← Назад

«Тебе знайдуть в промзоні». Як живе авдіївська військово-цивільна адміністрація

2018-08-22 02:34 · ОРД · littoria82
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Центральна влада

Відкрити оригінал

Авдіївка — невеликий город, розташований за 6 км від окраїни Донецька. Плацдарм на підступах до окупованих територій, мешканці якого страждають не лише від обстрілів, а й від відсутності тепла та води. Багато авдіївців живуть у напівзруйнованих будинках, не знаючи про потужний потік гуманітарної допомоги. Від щедрості місцевої влади «на відновлення житлового фонду» їм дісталося кілька дощок і целофан. Тим часом наближені до влади поліпшують житлові умови за фальшивими актами про прямі влучення снарядів. Люди не розуміють, чому ремонт такої необхідної для фронтового міста лікарні висмоктує з бюджету мільйони, і йому не видно кінця. Чому військово-цивільна адміністрація витрачає кошти на марні поливальні машини та світлофори, але за 4 роки війни не подбала про цивільну оборону: у звітах фігурують 86 бомбосховищ, насправді функціонує одне — для керівництва виконкому. Місцева проукраїнська громадськість давно звинувачує казнокрадів на чолі з Павлом Малихіним, який керує Авдіївською ВГА. Але журналістам цей тиловик з Дрогобича справляв враження старого кота, який хоч і не ловить мишей, зате безшкідливий.

Думку про себе як про безобідного товариша полковник розвіяв 25 липня 2018 року — коли троїх «надмірно активних» викрали прямо під час прийому громадян, який він вів.

Похищення авдіївців під час прийому громадян у ВЦА

На тлі нападу на управління справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк, яку облили сірчаною кислотою, та вбивства бердянського майданівця-атошника Віталія Олешко ця подія залишилася майже непоміченою топовими ЗМІ. Але викрадені жителі Авдіївки переконані, що їх врятувала виключно шумиха, яку піднявся випадковий свідок. Цю людину звуть Віктор Гринник, і він оперативно звернувся до знайомого народного депутата, дістався до керівництва СБУ. Ось що Віктор Гринник розповів «ОРД»: «Все сталося дуже швидко. Я прийшов до кімнати прийому громадян о 9.30. Вона знаходиться на 1 поверху. Заглянув, побачив Павла Малихіна, Володимира Дергилева, Антона Чорноморця, Сергія Тишика та жінку, яка зазвичай сидить на прийомі голови ВГА — фіксує питання. Я вийшов і залишився чекати біля дверей. Через кілька хвилин забігають 8 військових, всі в масках, крім одного, який скомандував: «Збирайтеся».

І їх почали витягувати в холл. Я відійшов назад, щоб усі потрапили в кадр, і почав знімати на телефон. Тут Павло Володимирович мене помітив і говорить: «Хочеш, щоб і тебе забрали?». І після цього до мене підбіг той, що був без маски, і вирвав з рук камеру».

На скриншоті побиті активісти. У центрі Володимир Дергилев. Він зібрав у громадську організацію близько тридцяти ідейних прихильників України, які засипають голову ВГА Авдіївки офіційними запитами та тролять у Facebook. Що відбувалося з викраденими далі, «ОРД» розповів один з них — керівник громадської організації «Громадянська платформа захисту Конституції» Володимир Дергилев. «25 липня ми з оператором Антоном та юристом нашої організації Сергієм прийшли на прийом. Я, як звичайно, задаю Малихіну неприємні питання — про дорогий «Mitsubishi ASX», який він орендує за 1 гривню на рік у КП «СЕЗ». Антон знімає на відео. Раптом входить військовий — рація, тактична сумка, оливкові штани. «Хто такі?». «Розслідуємо корупцію». «Треба, щоб ви з нами проїхали на півгодини, в розташування».

Відповідаю: «Яке розташування? Бажання немає». «Все одно поїдеш». Розуміючи серйозний настрій цієї людини на конфлікт, я подзвонив 102, і він вдалився. А через невеликий час у кімнату влітають військові. Заламують. Витягують Сергія та Антона, потім мене. Схопилися за камеру, і чую, як Малихін розпоряджається: «А ось ще їхній батько, візьміть. Ось портфель». Потягли мене в один джип, а хлопців в інший. На голови натягли щільні балаклави. Куди-то привезли.

По прибутті: «Ти навіщо до товариша полковника (Малихіна) ходиш? На Захарченка працюєш?». Відповідаю: «Хлопці, зробіть запит у СБУ — я давав показання на Павла Губарева навесні 2014, був на всіх мітингах за Україну, у мене документи сотника Майдана». Били. Принижували. Забрали гроші, телефони. Чув, як шипіло, спалили наші речі — через що я вирішив, що будуть «валити». Чув, як над нами гудів безпілотник. Потім хтось з кимось говорив по телефону. І раптом слова: «Повезло. По вас дали відбій». Після цього з зав'язаними очима нас перевезли в інше місце, по різних ділянках. Везли хвилин 10. Наказали сидіти 5 хвилин, а потім шукати дорогу додому. Коли звільнив очі, побачив, що знаходжусь на дачному кооперативі. Виявилося, що на Грицака зробили звернення народного депутата, і завдяки цьому ми живі». Дергилев вважає, що військові працювали «за замовленням» голови військово-цивільної адміністрації. І ось як він пояснює ймовірний мотив: «Я два роки ворушу це осине гніздо, «суюся носом куди не треба», і підраховую вкрадені мільйони. Недавно завадив Малихіну разом з однією шахрайкою відібрати бізнес у місцевого інтернет-провайдера.

Рейдерша натравила на нього СБУ, підсунула брехню про те, що той сепаратист. На базі чужої власності зареєструвала нове підприємство і отримала на нього грант від Жебривського «на розвиток бізнесу». Але виявилося, що вона сама має зв'язки з РФ. Знайшлися порядні хлопці, які розібралися: бізнес повернули законному власнику і почали розслідування. А мій конфлікт з Малихіним почався в листопаді 2017 р. Я тоді допомагав українській школі № 4 з вирішенням питання щодо встановлення електричного котла, до нас приїхав «Червоний Хрест», я рвався на зібрання, а Малихін став на дорозі. Я йому кажу: «Коли прапори України треба було вішати в Авдіївці, я був потрібен, а тепер ні?». А Малихін разом з начальницею відділу освіти, яка в 2014 році проводила «референдум», хотіли цю школу закрити. Ось на тому зібранні мене Малихін і попередив: «Чуєш ти, дурачку, тебе скоро знайдуть на Промзоні». Очевидець похищення розділяє цю точку зору. «Малихін нічого не зробив, щоб зупинити злочин, він не був здивований появою військових, коли вони витягували активістів, — говорить Віктор Гринник. — Але найцікавіше сталося, коли я звернувся в поліцію.

Коли ми повернулися у ВЦА, Малихін сказав поліцейським, що нічого не знає про ЧП! Дежурні, які стоять на вході у ВГА, теж «нічого не бачили». І та мадам — працівниця Малихіна — яка сиділа на прийомі громадян, ошелешила: «Нічого не знаю, нічого не бачила». Як виявилося, це не перший випад з боку голови адміністрації. З 2017 року від Малихіна надходили погрози, активісти звертались до Президента з проханням обуздати полковника і виступали на каналі Рада. А 9 липня Голова ВГА у відповідь на запит про публічну інформацію… зламав Дергилеву ніс. «9 липня я прийшов за відповіддю, а мене Малихін починає обзивати і виштовхувати. Я йому кажу, що за гроші, які виділяють на Авдіївку, можна було все дерева прикрасити $, а він підходить і головою мене б'є по обличчю. До цього до мене підкатували різні люди, радили «заспокоїтися», — розповідає активіст. Сам полковник відмовляється від коментарів. Але кажуть, що грубість по відношенню до «абориженів» не є для нього чимось незвичайним. Нібито одного разу на місцевому кар'єрі (популярна зона відпочинку) він навів пістолет у груди юнакові, який звернувся до нього щодо оплати санітарного збору на прибирання пляжу.

Повздорив з комерсантом і погрожував власноручно прострелити тому коліно… Як якийсь держиморда, авдіївський полковник спочатку ламає місцевому громадянину ніс, а потім реалізує погрозу «вивезти на Промку». Авдіївська промзона — одна з найгарячіших точок на Донбасі, за неї постійно йдуть бої.

І знову відновлення за «чеченською схемою»

Знаючі люди кажуть, що розмови «за чашкою чаю» на тему — вивезти найбільш «ретельних» на «передок», ліквідувати і списати на «сепаратистів» — звичайна справа в колі Павла Володимировича. І випадки участі військових у злочинах, на жаль, не рідкість у цьому регіоні. У 2015 році 4 військових були арештовані за похищення 2 місцевих жителів, катування та знущання. Минулого року Авдіївку потрясло звірське вбивство Володимира Єремина, який, до речі, мав проукраїнські погляди.

До цього злочину виявився причетний СБУшник: https://www.youtube.com/watch?v=gUygfmCLmgA Хтось може засумніватися: невже критика та активна громадянська позиція — підстава для розправи? Але давайте уважніше розглянемо звинувачення антикорупціонерів. З 2016 року Авдіївка кожну зиму замерзає через те, що військово-цивільна адміністрація відмовилася від безплатної пропозиції «Червоного Хреста». Донор зі штаб-квартирою в Женеві був готовий виділити на цей проект понад мільйон швейцарських франків, але результати тендера на поставку труб для трубопроводу Очеретино-Авдіївка не влаштували українську сторону, яка наполягала на трубі на 70% дорожчій. «Орли Жебривського» — у своєму стилі — спробували прикрити алчність патріотизмом: заявили, що трубу збираються поставляти з РФ, на що в міжнародній благодійній організації відповіли, що поставщик має завод в Івано-Франківську. Зрештою перемогло бажання «заробити» на будівництві газопроводу 21 млн гривень — стільки становила різниця між тим проектом, який могли профінансувати донори, і тим, який обрала Донецька ОВГА (і який лише тепер завершується).

За той час, поки у авдіївців не було газу, можна було тимчасово вирішити проблему за допомогою пільгових тарифів на електрику, якою опалювалися люди, організувати поставку дров та вугілля. «Але навіть горе-буржуйки, як у замерзаючій Красногорівці (ми писали про конфуз з буржуйками та інших «проділках» Жебривського-Ремського тут: /2018/03/20/zhebrivskij—remskij-piar-i-pir-vo-vremya-vojnyi/ ) жителям Авдіївки не дісталося, — говорить місцевий Сергій Чирин. — Були випадки смерті старих від холоду.

Щоб вижити, люди пиляли на дрова фруктові дерева, купували антрацит по 7 тисяч гривень тонна! А місцева влада умудрялася знаходити «на допомогу постраждалим» шифер дорожче, ніж в Авдіївці в господарському магазині, і цвяхи в 2 рази дорожче ринкової ціни» (докладніше тут: https://www.facebook.com/tv.uadonbas/videos/vb.944953885556987/1729280030470149/?type=2&theater Та сама біда з водою, яка приходить з Донецької фільтрувальної станції. Були охочі пробурити свердловини за свій рахунок, але для цього потрібно було виділити землю. Однак місцева влада блокувала рішення зрозумілим і звичним (для себе): «А що я з цього матиму?». Нескінченний ремонт установ — улюблена тема місцевих чиновників: підрядники часом звітують про роботу, навіть не приступаючи до неї, в надії списати отримані гроші на чергові обстріли (ми про цю — чеченську — схему розпилу писали тут: /2016/05/17/chechenskaya-shema-na-luganschine-kak-pilyat-byudzhetnyie-babki-na-vosstanovlenii-ohvachennogo-vojnoj-regiona/ У місті працюють три компанії, які поділили ринок. Схема проста: давати своїм послаблення, відкидати чужих, і стежити, щоб обороти не переваливали за 1,5-2 млн грн. — щоб не стати платником ПДВ.

Доказом цієї схеми є розслідування службового підлогу, вчиненого працівниками КП «Служба єдиного замовника» Авдіївської міськради минулого року (див. тут: https://opendatabot.com/court/66433078-826239ef230b4ad956c74b202d2055cb ). Будучи членами комітету конкурсних торгів, посадові особи фальсифікували процедуру держзакупки послуг з капітального ремонту будинків. На думку місцевих антикорупціонерів, еталоном недобросовісності є фірма «Доникс-LTD» (код 1350847: https://clarity-project.info/tenderer/13508467 ), зареєстрована в Дарницькому районі Києва, в одній кімнаті з ще 86 (!) компаніями. Авдіївська центральна поліклініка стала для неї дійною коровою — 100% вартості робіт були перераховані авансом, а ремонт тривав набагато довше підписання актів виконаних робіт. Кабальні штрафні санкції були навмисне прописані в умовах, щоб відлякати «сторонніх», але порушників ніхто й не думав штрафувати. Розслідування з цього факту продовжується (докладніше: https://ru.espreso.tv/news/2017/01/11/v_avdeevke_chynovnyky_quotpodzarabotalyquot_1_mln_grn_na_remonte_bolnycy ).

Що не завадило тій же фірмі надалі неякісно провести роботи з ремонту пункту «швидкої допомоги», наклавши лапу на мільйон гривень, подарованих урядом Литви ( https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=426421034493703&id=100013774305736 ). І знову тендерний комітет не помітив службовий підлог — очевидну невідповідність підписів, у чому легко переконатися, завантаживши документи з системи prozorro ( https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-07-27-001862-b ). «Доникс» задовжив місту мільйони штрафів, і продовжує гріти руки на війні, роблячи ремонти в квартирах за цінами, за які можна було б купити сім'ям переселенців кілька нових квартир (докладніше: https://www.facebook.com/gpzku/videos/461465074350290/?hc_ref=ARQ_Jmh3snTaHQrZOs-alGwZP3baK9VXbMohHSa17s_4A_R4eFm0at-eDGkuYhMwWfo ). «Громадянська платформа захисту Конституції» ланцюжком Малихін-Філіпенко-розтрата невтомно «третирує» голову військово-цивільної адміністрації. Всього «Доникс» переміг у 13 закупках на загальну суму 4 321 482.00 гривень, і майже всі були допорогові. Головні замовники цієї фірми: Авдіївська міська лікарня, КП «СЕЗ», відділ освіти Авдіївки та сама ВЦА під керівництвом Малихіна.

І ось найцікавіше: з недавніх пір директором головного розпорядника бюджетних коштів Авдіївки — «Служби єдиного замовника», яка забезпечує вигідними замовленнями «Доникс», став… засновник і колишній керівник цієї фірми — макіївчанин Філіпенко Олексій Григорович (див.: https://clarity-project.info/edr/13508467/history )! Увага: бізнесмен, який, на думку викрадених активістів, обокрав лікарню, а потім і швидку допомогу, замість «неба в клітинку» отримав максимум можливостей для махінацій за допомогою КП «СЕЗ» ( https://opendatabot.com/c/32270664 ). Всього з моменту введення в Авдіївці військово-цивільної адміністрації, як підрахували авдіївські антикорупціонери, було «відмито» приблизно 25 млн грн. Причому в свою команду «відновлювачів» Павло Володимирович трудовлаштував майже всіх, хто навесні 2014 виконував інструкції щодо створення «молодої республіки». Щоб довести, що у Малихіна на ключових посадах (у т.ч. фінансистів) працюють вчорашні прихильники «ДНР», громадяни раздобули аудіозапис 55-ї сесії місцевої ради, де нинішні працівники ВГА міркують про «хунту» (див.: https://drive.google.com/file/d/1OWITtoDTUCONEVWvDPrsKq1_C53FvvS8/view?usp=sharing ).

Кивающий «фарфоровий китаєць» і крадіжка гуманітарки

Що відомо про «авдіївського городничого»? До 03.06.2015 р. Павло Володимирович працював заступником командира бригади з технічної частини. Нажив за роки служби 5 об'єктів нерухомості. І менше ніж через рік роботи в Авдіївці розжився квартирою в курортному Трускавці площею 64,8 м.кв. ( https://declarations.com.ua/declaration/nacp_44e0a191-aa40-4203-b3a7-4af3d24cdfdf ). Щоб пояснити походження доходів (і не платити податки) вказав у декларації дуже смішну ціну — 52,2 тис. грн. А треба сказати, що в цьому курортному місті ціни на нерухомість не відрізняються від окраїни столиці. Тобто — купити за 52 тисячи гривень можна приблизно 2 — 4 кв. метра житла. У декларації за минулий рік Малихін вказав квартиру в Трускавці.

Її вартість занизив приблизно в 20 разів, оскільки сукупних доходів за три роки йому не вистачило б, щоб оплатити реальну ринкову вартість цього майна… Юридичні особи, в яких Малихін є бенефіціаром, у декларації відсутні, хоча за даними ресурсу «Clarity Project: Тендери», голова Авдіївської ВЦА є також засновником ТОВ «Юніті Гранд» (код 35474982), яке займається оптовою торгівлею та будівельно-монтажними роботами, і зареєстровано у Львові: https://clarity-project.info/edr/35474982 . Втім, наші джерела вважають, що Малихіну, якщо й перепадає від авдіївського розпилу, то небагато. Його розглядають як покірного слугу та маріонетку незабутнього Павла Івановича — героя наших численних публікацій (наприклад: /2018/06/13/nezrozumili-budochki-za-6-miljoniv-biznes-z-dnr-ta-vulichni-protesti-do-chogo-prizvela-donechchinu-onovlena-zhebrivshina/ ). І можна сперечатися — чи був у Малихіна шанс відстояти інтереси Авдіївки в боротьбі з корупційною Системою — коли керівництво задумало вкрасти мільйони на газопроводі… Але він навіть не спробував заперечити, обравши роль мовчазного співучасника.

Та сама історія з масштабною крадіжкою гуманітарки. Ви, мабуть, пам'ятаєте, як у січні 2017 року Авдіївка прогримала на всю Україну, залишившись унаслідок обстрілів без світла, опалення та води? Країна виявила співчуття та солідарність, в Авдіївку потягнулися нескінченні каравани теплого одягу, продуктів, ліків… Лише генераторів було 60. Хто і як розпорядився всім цим багатством? Рік тому прокуратура Донецької області спробувала знайти відповідь на це питання і покарати винних. Але вийшла на керівництво області. Було встановлено, що посадові особи Департаменту цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної військово-цивільної адміністрації використовували гуманітарну допомогу, спрямовану для жителів Авдіївки не за цільовим призначенням. Від управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи Одеської ОДА надійшло палива, масел, акумуляторів та генераторів на суму 554 тис. грн. Крім того, від Чернігівської ОДА було отримано гуманітарної допомоги у вигляді талонів та дизельного палива в загальній кількості 5 тонн. Однак дизельне паливо, частина генераторів для виробництва електроенергії та інші речі в Авдіївську військово-цивільну адміністрацію так і не надійшли.

По особистому розпорядженню Павла Жебривського все надіслане для авдіївців було спрямовано на склад «Старокраматорського машинобудівного заводу» (Краматорськ, Донецька обл.), звідки …реалізовувалося через роздрібну мережу. Спроба, скажімо так, була хорошою, але слідство по справі «будь-якого друга президента» очікувано зайшло в глухий кут. Павло Жебривський сам став аудитором. А відповіддю на колективне звернення громадськості Донеччини з вимогою провести аудит його діяльності на посту голови Донецької військово-цивільної адміністрації явилося таке твердження представника НАБУ: немає даних, які могли б свідчити про вчинення корупційних діянь. Татяна Заровна, ОРД.

#Авдіївка #корупція #ВГА #розслідування #Малихін #гуманітарка #Донбас #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування