У баварському курортному містечку Гарміш-Партенкірхен виставлена на продаж найдорожча вілла Німеччини. За розслідуванням телеканалу Deutsche Welle, її власником є українець, який переховується від ошуканих кредиторів і правоохоронних органів.
Villa Glory — розкішний маєток, назва якого з англійської перекладається як «слава» і «велич». Фотографії внутрішнього оздоблення свідчать про амбіції його господаря. За описом у оголошеннях на німецьких порталах елітної нерухомості, тут використані лише найбільш вишукані матеріали найвищої якості, «немов на розкішній яхті». Люстри у стилі рококо прикрашають залиті світлом зали, мармурова підлога випромінює атмосферу палацу італійської знаті. Над інтер'єром працював один з найвідоміших дизайнерів Мюнхена. Ціна маєтку — майже 13 мільйонів євро. Хоча у палаці лише два поверхи та підземний гараж, господар не пошкодував коштів на просторий ліфт, оздоблений елітними породами дерева.
За претензійністю власник цієї вілли явно перевершив навіть найбагатшого зі своїх сусідів у Гарміш-Партенкірхені — російського мільярдера Романа Абрамовича, якому належить історична вілла Leitenschlössl. При цьому власник Villa Glory воліє залишатись в тіні. Його прізвище навіть не вказане у реєстрі прав власності. На це є свої причини, як показало розслідування DW.
Микола Гута, син галицького агробарона, купив у червні 2010 року земельну ділянку у мальовничому альпійському містечку Гарміш-Партенкірхен площею 3,7 тисячі квадратних метрів. За землю 28-річний багатій заплатив 3,3 мільйона євро. Його ім'я міститься в угоді про купівлю землі. Наприкінці 2010 року, невдовзі після придбання землі у Гарміші, Микола Гута перебрав керівництво агрохолдингу «Мрія», створеного його батьком Іваном.
На той час новий генеральний директор західноукраїнського холдингу уособлював собою нове покоління менеджерів, яке розуміло, як залучити іноземний капітал для розвитку бізнесу і реалізувати величезний потенціал українських чорноземів. Вже 2011 року молодий Гута вийшов на міжнародні ринки капіталу. Попит на випущені «Мрією» облігації на Франкфуртській біржі був високий: до 2013 року Гуті вдалося залучити 600 мільйонів доларів. Інвестори з країн Єврозони, де дохідність державних облігацій через політику ЄЦБ впала майже до нуля, з великим ентузіазмом скуповували облігації перспективного агрохолдингу, який обіцяв дохідність у 9,5 відсотка річних.
Аби підживити апетит інвесторів, менеджмент «Мрії» створював картинку стрімкого розвитку, орендуючи все нові і нові посівні площі. 2011 року земельний банк холдингу сягнув близько 300 тисяч гектарів. Щоби обробляти такі площі, потрібна була величезна кількість техніки. У цьому побачили шанс заробити німецькі виробники тракторів і комбайнів. За підтримки уряду Німеччини, який надавав кредитні гарантії, німецькі банки видали кредити на закупівлю техніки і обладнання на загальну суму 75 мільйонів євро.
Влітку 2014 року шокуюча новина: холдинг оголошує про дефолт. «Мрія» не змогла обслуговувати борг у 1,3 мільярда доларів. Коли кредитори у терміновому порядку взяли підприємство під контроль, випливла правда про багатомільйонні махінації. Виявилося, що протягом багатьох років холдинг насправді не був прибутковим, а його звітність регулярно фальсифікувалася. За словами фінансового директора «Мрії» Тона Хулса, холдинг регулярно отримував платежі за товари, яких ніколи не існувало. Менеджмент використовував частину попередньо виведених з компанії на Кіпр грошей для перехресного фінансування, аби прикрашати звітність. Так вдавалося залучати більше грошей інвесторів.
Однак стягувати з «Мрії» за борги вже й особливо нічого. Земля — лише в оренді. Навіть трактори і комбайни разом з колишнім менеджментом зникли в невідомому напрямку ще до того, як нові керівники холдингу стали до роботи. Микола Гута з сім'єю, як з'ясувала DW, невдовзі після оголошення дефолту виїхав до Швейцарії, де проживає у кантоні Обвальден. В Україні проти нього відкрито кримінальну справу за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах, йому загрожує тривале тюремне ув'язнення.
За інформацією кредиторів, він незаконно вивів з холдингу більше 200 мільйонів доларів, зокрема, імовірно, частину грошей, залучених на біржі у Франкфурті. За поясненням Тона Хулса, схема була простою: фірма на Британських Віргінських Островах отримувала гроші інвесторів і на частину коштів купувала десятки офшорних компаній на Кіпрі. На це витрачалися десятки мільйонів, хоча фірми не володіли, умовно кажучи, нічим, крім столу і двох стільців.
Частина незаконно виведених коштів «Мрії» могла опинитися і в Гарміші, де будувалася вілла Миколи Гути. Фінансування будівництва, вочевидь, організовував Андрій Буряк, на той час фінансовий директор холдингу. Його підпис стоїть під низкою кредитних угод між офшорною фірмою Миколи Гути і кіпрською Oihro Ventures Limited. Не Гута, а саме компанія Oihro була внесена у реєстр як власниця ділянки і вілли у Гарміш-Партенкірхені. На рахунки цієї фірми надійшло щонайменше 20 мільйонів доларів. Гроші надходили Oihro як кредит від компанії Гути на Британських Віргінських Островах. Саме Oihro сплачувала виставлені архітекторами рахунки та інші витрати, пов'язані з будівництвом вілли.
На даний момент Villa Glory належить дружині Миколи Гути Вікторії. Вона є власницею нерухомості через іншу кіпрську фірму — Zapatoustra Holdings Limited. Директором Zapatoustra тривалий час був Сергій Мозіль, колишній юрист холдингу і довірена особа Гути. Вікторія Гута стала власницею вілли торік восени. На той час її чоловік програв суди щодо екстрадиції до України і отримав від Швейцарії відмову у притулку. Невдовзі Федеральний адміністративний суд країни має винести остаточне рішення щодо надання притулку Миколі Гуті. У разі відмови він буде переданий правоохоронним органам України. На тлі цих подій Гути продають свою віллу у Гарміші. Імовірно, власники поспішають: нещодавно ціну було знижено з 18 до 13 мільйонів євро.
Грошові потоки навколо Villa Glory досі не були предметом цікавості прокуратури у Мюнхені. Однак власністю Гут у Німеччині цілком міг би цікавитися федеральний уряд. Зрештою, як повідомив DW речник міністерства економіки, з федерального бюджету німецьким банкам було компенсовано 24 мільйони євро коштів, втрачених через банкрутство «Мрії». Йдеться про неповернені кредити на сільськогосподарську техніку, які видавалися під гарантії німецького уряду. Такі гарантії уряд надає для підтримки німецьких експортерів.
У випадку «Мрії» боржником є саме холдинг, а не його колишні власники, зазначають у міністерстві. Тим не менше, це не означає, що до Гути не може бути претензій. «Питання фінансових претензій до Миколи Гути має розглядатися у кожній ситуації окремо», — зазначив речник міністерства економіки у відповідь на запит DW. Тим часом рахунок, який доведеться сплатити німецьким платникам податків, ще може зрости. Загальна сума гарантій німецького уряду щодо кредитів «Мрії» становить близько 46 мільйонів євро.