Як друзі президента Александр Третьяков, Глеб Загорій та Борис Ложкін приховували сліди махінацій з УНЛ

Александр Третьяков, Глеб Загорій та Борис Ложкін залучили на допомогу «гонконгського посередника». Проте він виявився залученим до інших корупційних «схем». Щоб відмити репутацію своїх дорогих українських «партнерів» від причетності до скандалу з «Українською національною лотереєю», на днях з далекого Гонконга до Києва прибув з гастролями Майкл Джон Фоґґо, пише Іван Помідоров у своєму огляді для CRiME та [громких справ]. У середу, 2 травня, він провів захід під скромною назвою «робоча зустріч керівництва та працівників Української національної лотереї з власником компанії». «Я був дещо стурбований серією негативних публікацій в українських ЗМІ, які з'явилися після придбання компанії у лютому, — заявив Фоґґо, виголошуючи промову в вузькому колі підлеглих-лотерейників. — Тому вирішив особисто переконатися, що цей бізнес працює прозоро та ефективно. Я не помилився в своїх очікуваннях. Дуже задоволений спілкуванням із працівниками. У нас сильна команда, яка складається з відповідальних та мотивованих людей. Переконаний, що у компанії «УНЛ» та на лотерейному ринку України загалом високий потенціал зростання».Варто зазначити: незважаючи на те, що представників передових ЗМІ на бенефіс Майкла Джона ніхто, власне, не запрошував (мабуть, щоб уникнути незручних питань про справжніх власників «УНЛ»), вже наступного дня, 3 травня, в новинних стрічках усіх більш-менш впливових інтернет-видань з'явилася замітка-звіт про «захід» приблизно з таким заголовком: «У українського лотерейного ринку великий потенціал». Тобто «робоча зустріч» нового голови лотерейного монополіста, завдяки зусиллям піарників та певній сумі грошей, стала ніби подією загальнонаціонального масштабу. У замітці особливо наголошувалися «високі стандарти соціальної відповідальності» лотерейного бізнесу, які для Фоґґо, за його власними словами, завжди були в пріоритеті. Ми не будемо гадати, яка «соціальна відповідальність» може бути у компанії, яка заробляє мільйони на людській слабкості, причому використовує для цього аж ніяк не прозорі зв'язки у вищих ешелонах влади. Просто нагадаємо, як це робиться та ким насправді є Майкл Джон Фоґґо.Як писали [Громкие дела] зі посиланням на «ОЛІГАРХ», терміни дії ліцензій трьох операторів державних лотерей («УНЛ», «М.С.Л.» та «Патріот») закінчилися у 1 кварталі 2014 року. Однак вони продовжили роботу, керуючись спірною нормою законодавства про державні лотереї, яка дозволяє працювати після закінчення терміну ліцензії до отримання нової. Нині більше половини ринку контролює одна компанія — «УНЛ». У 2015 році навколо неї розгорівся конфлікт, пов'язаний з обвинуваченнями від імені її швейцарського власника Пітера Шетті на адресу його українського партнера Валерія Коваленка. Зокрема, Шетті обвинув Валерія Коваленка в тому, що той незаконно вивів його зі складу засновників, і звернувся з відповідними заявами до ГПУ та судів.За документами новим власником «УНЛ» на початку 2016 року стала кіпрська компанія Efamiando Holdings, бенефіціаром якої був названий Роман Зеньо з Тернополя. У тому, що ця людина була лише «ширмою», мало хто сумнівався — Зеньо виявився тренером з велоспорту тернопільської дитячої спортшколи.Низка ЗМІ вказала, що новими покровителями компанії могли стати давні друзі — народні депутати від БПП Александр Третьяков та Глеб Загорій, а також тогочасний голова Адміністрації президента Борис Ложкін. У всякому разі, у грудні 2015 року, коли працівники СБУ заблокували офіс «УНЛ» у рамках слідчих дій, на місце подій оперативно приїхав згаданий Александр Третьяков, де був зафіксований на відео. Пізніше він же визнав наявність опціону на придбання частки в цьому бізнесі, коли він перестане бути депутатом. А ось Ложкін наполегливо заперечував будь-яку причетність до азартного бізнесу, що й не дивно — в розпалі корпоративної війни за «УНЛ» він був головою адміністрації президента Петра Порошенка. На початку цього року «УНЛ» назвала нового бенефіціара, яким був названий громадянин Великобританії, який проживає в Гонконзі — згаданий вище Майкл Джон Фоґґо. «Щодо згадування в контексті «Української національної лотереї» імені одного з народних депутатів, офіційно повідомляємо: жоден народний депутат, держслужбовець чи чиновник не має відношення до нашої компанії. Бенефіціаром та власником компанії «Українська національна лотерея» є бізнесмен та інвестор Майкл Джон Фоґґо, який з 90-х років займається бізнесом у Гонконзі, Макао, Китаї та інших країнах Азії, а також в Україні» — так стверджують в «УНЛ». Але, як з'ясувалося, насправді картина виглядає не так благопристойно. І причина цього полягає в специфіці ведення бізнесу паном Фоґґо.Як показило розслідування «ОЛІГАРХУ», Майкл Джон Фоґґо є головою зареєстрованої в Гонконзі (спеціальний адміністративний район Китаю) компанії Churchill Fiduciaries Limited. Фідуціарій — це довірена особа, яка управляє майном за довіреністю справжнього власника, який не хоче засвічуватися. І на своєму сайті фідуціарна компанія Майкла Джона Фоґґо барвисто описує послуги, які вона надає своїм клієнтам. «Churchill Fiduciaries Limited — це компанія в Гонконзі, яка пропонує індивідуальні, професійні та економічні корпоративні послуги для наших клієнтів в умовах найсуворішої конфіденційності. Наші клієнти базуються по всьому світу, серед них — підприємці, люди з високим рівнем власного капіталу, малі та середні підприємства, багатонаціональні корпорації, хедж-фонди, сімейні офіси та професійні посередники» — зазначають у компанії, додаючи, що її фахівці володіють сімома мовами, включаючи російську.Крім того, ще 10 років тому пан Фоґґо засвітився як голова ще однієї подібної структури в Гонконзі — Zetland Corporate Services, яка спеціалізувалася на створенні компаній для іноземних клієнтів та управлінні ними. «Іноді наші клієнти хочуть, щоб ми виступали в якості директорів для них і надавали номінальних акціонерів, якщо вони шукають конфіденційність з будь-якої причини. Це не що-небудь унікальне для Гонконга чи будь-якого іншого місця в Азії» — щиро визнав Фоґґо.Майклу Джону Фоґґо не вперше виконувати роль «ширми» в витончених українських «схемах». Його вразлива персона встигла «засвітитися» у шпигунському скандалі з комп'ютерною програмою «Стахановець», яку використовував для стеження за персоналом друг антикорупціонерів-громадськості Томаш Фіала, власник інвестиційної компанії Dragon Capital.Російське ТОВ «Стахановець», яке розробило та підтримує однойменну програму (хоча вона присутня на ринку й під іншими назвами), підконтрольне російській IT-корпорації «Софтлайн групп» (не плутати з однойменною українською компанією Softline). Її власник — Ігор Боровіков, він же числиться засновником славнозвісного «Стахановця». Однак українське «крило» корпорації Боровікова «Софтлайн Груп Україна», внесене через скандал з програмою-шпигуном до санкційного списку РНБО, тепер через кіпрську офшорку «Тірей лімітед» записано… Вгадаєте, на кого? Правильно, на Майкла Джона Фоґґо, заявленого власником лотерейного монополіста «УНЛ». Але до травня 2017 року, до того моменту, коли «Софтлайн групп Україна» була внесена до переліку російських компаній, щодо яких Україна застосувала економічні санкції, її власником, не таючись, називав себе згаданий Ігор Боровіков.Тобто пан Фоґґо, перш ніж почав прикривати своєю персоною державних мужів, наближених до президента Порошенка, був покликаний дезавуювати російське походження компанії-продавця комп'ютерної програми-шпигуна. Але «промах» зі «Стахановцем» — далеко не останній в українських гастролях Майкла Джона.Як писали «Наші гроші» зі посиланням на постанову Дніпровського районного суду від 9 листопада 2017 року, ТОВ «Софтлайн групп Україна» фігурує в кримінальному провадженні прокуратури міста Києва про зловживання служебним становищем посадовців Національного банку України (НБУ) при закупівлі програмного забезпечення та комп'ютерного обладнання на 24,65 млн грн. Кримінальне провадження за цією справою було розпочато в жовтні 2017 року. У його рамках розслідується низка тендерів різних державних органів, у тому числі закупівля Нацбанком у липні-серпні 2016 року програмного забезпечення віртуалізації Vmware за 14,78 млн грн та обладнання для блейд-систем за 9,87 млн грн. За даними слідства, «Софтлайн» продав зазначене ПЗ та обладнання Нацбанку за 24,65 млн грн.Але, як виявилося, цю продукцію фірма придбала у ТОВ «Український торговий дім» за 20,4 млн грн, остання, у свою чергу, придбала ПЗ у імпортера ТОВ «ІТ Дистрибьюшн» за 18,8 млн грн. «В результаті з участю вищезазначених підприємств сталося загальне перевищення ціни придбання обладнання та програмного забезпечення над ціною продажу Національному Банку України на 5,9 млн грн» — зазначила прокуратура в клопотанні.Особливо варто зупинитися на ланцюжку подій. В одному випадку фірма, яка входить в орбіту російського IT-магната (а в Росії заробляти гроші в цій галузі, не співпрацюючи зі спецслужбами, навряд чи можливо), спокійно продає в Україні свою продукцію, у тому числі й ту, торгувати якою — кримінальне правопорушення. І водночас бере участь у «розпилах» на держзакупівлях. А коли вона потрапляє під санкції РНБО та кримінальне розслідування, їй на допомогу в якості нового номінального власника поспішає британський інвестор з Гонконга Майкл Фоґґо. В іншому випадку веселий тріумвірат наближених до президента політиків-мільйонерів настільки сильно «спіймався» на лобіюванні лотерейної монополії «УНЛ», що їм почало «пригорати». І тут на сцену знову виштовхують гонконгського «експата». Мовляв, який Третьяков? Який Загорій з Ложкіним? Це ж «соціально відповідальний» інвестор з-за кордону, якого ви, негідники, чи не до інфаркту не довели своїми інсинуаціями! Загалом, хто його знає, скільки ще темних справ українських корупціонерів прикриває голова Майкла Джона Фоґґо. …продовження слідує.