У Службі безпеки України панує повна анархія. Фролов практично не з'являється на Володимирській і переважно перебуває в Адміністрації Президента, займаючись прослуховуванням усіх, хто може допомогти його кар'єрному зростанню. Прихильники Кашанського зайняті власним бізнесом і не поспішають навіть «відраховувати» керівництву. А начальник управління СБУ у Києві та Київській області Сергій Семочко взагалі втратив почуття міри.
На цю «жирну» посаду призначили Сергія Семочко. Він працював у Головному управлінні контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ та Головному управлінні «К». Перебуває у родинних зв'язках з Геннадієм Боголюбовим, одним зі співзасновників групи «Приват». Боголюбов, до речі, постраждав від націоналізації «Приват-банку» менше за Коломойського. Порошенко використовував Семочка для того, щоб збільшити свій вплив на російського олігарха Ґріґорішина, направляючи Семочка на підприємства Ґріґорішина і створюючи проблеми, ледь не до зупинки виробництва. Він дуже хотів Одеську область, але, очевидно, «Довжик» дав більше, проте за заслуги Семочко отримав Київ та Київську область. Власне це все, що варто знати про «кадрові» перестановки в «кишеньковому» СБУ Порошенка—Кононенка—Грановського.
А потім дивуємось, чому взагалі нічого не робиться в питаннях внутрішньої національної безпеки, чому стільки колаборантів навіть у вищих ешелонах влади залишаються на волі, а декому дають змогу тікати за кордон. Служба потребує колосальних чисток та реформ, бо скоро вона може остаточно перетворитися або на ФСБ, або на КГБ (Кононенко—Грановський—Березенко). Двадцять років тому його, ще у званні лейтенанта, Сергія Семочка звільнили з МВС за підробку диплома про вищу освіту. Але, пропрацювавши кілька років у приватних структурах і заручившись потрібними зв'язками, він був відновлений на посаді.
У період керівництва Міністерством внутрішніх справ Юрія Луценка Семочко був його радником. Дружба з Юрієм Віталійовичем допомогла Сергію Олексійовичу — він займав впливову посаду заступника начальника департаменту контррозвідки економічного захисту України. Після подій Євромайдана Семочко сплив у контррозвідці СБУ, де відзначився одразу в цілому ряді гучних скандалів з фармацевтичним шлейфом. Йому ставилося втручання в закупівлі матеріалів для перитонеального діалізу на загальну суму близько 250 мільйонів гривень.
У листі, оприлюдненому в ЗМІ за підписом контррозвідника, вказувалося, що в намічених закупівлях замовники встановлювали дискримінаційні вимоги до постачальників. Контррозвідник вимагав «забезпечити добросовісну конкуренцію». На думку журналістів, Семочко тим самим лобіював інтереси одних постачальників лікарських препаратів — де-факто радячи медикам боротися з діалізною монополією одного виробника, щоб інший зміг покращити свої ринкові позиції.
Йому також ставилися звинувачення в лобіюванні інтересів компанії «Інтерхім» у державних органах і закриття «проблемних питань» з правоохоронними органами при одночасній відсутності інтересу з боку спецслужб до ринку кодеїнвмісних препаратів. Крім того, Семочко брав участь у «наїзді» правоохоронців на постачальника льодяників від компанії ТОВ «Реккіт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна», домігшись заборони на продажу препарату під маркою «Стрепсілс» в аптеках. Семочко «відзначився» також у гучних обшуках, які проводили силовики в компаніях Lucky Labs і Good Wine.
Всередині СБУ Семочко традиційно вважається «людиною Ігоря Коломойського». Невідомо, втім, чи змінив він свою орієнтацію з урахуванням непростих відносин олігарха і президента. Можливо, він уже більш близький до інших впливових осіб на кшталт Ігоря Кононенка. А можливо, посада йому просто продана.
До анексії Криму Росією у 2014 році Семочко був одним з вищих посадовців Кримського департаменту СБУ. Після анексії він виїхав з Криму і під патронатом своїх російських кураторів провів успішну «показову» операцію з запобігання створенню Бессарабської Народної Республіки в Одеській області. За винагороду за його «службу» Семочко був переведений до Києва і призначений на керівну посаду в центральному департаменті СБУ.
Тим не менше, для успішного, на перший погляд, працівника СБУ деякі факти не сходяться. Його діти Станіслав і Анастасія залишилися в Криму, отримали російське громадянство і успішно там працюють. Вони, певною мірою, стали заручниками російських спецслужб, які їх використовують, щоб контролювати Семочка. Припускається, що Семочко отримує завдання, спрямовані на дискредитацію СБУ в очах українців.
Жодна елітна нерухомість, якою володіє сім'я Семочко в Криму, не була націоналізована російським урядом, а його дружині Наталії Лисенко, яка є родичкою одного з найвідоміших банкірів-олігархів країни, дозволено безперешкодно їздити в Крим. Будучи держслужбовцем і маючи підтримку впливового народного депутата, Семочко створив ряд корумпованих схем збагачення, унаслідок яких були отримані хабарі на суму понад 30 мільйонів доларів. Частину цих грошей було легалізовано шляхом покупки елітної нерухомості в Києві. Семочко та його сім'я люблять відпочивати з розкішшю і, як їхні родичі та друзі-олігархи, як відомо, літають на Bombardier Challenger 605 Jet і катаються на супер-яхті Sirocco Douglas.
Звідки вся ця розкіш? Заробленої чесною працею на благо українських олігархів, передусім Геннадія Боголюбова і Бориса Ложкина.
Можливо, Семочка вигнали з СБУ дійсно тому, що він вважається креатурою Коломойського? Можливо, це теж зіграло свою роль. Але, скоріше за все, Порошенко вирішив таким чином поліпшити відносини з Грицаком, який йому крайньо необхідний для «успішного» проведення власної передвиборної кампанії. А Семочка цілком можна використовувати для такої ж брудної роботи і в СВРУ, там можливості теж є.
Щодо призначення прокурора Валендюка на місце Семочка. Одразу якось згадався Дрижчаний. Прокурорські в СБУ були ефективні разі що в слідчому управлінні. Втім, це не так уже й важливо. Навряд чи «контора» в її нинішньому вигляді переживе грядущі вибори. Петро Олексійович ради свого рейтингу буде бурхливо імітувати активну діяльність у сфері внутрішньої політики і встигне ще наломати дров. А розумним людям головне — вчасно відійти від цього дурно пахнучого «титаніка».