Хлопці, які просто пишуть код, просто наводять ракети, які просто вбивають людей, просто роблять свою роботу, тому що їм просто потрібно годувати сім'ю. Коли закінчиться війна, або навіть раніше, вас усіх знайдуть. І не сподівайтеся на в'язничну баланду. Її не буде. Так само як і всіх ваших близьких. На верхній фотографії — колектив працівників одного з німецьких корпоративів на відпочинку. Їх усіх повісили. А нижче — фото тих, хто наводить ракети на українські міста. Вас усіх теж повісять. Скоро.
За даними Національної служби надзвичайних ситуацій України, рано вранці в понеділок, 10 жовтня 2022 року, Росія обстріляла найбільші міста України ракетами, унаслідок чого загинуло не менше 20 людей і понад 100 отримали поранення. Росія хвалиться хірургічною точністю своїх крилатих ракет і стверджує, що удари 10 жовтня були спрямовані на українські військові центри та центри управління безпекою, а також на національну енергосистему. Однак дані з відкритих джерел показують, що кілька ракет поразили невійськові цілі, пошкодивши житлові будинки та поразивши дитячі садки й дитячі майданчики. Атаки 10 жовтня стали найбільшими скоординованими ракетними ударами Росії з початку війни.
Але на цьому руйнування не закінчилися. На наступний день ракетні удари продовжилися, 11 жовтня було завдано не менше 28 ракетних ударів. Унаслідок обстрілів велика кількість мирних жителів у Києві, Львові, Вінниці та Дніпрі залишилися без або спорадично без доступу до електроенергії. Атаки крилатими ракетами на енергетичну інфраструктуру України продовжувалися другий тиждень. 17 жовтня 2022 року Україна повідомила про збиття трьох крилатих ракет, які летіли в напрямку Києва. Вранці 18 жовтня повідомлялося про нові ракетні обстріли щонайменше трьох міст, у деяких з яких не було електроенергії. За станом на 18 жовтня 2022 року міжнародні прокурори розслідували напади на цивільні будівлі та критично важливі об'єкти цивільної інфраструктури як потенційні військові злочини. Залишки ракети «Калібр», виявлені 10 жовтня поблизу воронок у Конотопі, Україна (джерело: Міністерство оборони України).
На уламках фюзеляжу видні характерні чорні ламані смуги «Калібра», а внизу частково видна надпис «3М-14», яка прикрашає цю зброю. Наочні свідчення та фотографії залишків ракет показують, що багато з запущених 10 та 11 жовтня 2022 року були крилатими ракетами «Калібр» морського базування (3М-14), Р-500 наземного базування (9М728) для системи «Iskander» та повітряні Х-101. Ці ракети рекламуються Росією як високоточна зброя, яка знищує лише відповідні військові цілі. Однак з початку російського вторгнення крилаті ракети великої дальності неодноразово руйнували цивільну інфраструктуру й призводили до загибелі та поранень сотень мирних жителів — наприклад, коли цього літа крилата ракета поразила житлові райони в Одесі та Миколаєві. Повідомляється, що за один липневий день унаслідок обстрілу Вінниці крилатими ракетами загинуло 27 мирних жителів. Ці удари, які поразили невійськові цілі, припускають, що або ракети не слідували запрограмованій траєкторії польоту, або наведення на ціль ґрунтувалося на недостовірній розвідувальній інформації, або завдання шкоди цивільному населенню було навмисним.
Щонайменше в двох випадках у квітні та на початку червня російські крилаті ракети пролітали небезпечно низько над атомними електростанціями, створюючи ризик ядерної аварії у разі осічки або падіння уламків. Незважаючи на сотні зображень і відеороликів з відкритих джерел, які демонструють політ і смертоносний вплив крилатих ракет, мало що відомо про те, хто саме несе відповідальність за встановлення їхніх цілей і програмування траєкторій їхнього польоту. Визначення того, хто програмує траєкторію польоту цієї нібито високоточної зброї, має значення, оскільки навмисні або неселективні удари по українцям і цивільній інфраструктурі можуть становити потенційні військові злочини.
Після шістимісячного розслідування команда Bellingcat та її партнери The Insider та Der Spiegel змогли виявити досі прихову групу з десятків військових інженерів з освітою та професійним досвідом у програмуванні ракет. Метадані телефонів показують, що контакти між цими людьми та їхнім керівництвом активізувалися незадовго до багатьох високоточних ударів російських крилатих ракет, унаслідок яких сотні людей загинули й мільйони людей в Україні були позбавлені доступу до електроенергії та опалення.
Група, яка працює з двох місць — одне в штаб-квартирі Міністерства оборони в Москві, а інше в штаб-квартирі Адміралтейства в Санкт-Петербурзі — глибоко закопана в величезному «Головному обчислювальному центрі Генерального штабу» Збройних сил Росії, часто скорочено ГОЦ. Більшість учасників, виявлених Bellingcat та партнерами, — молоді чоловіки й жінки, у тому числі одна подружня пара, багато з яких мають досвід роботи в сфері інформаційних технологій і навіть комп'ютерних ігор. Деякі також працювали в російському військовому командному центрі в Дамаску з 2016 по 2021 рік, коли Росія розмістила крилаті ракети в Сирії. Інші є власниками різних бойових нагород, у тому числі від президента Росії Володимира Путіна.
Команда Bellingcat звертатися до кожного виявленого члена цього підпільного підрозділу ГОЦ з пропозицією підтвердити або спростувати наші висновки, а також зі списком питань, у тому числі про те, хто вибирає цілі й чи є жертви серед цивільного населення результатом обчислювальної помилки чи навмисного наведення на цивільних осіб. Один старший офіцер, з яким по телефону зв'язався репортер нашого партнера з розслідувань The Insider, повісив трубку, як тільки дізнався, з ким розмовляє. Усі, крім двох інших військових інженерів, або не відповідали на дзвінки й текстові повідомлення, або прямо заперечували роботу в російських збройних силах, або заперечували, що навіть знали, що таке ГОЦ, незважаючи на те, що багатьом показували фотографії, на яких вони позують у військовій формі зі знаками розрізнення ГОЦ.
Один з інженерів не став заперечувати свою належність до цього підрозділу, але вказав, що не може безпечно відповісти на питання, які ми йому задали, і подякував нашій команді за попередження про майбутню публікацію. Інший учасник поділився з нами на умовах анонімності деякою контекстною інформацією про те, як групі було доручено вручну запрограмувати складні траєкторії польоту російських високоточних крилатих ракет, і кількома фотографіями їхнього командира підполковника Ігоря Багнюка. Ця людина також надала групові фотографії розрахункової групи ГОЦ, яка позує перед будівлею Міністерства оборони в Москві.
Визначення цієї підпільної групи в Міністерстві оборони було здійснено шляхом аналізу даних з відкритих джерел про тисячі випускників провідних військових інститутів Росії, які спеціалізуються на розробці й програмуванні ракет, зокрема Балашихинської військової академії ракетних військ стратегічного призначення поблизу Москви та Військово-морського інженерного інституту в Пушкінському передмісті Санкт-Петербурга. Вихідною гіпотезою було те, що ці провідні військові інститути могли бути тренувальною площадкою щонайменше для деяких офіцерів, які нині програмують найсучасніші російські ракети великої дальності.
Команда Bellingcat проаналізувала витік даних про працевлаштування або телефонні записи цих випускників, доступні на підпільних ринках даних у Росії. Це дозволило нам виявити, що деякі з цих людей згадуються в телефонних списках контактів, отриманих від різних ботів Telegram, таких як Glaz Boga та HimeraSearch, як працівники Головного обчислювального центру або Головного обчислювального центру Збройних сил Росії. Примітно, що всі ці випускники військових ракетних інженерів зі ссилкою на ГОЦ, прив'язаною до їхніх номерів телефонів у цих додатках, були зареєстровані як такі, що живуть і працюють за адресою вулиця Знаменка, 19 у Москві — офіційна адреса Генерального штабу Збройних сил Росії.
Два випускники Російської академії РВСН, нинішня робоча адреса яких зазначена на вулиці Знаменка, 19. Додаткова інформація з просочених в Інтернет списків контактів показує, що деякі вказали місце роботи цих осіб як ГОЦ. Публічної інформації про зв'язок Головного обчислювального центру Збройних сил Росії з програмуванням крилатих ракет немає. Функція ГОЦ непрозоро описується у військових виданнях як «надання ІТ-послуг» та «автоматизація» для російських збройних сил. Незважаючи на його довгу історію (за даними телеканалу «Зірка», пов'язаного зі збройними силами Росії, він був створений у 1963 році), у сучасних російських ЗМІ цей інститут рідко згадується публічно.
Рідкісний приклад — нагорода 2018 року члену військового хору за підписом полковника Роберта Баранова, призначеного «директором Головного обчислювального центру Збройних сил Росії». У 2021 році сайт, присвячений Поволзькому регіону Росії, повідомив, що Баранов, родом з Чуваської Республіки, указом президента отримав звання генерал-майора. Відповідне постановлення про призначення Баранова розміщено на сайті уряду Росії. Один з інженерів, якого ми виявили як такого, що працює в ГОЦ, отримав «подяку» від президента Путіна у 2020 році, згідно з його резюме в оголошенні про вакансію фрилансера. Однак Bellingcat не вдалося знайти ім'я цієї людини ні в одному з загальнодоступних списків російських лауреатів премії того року.
У тому ж дописі він описує свою освіту як «автоматизовані системи зі спеціальним застосуванням». Сукупний огляд освіти й професійної підготовки людей, пов'язаних з ГОЦ, на основі списків телефонних контактів показує, що більшість з них закінчили або Академію РВСН (і, зокрема, її філіал «Системи інформатики» в Серпухові), або Військово-морський інженерний інститут. Деякі з них раніше служили в армії капітанами флоту або корабельними інженерами. У інших був попередній досвід цивільної роботи як корпоративних ІТ-фахівців або дизайнерів ігор.
У світлі цих високоспеціалізованих технічних навичок здавалося ймовірним, що ГОЦ може бути пов'язаний з програмуванням траєкторій польоту російських крилатих ракет. Тому команда Bellingcat отримала записи метаданих телефонних розмов найвищопоставленої особи, публічно названої її директором: генерал-майора Баранова. Цей метод аналогічний тому, який використовує Bellingcat для відстеження отруйників російського опозиційного політика Олексія Навального, з даними, придбаними у брокерів, які зазвичай пропонують такі послуги.
Хоча цей метод був би неможливий у більшості країн, чорний ринок даних у Росії допоміг журналістам та активістам зібрати воєдино численні важливі розслідування військових і секретних служб країни за останні роки. Аналіз 126 телефонних дзвінків з 24 лютого по кінець квітня 2022 року показав кореляцію між значними ударами російських крилатих ракет по території України та вхідними дзвінками до ракетних ударів з одного конкретного номера, який ми визначили як такий, що належить іншому старшому офіцеру, який працював на ГОЦ. Цей офіцер ідентифікований за телефонними списками контактів і просочених базах даних за місцем проживання як підполковник Ігор Багнюк і зареєстрований за тією ж адресою, що й інші відомі офіцери ГОЦ на Знаменці, 19.
Виходячи з припущення, що підполковник Багнюк був найстаршим офіцером, потенційно пов'язаним з програмуванням ракет великої дальності, через його прямий зв'язок з командиром групи, ми потім отримали записи метаданих його телефону за період з початку вторгнення Росії в Україну. У записах розмов Багнюка зафіксовано інтенсивне спілкування з понад 20 військовими інженерами та ІТ-фахівцями, пов'язаними з ГОЦ. Повернувшись до тих же джерел даних російського чорного ринку, ми потім отримали кілька найчастіше взаємодіючих телефонних номерів, приписаних офіцерам ГОЦ. Проаналізувавши сукупний масив телефонних записів, ми відновили групу з 33 військових інженерів, які, очевидно, часто звітували або спілкувалися з підполковником Багнюком.
Виявлена нами таємна група інженерів, очевидно, складається з трьох груп приблизно по 10 інженерів у кожній, причому кожна група займається одним конкретним типом високоточної ракети. Наша первинна гіпотеза ґрунтувалася на групуванні окремих інженерів на основі їхнього телефонного спілкування один з одним. Були виявлені три кластери, які розмовляли переважно всередину кластера й зі своїми командирами. Потім ми порівняли піки спілкування кластерів з днями й часом, коли повідомлялося про ракетні попадання, і виявили кореляцію з трьома конкретними типами ракет.
Спеціалізація кожного інженера, ґрунтована на попередньому місці роботи або освіті, відповідала припущуваній спрямованості: офіцери, які прийшли з військово-морського флоту, входили до складу групи ракет морського базування тощо. Три типи ракет: 3М-14 («Калібр», морського базування), Р-500 (він же 9М728, для систем «Iskander», наземного запуску) та Х-101 (повітряного базування). Bellingcat та The Insider зв'язалися з кожним учасником з правом на відповідь. Більшість офіцерів не відповіли; відповіді тих, хто відповів, резюмуються нижче.
Один офіцер на ім'я Антон Тимошинов, підполковник, як і Багнюк, очевидно, спілкувався з членами кожної з трьох групувань, але не спілкувався ні з ким вище за звання підполковника Багнюка, таким чином, він виглядав підлеглим Багнюка, але вище його офіцерів у трьох підгрупах.
Россійська армія займається розробкою високоточних крилатих ракет великої дальності з середини XX століття. Однак вона змогла розробити й удосконалити звичайні крилаті ракети лише за останні двадцять років — набагато пізніше того, як їхні американські аналоги були вперше розгорнені. Під час війни в Україні Росія використовувала три основні типи крилатих ракет, і всі вони, судячи з усього, вперше пройшли бойові випробування у війні в Сирії. Ці три типи включають крилаті ракети морського, повітряного й наземного базування.
«Калібр 3М-14» (морського базування) — це варіант сімейства «Калібр» для наземних цілей, у яке також входять протикорабельні й протипідводні модифікації. Усі три версії «Калібра» мають спільну систему вертикального запуску, яка дозволяє запускати їх з будь-якої кількості кораблів ВМФ Росії, включаючи невеликі корвети й підводні човни. Ракета була випробувана в Сирії й здатна поражати цілі на відстані до 1800 км від місця запуску. Хоча точних оцінок немає, Росія запустила сотні ракет «Калібр» з початку вторгнення в Україну, при цьому, за оцінками ЗМІ, всього за перші два місяці війни було випущено 225 ракет. Кожна ракета оцінюється приблизно в 6,5 млн євро (6,38 млн доларів США).
Х-101 — це версія російських крилатих ракет повітряного базування зі звичайними бойовими частинами. Як і «Калібр», він дебютував у реальній війні в Сирії. Як і «Калібр», Х-101 призначений для уникнення систем ППО, летячи на малих висотах, уважно слідкуючи за рельєфом місцевості; однак повідомляється, що його здатність перешкоджати виявленню радарів більш досконала як через нижчу висоту польоту, так і через поглинаючий матеріал поверхні. Заявлена дальність польоту Х-101 становить до 2800 км, і вона може запускатися зі стратегічних бомбардувальників Ту-160, Ту-95МС або Ту-22М3. Повідомляється, що кожна Х-101 несе бойову частину масою 450 кг, яка може включати осколково-фугасні, проникаючі або касетні боєприпаси.
Р-500 є крилатим варіантом ракет, запускаємих з ракетного комплексу вертикального старту «Iskander-M», традиційно використовуваного для запуску балістичних ракет, і був вперше розгорнутий у 2013 році. На відміну від «Калібра» й Х-101, він має значно меншу дальність приблизно 500 км, однак може бути приведений у готовність, наведений і запущений за дуже короткий час, при цьому російські оружейні блоги стверджують, що між пусками, спрямованими на різні цілі, потрібно менше хвилини. Він несе звичайну бойову частину масою 500 кг, але, як і Х-101, може бути модифікований для розміщення ядерної бойової частини. Звичайні бойові частини можуть нести касетні, фугасні й протибункерні боєприпаси. Як і Х-101, Р-500 також летить на малій висоті, щоб уникнути більшості стандартних систем радіолокаційного виявлення.
Російські влади стверджують, що їхні крилаті ракети є високоточною зброєю й можуть поражати цілі з відхиленням не більше п'яти-семи метрів. Однак російські державні ЗМІ повідомляють, що точність може бути в діапазоні від 30 до 50 метрів. Хоча точна траєкторія польоту й механізм наведення на ціль різняться для трьох типів, у різних публікаціях про зброю й військові описується, як кожна з них зазвичай слідує початковій траєкторії польоту з поправкою на маршрут, яка залежить як від астро-інерціальної навігації, яка порівнює вимірювання бортових гіроскопів і альтиметрів із запрограмованою послідовністю, так і від супутникової (Navistar) та GPS (ГЛОНАСС) корекції маршруту, а також оптичного й кореляційно-екстремального розпізнавання шляхових точок на шляху й кінцевої цілі.
У зв'язку зі складністю взаємодії між різними вхідними даними для траєкторії польоту й коригування курсу траєкторія польоту кожної ракети вимагає індивідуального планування. За словами одного з членів команди ГОЦ, який погодився відповісти на питання на умовах анонімності, передпольотне планування вимагає моделювання всієї траєкторії польоту від стартової площадки до цілі. Отриманий план траєкторії польоту, а також алгоритм коригування курсу на основі різних вхідних даних завантажуються програмістами на карту пам'яті підвищеної міцності, яка потім передається на місце запуску й вставляється в ракету.
Досвід військових інженерів, які працюють у ГОЦ, різноманітний. До нього входять як люди, які всю свою кар'єру служили в армії або на флоті, а потім отримали військово-інженерну спеціалізацію, так і молоді люди, набрані з цивільних посад, зазвичай пов'язаних з ІТ та інформатикою. Ігор Багнюк, нагороджений кількома бойовими медалями, у тому числі медаллю «За військову доблесть» 2-го ступеня, очевидно, є безпосереднім командиром підрозділу підготовки ракет на ГОЦ.
Це було встановлено на основі аналізу телефонних даних одинадцяти членів групи інженерів, отриманих з джерел даних на російському чорному ринку, у тому числі самого Багнюка, який показав схему підпорядкування, при якій кожен член спілкувався з ним, але він один спілкувався з керівництвом. Крім того, він був ідентифікований — як за розпізнаванням облич, так і за військовими знаками розрізнення — як найстарший офіцер на груповій фотографії з іншими членами команди ГОЦ. Крім того, член групи, який спілкувався з журналістами, заявив, що Багнюк був безпосереднім командиром.
Деякі біографічні дані Багнюка можна реконструювати з просочених даних, знайдених у різних агрегованих базах даних, таких як HimeraSearch та Glaz Boga. Підполковник Багнюк народився у 1982 році в Ризі. У 2004 році закінчив Серпуховський філіал Академії РВСН, який спеціалізується на інформаційних системах для російських ракет. Він був дислокований у військовій частині 29692 під містом Володимиром, поки в якийсь момент до 2010 року його не переведено в Москву, щоб приєднатися до ГОЦ.
Медалі й ордени розрізнення на його фотографії, отриманій від одного з членів ГОЦ, який взаємодіяв з Bellingcat, показують, що Багнюк був нагороджений медаллю за «Участь у бойових діях у Сирії». Цю медаль було вручено російським офіцерам у період з 2015 по 2020 рік. Російські збройні сили дійсно запускали крилаті ракети як авіаційного, так і морського базування у період з 2015 по 2017 рік у Сирії, у тому числі повідомлялося про удари по Алеппо у 2016 році. Участь у Сирії офіцерів підрозділу, якого курує Багнюк, також можна підтвердити з відкритих джерел. На цій фотографії, опублікованій на офіційному сайті Кремля, президент Росії Путін розмовляє з президентом Сирії Башаром Асадом під час візиту в Дамаськ у січні 2021 року. Зустріч проходить у захищеному російському військовому командному центрі в Сирії, як описано в супровідному повідомленні Кремля. За двома лідерами в ряд сидять кілька неназваних російських офіцерів. Один з них, очевидно, майор Андрій Іванютін, член підрозділу ГОЦ, з яким, як показують телефонні записи, Багнюк активно спілкувався під час нинішної війни.
Інструменти порівняння облич дозволили Bellingcat ідентифікувати сторінку Іванютіна у ВКонтакте. Дивлячись на метадані телефону підполковника Багнюка за кілька місяців, починає вирисовуватися закономірність. Якщо Багнюк порівняно часто дзвонив своїм підлеглим з групи ГОЦ, то зі своїми командирами — генерал-лейтенантом Барановим та полковником Євгеном Капшуком — розмовляв рідко. Огляд його дзвінків вищому керівництву ГОЦ показує зв'язок між цими дзвінками й надвигаючимися крупномасштабними ракетними атаками.
За місяць до крупних жовтневих атак Багнюк розмовляв з генералом Барановим у суботу, 10 вересня, о 12:41. На момент дзвінка Багнюк перебував в офісі на Знаменці, 19. Останній раз Багнюк позвонив о 21:20 того ж вечора капітану Олексію Михайлову, фахівцю з наведення Р-500. На наступний день, у неділю, 11 вересня, Міністерство оборони Росії повідомило, що «за останні 24 години» Росія запустила невідому кількість ракет Р-500 по українській військовій базі в Донбасі.
Пізніше того ж дня Росія запустила ще 12 крилатих ракет — шість «Калібр» і шість Х-101 повітряного базування — по Україні, що стало першою відомою спробою поразити енергетичну інфраструктуру України. 12 вересня 2022 року Багнюк вилетів у Ростов — недалеко від кордону з Україною — показують переміщення його телефону. Ночі з 12 на 13 вересня на його телефонних записах був зафіксований шквал дзвінків. Між опівніччю й 02:00 він чотири рази розмовляв зі своїм начальником полковником Капшуком і по два рази викликав своїх підлеглих майора Матвія Любавіна (фахівець «Калібр») та капітана Олексія Михайлова (фахівець Р-500).
На наступний день, 14 вересня, Міністерство оборони Росії повідомило, що здійснило «раптовий нічний пуск» комплексу крилатих ракет «Iskander» по командному пункту Збройних сил України. За даними Міністерства оборони Росії, пуск був здійснений з території України. Пізніше того ж дня російські літаки випустили вісім крилатих ракет Х-101 по гідротехнічним спорудам у Кривому Розі, унаслідок чого частина міста в центрі України залишилася без води на кілька днів.
Найранніші дзвінки між Багнюком та генералом Барановим, встановлені нашою командою, датуються 13 березня 2022 року. Того ранку вони двічі розмовляли між 10:00 і 10:30. Раніше того ранку Росія здійснила найсмертоносніший залп з початку вторгнення, випустивши 30 ракет Х-101 та «Калібр». Повідомляється, що втрати становили не менше 35 убитих і 134 поранених солдатів та офіцерів. Серед них були іноземні військові інструктори у військовому тренувальному таборі в сусідньому Яворові.
Телефонні записи Багнюка розкривають масу іншої інформації, у тому числі те, що він є завзятим нумізматом і проводить більшість свого часу, у тому числі в робочий час, розмовляючи по телефону з сайтами торгівлі монетами, такими як eurocoin.ru. Його одержимість нумізматикою проявилася особливо яскраво вранці 10 жовтня 2022 року, коли, як показують записи його телефонних розмов, він кілька разів зв'язувався з веб-сайтом з торгівлі монетами eurocoin.ru о 6:45 ранку, приблизно за годину до того, як був випущений залп ракет на Київ, який убив десятки людей.
Підполковник Багнюк також є активним продавцем на Avito.ru, російському аналозі eBay. Серед його недавніх продажів монет і побутової електроніки, на момент публікації, він нині пропонує до продажу медаль, вручену президентом Путіним у 2014 році. Судячи з описів інших пропозицій того ж типу медалі, вона була вручена «за внесок у організацію Олімпіади в Сочі». Незрозуміло, яку роль міг зіграти Багнюк у зв'язку з Олімпіадою. Медаль від Путіна він продає за 6500 рублів, або приблизно 105 доларів.
Телефонні записи Багнюка й його підлеглих за кілька тижнів до терактів 10 жовтня показують усплеск спілкування, який почався 2 жовтня й досяг піку 9 жовтня, при цьому в останній день перед обстрілами інженерам було зроблено 11 дзвінків. До 2 жовтня було затишшя спілкування приблизно на два тижні, що також узгоджується з відсутністю повідомлень про інтенсивне застосування крилатих ракет. Це говорить про те, що планування терактів 10 жовтня почалося приблизно на тиждень раніше, що відповідає розвідувальній інформації, отриманій українськими властями. Цей час також припускає, що атака на енергетичну інфраструктуру могла не бути прямим наслідком часткового руйнування Кримського мосту в Криму 8 жовтня 2022 року.
За день до ракетних ударів, які почалися відразу після 15:00 у неділю, 9 жовтня, Багнюк послідовно викликав трьох офіцерів-інженерів з групи ГОЦ, кожен з яких спеціалізувався на одному з трьох типів крилатих ракет. О 15:17 Багнюк позвонив капітану Олексію Михайлову, члену підгрупи, яка спеціалізується на ракетах наземного базування Р-500. За кілька хвилин він позвонив майору Матвію Любавіну, одному з старших інженерів підгрупи ракет «Калібр» морського базування. Він позвонив Любавіну на його стаціонарний телефон в офісі, показуючи, що Любавін був за своїм столом у неділю вдень.
Після майже двогодинної паузи о 17:10 Багнюку позвонив один з заступників командира ГОЦ полковник Капшук. Повісивши трубку зі своїм начальником, підполковник Багнюк негайно позвонив старшому лейтенанту Ользі Чесноковій, члену підгрупи, яка спеціалізується на крилатих ракетах повітряного базування Х-101. Багнюк двічі поспіль позвонив Чесноковій о 17:16 і 17:17, а потім перезвонив своєму начальнику полковнику Капшуку о 17:20. Таким чином, між 15:17 і 17:17 підполковник Багнюк викликав бійця кожного з підрозділів, які спеціалізуються на трьох типах ракет, які будуть запущені по Україні на наступне ранку.
Потім підполковник Багнюк вирушив зі свого заміського будинку на окраїні Москви в свій кабінет на Знаменці, 19, у штаб-квартиру Генерального штабу російської армії. Метадані вишок стільникового зв'язку показують, що він залишався в своєму офісі до пізнього вечора. Він зробив останній дзвінок начальнику ГОЦ генералу Баранову о 21:15, після чого вирушив додому. Багнюк повернувся в офіс відразу після 05:30 наступного ранку, 10 жовтня 2022 року, показують метадані його мобільного телефону. Він прибув якраз вчасно для своєї онлайн-торгівлі монетами, за годину до початку атак на Україну.
Військові інженери з відділу планування ракетних польотів ГОЦ — молоді люди, переважно у віці близько тридцяти років, а чотирьом наймолодшим членам всього 24 роки. Хоча багато з них раніше мали цивільну математичну або інформаційну освіту, всі вони пройшли військово-інженерну підготовку у Військовій академії РВСН або Військово-морському інженерному інституті. На відміну від своїх однолітків-військових, більшість яких піддаються щонайменше деякому особистому ризику поблизу лінії фронту, ці молоді люди працюють у захищених командних центрах у Москві й Санкт-Петербурзі й, здається, живуть своїм життям практично без втручання війни, у якій вони відіграють вирішальну роль.
Хоча їхні нинішні рівні заробітної плати під час війни невідомі, просочені дані про заробітну плату деяких членів з 2018 по 2020 рік, доступні в агрегаторах даних, таких як «Глаз Бога», дозволяють припустити, що заробітна плата зросла з середнього 80 000 рублів (1300 доларів США) у 2018 році до середнього 130 000 рублів (2100 доларів США) у 2020 році.
Майор Матвій Любавін закінчив Нахімовське військово-морське училище в Санкт-Петербурзі. У 2014 році закінчив Військово-морський інженерний інститут у Санкт-Петербурзі за спеціальністю «Інформаційна автоматизація систем спеціального призначення». Після закінчення університету він працював на цивільних посадах, у тому числі в сфері ІТ-підтримки в двох банках і у фармацевтичній компанії, яка займається дослідженнями й розробками. Кілька років він вів життя звичайного московського городянина, подорожуючи за кордон, влаштовуючи покази мод, публікуючи в Twitter детальні рецензії на останні фільми.
Любавін також займав позицію з цивільних питань, ретвітнувши на підтримку відмови месенджера Telegram ділитися даними з російськими властями й ставши учасником незалежної програми громадської активності «Активний громадянин». Його номер телефону також фігурує в просочених базі даних учасників розумного голосування — стратегічного проекту голосування Антикорупційного фонду Олексія Навального, щоб переманити голоси правлячої партії «Єдина Росія» на користь будь-якого іншого кандидата. До 2020 року Любавін уже працював у секретному відділі планування польотів ГОЦ. Згідно з його власним резюме, розміщеним на сайті пошуку роботи для фрилансерів у березні 2022 року, він отримав подяку від президента Росії.
Цікаво, що після початку війни Любавін, очевидно, вважав, що його денні обов'язки в ГОЦ дозволяють йому отримувати додатковий дохід від послуг копірайтингу й редагування, а також від пропозиції «організувати стратегічні дослідження й навчальні посібники для менеджменту» та «запропонувати структурування й рифмування викладення». Побачивши взаємозв'язок телефонних дзвінків Любавіна й запусків ракет, у квітні 2022 року команда Bellingcat зв'язалася з ним через захищений чат у Telegram і попросила прокоментувати, як він ставиться до численних жертв ракетних ударів серед цивільного населення.
Любавін відповів словами: «Будь професіоналом; задавай мені конкретні питання». Потім ми переформулювали питання так: «Чи є численні жертви серед цивільного населення під час ударів крилатими ракетами навмисним результатом чи результатом помилкового наведення». На це Любавін відповів, що не може відповісти на це питання. Після цієї відповіді додаток Telegram повідомив репортеру, що він зробив скриншот чату. Він відмовився відповідати на повторні питання, задані йому в наступні місяці.
Тим не менше, майор Матвій Любавін був одним з найбільш відвертих членів команди, коли команда Bellingcat звернулася за правом на відповідь. Інший член команди, чия особистість невідома, оскільки він зв'язувався з журналістами через обліковий запис електронної пошти, який Bellingcat та The Insider надали всім учасникам спілкування, поділився двома груповими фотографіями команди ГОЦ і двома фотографіями їхнього командира, підполковника Багнюка з численними медалями.
Коли репортер партнера Bellingcat The Insider зв'язався з капітаном Юрієм Ніконовим, одним з інженерів, які найчастіше взаємодіяли з Багнюком за останні шість місяців, він заперечував, що знає щось про ГОЦ або поточну війну. Він сказав, що був водієм автобуса й що будь-які твердження про його зв'язок з припущуваним підрозділом наведення цілей були «абсолютною чушею». Після звернення The Insider Ніконов закрив свій обліковий запис у соціальній мережі «ВКонтакте». Його новим аватаром стала фотографія мультяшного персонажа в російській військовій формі, який вот-вот натисне червону кнопку (схоже, карикатура спочатку використовувалася як ілюстрація до жарту російського солдата, який висміює пресловуту неточність російських ракетних ударів).
На момент публікації у капітана Юрія Ніконова все ще був активний профіль на російському сайті знайомств, де він описав себе як ІТ-фахівця, «ідеально виглядаючого» й працюючого на державу. Інші члени команди ГОЦ, до яких дозвонилися за тими ж номерами, які були зазначені в записах дзвінків Багнюка, також підтвердили свою особистість, але заперечували, що працювали в ГОЦ або мали якесь відношення до російської армії.
Наприклад, капітан Сергій Ільїн, який розмовляв з Багнюком по телефону понад 30 разів за останні чотири місяці й чиї власні телефонні записи показують, що він спілкувався з вісьмома іншими членами підгрупи «Калібр», часто пов'язаної з ракетними ударами, сказав нашому партнеру The Insider, що він «самостійний сантехнік» і що його єдиний контакт з обчисленнями — це просто «такі вимірювання, які стануть у нагоді під час сантехнічних робіт».
Тим не менше, Ільїн з'являється у військовій формі на груповій фотографії з іншими військовими інженерами, які носять знаки розрізнення ГОЦ. Ще одним членом групи, який фігурував у телефонних дзвінках Багнюка під час ракетних обстрілів, був Артем Веденов. Він відповів на наш дзвінок і підтвердив своє ім'я, але сказав, що працює на фермі, й запропонував репортеру пояснити, як розібрати свиню або ощипати курицю. Майор Іван Попов, інший інженер «Калібрів» зі ступенем Санкт-Петербурзької військово-морської інженерної академії, сказав, що він самостійно вивчає Python, але ніколи не чув про ГОЦ або програмування траєкторій ракет.
Лейтенант Катерина Чугунова, також з підрозділу «Калібр», сказала, що вона флорист, і наполягала на тому, що дзвонили не на той номер. Коли іншому інженеру ГОЦ Володимиру Воробйову, який заперечував будь-яке відношення до Міністерства оборони й ГОЦ, показали його фотографію у військовій формі з опізнавальними знаками ГОЦ, він сказав, що вперше в житті бачить цю фотографію й висловив шок, що він був у військовій формі.