Раніше цей чиновник працював у податковій службі, з 1996 року переважно займався оподаткуванням фізичних осіб. За 20 років він піднявся від звичайного інспектора до начальника Харківської ОГНІ. Живе досить скромно, не має власного автомобіля, з нерухомого майна у сім'ї є лише квартира площею 57 кв. метрів, будинків та іншого майна Милютин офіційно не набув. Його дружина, яка доглядає дитину, фактично нічого не заробила. Це, однак, відповідає даним його податкової декларації. Насправді цей чиновник живе, як кажуть в Одесі, розкішно: засмагає на берегах Іспанії, катається на лижах в Австрії, живе у «Білому Парусі», їсть у найдорожчих ресторанах Одеси.
Де ж беруться гроші на таке красиве життя? Будинок, у якому живе Милютин, в Одесі вважається одним із найпрестижніших і найдорожчих. Відомо, що Глеб Милютин користується покровительством пана Кернеса, саме йому він завдячує своєю стрімкою кар'єрою. У великої людини повинна бути й велика брехня. Щомісячно керівництво Головного управління ДФС в Одеській області організовує та проводить зустрічі з платниками податків. Глеб Милютин не приховує секрет успіху податківців – у постійній взаємодії з органами місцевого самоврядування, представниками бізнесу. Як для працівників фіскальної служби, так і для бізнесменів стали звичайними регулярні зустрічі в конференц-залі ГУ ДФС на Семінарській. Однак мало хто говорить вголос, що на ці зустрічі бізнес загоняють просьбами, погрозами, дрібним шантажем, що питання, які там вирішуються, мають формальний і малозначущий характер, що всі заклики пана Милютина – це чисто популістські гасла, які не мають нічого спільного з дійсністю. З прес-релізу служби: «Наприклад, під час однієї з таких зустрічей жінка-підприємець пожалілася на проблеми, що виникли у зв'язку з необхідністю постійно подавати податківцям довідку-звіт.
На це витрачається дуже багато часу, а довідку потрібно постійно оновлювати… Глеб Милютин запросив взяти участь у розмові керівника відповідного підрозділу, попросив назвати нормативні акти, на підставі яких податківцям необхідно подавати такий документ. Результатом розмови стало доручення підготувати пропозиції щодо максимального спрощення процедури підготовки проблемного документа. Подібні ситуації виникають нечасто». А ось і факти «постійної взаємодії податківців і бізнесу». У 2016 році, заради красивих показників податкова служба влаштувала масштабну операцію з гучною назвою «Акциз». І полетіли пляшки з погребів та сараїв. Одним із перших потрапив під роздачу винороб Євген Шнейдеріс, ще рік тому презентував свою продукцію з великою гордістю – Каберне, Мерло, Саперави. Винарня Шнейдеріса спорожніла, а слідом за нею й винарня в Шабо. Крістоф де Лакарен, спадкоємний маркіз, узяв в оренду на 25 років виноградники та будівлі колишнього радгоспу імені Леніна. Все облаштував і почав робити вино за рецептами своїх предків. Слава французька швидко розлетілася по області.
У сезон почали приїжджати туристи. І тут велика людина Олександр Мунтян вирішив завладіти його землею. За словами односельців, його заповітна мрія – вирубати виноградну лозу й побудувати котеджний містечко. А Лакарен виноградники віддавати не захотів. Але зробити це самому було складно, у результаті він підключив до вирішення питання обласну податкову в особі Глеба Милютина, фіскальна служба підключилася, але вийшло все навпаки. Все зійшлося клином і вийшов великий скандал на рівні губернатора, прокурора, депутатів. У своєму поясненні ситуації Глеб Милютин видав: «У грудні місяці до фіскальної служби звернулася заявою громадянка, яка надала нам і вино, і заяву про те, що проводиться безліцензійна торгівля та виробництво вина».
Однак! Яка свідома громадянка. Їхала собі по трасі, заскочила крюком у богом забутий радгосп. Прикупила вина й давай скарги писати. Ніякої підстави. Громадянський обов'язок понад усе. Поки губернатор розбирався в тонкощах ліцензування домашнього вина, фіскальна служба прийшла на територію винороба. Життя коротке. А у податкової боротьба з виноробами без ліцензій відбувається лише на папері. Бессарабія – винний регіон. Пройдемося селищними дворами. І лише завдяки втручанню обласної адміністрації виноградникам удалося вижити.
Але надовго ли? Ще один вдалий приклад «постійної взаємодії» – блокування відшкодування ПДВ найбільшому в Україні виробнику й експортеру соняшникової та ріпакової олії ТОВ «Бессарабія-Агро». Завод працює понад 10 років, обороти виробництва досить масштабні, у сезон підприємство переробляє до 670 тонн ріпаку й до 1200 тонн соняшнику на добу, на підприємстві працює близько 500 людей. У 2016 році підприємство заявило до відшкодування близько 80 млн грн. ПДВ, підставою було придбання соняшнику й експорт продукції за кордон, що саме по собі є правомірною господарською операцією, яка дає право на відшкодування ПДВ. Однак у імперії Милютина право на відшкодування ПДВ мають лише ті фірми, незалежно від їхнього статусу, які погоджуються на відкат 30% від суми відшкодування, чого завод категорично відмовився робити. Як результат, відшкодування ПДВ блокувалося особисто паном Милютиним 6 місяців, причинами блокування були якісь зустрічні перевірки й формальні запити. Від безвиході керівництво заводу разом з його працівниками вийшло на страйк під будинок на Семінарській, перекрило дорогу й винесло на загальне огляду накопичені проблеми.
І тут Глебу Милютину стало так страшно, що ПДВ відшкодували наступного дня. На знак протесту проти дій Милютина вантажівка «Бессарабія-Агро» перекрила Проспект Шевченка в Одесі. У вересні 2016 року до редакції «Південної хвилі» звернувся директор ТОВ «Бессарабія-Агро» Олександр Горбач. Продемонструвавши великий обсяг документів, він пояснив, що його завод був перереєстрований 8 травня в Києві шляхом підставних документів, підробкою печатки й фальшивим протоколом зібрання колективу. У податковій службі за довіреністю переоформлені електронні ключі, які дають право на реєстрацію в електронній системі податкових накладних. Далі махінація полягала в тому, що податковий кредит у сумі 53,2 млн грн. був незаконно списаний з електронного рахунку на користь київських підприємств без відома директора! На сьогодні встановлюються особи, які провели перереєстрацію електронних ключів і скористалися живими грошима підприємства. Тепер фіскальна служба висуває ТОВ «Бессарабія-Агро» звинувачення в тому, що вони повинні відобразити цю операцію в податковому обліку й сплатити в бюджет ПДВ.
За законом щодо підприємства, яке привласнило 53 млн грн., уже повинно бути відкрито кримінальне провадження. Однак жодних слідчих дій щодо цих підприємств податковою службою не проводиться. Виникає правомірне питання: а чи не причетна сама податкова служба до цієї аферки? Чи не з «чесних і безкорисних» спонук податківців у підприємства вкрали 53,2 млн грн.? Адже факт залишається фактом, лише працівники податкової знали, скільки грошей на електронному рахунку в наявності у ТОВ «Бессарабія-Агро». За інсайдерською інформацією, такі схеми крадіжки грошей люблять втілювати в життя пані Гулакова, права рука Глеба Милютина. Водночас масштаби відшкодування ПДВ підприємствам «програмістам» втікача міністра доходів і зборів А. Клименка, Г. Милютиним просто шокують. За квітень-серпень 2016 року відшкодовано фірмам-прокладкам понад 50 млн грн. ПДВ, кінцеві бенефіціари цих фірм – громадяни Росії.
Так він цими грошима фінансує бойовиків на сході України? Чи не це завдання отримав Г. Милютин від свого харківського «куратора»? Хто не працює, той їсть. На чергових зустрічах з представниками бізнесу відзначив в.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області Глеб Милютин. «Наша позиція дуже проста. Фіскальна служба Одеської області всіляко сприятиме добросовісним платникам податків при виконанні ними своїх зобов'язань перед бюджетом. І ні в якому разі в Одеській області тіньовий бізнес працювати не буде». І понеслося… масштабні скупки зернових через підставні фірми – конверти, легалізація фіктивного податкового кредиту через фірми-однодневки, реєстрація фіктивних сільськогосподарських підприємств і торгівля липовими документами. Це не повний перелік послуг, які пропонують у ГУ ДФС в Одеській області панове Милютин і Гулакова. Лише за липень-грудень 2016 року фіктивними підприємствами Одеської області вкинуто в економіку України 2 млрд фіктивного ПДВ, сума обналічених коштів становила 6,5 млрд грн. Відкат вищим чиновникам ГУ ДФС в Одеській області становив близько 4 мільйонів доларів.
Схеми вкидання фіктивного ПДВ реалізуються двома напрямками. У підконтрольних харківчанам інспекціях створюються фіктивні сільськогосподарські підприємства, які нібито реалізують свою сільськогосподарську продукцію. За другою схемою реєструються фірми-однодневки, на які збираються ПДВ-імпортерів: тапочки, іграшки, яйця, сумки, м'ясо й реалізуються зернові культури на зернотрейдерів. Крім того, в Одесі з подачі керівництва ГУ ДФС в Одеській області побудована схема продажу «паперового» ПДВ через фіктивних імпортерів, які повністю контролюються вищезгаданими посадовцями. Безпринципність і наглість – головні відмітні риси першої особи фіскалів Одеси Глеба Милютина. Заявляючи, що «рівень декларування кожною людиною своїх доходів – індикатор податкової культури суспільства», він може лише повчати інших, щедро роздаючи свої рекомендації на прес-конференціях, водночас усе те, що пов'язано з його чесною репутацією й громадянською позицією, потребує пильної уваги правоохоронних органів. На чергових нарадах у губернатора Одеської області було піднято питання про невиконання місцевих бюджетів і низьку ефективність податкової служби в цьому напрямку.
На що в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Г. Милютин пояснив, що лише 2% підприємств у регіоні повністю несуть на собі податкове навантаження, необхідна легалізація зайнятості населення, адже за наявними даними 400 тис. людей, а це 27% працездатного населення у віці від 18 до 60 років ніде не працювали з 1999 року. Є й сільськогосподарські підприємства, де числяться 1-2 робітники, є будівництво серйозних об'єктів, а там офіційно оформлено 5 людей! І доповів, що за 2016 рік його працівники перевірили 332 підприємства, у результаті чого було легалізовано 800 робітників.
Тобто за весь рік податковою службою перевірено 332 підприємства й легалізовано 800 робітників!! Якщо цю цифру розкласти на кількість працюючих служб фіскалів і кількість днів у році, то вийде дуже «вражаюча» цифра. На одного працівника фіскальної служби менше одного залученого робітника на рік. То чого ж такі низькі показники служби? А все дуже просто, пане губернаторе, шалені гроші там не заробиш, а харківська команда прийшла не місцеві бюджети наповнювати, а гроші піднімати, собі й своїм кураторам…