Титушки «кровавого дружинника» Шкафа — такий же оплот БПП, яким був для ПР «Оплот» покійного Жиліна. Роботодавці потребують послуг Крисина (Шкафа) не менше, ніж під час Майдану. Але надмірний гуманізм суду чреватий несподіваними наслідками. Адже там, де закінчується справедливість, народжується запит на самосуд. Заради захисту здоров'я найвідомішого «генерала титушок» потрібно негайно засекретити чергову пов'язану з ним кримінальну справу й дозволити давати показання через Skype. Включатися в процес Юрій Крисин може й не залишаючи пляжу: так, як керував викраданнями людей у Києві 21–22 січня 2014 року — з Малійських островів. З такими пропозиціями виступили 26 березня 2018 року адвокати титушководу, відомого за прізвиськами Шрек, Криса та Шкаф. Є й другий варіант: Юрія Крисина можна визначити під цілодобовий нагляд «діда Лук'яна» (до Лук'янівського СІЗО). Якщо навіть приватне детективне агентство не в силах захистити цю ніжну натуру від «загрозливого замаху» — про що захисники Крисина розповіли Дарницькому райсуду 15 березня, пояснюючи відсутність підсудимого.
Преодолити страх відплати 19 березня титушководу допоміг конвой. Його доставили приводом до апеляційного суду, де мало розглядатися вбивство журналіста Вячеслава Веремія, але того дня крисинські адвокати не з'явилися. 26 березня кудись виїхав один із трьох захисників, і обвинувачений просив відкласти чергове засідання. Так Крисин уже місяць гальмує рух одразу по трьох процесах, у яких є обвинувачуваним: справа про вбивство журналіста (лютий 2014 року), напад на АЗС «Народна» (травень 2016 року), справа про бандитизм і катування спільно з «Оплотом» (січень 2014 року). То побоїться прийти в суд, то ляжеться в дитяче відділення для дітей із вадами серця, то раптом захворіє хтось із захисників. А оскільки адвокатів у Крисина вагон і тачка, суди можна затягувати до нескінченності. Аж поки не сійдуть з рук усі злочини — як поки сійшло вбивство Веремія. І стосується ця стратегія не лише Крисина, але й його «колег», які розстрілювали й викрадали прихильників Євромайдану.
Неусипний захист обвинувачуваного Дарницький райсуд доручив Національній поліції.
Ще троє вбивць майданівців вийшли на волю
Той же Шевченковський райсуд столиці, який «простив» Крисину вбивство журналіста Веремія, відпустив на волю ще трьох вбивць Майдану. Геннадію Погребному, Олегу Гебану та Сергію Костенку грозить довічне позбавлення волі, але двох із них відправили додому вже після шокуючого вироку Крисину в першій інстанції (третього титушка випустили раніше: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71231699). У ніч вбивства журналіста Веремія брати Гебан і компанія перебували на тому ж перехресті Володимирської та Б. Житомирської, неподалік від офісу Юри Енакієвського. Як і Крисин, брали участь у оголошеній генералом СБУ Щеголевим «антитерористичній операції» в центрі Києва. Діяли заодно з ОПГ Крисина, дотримуючись спільного задуму, але підпорядковувалися іншому «бригадиру» — Володимиру Кошельову.
Кошельов — давній приятель Крисина. Був свідком захисту за першим вбивством, скоєним Крисиним у 2009 році. Після перемоги Майдану втік у Севастополь. Але… раптово помер, як тільки виявив бажання співпрацювати зі слідством в Україні.
«Гебана, Погребного, Костенко звинувачують у замаху на вбивство 6 протестуючих, у завданні тяжких тілесних ушкоджень і середньої тяжкості, — розповіла «ОРД» адвокат потерпілих Вікторія Дейнека. — У період з 22:30 18 лютого 2014 року до 2:30 19 лютого вони кидали світло-шумові гранати й виробляли прицільні постріли з бойової зброї. Завдання було: зустрічати майданівців, які внаслідок зачистки бігтимуть їм назустріч, у бік Михайлівської площі. Але загинути міг хто завгодно: стріляли у всіх підряд».
На цьому відео з місця нападу на Вячеслава Веремія, зробленому випадковими очевидцями, зафіксовано не лише побиття журналіста безпосередньо Крисиним. Чути вибухи й постріли «кошельовців». А ось спогади адвоката Небесної сотні Євгенії Закревської, яка теж опинилася того трагічного вечора 2014 року поруч із обстрілюваною титушками барикадою.
«— Не ходи тут дитино, тут стріляють, от тільки що стріляли, у хлопця куля застрягла в щиті… Це я підійшла до пам'ятника Ользі… Постріли… — З чого стріляють, звідки?? — З автомата, звідти, бачиш, стоять… Там ще хлопця вбили, вже двох… Тікай звідси… Вибухи, виск гальм, виття сигналізації… У машини, які намагаються проїхати, зі сторони БЖ кидають гранати… Стріляють… Гаішники, ще хвилину назад що стояли на пляцці перед главком, різко кудись валять… Я повертаюся за барикаду (нижче по вул. Михайлівській, навпроти Блюз бара)… Блю-ю-юз-бааара… Яке смішне сьогодні це слово… І місце… З автомата… Карабін — це такий автомат… «Наданий на дослідження карабін Ерма виготовлений шляхом переробки з автомата Калашнікова»… Хлипка барикада для автоматів… І занадто низько. Якщо прорвуть знизу, людям з Майдану бігти в Михайлівський доведеться по відкритій місцевості» (більше — тут: https://www.facebook.com/eugeniyazz/posts/1377260372313758?).
Вячеслав Веремій був першою жертвою — титушки напали приблизно о 23:50, побили. Після того як він вирвався — стріляли. Знову повалили, добивали дубинами. Він зміг піднятися, пробігти кілька метрів до машини швидкої допомоги, був доставлений до лікарні, але не дожив до ранку. 18 лютого 2014 року.
Близько години ночі з'явилися ще 7 поранених, у яких стріляли Гебан та інші. Потерпілі вижили, завдяки медикам, деякі стали інвалідами. Тоді ж від кулі помер майданівець Віталій Васильцов (вбивця не встановлений). Гебана й компанію звинувачують не у «хуліганстві», як Крисина, їм пред'явлено букет тяжких статей. І судити Лінніку допомагав суд присяжних. Але… Здається, й присяжні опинилися на боці вбивць. Зривши засідання неявкою, давали привід захисту говорити про порушення розумних строків і вимагати зміни запобіжного заходу. Унаслідок вирвана з-за гратів братва тепер може продовжувати нападати на людей зі зброєю, впливати на свідків і потерпілих. На крайняк — втекти в «ДНР» або Росію — слідом за багатьма членами банди.
Крисин та жилінський «Оплот»
У Дарницькому райсуді розглядаються три епізоди.
1) Метання вибухпакетів і світло-шумових гранат з ураженням елементами 18 лютого 2014 року. Підсудимий Сергій Чемес — один із тих, хто брав у цьому участь, а Крисин віддавав наказ. 2) Співучасть того ж Чемеса в нападі на журналіста Веремія. 3) Викрадення киянина Владислава Іваненка 21 січня 2014 року. Роль Крисина полягала в тому, що він передав в оренду на три дні групу своїх титушок, включаючи Чемеса.
Сергій Чемес у Дарницькому райсуді присутній у режимі відеоконференції з СІЗО. За наказом Крисина він збив з ніг журналіста Веремія. За посилення «оплотовців» своїми кадрами менеджер титушечної фірми «П'ятий регіон» Юрій Крисин отримав від Олексія Чеботарева 200 тисяч доларів. Він керував «особами спортивної зовнішності» по телефону, а сам у цей час відпочивав на Малійських островах. Найбруднішу «роботу» виконували «оплотовці» разом із відморозками кримінального «авторитета» Чеби (Олексія Чеботарева). За словами начальника відділу Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Олексія Донського, вони хотіли записати на відео отримані під катуванням визнання в тому, що за участь у Євромайдані платять гроші (стиль Life News, який застосовують до полонених у «ЛДНР»).
А завдання, яке Крисин ставив своїм підручним, у тому числі й через Сергія Чемеса, було скромніше: зупиняти на в'їзді в Київ автомобілі з прихильниками Майдану й чинити опір мирним акціям. Як розповів «ОРД» адвокат вдови Веремія Павло Дикань, 21 січня 2014 року група титушок приїхала з Харкова на 3 автобусах і чекала жертв у метро Петровка. «Оплотовці» задиралися до перехожих і імітували між собою потасовку — так, ніби з майданівцями. Провокували прибуття Автомайдану, й автомайданівці дійсно з'явилися, після чого завязалася драка. Утікаючи, титушки захопили полоненого, яким виявився випадковий перехожий — Владислав Іваненко.
«Його довго возили містом, привезли в табір на виїзді з Києва на Борисполь по правій стороні. Цей табір був організований Юрієм Крисиним. Там Владислава мучили, намагаючись отримати інформацію, що стосується автомайдану, до якого він не має жодного стосунку. Він і на Майдані був один раз, коли йшов у театр з дітьми. У таборі його тримали до години ночі.
Коли зрозуміли помилку, Чемес його відпустив», — говорить адвокат Дикань.
Потерпілий згадує: «Шило тримали у ока, поруч з шиєю давили ножем. Вже з життям прощався. Говорили: «Ми розправимося, виложимо в мережу, й інші ваші — з Майдану — будуть знати, що з ними буде те саме».
У тій же посадці неподалік від ст. метро Борисполька, яка служила бандитам табором, був знайдений убитим майданівець Юрій Вербицький, і, як повідомляли ЗМІ у 2014 році, це був не єдиний труп зі слідами катування, виявлений у цьому районі. Ігоря Луценка й Юрія Вербицького викрали теж 21 січня 2014 року, але мучили в гаражному кооперативі неподалік від бази «Оплота». Як розповів «ОРД» Олексій Донський, не виключено, що були й інші потерпілі, про яких слідство поки не знає. «Ми намагалися й через Євромайдан SOS отримати інформацію, й по інших каналах, але поки виходить зворотна ситуація. Є показання осіб, яким немає сенсу обманювати, а потерпілих немає».
Питками викраденого Іваненка керував особисто Євген Жилін — вожак банди «Оплот», який перебував також у числі організаторів «ДНР».
Був серед тих, хто катував, і знаменитий Топаз (антимайданівець Ігнат Кромський), якому в січні дали 8 років. Але суворий вирок він отримав за свої «сепаратистські» похідні, а не за антимайдан. Крім Топаза, до реального строку засуджені харківський «оплотовець» Азіз Тагіров та киянин Олександр Серов, які брали участь у епізоді на Петровці й вибиванні «відеопокаяння». Але Серов, який отримав 2,5 року, уже відсидів і вийшов.
Справа Бялого або Чому потрібно ходити в суди?
Ми вже писали про те, що «справа Крисина» є договірняком такого рівня, що втягнутою в захист Крисина виявилася навіть український омбудсмен. Договірняк, здається, поширюється й на ще одну кримінальну справу, що має стосунок до Крисина, хоч і самостійну. Його права рука Павло Бялий звинувачується, як і Гебан з приятелями — за тяжкими статтями, за які світить «вишка».
18 лютого 2014 року саме Бялий з близької відстані стріляв у салон машини таксі, у якій, крім убитого кореспондента газети «Вісті» Веремія, перебували його колега й водій. Такою була реакція титушок на телефон у руці Вячеслава Веремія, який хотів знімати озброєних спортсменів на відео. Це Бялий витягнув журналіста з машини на перехресті й першим почав бити. Цей же Бялий потрапив на всі відео 18 травня 2013 року на Б. Житомирській — коли Вадик Титушко в «абібасі» (чия фамілія дала назву цілому виду) стрибав на журналістів Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя (причина та сама: у них була відеокамера). І ось до чого привела безкарність: рівно через 9 місяців майже на тому ж місці Бялий зустрічав журналістів уже з вогнепальною зброєю…
Євгенія Закревська помітила, що в останньому доповіді управління Верховного комісара ООН з прав людини (http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportUkraineNov2017-Feb2018_UKR.pdf) безкарності палачів Майдану приділяється більше уваги, ніж у нас у суспільстві. ОБСЄ теж стурбована вироком, який отримав Крисин. Закликають ефективно розслідувати всі випадки смертей журналістів в Україні. УВКПЧ відзначає, що в обвинувальних актах не знайшла відображення очевидна зв'язок між титушками, СБУ й міліцією.
УВКПЧ стурбована «особливим ставленням» до Крисина, який у доповіді названий главарем банди. Висловлюється здивування тим, що, перебуваючи під судом і перебуваючи під охороною, наданою державою, він двічі скоїв нові злочини й не був помістений під арешт. У тому ж пункті доповіді згадується справа «кошельовців», які стріляли по барикаді. А оцінка всіх цих фактів виглядає дослівно так: «Жертвам злочинів відмовляється в правосудді».
Чи можемо ми на це вплинути?
«Виявилося, що бути громадянином щодня й регулярно ходити в суди складніше, ніж виходити на Майдан, — говорить журналістка Наталія Двалі, яка до недавнього часу була єдиною представницею ЗМІ у судах над Бялим, — Прийшла до Шевченковського райсуду й обалділа від некомфортного відчуття. Недавно у цього обвинувачуваного змінилися адвокати. З'явилися дорогі, яких незрозуміло хто оплачує. Побачивши у мене в руках диктофон, одна з них одразу вимагала зробити суд закритим. Побачивши, що я знімаю, почала знімати мене. Я зрозуміла, що, поки активісти гоняються за Крисиним, тут відбувається щось дивне».
У ГПУ вважають, що нові адвокати Бялого представляють не його інтереси, а інтереси організаторів злочинів.
У засіданні 27 лютого був запущений механізм по звільненню Бялого й лише завдяки повідомленню Наталії Двалі громадськість проявила інтерес до цієї справи й титушці продовжили утримання під вартою до 18 травня.
По справі про бандитський напад на АЗС, який Крисин скоїв, поки Лінник судив його за журналіста, теж все йде до «прощення». Нагадаємо, під час рейдерської атаки Крисин стріляв у титушку, найманого власниками АЗС для опору. Але потерпілий і свідок обвинувачення вже змінили показання на користь Крисина. І сталося це після нападу на одного з них з ножем…
Здається, зрозуміло, чому така безкарність викликає обурення на адресу Крисина. «Нехороші активісти» виявили цю людину тонкої душевної організації в дитячому відділенні Інституту серця й облили зеленкою. Після цього навідалися до садиби Крисина в Гатному. З криками: «Крисина на нари!» полили томатним соусом (типу — кров'ю) ворота, врубили пісню «Здравствуй, мій Магадан» й залишили на снігу написи: «Прийди на суд, балабол» та «Крисе, виходь».
«Скромне житло» Крисина — людини, яка все життя заробляє поставкою спортивного «м'яса» на рейдерські захоплення й двічі вбивала людей. Любима нинішньою владою, корисна. Тому на волі. 5 березня підтримати «братана» Крису в суді прийшли близько 50 титушок.
Цим хлопцям варто було б ознайомитися з вироком за перше вбивство Крисина. Він тоді хладнокровно вистрелив у голову такому ж охоронцю. Молодому хлопцю, який опинився у дома Крисина лише тому, що хотів допомогти шефу вибратися з неприємної ситуації. Заспокоїти Крисина, який гнався за дружиною з автоматом. Перед вбивством титушковод ще навіщо поставив жертву на коліна…
Характерно, що до моменту виходу свого бригадира з суду титушки розбіглися, а «нехороші активісти» провели титушководу до маршрутки плювками.
І знову про покровителів
Недавно начальник відділу Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Донський у інтерв'ю Громадське ТБ заявив, що слідству відомо про зв'язок Юрія Крисина з нинішнім головою Миколаївської облдержадміністрації, екс-нардепом від БПП Олексієм Савченком. Крисин на допросі визнав, що 17 лютого 2014 року попереджав Савченка про готуючихся 18 лютого вбивствах на Майдані.
Що зробив Савченко, щоб запобігти цим злочинам?
Походженням капіталів мільйонер Олексій Савченко пов'язаний з прямим організатором розправи Олексієм Чеботаревим, з яким у свій час розділив спадщину «авторитета» Прищика. Це Чеботарев звинувачується в організації викрадень майданівців Ігоря Луценка й Юрія Вербицького. Його особиста охорона скоювала вбивства. А він і сьогодні керує структурами «Укрспирта», хоч і проживає в РФ. Але Савченко близький і до ще одного з можливих організаторів розстрілів — Юри Енакієвського. Савченко працював у службі безпеки банку, який належав Іванющенку-Енакієвському й у 2004 році був перейменований на «Родовід-банк» (там уже Савченко просунувся до заступника голови правління банку). Юрій Іванющенко на одній із партійних зустрічей з Януковичем у донецькому драмтеатрі незадовго до Майдану.
У непублічного Юри Енакієвського теж чесалися руки при виді назойливих журналістів з фотокамерами.
Ще один банк із сумнівною репутацією — «Авант-банк», який сьогодні проходить процедуру ліквідації, Олексій Савченко заснував разом зі своїми друзями з бурхливої молодості в столичному УБОПЕ: Віталієм Яремою та Валеріївим Гелетеєм. А за документами, які обвинувачуваний Юрій Крисин подав до суду, він працює директором з розвитку компанії «П'ятий регіон», яка охороняла… «Авант-Банк». У ненадійний і карманний «Авант-банк», який охороняв Юра Крисин, Генпрокурором Яремою були переведені всі зарплатні проекти й активи ГПУ (http://nashigroshi.org/2015/01/26/bankirske-uhrupuvannya-yaremy/).
І можна сперечатися про те, кому більше Крисин зобов'язаний своїм нинішнім становищем особи, недосяжної для закону — Яреме чи Савченку. За даними нардепа Мустафи Найєма, справа щодо екс-охоронця УБОПівського банку була переквалібікована зі статті «вбивство» на «хуліганство» рівно через 5 днів перебування Яреми на посаді голови ГПУ.
Але сьогодні до Іванющенка немає запитань у ГПУ не лише щодо злочинів на Майдані, але й щодо вкраденої у Києва землі заказника, на якій Юра Енакієвський будує «Межигір'я-2». Охороняється гігантська резиденція, за даними журналістів «Наші гроші», людьми з Управління державної охорони, яким керує… колишній віцепрезидент «Авант-банка» Гелетеєв.
Не приклав ли до реабілітації Іванющенка руку екс-Генпрокурор Ярема?
Наші джерела говорять, що Віталій Ярема має стосунок не лише до зливу справи Крисина, але й до зливу інших резонансних справ Сім'ї. Це при ньому послямайданівська (здавалося б, реформована) Генпрокуратура занурилася в свої найтемніші часи, коли 70 відсотків робочого часу слідчі писали довідки для вищестоящих, цвіла корупція й показуха.
Залізобетонне становище «миколаївського Кадирова» Олексія Савченка дещо похитнулося після того, як цей братанок Крисина опинився під підозрою в доведенні до самогубства добровольця АТО Вячеслава Волошина. За словами друзів, Волошин, який з грудня виконував обов'язки директора Миколаївського аеропорту, а з липня 2017 року був заступником директора, скаржився на тиск з боку голови Миколаївської ОДА. Говорив про махінації навколо реконструкції аеропорту, розумів, що його штовхнули на злочин, вимушуючи затвердити тендерну угоду.
І сподіватися на об'єктивне розслідування не доводиться — курує його начальник ГУНП у Миколаївській області Юрій Мороз — теж вихідець з «Авант-банка».
Олексій Савченко допомагав коштами добробатам. З-за чого для деяких командирів став такою собі «священною коровою». А ось становище Віталія Яреми лише упорядкувалося. Він нині — заступник і близький соратник Ігоря Кононенка, бізнес-партнера самого Петра Олексійовича. Член БПП, і вже присмотрів собі округ у столиці, звідки розраховує взяти ВР.
«Думаю, покровителі Крисина несуть репутаційні ризики. Наскільки вони готові терпіти це далі, залежить від них. Мені здається, там все засновано не стільки на дружбі, скільки на тому, що Крисин володіє інформацією про цих людей. Він їм допомагав у реалізації певних проектів, знає інформацію, яка може бути для них крайньо небезпечною. Це стосується більше економічних справ», — говорив Олексій Донський.
Історія кар'єри членів групування під умовною назвою «Авант-банк» дає відповіді на питання про коло покровителів і компромат на колишніх засновників банку, які мають доступ до головного кабінету Держави.
Про те, що потреба в «спортивному м'ясі» нікуди не делася, ми вже писали. А переконатися можна було 18 березня. Того дня прихильникам Михайла Саакашвілі спало на думку провести пікет біля маєтку Президента в Козині. Поки поліцейські не ризикували грубо перешкоджати міхо-майданівцям, за справу взялися агресивні «спортсмени». Титушки не давали пройти до дому Гаранта Конституції й звертались з протестуючими у дусі «злочинної влади».