Про трагічну долю Херсона, який був стрімко захоплений у лютому та щасливо звільнений від окупантів нещодавно, ми поговорили з Сергієм Никитенком — громадським діячем, редактором херсонського сайту «МОСТ».
— У день оголошення росіянами «негативного наступління» з Херсона з'явилася інформація про загибель К. Стремоусова. Гауляйтера підрізав вантажний автомобіль, який втік, і хто ним керував — загадка. Багато хто не вірив, що Стремоусов загинув у ДТП, припускали, що його вбили або інсценізували смерть. Адже й його шефа В. Сальдо куратори оголошували отруєним. А 11 листопада Стремоусова поховали в Сімферополі із закритим обличчям. Що ви про це думаєте?
— Ситуація максимально дивна. Цілком могли змусити Кирила Стремоусова замовчати. Він багато знав про ту «владу». Хоча й не так багато, як повідомляв про свою обізнаність. У нього був конфлікт з Катериною Губаревою (дружиною самозваного губернатора Донеччини у 2014 р.) — ще одним замом В. Сальдо, вона теж за кілька тижнів до ДТП зі Стремоусовим потрапила в аварію. Була інформація, що вона загинула, а потім — що арештована за крадіжку.
Його смерть могла бути результатом розборок колаборантів: їх багато, а ресурсів мало. Особливо після того як їхню «адміністрацію» вивезли на лівий берег — у сільські райони. Але ще Стремоусов — один з небагатьох, хто знав: хто є ким у Херсонському СБУ. Я б починав з цього. З ким Стремоусов співпрацював? Хто його прикривав? … Що, якби він розповів про це?.. Виник би великий скандал. Так що можливо — це робота людей з СБУ, які є бізнесменами.
— Відомо про затриманого за державну зраду екс-голову Антитерористичного центру полковника Ігора Садохіна. Вроді б завдяки йому наші прикордонники загинули від ракетних ударів і були знищені укріплення на кордоні.
Ви писали, що у росіян були всі карти (https://most.ks.ua/news/url/opublikovanij_spisok_hersonskih_kolaborantiv/). Але до Садохіна не приєднався позбавлений генеральського звання та звільнений начальник УСБУ в Херсонській області Сергій Криворучко. А є ще цікавіший персонаж — екс-керівник СБУ в Криму Олег Кулинич, якого затримали одночасно зі звільненням Івана Баканова. Садохін, Криворучко, Кулинич — це його кадри, Баканова?
— Зміна кадрів у СБУ та АТЦ сталася при В. Зеленському. Після того як Зеленський назвав Криворучко зрадником і розжалував, ми чекали, що його затримають і судитимуть, але нічого не сталося… Олега Кулинича затримали в Києві 17 липня. А звільнили раніше — 2 березня. А я чудово пам'ятаю його призначення в листопаді 2020 р. … Ми були в шоку. Адже це людина Андрія Деркача, якого вже тоді американський уряд називав російським агентом. Деркач перебуває в міжнародному розшуку. Підозрюють, що він керував мережею російських агентів. 27 жовтня суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Кулинич близький до сім'ї Деркачів. У 2006 р. він був призначений віцепрезидентом державного підприємства «Енергоатом», генеральним директором якого був на той момент Андрій Деркач. Кулинич працював у СБУ під час голови там Леоніда Деркача (батька) і дослужився до високих посад. Наприкінці 2008 р. був призначений головою Держкомзему, і під його керівництвом у 2010 році 42 га землі заказника в Конча-Заспі були відчужені на користь оточення А. Деркача.
І такого чоловіка Баканов призначив керувати національною безпекою в Криму… Чому? Наша версія, яку обговорювали з релігієзнавцем, виглядає так: Кулинич мав вплив на Івана Баканова, оскільки вони обидва були прихожанами деструктивної пророссійської секти «АллатРа». «МОСТ» писав, що в Херсон «АллатРа» заходила наприкінці 2020 року через комунальний транспорт — там вони розміщували свою агітацію через Павла Ткаченка (директора КП «Херсонкоммунтранссервіс») та транспортну начальницю Марину Веркун. Перший — колишній СБУшник, підозрювався в державній зраді, але його випустили з СІЗО і справу закрили. Друга працює на окупантів.
— На сайті «ОРД» теж публікували розслідування про «АллатРу» — її «прихожане» молять на Путіна, і вважають Росію духовним центром. «АллатРу» придумали в надрах донецького СБУ-ФСБ. Але невже й колишній глава СБУ, друг Президента Баканов — у цій секті?
— Едва не вся верхівка правоохоронних органів України була пов'язана з «АллатРою». Це схоже на спробу створити щось типу масонського ордену.
Івана Баканова називають одним з відданих адептів, а затриманий Кулинич, як розповідали джерела в СБУ, він не просто довірена особа й радник колишнього голови СБУ, він має там якийсь духовний сан — куди вищий за сан Баканова. Факту впливу Кулинича на Баканова ніхто не заперечує, але причина впливу — питання. Кулинич після призначення перенес офіс СБУ АР Крим з Херсона в Київ, і частіше перебував там. За версією слідства, після окупації Криму у 2014 році він перейшов на сторону ворога й вступив на військову службу у сформоване на півострові підрозділення ФСБ РФ. Він перебуває весь цей час у СІЗО без права внесення застави.
Проект російських спецслужб «АллатРа» почав реалізовуватися в Донецьку у 2005 році з видання книг під псевдонімом «Анастасія Нових». Квазірелігія розкидала сітки в багатьох країнах, у тому числі в США. Мета: поширення російського впливу та втручання у вибори. Головарем є масажист з Макіївки Ігор Данилов, який видає себе за святого Агапіта Печерського, архангела Гавриїла та ін. Данилов підказує адептам, за кого голосувати — наприклад, у своїх «проповідях» відносить до сатаністів Байдена. У ролі світового зла у «АллатРи» колективний Захід і «його слуги з київського Майдану». А в ролі спасителя людства — В. Путін (він у «писанні» у сектантів представлений як «легендарна особа з КГБ», чиє таємне ім'я Номо). Сектанти залякують кінцем світу, який намічений на 2024 рік. Сили зла, за версією «АллатРи», готуються до ядерної війни, і зупинити хаос може лише «богохоронима» Росія. Щоб вижити, жителям планети треба об'єднатися на базі «слов'янської єдності». Серед симпатиків секти були помічені члени команди «миротворця» С. Сивохо та Ірина Верещук. У 2020 р. ми відзначали, що ідеї цієї секти популярні серед нового керівництва СБУ. Після вторгнення 24 лютого І. Данилов втік з Києва. Але на численних каналах «АллатРи» на YouTube досі можна знайти інтерв'ю з «рептилоїдами», ритуали на кладовищі та ін. Данилов мав офіс на території Києво-Печерської лаври, де йому покровительствував намісник Павло Лебідь, якого 1 жовтня затримали на кордоні з викраденими іконами. Наразі розслідуванням діяльності «АллатРи» в Україні займається СБУ.
— Яка роль Кулинича в захопленні Херсона?
— Мені вона не до кінця ясна. Ось щодо Ігора Садохіна все зрозуміло: у росіян виявилися карти не лише мінних полів, але й усі карти розташування військ, за якими росіяни били ракетами. Садохін володів інформацією про передвиження ЗСУ, мінування та загородження… А щодо Кулинича нещодавно було інтерв'ю в.о. голови СБУ В. Малюка, де він розповів, що було здійснено агентурно-технічне проникнення в ряди ФСБ, і українська сторона дізналася про все, що Кулинич передавав росіянам. Докази його злочинів залізні.
— А не приклав ли руку до здачі міста І. Баканов? Кулинич — його довірена особа, затриманий у Сербії А. Наумов, екстрадиції якого добивається Україна — ще один приятель. Не багато ли зрадників у ближньому колі екс-голови СБУ?
— Щодо Баканова нехай розбираються слідчі. Що стосується Кулинича й Садохіна — зрада була інформаційна. Такий швидкий прорив — за 10 годин з Криму в Херсон — був би неможливий, якби у росіян не було всіх карт. Через кілька днів після захоплення окупанти витягували фугаси й їх показували. Тобто перешийок був частково заміновано, але вони все обійшли. Тепер, коли танкісти — герої України з «59-ки» дали інтерв'ю, і десантники з «80-ї» бригади розповіли, як все було, стає зрозуміло, що ніякого розмінування не було. Воно й не потрібне було — тому що Кулинич, Садохін та інші зрадники спокійно роками сливали інформацію росіянам.
Питання — хто їх призначав.
— Але тема «розмінування Чонгара» все ще популярна…
— Її розганяли росіяни для тих, хто залишився в Херсоні: «Україна вас кинула». Але я вважаю, що ніякого «розмінування Чонгара» не було. Ні Кулинич, ні Садохін не могли віддати наказ установити або зняти міну. Хоча версія зради лягає в загальну канву. Наприклад, екс-губернатор Г. Лагута кудись зник, і 50 днів війни його ніхто не бачив і майже не чув… Через КПВВ Чаплинка й Колончак колони окупантів входили по дорогах (не по полях). А перед цим був найсильніший ракетний обстріл. Прикордонники, 59 бригада, морські піхотинці, нацгвардійці — вели бій з перших хвилин. Напередодні вечора росіяни повністю вимкнули світло на своїй стороні, так що прикордонники були в бойовій готовності. Наступаючих було 30 тисяч. Ми несли великі втрати, але героїчно оборонялися. В Геническі загинув, вибухаючи міст, В. Скакун. В Олешках сражалися танкісти. Наша авіація розбила в дрізки інженерний полк під Херсоном. Сильні бої були в районі Великих Копаней — місцеві жителі поховали загиблих захисників у братській могилі.
І в районі Нової Каховки «80-ка» сражалася героїчно. Територіальну оборону в Херсоні почали збирати за кілька тижнів до вторгнення. 1 березня, коли росіяни входили в місто, їх у кількох місцях зустріли городяни. Було кілька осередків опору. Серед них — Бузковий парк, де люди з коктейлями Молотова намагалися протистояти армії окупанта… Там загинуло 8 осіб. А всього в цей день загинуло 36 херсонців. Розповідати, що Херсон здали без бою — це неповага до загиблих. Перші дні опору врятували Миколаїв. Така була доля Херсона: врятувати Миколаїв і потрапити під окупацію. … Кажуть, що треба було взорвати кримський перешийок, але це 7 км у найвужчому місці.
17 липня Зеленський відсторонив від керівництва СБУ друга дитинства Івана Баканова з формулюванням «неналежне виконання обов'язків, що спричинило людські жертви». Але, йдучи, Баканов звітував про успіхи — похвалився затриманням В. Медведчука й поставив собі в заслугу, що РФ не вдалося захопити Київ за 3 дні — мовляв, ставка на агентурні мережі не спрацювала. За даними джерел, Баканов відсутній на нарадах у Президента в перші дні вторгнення.
Наумова називали його гаманцем, і він втік з України за кілька годин до 24.02.22, використавши кілька мікроавтобусів, навантажених цінностями. Наумов був затриманий з 600 тисяч євро, смарагдами й бріллієнтами. У Сербії його справою займається міністр внутрішніх справ близький до Кремля. За даними видання The Insider, Наумов збирав відомості про роботу систем безпеки зони відчуження ЧАЕС, і цим допоміг окупантам. У статті The Washington Post Наумова й Кулинича згадують як ланки мережі «сплячих агентів», яких курував В. Сивкович — екс-зам. секретаря РНБОУ, який займав цю посаду до втечі Януковича у 2014 р. Проти Сивковича США ввели санкції за роботу «з мережею російських агентів розвідки». В ніч перед 24 лютого Кулинич заблокував поширення розвідданих, необхідних ЗСУ. За два роки до вторгнення Москва поставила Кулиничу завдання: викрадати й передавати секретні файли. Крім того, Сивкович й Кулинич домовилися про просування Андрія Наумова на посаду в СБУ. Наумова в американській статті називають російським шпигуном. Читачам «ОРД» він більше відомий як «батько контрабанди». УД на Наумова й Кулинича пов'язані.
У матеріалах є записи розмов між Кулиничем й Сивковичем, які підтверджують їхню роботу на ФСБ і внедрення агентів РФ.
— А що стосується поліції — як вона себе показала після 24 лютого?
— Місцеві правоохоронці покинули місто 24 лютого. Пояснювали це наказом, який поширювався в телефонних чатах, але як опублікованого його немає. У реєстрі вже можна знайти судові справи, у яких посилаються на цей наказ від нібито призначеного перед нападом керувати обласним УМВС І. Короля. Але, наприклад, патрульна поліція такого наказу не отримувала, і до 1 березня патрулювала місто. В обласному управлінні Нацполіції росіяни захопили картотеки, і у них були досьє на всіх активних городян. Складається враження, що залишили ці документи не випадково. У поліції зрада була повальною. Жодна інша соціальна група чи сфера діяльності не дала більше зрадників, ніж працівники поліції. Багато серед зрадників колишніх співробітників, але чимало й діючих. Включаючи підполковника поліції Артура Єременка, який ніколи не приховував своїх пророссійських поглядів, але навчав поліцейських багато років — ідейний ватник і тепер працює на русских.
Недавно я переписувався з ним у телеграмі. Запитав: «Ну що ти, вже втік?». «Я Херсонську губернію не покину». Але, судячи з усього, покинув, оскільки сидить в Олешках, а це ж у російській імперії була Таврійська губернія. Я повторюсь: треба розбиратися — хто прикривав Стремоусова, хто прикривав мера Херсона Ігора Колихаєва? Хто дозволяв нашому міському голові робити абсолютно все, що угодно. Рік тому він провів тендер на будівництво вже побудованого стадіону й протягнув свою фірму. У нас корупціонери давно навчилися красиво крастися, а тут просто прийшов з бейсбольною битою й забрав. Але в той же час є й історія діючого поліцейського, який з українським прапором залізнув на російський БТР під час акції протесту проти окупантів, ми брали у нього інтерв'ю.
— Що стосується мера І. Колихаєва — ходили чутки, що він домовився з окупантами, і спокійно вів свій бізнес аграрія-латифундиста. У вас на сайті була інформація, що мера Херсона росіяни захопили в полон, а потім відпустили й він втік у Крим. Це так?
— Колихаєв до середини квітня сидів у своєму кабінеті, вів справи, й його не чіпали. Збиралися члени виконкому, виділяли на щось гроші… Херсон ніби жив окремо, вся ватна грядка — окремо, й своїм життям жив мер Колихаєв. Але потім росіяни все-таки його вигнали й поставили гауляйтера Олександра Кобця (колишнього СБУшника). При цьому Колихаєв свої поля засіяв, і його підприємства не постраждали. Тоді як у сусідів окупанти вкрали й посівний матеріал, й всю техніку, й весь урожай. Частина аграрних підприємств зробили заяви, що вони перереєструються в Росії. Колихаєв не робив таких заяв, але вів лінію спасителя міста, який і «при новій владі підтримує порядок у Херсоні». А 28 червня його все-таки викрали й утримували в полоні у росіян. За офіційною версією — Колихаєв досі там. За цей час його урожай скосили.
Але хто? Компаньйони Колихаєва: тато й син Репілевські. Тато Едуард — депутат Херсонської облради від «ОПЗЖ» (який перереєстрував свій бізнес в окупованому Криму й 2 серпня 2022 отримав підозру в колабораціонізмі), а син Данила — депутат облради від «Слуги народа». Вроді б вивезли в Крим техніку Колихаєва, але ця інформація перевіряється. Зрозуміло, що він про щось домовився з русскими й вів подвійну гру, а може й потрійну. І, можливо, переграв сам себе. Може, щось пообіцяв русскими й кинув. Домовитися й кинути — це конек Колихаєва. Джерела з його оточення говорять різне. Справа не чиста.
— Викрадені, зниклі, замучені. Які ще злочини окупантів, і в якому обсязі — можуть розкритися в Херсоні, враховуючи, що це був єдиний обласний центр, захоплений росіянами?
— Багатьох людей вивезли з Херсона, і в тому числі ув'язнених СІЗО, які сиділи там до 24 лютого. З ними сиділи підпільники (або ті, кого в цьому підозрювали) — їх теж вивезли в Росію, і зв'язку з ними немає вже два тижні.
Є інформація про вбитого, якого я знав, інформація про покалічених, про зґвалтування дубинками. Довгий час ІВС керували російські військові — вони катували українців. Коли на їхні місця привезли професійних російських тюремників, як сказав мій знайомий, «ми просто зажили в раю — нам дали помитися й обрізати нігті». З жахом думаю — про що нам ще доведеться дізнатися.
Інформація про вбивство окупантами диригента Юрія Кірпатенка підтверджується кількома джерелами. Всі, хто його знав, кажуть, що цей чоловік міг відмовити окупантам і це їх розлютило. Але є чимало припущень. Як навколо вбивства в Скадовську медсестри Тетяни Мудренко. Мер Скадовська підтвердив, що вона задушена, але не підтвердив, що була публічно повішена — як про це писали. І зробили це місцеві поліцейські — зрадники, які пішли служити росіянам. Є версії, що вона не поступилася їм дорогою й що їй за щось помстилися, але факт вбивства підтверджується.
Колишнього мера В. Миколаєнка викрали 18 квітня. Він мені дзвонив за 4 дні до цього — повідомив, що йому дзвонив Стремоусов й погрожував, пропонував зустрітися. Миколаєнко його послав, Стремоусов сказав: «Готуйся заїжджати в підвал», і після цього Миколаєнка викрали. Російські псевдожурналісти змушували його на відеокамеру говорити гидоту. Але на одному з цих відео Миколаєнко говорить, що для нього Шухевич герой. Його вивезли в Крим. Як і його друга — мера Голої Пристані Олександра Бабича, якого окупанти викрали 28 березня.
— Херсон безстрашно й мужньо протистояв окупації. Але були й колаборанти, які йшли на референдум охоче. Хто ці люди?
— Часто думаю, що з ними доведеться жити поруч. Такі, як Сальдо, втекли й більше ми їх ніколи не побачимо. Але є ті, хто прислужував, пресмикався, був толерантний. Що стосується вчителів — вони приємно здивували. Їх у Херсоні тиснули, але вони відмовлялися співпрацювати й ховалися. Тиждень або два попрацювали запущені окупантами школи. М. Гончар, начальник Бериславського управління освіти, підтвердив: росіяни рапортували, що з 1 вересня запустили в області 90 шкіл (з 450). Але в деяких нікого крім директора не було. У школі № 32 призначили керувати колишнього міліціонера й більше не знайшли нікого.
Але звітували, що в школі є педагоги й діти. В Нижніх Сирогозах для галочки зібрали дітей на 1 вересня, сфотографували, й закрили школу на ремонт. В Голій Пристані звітували, що в школу пішли 900 осіб. А на відео показали 6. В Каховці директор школи двічі побував у питочній, але відмовився співпрацювати з окупантами. Університети, які пішли на колаборацію, набрали по 3-4 студента, і в викладачі взяли того ж Стремоусова. Все це було схоже на комедію.
На «референдум» побігли радянські люди. Ті, що мріють про СРСР, безплатні квартири, дешеву ковбасу й горілку. Були ті, кому начальство наказало. Були й журналісти, яких ми завжди називали «русней». Вони втекли з окупантами й деякі потрапили під обстріл під час нічної переправи.
Херсонці з гідністю пережили окупацію. В людей стріляли, кидали світло-шумові гранати під ноги, викрадали під час проукраїнських мітингів. Русских дуже бісили ці мітинги — вони не могли повірити, що у акцій немає організаторів. Вважали, що все організовано СБУ. А проти окупантів виходили люди, які раніше не були ні проукраїнськими, ні активними.
І, я думаю, що навіть і на вибори раніше не ходили. Спочатку херсонці відмовлялися брати пайки, які роздавали окупанти — плювали в їхній бік. Потім з'явилися соціально близькі, які дралися за подачки, але їх було мало. Пенсіонерам довелося брати у росіян пенсію. Але я б не став засуджувати цих людей.
— Скільки людей взяли участь у т.зв. «референдумі»?
— П'ять тисяч на всю область — чув таку цифру, але не знаю, наскільки вона реальна.
— Скільки херсонців депортували? Куди? Навіщо?
— Вивезли в Краснодарський край, Анапу, Єкатеринбург, у Ямало-Ненецький АО. Думаю, основна мета була: евакуювати колаборантів, щоб не створити паніку серед своїх в інших окупованих районах. Щоб не було, як у Харківській області, де росіяни кинули помічників. Інформації про вивезених насильно у нас немає. Але людей залякали, оболванили розповідями про брудну бомбу, про нацистів… Спочатку вивезли дітей колаборантів, потім самих колаборантів. Потім «правоохоронців», і вже потім всіх охочих. Їх не більше 10 тисяч осіб. Хоча росіяни називають від 50 до 120 тис. У репортажах РФ з Анапи, куди поселили вивезених з Херсона, одна жінка говорить: «Уявляєте, тут є фен. А на обід дають на вибір два види супу». Скоріше за все, це люди, які ніколи не покидали територію свого поселення, і, може, хтось щиро сходив на «референдум», і щиро повірив, що всіх, хто сходив, після деокупації будуть убивати (русня розганяла такий фейк). А ми були в одному з звільнених сіл, де люди навпаки обурені тим, що СБУ не вручає підозри колаборантам.
Так що навіть почали влаштовувати самосуд. Мужик, який таскав горілку окупантам, скаржився, що його односельчани б'ють. Думаю, і в Херсоні будуть такі випадки.
— Наскільки масовий характер набуло мародерство росіян у Херсоні? Всі бачили відео з викраденим дитячим паровозиком, з очищеною будівлею облдержадміністрації й пограбованим зоопарком…
— Вивезли цінне обладнання з приватних заводів. Все це творили місцеві дельці. Наприклад, Сергій Чередниченко — друг І. Киви й К. Стремоусова, він очолив в окупаційній адміністрації «Фонд державного майна». Полтавський жулик типу Стремоусова. Чередниченко всплив у Херсоні в квітні, «займався комунальним майном». Зрозуміло, що не сам по собі — «комунізив» для ФСБшників, тащив все підряд.
З шикарного ресторану вкрали театральний занавіс. Я б ніколи не подумав, що він такий дорогий. Посуд і побутову техніку, класичні три унітази — утащили з того ж ресторану.
— Розкажіть історію Стремоусова — хто він і звідки?
Ви були другом убитої за замовленням місцевої мафії Катерини Гандзюк. А вона ще у 2018 р. попереджала, що Стремоусов зрадник. Майбутній гауляйтер входив у коло підозрюваних по «справі Гандзюк».
— Кирил Стремоусов у Херсоні з'явився у 2009 р. Втерся в довіру до В. Стретовича з його «Христиансько-демократичним союзом». За його квотою влаштувався рибінспектором. Проворовався, його вигнали, повернувся в Херсон «вільним журналістом». Я познайомився з ним десь у 2010 р., і мені здалося одразу, що людина «не в своєму розумі»: виглядала як бомж, вела себе неадекватно. Він захищав міністра освіти Д. Табачника, боровся за екологію, створив рух екстериторіальних громад, члени яких не визнавали себе громадянами України. У них була лідеркою Римма Білоцерківська. Відповідальною була Валентина Семенюк-Самсоненко, яку потім застрелили. А фінансувалося все В. Медведчуком. Причому громади ці (з «паспортами не українців», «паспортами людини») — вони існують досі — їхні члени стали антивакцинаторами.
При цьому заробляв Стремоусов на активізмі: брав гроші у забудовників, приходив до людей, які протестували, називаючи себе правдорубом, піднімав кулачок вгору й кричав, як він допоможе, а потім… Зібрав у жителів підписи проти будівництва дому в їхньому дворі, підмінив першу сторінку й продав усі ці підписи забудовнику як дозвіл жителів на будівництво. Вже у 2013 р. було зрозуміло, що Стремоусов завербований. Про це у Каті Гандзюк була купа матеріалів, але на все закривали очі.
У 2014 р. на херсонський Євромайдан Стремоусов привів людей з російськими й білоруськими прапорами, й почав їх знімати на фоні протестуючих. «Російську весну» наші розігнали пинками, після чого Стремоусов зник на рік. Всплив у 2015 перед місцевими виборами. Раптом у нього з'явилася вітрильна яхта (на ній Стремоусов туристів возив). Він увійшов у херсонську політику й став активно працювати на місцевих СБУшників і поліцейських. Вони його використовували, щоб кошмарити бізнес-структури, на які поклали око. Так Стремоусов третирував ціле навчальне закладання — Морську академію разом з ректором.
Кошмарив депутатів і бізнесменів, які не хотіли ділитися з силовиками. Купив машину й перестав виглядати як бомж. Він був організатором «російських пробіжок», потім став представником у Херсоні «Соцпартії» й її керівника Ілля Киви. Навколо Стремоусова постійно була тусовка ватних дурачків. Але він був харизматичним — умілий нес у маси медведчуківську чушь і ватні нарративи. Говорив, що депутати й президенти не легітимні, а ось він, згідно 5-ї статті Конституції, і є народ і влада. Нападав на людей, стріляв з травматичного пістолета, й все сходило з рук. А у 2018 р. Стремоусова настільки понесло, що він міг дозволити собі в центрі міста напасти на конвой СБУ, який вез у суд кримського депутата-колаборанта.
6 квітня 2018 р. К. Стремоусов організував напад на співробітників СБУ й спробував звільнити затриманого на адміністративному кордоні з Кримом депутата Євпаторійської міськради. «Піднімає голову російська «п'ята колона» в районах, наближених до Криму. Тому що піаритися з Києва в соцмережах з приводу активних дій прикордонної служби й СБУ на «нулі» — це круто. А забезпечити надлежне супровід затриманих у Херсоні — не так круто. Особливе «привітання» херсонській міліції й нацгвардійцям», — написав з цього приводу представник президента України в Криму Борис Бабін.
Одного разу Стремоусов напав на мера В. Миколаєнка — порвав на ньому пальто. «Прямо на сесії бив ногами поліцейського, й нічого йому за це не було», — стверджувала помічниця Миколаєнка К. Гандзюк. У 2019 р. Стремоусов опинився серед нападаючих на учасників прес-конференції в приміщенні офісу газети «Новий день». Починаючи з 2020 року, Стремоусов вже не приховував роботи на Росію. З матеріалів по справі про вбивство К. Гандзюк ми дізналися про його перельоти за кордон. У грудні 2014 він їздив у РФ, потім часто їздив у Крим, у Білорусь і знову у РФ. У 2020 р. поїхав у Китай на якийсь там з'їзд блогерів. На той же «з'їзд» возив Стремоусов пророссійського «блогера» Валерія Кулешова — колаборанта, розстріляного в квітні 2022 р.
У перші дні вторгнення він залег на дно. З'явився, коли закінчилися бої за Антоновський міст. Знімав відео й усіх патріотичних громадян «викликав на дуель». Виманював на зустріч, щоб росіяни їх могли схопити. Але ніхто не повелся. Потім два місяці бігав й говорив, що Ігорю Колихаєву конец. Але Колихаєв, схоже, домовився з кураторами самого Стремоусова. І лише наприкінці квітня 2022 окупанти створили свою «адміністрацію» з колишнім мером-«регіоналом» В. Сальдо на чолі. І Стремоусовим у вигляді зама. Стремоусов взлетів на олімп, з якого був повалений 9 листопада.
— Хто ще увійшов в окупаційну адміністрацію?
16 березня у Херсонській облраді Володимир Сальдо, Стремоусов і компанія оголосили про створення «комітету спасіння за мир і порядок». До нього увійшли ті ватні черти, в яких тільки ледачий не тикав пальцем і не говорив, що вони ватні черти: Ігор Семенчев, Тетяна Кузьміч, Дмитро Савлученко, Сергій Черевко, Георгій Каленов. І з ними колишній мер-«регіонал» Володимир Сальдо.
Що стосується Сальдо, я був здивований, що він відкрито пішов працювати на окупантів, він же завжди був обережний. І в перших роликах він виглядав налякано й збентеженим. Після того як Сальдо проявив себе біля його дому був розстріляний його помічник (скоріше за все, його переплутали з Сальдо). Коли давав інтерв'ю для росіян у центрі міста його охороняли 30 автоматників. Стремоусова теж серйозно охороняли — думаю, тому, що популяція зрадників у нас невелика — натовпу охочих продати Батьківщину не виникло.
У Сальдо були й інші «замы», й усі вони відомі люди. Ми публікували список з 63 осіб, підозрюваних у колабораціонізмі й державній зраді на Херсонщині: https://most.ks.ua/news/url/opublikovanij_spisok_hersonskih_kolaborantiv/
Депутат Херсонської обласної ради від «Нашого краю» Віталій Булюк був призначений заступником голови так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області», яку очолив депутат Херсонської міської ради Сальдо. Потім ще привезли з Донецька Катерину Губареву й полковника ФСБ РФ Олексія Катериничева, який займав посаду «першого заступника голови адміністрації Херсонської області з безпеки». А 30 вересня прилетіла ракета й Катериничев помер (до речі, 25 вересня в Херсоні від удару ракети загинув ще один зрадник — колишній депутат ВР Олексій Журавко).
Треба сказати, що всі замы Сальдо були більш-менш публічні. Мені здається, росіянам було вигідно їх усіх показати. Хоча вони цього не хотіли. Той же Булюк, коли окупанти його представляли, ховався — на відео видно лише кінчик його носа. Бізнесмен Сергій Рибачок (директор ООО «Амалтея», член Ради територіальної організації «Асоціації платників податків України»), якого окупанти поставили замом «голови адміністрації» міста Херсона Олександра Кобця, взагалі взяв собі псевдонім «Ушинський». Всі знали, що Ушинський — це Рибачок, але він намагався сховатися. Але русские хотіли всіх «зашквариту»: зробити всіх публічними й залежними. Лише Стремоусов сам лізнув в екран й був вигідний, як говорячої голова.
Екс-мер Херсона у 2002 – 2012 рр., «регіонал» Володимир Сальдо, який очолює обласну окупаційну адміністрацію, перед місцевими виборами 2020 р. став членом партії Медведчука. «ОПЗЖ» у Херсоні агітувала за пуск води в Північнокримський канал. У 2016 році СБУ проводила перевірку аудіозаписи розмови, у якій навесні 2014 року людина з голосом екс-мера Херсона В. Сальдо розповідає про свого куратора з ФСБ: «У разі, якщо вони вирішать входити в Херсон, знадобляться надійні люди, які налаштовані в бік об'єднання слов'янських народів. У мене (є) така група людей. Людина 30, які мислять так само розумно». У рейдерській історії з віджимом «Херсонбуду» В. Сальдо надавав силову підтримку Стремоусову й іншим учасникам «російської весни». У серпні 2016 р. Сальдо затримали в Домініканській республіці за звинуваченням у викраденні херсонського бізнесмена Дениса Пащенка. Він зумів відкупитися, вийшов під залог й сховався (світив термін 25 років). А на Батьківщині конфлікт Сальдо-Пащенко продовжився замовним вбивством: у квітні 2018 розстріляли старшого брата Дениса — Ігоря Пащенка.
Сальдо зумів домогтися екстрадиції й посадження Дениса Пащенка, а сам підозрюваним так і не став.
13 березня 2022 р. у Херсоні пройшов мітинг на підтримку окупантів, організований Сальдо. У заході взяли участь менше десяти осіб.
— Що чекає Херсон найближчої зими, і яку роботу над помилками доведеться зробити?
— Людей у Херсоні після втечі окупантів на лівий берег залишалося багато: чекали ЗСУ близько сто тисяч осіб. Йдучи, русские взорвали котельні, взорвали телевежу й вежі мобільного зв'язку. Але люди з такою спокійністю це сприйняли, ніби іншого й не очікували. Зрозуміло, що Херсон росіяни будуть обстрілювати. Як вони це й раніше робили з звільненими населеними пунктами правобережної Херсонщини. Новоалександрівську громаду обстрілюють кожен день «градами». Там немає військових, люди живуть без світла й газу, а росіяни обстрілюють їх без жодного військового сенсу. Без звільнення лівобережжя в Херсоні жити буде нереально. А якщо місто залишиться без опалення, доведеться евакуювати звідти людей.
Ми розуміємо, що росіянам нічого не коштує взорвати Каховську ГЕС або влаштувати іншу підлість. Можливо, Херсон стане заручником. Для жителів Херсона все те, що сталося, повинно стати стимулом для розвитку. Місто ж загибав — економічно, політично. Головний гауляйтер Сальдо зайняв 2 місце на попередніх міських виборах, а представник «ОПЗЖ» — третє. До переможця Колихаєва теж є питання. Треба працювати над помилками… Інакше знову на виборах переможуть балаболи з телевізора. Треба боротися з організованою злочинністю, починати з себе. Адже практично всі херсонські журналісти підмахували ватним чортам: брали гроші у того ж В. Мангера, щоб розповісти його версію про те, що Катя Гандзюк, за вбивство якої його судять, сама винна, й брали гроші у В. Сальдо, щоб розповісти, який він геніальний. Але те, що місто вже очистилося від більшості негідників, які втекли з окупантами — це теж стане поштовхом до прогресу.
Бесідувала Тетяна Заровна для «ОРД».