кемерово (Росія), українець. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, інженер-механік за спеціальністю «Газонафтопроводи та газонафтосховища» та Київський національний університет імені Т. Шевченка, ступінь магістра в галузі менеджменту інноваційної діяльності. У 2015 році закінчив Національну академію державного управління при президентові України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління.
Кар'єра. 2003 р. — провідний фахівець ТОВ КПСМ-консалтинг. 2004–2006 рр. — помічник заступника Голови правління НАК Нафтогаз України. 2006–2008 рр. — заступник директора комерційних структур. 2009–2013 рр. — член спостережної ради ПАО Мостобуд та Консорціуму НПО Укргідроенергобуд. 2014 р. — заступник директора Департаменту Міністерства доходів і зборів України. Перший заступник, виконуючий обов'язки начальника Головного управління Мінодоходів у Запорізькій області. З 11 вересня 2014 року — начальник Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області.»
Неофіційна біографія також досить загадкова. Більшість колег впевнені, що Кавилін — зять Євгена Червоненка. Цим і пояснюється його кар'єрний злет саме в Запорізькій області, де Червоненко колись був губернатором і де досі зберігає контроль над низкою цікавих об'єктів.
Дивно те, що сім'я Червоненка цей шлюб ретельно приховує. Соромляться зятя? Чи для конспірації? Ось що пишуть про Кавиліна неофіційно. «Закінчивши школу в 2001 році, Алексей з Феодосії переїхав до Києва. Попрацював на виборах до Верховної Ради і в березні 2002 став помічником народного депутата Юрія Бойка. Так, того самого скандального Юрія Бойка, який закупив вишки на 400 млн дорожче реальної вартості, чиє ім'я вони тепер носять, нині голови прокремлівської партії «Опозиційний блок». Така удача — приїхати після школи до Києва і стати помічником нардепа можлива, але подальші події показують, що це аж ніяк не випадковість і везіння. Паралельно Алексея Кавиліна працевлаштували в кишенькову компанію «КПСМ-Консалтинг» (назва є абревіатурою «Комбінований пористий сітчастий метал», застосовується у фільтрах для очищення рідин і газів від механічних домішок), яка отримувала підряди від НАК «Нафтогаз».
Пізніше до нього приєдналися син лідера Прогресивної соціалістичної партії України Юрій Вітренко та Андрій Кобалєв (нині голова НАК «Нафтогаз»), який був призначений у 2002 р. головним фахівцем департаменту корпоративних фінансів та цінової політики НАК «Нафтогаз України» у віці 24 років. У 2004 році Юрій Бойко, який очолював НАК «Нафтогаз», бере Кавиліна, який не мав диплома про вищу освіту і навіть не був студентом, помічником голови правління. Сам Кавилін це згадує так: «Тоді я тільки збирався отримувати вищу освіту і, по суті, був першою людиною, яку прийняли на роботу без диплома. Тому на моїй заяві поставив свою резолюцію сам голова правління. Так і написав: «Прийняти!». Головою правління НАК «Нафтогаз України» і водночас народним депутатом був Юрій Бойко».
У 2006 році щось пішло не так і Кавиліна вигнали з державної посади і не допустили до новостворених офшорів «AYA Capital» та «AYA Securities». Наступні 2 роки Алексей Кавилін провів під вивіскою компанії «Експерт-діагностика» — працював там він сам, а сама компанія мала всі ознаки фіктивності.
Про це свідчать матеріали судових справ. Наприклад, справа №1-414/11р Ленінського районного суду м. Вінниця: «Відображення по вищевказаних підроблених документах фіктивних господарських операцій з ТОВ «Експертдіагностика» по податковому обліку та податковій звітності ТОВ «Життя» призвело до несплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 1 220 921,20 грн.»
Але старі зв'язки дозволяли Алексею виходити сухим з води. У 2009 році його бере під своє крило одіозний вінницький кримінальний авторитет і «вор у законі» Володимир Продівус. У 2012 році Продівус пройшов до Верховної Ради за списками «Партії регіонів», а Алексея Кавиліна влаштував помічником народного депутата від БЮТ Котеляк Лідії Леонідівни (http://posipaky.info/mp/10252). До 2013 року Алексей був членом спостережної ради компанії Продівуса ПАО «Мостобуд» та Консорціуму НПО «Укргідроенергобуд». І звідти це молоде дарування перейшло до податкової інспекції, спочатку на посаду заступника директора Департаменту Міністерства доходів і зборів України. Продівус навіть намагався протягнути його на посаду голови ГФС, але не вийшло.
Так що Алексея зробили першим заступником, виконуючим обов'язки начальника Головного управління Мінодоходів у Запорізькій області. А з 11 вересня 2014 року — начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області.
Треба сказати, що Кавилін за свої 33 роки встиг стати досить заможною людиною, при цьому практично постійно перебуваючи на державній службі. Цитуємо: «Електронні декларації керівників ретельно вивчали активісти антикорупційної громадської організації «Крадіям по рукам» — щоб визначити, хто з них найбагатший. У п'ятірку найбагатших увійшли начальник ГУ ГФС у Харківській області Микола Рибаков, Алексей Кавилін (у рейтингу він значиться як в.о. начальника ГФС у Київській області, куди прикомандирований у жовтні), в.о. начальника ГУ ГФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, в.о. начальника ГУ ГФС у Полтавській області Сергій Садовий та начальник ГУ ГФС у Львівській області Ігор Кондро. Активісти організації нараховували у Алексея Кавиліна $477 117 доходу за 2015 рік. «За даними декларації, він має квартиру (107,10 кв. м), два гаражі, 5 дорогих годинників (Rolex, Jaeger Lecoultre (50 000 грн), Patek Philippe, F.P. Journe, A. Lange&Sohne) та два автомобілі (Toyota Camry та Range Rover). Дохід Кавиліна за 2015 рік складає 1 031 301 грн.» — коментує адвокат організації «Крадіям по руках» Ольга Мілетич. — Загалом, якщо скласти заощадження, автомобілі та квартири лише п'ятьох найбагатших регіональних начальників, виходить, що вони в середньому всі мільйонери та володіють $2 856 492, 10 автомобілями, 13 квартирами, — дивується громадський активіст ГО «Крадіям по руках» Вікторія Кулаковська. — І це все при тому, що, за заявою пана Насірова під час 13-ї щорічної зустрічі YES у Києві, середня зарплатня у ДФС (включаючи премії) — близько 4 000 грн. на місяць (48 тис. на рік, менше 2000 доларів). Навіть якщо припустити, що зарплатня начальника ГУ ДФС складає в середньому 75–100 тис. на рік, залишається незрозумілим, звідки такі великі задекларовані статки?
Звідки у регіональних начальників мільйони доларів? Ми звертаємося до правоохоронних органів перевірити, наскільки законними є джерела доходу державних службовців та чому ці гроші не потрапили до бюджету країни.
Давайте спробуємо відповісти на питання, які виникли у громадських активістів, і спробуємо розібратися, як Алексей Кавилін, який на даний момент поєднує дві посади — начальника ГУ ГФС у Запорізькій області та в.о. начальника ГФС у Київській області (з 19 жовтня), став офіційним мільйонером. Варто зазначити, що якби активісти уважно вивчили біографію Алексея Анатолійовича (вона є у відкритому доступі), то вони б самі, без правоохоронців, частково отримали відповідь на своє питання. Так, до свого призначення в квітні 2014 року в.о. начальника ГУ Мінодоходів у Запорізькій області Алексей Кавилін понад 10 років працював у бізнесі, що приносило йому непоганий дохід. У послужному списку радника податкової та митної справи першого рангу зазначено, що він працював помічником заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», займав керівні посади в комерційних структурах, входив до спостережних рад ПАО «Мостобуд» та консорціуму НПО «Укргідроенергобуд».
У декларації начальника ГУ ГФС у Запорізькій області (на цю посаду Алексей Кавилін був призначений 11 вересня 2014 року) за 2014 рік був задекларований дохід у 1 млн 815 тис. 684 гривні, з яких зарплатня складала 113 544 грн. Основні доходи Алексей Кавилін отримав від підприємницької діяльності — 920 000 грн та відчуження майна — 782 140 грн. На момент приїзду до Запоріжжя у начальника податкової була квартира в Києві площею 107,1 «квадрата» (у декларації за 2015 рік зазначено, що право власності на квартиру Алексей Кавилін набув 21 січня 2013 року) та два гаражі — 16,7 м2 та 18 м2 (обидва оформлені 23 серпня 2012 року), ця ж нерухомість зазначена й у декларації за 2015 рік. Аналогічна історія й з годинниками — згідно з декларацією, чотири штуки придбані у 2008–2013 роках, тобто коли Алексей Кавилін ще не був на державній службі, ще по одному, правда, немає даних, коли вони у нього з'явилися. Що стосується престижних іномарок, то Алексей Кавилін, судячи з усього, любитель міняти «залізних коней»: Range Rover (2013 р.в.) та Toyota Camry (2012 р.в.) зареєстровані на нього у 2015 році з різницею в місяць — 17 червня та 30 липня відповідно.
Вартість іномарок у декларації не зазначена. У декларації за попередній рік значиться один автомобіль — Range Rover vogue, 2011 р.в., придбаний за 100 000 грн. Судячи з декларацій, Алексей Кавилін продавав автомобілі два роки поспіль: у 2014 році дохід від відчуження майна складав 782 140 грн, у 2015 році — 950 000 грн. Ось чого у головного податківця області дійсно багато, так це готівки — за 2015 рік Алексей Анатолійович задекларував 3 250 000 грн, 160 тис. євро та 180 тис. доларів. Все це в комплексі й дозволило Алексею Кавиліну увійти в ТОП-5 найбагатших податківців України. До речі, він ніколи не приховував, що на державну службу прийшов з бізнесу, працюючи в якому зумів стати небідною людиною.
Крісло керівника ГУ ГФС у Київській області, яке в ранзі «в.о.» з 19 жовтня займає Алексей Кавилін, звільнилося 30 серпня — коли був затриманий Валерій Богдан, якого підозрюють у постійних вимаганнях у підприємців та підлеглих. Під час обшуків правоохоронці вилучили 68 тис. доларів, 100 тис. євро, 1 млн гривень. Коли про його призначення стало відомо в Запоріжжі, багато місцевих ЗМІ написали, що Алексей Кавилін звільнений з посади начальника ГУ ГФС у Запорізькій області.
Прес-службі відомства навіть довелося давати пояснення — що в ГУ ГФС у Київській області Алексей Кавилін перебуває у командировці. Примітно, що двоє людей з його нинішньої команди працювали разом з шефом у Запоріжжі: перший заступник Олена Фоменко, яка у 2014 році повернулася зі столиці в рідне Запоріжжя, де народилася та виросла, та заступник Руслан Гришко. У біографічній довідці Олени Фоменко, до речі, зазначено, що вона з 10.10.2014 року — перший заступник начальника ГУ ГФС у Запорізькій області, а щодо Руслана Гришко взагалі інформація відсутня на сайті київського головка. «Поки працюю на дві області, — розповів «Індустріалці» в.о. начальника ГУ ГФС у Київській області Алексей Кавилін. — Повернутися в рідне Запоріжжя хочу, але від мене мало що залежить. Сподіваюся на те, що наведу порядок там, куди откомандирований, і вернуть назад!»
Є й ще одна обставина, на яку варто звернути увагу, досліджуючи персону новоспеченого податкового начальника Київської області. Будь-хто без особливих зусиль може знайти в ЄГР запис щодо ТОВ «Крэско Укрейн» (ТОВ «Креско Укрейн»; код 31839273), єдиним засновником якого значиться… Кавилін Алексей Анатолійович.
Дата державної реєстрації товариства — 22 січня 2002 р., дата появи запису в реєстрі — 8 лютого 2006 р. Дуже хотілося б вірити, що Кавилін Алексей Анатолійович (той, який засновник ТОВ «Крэско Укрейн») та Кавилін Алексей Анатолійович (той, який в.о. начальника Головного управління ГФС у Київській області) — це не одна й та ж особа (мало чи — просто повні однофамільці). Оскільки в іншому випадку…
У іншому випадку картина вирисовується зовсім непривабливо. По-перше, тоді виходить, що фіскальний начальник столичного регіону грубо порушує Закон України «Про державну службу», в якому, якщо хто забув, дуже часто можна зустріти посилання на вже згаданий Закон України «Про запобігання корупції». 25-та стаття головного антикорупційного законодавчого акту «Обмеження щодо сумісництва та поєднання з іншими видами діяльності» виписана гранично конкретно, в імперативній формі.
У ній, зокрема, йдеться про те, яким саме державним службовцям заборонено «займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики у спорті) або підприємницькою діяльністю», а також «входити до складу правління, інших виконавчих або контрольних органів, спостережної ради підприємства або організації, яка має метою отримання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), які належать державі або територіальній громаді, та представляють інтереси держави або територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації)…»
А, по-друге, у цьому випадку можна, видимо, стверджувати, що всім підрозділам фіскального відомства, які покликані «блюсти чистоту рядів» — від Ради з кадрових питань ГФС і до Служби внутрішньої безпеки ГФС («повну перезавантаження» якої Прем'єр-міністр України анонсував не далі як місяць тому) — грош ціна.