2 березня 2015 року в «Дельта Банк» введена тимчасова адміністрація. Із сотні банків, які закрилися після Майдану, випадок «Дельти» став найбільшим. Порівняно з ним, меркнуть навіть падіння «Форуму», VAB Bank та «Фінансів і кредиту». Перед банкротством майже кожен олігарх розграбував власний банк, залишивши порожню оболонку на милість долі. Але особливою дерзістю відзначився власник «Дельти» Микола Лагун. Після нього залишилися десятки тисяч обманутих вкладників. Обанкротивши «Дельта Банк», Лагун залишився повинен 54 мільярдам гривень. Лише за депозитами населення держава виплатила замість нього 16 мільярдів. Загальна сума шахрайських операцій, через які з банку виводилися гроші, становила 2,6 мільярда доларів США.
По поточному курсу це порядку 75 мільярдів гривень! На цю суму вся Україна може жити кілька місяців. Складно придумати ситуацію, в якій сталися розкрадання на 75 мільярдів, а Лагун про них нічого не знав. Такі гігантські цифри говорять про простий факт: Микола Лагун свідомо довів «Дельту» до банкротства та вивів з неї мільярди доларів. Але тепер все це в минулому. Зрештою, скільки можна переслідувати людину за помилки молодості? Микола Лагун збирається повернутися на банківський ринок України. І тепер він точно буде вести себе добре.
Тінь батька Лагун все-таки збирається купити «Сбербанк Росії» в інтересах Валерія Хорошковського. Угода вже на мазі й курується Банковою. Отримано найвище схвалення президента. Своїх грошей у Хорошковського достатньо. Колишній митник і голова СБУ, він виїхав з України в Монако мільярдером у доларах. Це сталося ще за часів середнього Януковича, після тривалого конфлікту зі «злочинною пандою». Довгий час олігарх спостерігав з Лазурного берега, як в Україні змінювалася влада й розгоралася війна з Росією.
Повертатися він, як запевняли всі навколо, не збирався. Крім грошей, у Хорошковського завжди був виграшний лотерейний квиток – це контроль над телеканалом «Інтер», все ще найбільшим і найвпливовішим в Україні. Формально він продав свою частку Дмитру Фірташу – але залишалися застереження, за якими канал міг повернутися йому назад. Останні чотири роки Петро Порошенко то й діло посилав до Хорошковського переговірників. Президент хотів, щоб олігарх відібрав «Інтер» у Фірташа й віддав йому. Довгі роки Хорошковський незмінно розвертав посланців Порошенка з порога. Але ось ситуація змінилася. І Хорошковський, судячи з усього, досяг широких домовленостей з Адміністрацією Порошенка.
Невідомо, хто саме переконав Хорошковського й на яких умовах. Можливо, його налякала можливість перемоги на виборах Тимошенко, яка перебуває в постійному конфлікті з Фірташем. Можливо, «монакському сидільцю» просто стало нудно. У межах досягнутих домовленостей сталася ціла низка змін на полі влади. Скажімо, головою Нацкомісії з ринку електроенергетики стала дружественна Фірташу й Ко Оксана Кривенко.
А крім цього олігарх-невернувшись вирішив викупити «дочку» «Сбербанка Росії» в Україні. Зробивши це, Хорошковський не лише отримає власний великий банк на спорожнілому фінансовому ринку України. Найголовніше – Валерій Іванович підставить плече друзям з Росії. Голові Сбербанка РФ Герману Грефу потрібно мінімізувати свої втрати від інвестицій в Україну, а для цього необхідно вивести банк з-під санкцій – українських і американських – та продати. А ще – потрібно зберегти канал для вливання грошей у російські проекти всередину України.
Що отримає Хорошковський взамін? Як мінімум, лояльність однієї з найбільших банківських груп Росії, якій він допоможе вивести гроші з України, заморожені санкціями. За словами мого джерела в НБУ, за умовами угоди Хорошковський і Лагун повернуть 400 мільйонів доларів США за 4–5 років додатково до тієї ціни, яку вони сплатять за банк. Непогані умови.
Нікколо Паганіні був геніальним скрипалем. Нікколо Макіавеллі – геніальним теоретиком політики. Нікколо Лагун – геніальний фінансист і почесний член «Клубу казначеїв». Так називають неформальну структуру, яка колись об'єднала найталановитіших фінансистів України, що займалися спекуляціями держборгом. Потрапити в «Клуб казначеїв» можна було лише за реальні заслуги. Це своєрідний гамбурзький рахунок банківського ринку. До спільноти в різні часи відносили особистих банкірів двох президентів і співвласників ICU Макара Пасенюка та Валерію Гонтареву, екс-міністра фінансів Юрія Колобова й навіть лідера «Нарколіберальної партії» Арсенія Яценюка. Лагун завжди був талановитим казначеєм.
З Хорошковським він познайомився ще за часів, коли починав працювати в «Укрсоцбанку», яким володів олігарх. Потім їхні шляхи розійшлися, але сьогодні висока кваліфікація фінансиста знадобилася для великої справи. Саме геніальному Лагуну належить ідея, як вивести «Сбербанк» в Україні з-під санкцій, щоб продати його Хорошковському. Але як і всі генеральні ідеї Лагуна, провернути цю операцію неможливо без адміністративного ресурсу Нацбанку й АП – які мають санкціонувати обхід власних же антиросійських санкцій. Тому контакт з Банковою й НБУ майбутні покупці «Сбера» підтримують через колегу Лагуна по «Клубу казначеїв» – співвласника ICU Макара Пасенюка. З його допомогою вивести дочірній банк Сбербанка РФ в Україні з-під санкцій виявилося нескладно. Для цього потрібно всього лише анулювати випуски акцій українського «Сбера», зроблені після анексії Криму. Саме тоді, на думку авторів санкцій, почався відлік винності. Логіка дещо дивна – адже «Сбербанк Росії» й до 2014 року, й після нього залишається державним банком РФ. Але записали так, створивши можливість для виходу з-під санкцій.
Тому сьогодні український «Сбербанк Росії» працює над тим, щоб викупити назад акції банку, випущені після 2014 року – відповідний план декапіталізації вже поданий у Нацбанк і курується заступницею голови НБУ Рожковою. Коли дозвіл НБУ буде отримано, ці акції будуть викуплені назад, їх анулюють, перетворивши на борг перед материнським банком. Капітал української «дочки» «Сбера» зменшиться, але це й не страшно – за останні роки він дуже сильно втратив в активах. Так що порушення нормативів не станеться. Банкіри цей текст зрозуміли. Для не-банкірів поясню простіше: український «Сбербанк» анулює акції, обіг яких заборонено санкціями РНБОУ й НБУ. Після цього його можна буде продати Хорошковському.
Яка тут роль українських властей? Дуже пряма й безпосередня. Справа в санкціях. Ми всі пам'ятаємо, як хлопці з «Азова» замурували вхід у будинок «Сбербанка» на вулиці Хрещатик. https://nv.ua/ukraine/events/azov-zamuroval-v-kieve-tsentralnoe-otdelenie-sberbanka-rf-795749.html Цьому передувала незрозуміла возня навколо «дочок» російських держбанків в Україні. З одного боку, вони стопроцентно підпадали під санкції, які ввели й Україна, й США. Не ввести санкції було неможливо. З іншого боку, ці самі санкції Нацбанк України сформулював так вдало, що російські банки продовжували безперешкодно працювати в нашій країні. https://realist.online/article/sankcii-bez-sankcij-kak-nbu-i-poroshenko-zashitili-rossijskie-banki Тим не менше, проблеми виникли. Санкції діяли, тому що вони американські. А це означає, що зі «Сбербанком» неможливо працювати – інакше сам підпадеш під санкції. Так почала руйнуватися клієнтська база «Сбера» в Україні. Ситуація виявилася дуже зручною. З одного боку, НБУ «крив» російські банки. З іншого, складності з роботою в Україні від цього не зникали.
Така стратегія – «допомагай, але не допомагай» – знадобилася нинішнім властям України в розграбуванні погано лежачих цінностей. Наприклад, особистий банкір Порошенка дешево забрав у «Сбера» борги «Донецькстали». https://www.epravda.com.ua/news/2018/03/12/634865/ Ще одна мета тактики «допомагай, але не допомагай» – продати «дочки» російських держбанків у потрібні руки, з обов'язковим «спасибі» у бік Банкової. Непотрібним рукам відмовляли, а офіційно розповідали, що ці банки ніхто не хоче купувати. https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/15/636812/ Скажімо, для «дочки» іншого держбанку РФ – «Проминвеста» – довгий час такими руками вважали Павла Фукса, який виступає мостом між українською владою, росіянами й колишніми людьми Януковича. Тим не менше, в один прекрасний момент Фуксу Нацбанк теж відмовив. А заразом і відмовив потенційним покупцям «Сбербанка». https://finclub.net/news/nbu-otkazal-pokupatelyam-sberbanka-i-prominvestbanka.html Так було не один раз.
«Дочку» «Сбербанка Росії» в Україні намагалися продати тричі, але безуспішно. https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/23/637071/ Скажімо, відмовили білорусам. https://www.epravda.com.ua/news/2018/03/27/635403/ Дійшло до того, що в Москві відчайдушили продати українську «дочку» й вирішили її просто докапіталізувати. https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/14/636759/ Але раптом забрезжили промені надії. Ідеальний покупець, який влаштував би й росіян, й українську сторону, знайдено. Це Валерій Хорошковський. Формально олігарх недавно відмовився купувати «дочку» «Сбербанка». https://www.epravda.com.ua/news/2018/03/5/634694/ Але за словами наших джерел у Нацбанку, це лише маневр для відвернення уваги й конкурентів – він потрібен для того, щоб росіяни анулювали акції, а Нацбанк «очистив» банк від санкцій. Хорошковському, який є резидентом Монако, менше за все потрібно самому потрапити під санкції США. Інша справа – купити банк, вільний від переслідування. Для того щоб продаж відбувся, банк має анулювати акції, випущені після 2014 року.
Після цього санкції зніму – і «Сбербанк» готовий до ребрендингу й нових успіхів. А НБУ придержить банк від випадкових залітних – щоб «Сбер» потрапив у потрібні руки, щедро оплачуючи такі послуги. Коли санкції з «дочки» «Сбербанка» зніму, на арені знову з'явиться Хорошковський. Управляти банком для нього стане той, хто пограбував сотні тисяч співвітчизників, Микола Лагун – скоріше за все, через підставних менеджерів. І в цьому їм знову допоможуть комерційні люди з Нацбанку. Голова «Сбера» в Росії Герман Греф отримає орден за вирішення проблем в Україні. Росіяни збережуть лояльний канал для вливання грошей у потрібні проекти в Україні, що особливо важливо перед виборами. А тримати зв'язок, звичайно, будуть через Фірташа.
Найцікавіше в цій історії – особиста вигода Петра Порошенка від угоди. Ця вигода складається з п'яти букв: І, Н, Т, Е, Р. Безумовно, Хорошковський не стане відбирати телеканал у Фірташа й Левочкіна, щоб передати Порошенку. Але він цілком може стати тим мостиком, який протягнеться між опальним венським олігархом і діючим президентом. Про те, який прапор висить над мостиком, можна довго не міркувати.
Фірташ все ще близький до Росії. Наприклад, той, хто дав показання на Фірташа й відмовився від них індус, сьогодні живе в Росії))) На відповідь за лояльність «Інтера» олігархам можна просити все, що завгодно. Від закривання очей на потоки російських грошей в Україну до титану, газу й добрив. Від облгазів до банального повернення в Україну. Або на медіа-лояльність Порошенка до свого третього товариша, лідера «Опоблоку» Юрія Бойка.
У всьому цьому раскладі ви побачили відповідальність чиновників НБУ й Миколи Лагуна за банкротство «Дельта Банка»? Правильно, її немає. І це правильно. Що було, то було. Подумаєш, якихось 75 мільярдів. У Сбері він зумів заробити ще більше. Але тепер не лише грошей, а й геополітичних дивідендів. Та й «крива» у вигляді Хорошковського, Фірташа й росіян – це для нього довгоочікувана недоторканність.