Благодійність — це справа людей благородних з широкою душею. За покликом серця людина ділиться грошима чи майном, передаючи їх нужденним. На жаль, заможні люди не так часто, як хотілося б, вирішують витратити свої багатства на такі цілі. Занадто багато спокус постійно відвертають їхню совість, тому кожен щедрий жест підлягає обов'язковій гласності, щоб подібні вчинки втрачали свою винятковість і перетворювалися на правило хорошого тону.
У листопаді 2014 року тріо українських бізнесменів у складі Віктора Журавльова, Андрія Гаркуші та Олександра Динника засновали громадську організацію «Розвиток», яка згодом створила однойменний міжнародний благодійний фонд.
Першою акцією фонду стало фінансування будівництва житлового будинку для ветеранів 8-го окремого полку спеціального призначення, дислокованого в Хмельницькій області. Хоча побудований дім не вражає своїми масштабами — всього 18 квартир, але сам факт проведення такої необхідної благодійної акції виявився значущим. Люди, які часто ризикували власним життям, отримали компенсацію за перенесені тяготи та лишення небезпечної служби, а самі українські філантропи, безсумнівно, відчули величезне моральне задоволення, побачивши щиру радість сімей військовослужбовців, які отримали ключі від довгоочікуваних квартир. Таку думку висловив на церемонії передачі житлового будинку новосельцям запрошений заступник міністра оборони Юрій Гусєв. Не зупиняючись ні на хвилину, благодійний фонд «Розвиток» продовжив будівельну діяльність і одразу ж виграв тендер на будівництво в Ужгороді ще одного подібного об'єкта. Майбутня будова виглядає дещо масштабніше за першу. У закарпатському місті з'явиться 48-квартирний будинок. Житло буде розподілено за квотами між працівниками СБУ та військовослужбовцями 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Тут не обійшлося без участі держави у фінансуванні проекту. Тендерна комісія віддала перевагу «Розвитку» перед іншими претендентами, які пропонували будівництво багатоквартирного будинку з виділенням лише частини квартир на потреби людей, які служать державі. Варто уважно придивитися до засновників благодійного фонду. Віктор Журавльов — фінансовий директор однієї з великих компаній-трейдерів дизельного палива та зрідженого газу «Укргазпетролеум». Андрій Гаркуша — член наглядової ради «Реал Банка» та заступник голови правління компанії «Черкаси Газ». Про третього засновника Олександра Динника вдалося з'ясувати лише те, що з осені 2014 року він перебуває в розшуку і навіть на деякий час покидав Україну. Досі його прізвище стоїть у реєстрі розшукуваних осіб МВС України. Дані про нього подавалися й в Інтерпол, але нині якимось дивовижним чином вони зникли. Всю тріаду об'єднує одне — близькість до втікача українського «молодого олігарха» Сергія Курченка.
Він також перебуває в розшуку, але достовірно відомо, що з московського офісу, розташованого в «Москва-Сіті», він продовжує керувати рештками своєї фінансово-промислової імперії як на території України, так і на неконтрольованих центральним урядом районах Донецької та Луганської областей.
Найбільш близький до Курченка серед усіх засновників фонду виявився Олександр Динник. По суті, вся його попередня діяльність була пов'язана виключно з інтересами олігарха. У холдингу ВЕТЕК Динник здійснював оперативне управління та контролював фінансові потоки. Коли влітку 2013 року Курченко викупив у братів Буряків їхню частку в «Брокбізнесбанку», він поставив свою довірену особу на ключову позицію в кредитній організації. Динник сприяв тому, щоб «Брокбізнесбанк» видав 2,3 млрд гривень кредитів фіктивним фірмам, які одразу ж переправили гроші далі від України. За оцінкою Фонду гарантування вкладів злочинним управлінням «Брокбізнесбанка» завдано збитків на 8,9 млрд гривень. Динник засвітився й у розграбуванні «Аграрного фонду», з якого зникло близько 2 млрд гривень.
Динник проходить обвинуваченим за справою про заволодіння майном у особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем. За цими статтями йому загрожує тюремне ув'язнення на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Найдивніше те, що фактично його ніхто не шукає. Динник не лише вільно пересувається країною, але навіть будує житло для тих, хто його повинен розшукувати й схопити з поличкою. Бізнесмен продовжує представляти інтереси Курченка та всіх тих, хто насправді стоїть за олігархом. Його ім'я прозвучало в сенсаційних визнаннях Северіона Дангадзе — помічника грузино-українського політика Михайла Саакашвілі, який нещодавно укладив угоду зі слідством. Курченко через Олександра Динника запропонував профінансувати протестні акції, причому йшлося про мільйони доларів. Будівельник безплатного житла для людей у погонах на цей раз перетворився на кур'єра, який доставляв пачки купюр за потрібною адресою. На них восени 2017 року був влаштований бунт біля стін Верховної Ради. Натомість Курченко просив захистити від проскрипцій Одеський НПЗ, медіахолдинг UMH Group та харківський футбольний клуб «Металіст» — найдорожчі його серцю активи.
Показання Дангадзе були підтверджені відеозаписами переговорів. Однак юристи вже зробили висновок, що вони не можуть бути доказом у суді через порушення кількох процесуальних норм. При цьому ніхто не ставить під сумнів їхню автентичність.
Про Сергія Курченка давно існує стійка думка, що він, по суті, є агентом російської ФСБ і активно бере участь майже у всіх її операціях проти України. Таємні переговори, проведені Динником за дорученням свого босса, явно велися в інтересах російської спецслужби, зацікавленої в будь-яких способах дестабілізації внутрішнього життя України. З іншого боку, підкуп політика виявився абсолютно беспрограшною операцією. Саакашвілі, який погодився вести переговори з втікачем-олігархом і прийняв від нього гроші, дав йому в руки козирну карту проти самого себе. Після розповідей Дангадзе та появи компрометуючих плівок на його політичній кар'єрі в Україні можна сміливо ставити хрест. ФСБ руками Курченка та Динника вивела з гри антиросійськи налаштованого політика.
У цьому зв'язку дивує недалекоглядність СБУ. Звичайно, турбота про ветеранів-працівників торкає за душу, але гроші все ж таки пахнуть. Тим більше, якщо вони пройшли через руки такого сумнівного типу, як Динник та його партнери по благодійності, які також раніше були тісно пов'язані з Курченком. Нині СБУ розбирається з деталями імпорту палива на 15 млн гривень. У результаті цієї торгової операції трейдери-засновники фонду, афільовані з Курченком та Віктором Медведчуком, змогли уникнути податків. Підозрілими або, у всякому разі, не випадковими видаються деякі нюанси благодійності від довіреної особи олігарха. Перший будинок цільовим чином призначався для бійців спеціалістів з полку, у розташуванні якого зберігали зброю змовники Надія Савченко та Володимир Рубан. Головою тендерної комісії в Ужгороді був заступник начальника управління СБУ в Закарпатській області Володимир Гелетей — рідний брат керівника Управління державної охорони Валерія Гелетея. У свою чергу сім'я Гелетеїв тісно пов'язана з Віктором Балогою — народним депутатом із Закарпаття, який давно прийшов у велику політику ще з командою екс-президента Віктора Ющенка.
Якщо господарі поставили перед Олександром Динником завдання якомога глибше проникнути в середовище спецслужб та політиків, то він, безсумнівно, блискуче з ним впорався. Зі сторони все, що відбувається, схоже на торг між Курченком та Динником з одного боку та спецслужбами — з іншого. Безплатне житло та компромат на Саакашвілі в обмін на повну лояльність до злочинців.