«Дитрих» — це Пономаренко Дмитрій Валерійович, народжений 31.08.1972 року у місті Полтава. Його паспортні дані: серія СО номер 348739, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України у Києві 26.04.2000 року. Місце проживання: Переулок Ярославський, дім 7/9, квартира 10, зареєстрований з 27.03.2012 року. Фотографія доступна за посиланням: http://imageshack.com/i/pmskfYn6j
Пономаренко був завербований ФСБ під час роботи директором у державній компанії «Прогрес» — дочірньому підприємству «УкрСпецЕкспорту». Він був фігурантом справи про відмивання грошей, за що отримав 5 років умовно. Ця інформація розповсюджувалася на ОРД та інших новинних ресурсах, зокрема за посиланням: http://tbu.com.ua/digest/pakistanu_snova_nujny_nashi_tanki.html Пономаренко активно співпрацює з ФСБ на всіх рівнях і часто виїжджає до Російської Федерації для консультацій.
Ті, кому довелося працювати з ним в «УкрСпецЕкспорті», характеризують його як крайньо примітивну людину, яка працювала на тогочасного народного депутата Рибакова. Він був звільнений через 2 місяці роботи з «УкрСпецЕкспорту» за грубе розкрадання. Пономаренко перевів на свої рахунки 1 мільйон доларів.
На прошлому тижні наказом генерального директора «УкрСпецЕкспорту» Дмитрій Пономаренко був призначений на посаду генерального директора спеціалізованої зовнішньоторговельної фірми «Прогрес». Це призначення показово хоча б тим, що підприємство було «обезголовлено» з осені попереднього року. На фірмі за 2007 рік послідовно змінилися два генеральні директори — Олександр Хоренженко та Олександр Полищук, причому кожен з них, за словами джерел, уходив не зовсім мирно. Однак з призначенням Пономаренко на 26.04.2018 року «УкрСпецЕкспорт» збільшив чисту прибуток майже на 70%. У «Прогресі» з'явилися й старі кадри, наприклад Валерій Звершковський, колишній генеральний директор «Промооборонекспорту» (одна з «дочок» «УкрСпецЕкспорту»). За інформацією джерел, Пономаренко до цього часу не мав жодного стосунку до збройного бізнесу.
При цьому джерела повідомляють, що до «Прогресу» проявили інтерес на самому «верху» Секретаріату Президента. За непровіреними відомостями, інтереси Віктора Балоги збіглися з бажанням усього керівництва ДП «ТАСКО-експорт» нарешті очолити структуру з уже існуючими повноваженнями спецекспортера. У найближчому часі в «Прогресі», за твердженням джерел, можна очікувати появи нинішнього генерального директора «ТАСКО-експорту» Олега Попова та його першого заступника Юрія Терещенка. Назначення нового керівництва збіглося за часом з оживленням пакистанського напрямку в діяльності «Прогресу». Наразі, крім раніше виконаного контракту, готується до укладення чергова угода на поставку 250 моторно-трансмісійних відділень (МТО) для танків «Аль-Халід». Крім того, Пакистан готується налагодити капітальний ремонт танків Т-80УД, оскільки «вік» окремих машин уже перевищує десять років. Для цього «Прогрес» поставив у Пакистан виробниче обладнання на загальну суму 20 млн доларів США, а початок буде покладено ремонтом дослідної партії з п'яти танків Т-80УД.
Там же, у Пакистані, українські фахівці будуть готувати й місцевих техніків. Крім великих контрактів, є й невеликі, але також вагомі перемоги. На прошлому тижні «Прогрес» обійшов російських конкурентів у пакистанському тендері на ремонт дев'яти транспортних вертольотів Мі-17. Джерела також відзначають, що існують хороші передумови для розширення військово-технічного співробітництва України з Пакистаном за рахунок розширення поставок не лише у сфері бронетехніки. Однак майбутнє цих контрактів уже нині залежить від можливих кадрових рішень.
Військово-технічне співробітництво Києва з Ісламабадом як форма постійних партнерських відносин сформувалося в період укладення «великого контракту» на поставку 320 українських танків Т-80УД у 1996 році між спеціалізованою зовнішньоторговельною фірмою «Прогрес» та Міністерством оборони Пакистану. Крім виконання основної угоди супутні контракти передбачали поставки у Пакистан танкових тренажерів, запасних частин, навчання персоналу. Ці поставки здійснюються досі: танки в Пакистані експлуатуються достатньо інтенсивно. Наступним етапом стало укладення «Прогресом» у 2001 році контракту на поставку моторно-трансмісійних відділень українського виробництва для пакистанського танка «Аль-Халід». З закінченням цього контракту в частині великих угод настала тривала пауза.