Значна інформація про так звану схему «Роттердам+» залишилася поза увагою громадськості, хоча вона заслуговує на серйозне обговорення. Як відомо, рік тому Національне антикорупційне бюро України відкрило провадження щодо «Роттердам+». У той час голова НАБУ Юрій Ситник робив гучні заяви про те, що формула застосовується незаконно. Минув рік, і нещодавно Ситник заявив: «Є питання, які залежать від детектива, а є, які залежать від експерта. Тому після висновку експерта можна буде прийняти остаточне рішення». За його словами, отримання експертного висновку у цій справі може виявитися «одним із проблемних моментів».
Очевидно, що пошук потрібного для Ситника висновку експерта (наголошуємо: не об'єктивного, а саме потрібного для Ситника) справді є одним з проблемних моментів. Не кожен фахівець готовий ризикувати своєю репутацією та потрапити під кримінальну відповідальність заради того, щоб дати змогу різним посадовцям робити гучні заяви у ЗМІ. Справжній експерт розуміє різницю між прогнозною та фактичною вартістю і не буде розраховувати збитки на основі прогнозної вартості, яка дає можливість компенсувати транспортні витрати при перевезенні вугілля з-за кордону.
Експерти рівня деяких посадовців можуть запропонувати лише абсолютно неадекватні цифри. Таким чином, ситуація у справі про «Роттердам+» зводиться до пошуку експерта, який буде готовий дати потрібний висновок. Це означає, що рік тому, коли Ситник виголошував гучні заяви про «незаконність застосування формули» та ініціював відкриття справи, він не мав жодних реальних підстав для цього. Все, що відбувалося рік тому, було звичайною політичною грою, до якої втягнувся державний антикорупційний орган. Водночас варто згадати про 2,5 мільярди гривень, витрачених на утримання НАБУ.