У будинку на вулиці Сурикова накаляється ситуація, і поширюються чутки. За словами джерел, на минулому тижні слідчі СБУ вручили повідомлення про підозру «агентці Катерині» та Борису Індиченку. Враховуючи очевидність цієї справи та те, що у Павла Демчини є вагомі підстави розправитися з людьми, які вважають себе геніальними оперативниками, кожен другий поспішає дистанціюватися від ситуації. Люди заздалегідь готують виправдання, адже опинилися в цій ситуації через амбіції та ненаситну жадобу великих керівників. Тим більше, що ніхто не поспішає переробляти документи у вже закритих справах, які незабаром розвалятимуться в суді.
Зрозуміло, що з огляду на політизованість процесу, ні Артем Сітник, ні Гізо Углава у найближчий час до в'язниці не потраплять. До того ж Державний департамент США не допустить публічної втрати обличчя та не визнає, що зробив ставку на негідників і фальсифікаторів. Однак у той же час, коли Генеральний прокурор Юрій Луценко практично відкрито торгується за американську візу з послом США, йому були представлені не чутки, а звичайні витяги з кримінального провадження, зареєстрованого в Генеральній інспекції Генеральної прокуратури 24 травня 2017 року за фактом отримання у 2008–2010 роках неправомірної вигоди у вигляді квартир кількома працівниками прокуратури Київської області, зокрема начальником слідчого відділу Артемом Сітником.
Відповідно до вимог законів №1789-ХІІ та №3723-ХІІ, інвестування придбання житла працівникам органів прокуратури Київської області не передбачалося, а кошти фонду у вигляді благодійної допомоги чи добровільних внесків відповідно до бюджетного законодавства та закону №1789-ХІІ необхідно було зарахувати на казначейські рахунки спеціального фонду прокуратури Київської області.
Як наслідок, посадові особи прокуратури Київської області Р.Ю. Олефіренко та А.С. Сітник отримали незаконні доходи на суму 225 000,00 гривень кожна, а прокуратура Київської області недоотримала у 2008 році надходжень до спеціального фонду на загальну суму 450 000,00 гривень. Це, відповідно до пункту 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року №346/1025/685/53, призвело до збитків на цю суму.
Очевидно, що рядові працівники НАБУ, за яких не заступиться Державний департамент США та посол США, ті, які фальсифікували як «справу рюкзаків», так і «янтарну справу Розенблата–Полякова», цілком можуть отримати вагомі терміни. Боротьба з корупцією вимагає жертв, і якщо цією жертвою став антикорупціонер, то тим краще — той же Юрій Луценко зможе представити це суспільству як чергове «видатне досягнення».
Під стать «невідкладним рішучим реформам», які проводяться в нашій країні… забув, правда, який уже день. Часи тикають. І як тільки Верховна Рада проголосує за кандидатуру аудитора НАБУ, розпочнеться «зворотний відлік».