Уявіть собі картину. Йдете ви собі по Володимирській до Софіївської площі. І раптом замість звичного сірого «великого дому» на Володимирській, 33 бачите розкішний 30-поверховий готель з блекджеком і написом, скажімо, «Roshen — 69». Далі, гуляючи містом, потрапляєте на колишню вулицю Рози Люксембург, нині Липську. І раптом замість госпіталю СБУ бачите знову скляну висотку офісного центру з яскравим вивіском «5 — елемент – Липки». Ну а навпроти, де раніше було 4-е управління Головного управління «К» СБУ – природно елітний борель з написом «Петушок-золотий гребінець, дощ і не тільки». Потім, якщо ви сумно дійдете до вулиці Великої Василівської, раніше Червоноармійської, то замість історичного особняка ЦСО «А» з пам'ятними гратами від Валерія Прищика ви з подивом знову побачите готель з блекджеком і написом «Шоколадна устриця».
Фантастика, скажете ви? Як сказати. Кілька місяців тому, коли з'явилася інформація про те, що хтось із президентської адміністрації вирішив просто продати історичну будівлю митниці на Дегтярівській, я зрозумів, що після уходу або втечі цієї влади продано буде все. Включаючи елітні апартаменти на Банковій. Жалюгідні, дрібні людишки, як говорив Паніковський, продадуть все, включаючи наші з вами крики обурення. Якби Петро Олексійович служив у Освенцимі, він би витягував у трупів не тільки золоті зуби, але й налагодив би бойку торгівлю органами. Природа, проти неї не піти. Якщо в студентські роки юний Петя показував однокласникам за баксами порнографічні фільми, то зараз він явно має намір показати всім нам фільм-катастрофу. Я думаю, що ми остаточно прозріємо, коли з'ясується, що, наприклад, доступ адміна до Єдиного державного реєстру є не тільки у міністра Петренка, але й у сірої президентської миші – Олександра Гранівського. І що з'являються в цьому реєстрі фальшиві дані настільки часто, що ви просто передчасно посідієте. А інфаркт вас хватить після того, як ви дізнаєтесь про те, як часто в цьому реєстрі зникають дані реальних власників.
Але сьогодні мова не про це. Поговоримо про нерухомість спецслужб. СБУ пощастило. Від совка їй дісталися досить пристойні будівлі в центральних районах міста. І, природно, при кожній новій владі чергові навколовладні жулики намагалися цю власність відібрати. Неодноразово намагалися продати будівлю госпіталю СБУ. За Наливайченка делки з АП дуже хотіли продати будівлю ЦСО «А» на Червоноармійській, але Наливайченко цього не дозволив. Тоді ж він поставив усі нерухомі об'єкти служби на баланс СБУ, чого раніше жоден із голів не зробив. Однак із нинішніми спритними навколопорошенківськими хорьками з доступом до реєстрів і з контролем над судами навіть це вже не допоможе.
7 жовтня Петро Олексійович урочисто й з помпою відкриватиме новий центральний офіс ГУР МО. Вдруге. Перший раз це було за Кондратюка. Прикол у тому, що насправді Порошенко в цей момент святкуватиме момент отримання у власність усього Рибальського острова, на якому для нього історична база ГУР була як сучка в оці. І переселення військових розвідників з «острова» на материк викликано саме цим.
Примітно, що нову будівлю ГУР, а точніше, стару будівлю СЗР на Нагірній ремонтували поспіхом і з крадіжками. У результаті ще до заселення в кабінетах з'явився грибок. Зате там є фонтан, чим дуже гордиться керівництво. Джакузі ще, блін, поставте, як Якименко на Володимирській. Втім, нинішній начальник СЗР – істота абсолютно безхребетна, яку Порошенко поставив на цю посаду виключно для того, щоб вигнати ГУР з Рибальського острова на Нагірну, а розвідників кишнути назад у «ліс» Білогородки. Ось і вся розвідстратегія Порошенка до копійки.
Тепер детальніше про те, як Петро Олексійович вирішив стати Петром Рибальським і яких збитків це коштувало українським спецслужбам.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) буде змушене передислокувати свою штаб-квартиру з Рибальського острова на вулицю Нагірну, в будівлю Служби зовнішньої розвідки (СЗР), яка, у свою чергу, переїде в Білогородку під Києвом.
Про це у своїй статті на порталі Цензор.Нет 21 серпня повідомив голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко. На його думку, переїзди пов'язані з особистим інтересом глави держави Петра Порошенка. Аргументуючи свою позицію, експерт згадав розташовані на Рибальському острові оборонне підприємство «Кузня на Рибальському» і фітнес-клуб «5 елемент», які належать президентові. Сенченко переконаний, що Міністерство оборони неправомірно визнало будівлі ГУР аварійними. «СЗР же, у свою чергу, з будівлі, побудованої всього 6–7 років тому за спеціальним проектом, вирішили вигнати в ліс, а щоб Служба не чинила опір, керівництво теж довелося змінити. События розгортаються завидними темпами – поставлено завдання закінчити всю комбінацію до кінця поточного року», – додав він.
«Будівля Служби зовнішньої розвідки на вулиці Нагірній, куди збираються переселити військових розвідників, разом з обладнанням обійшлася країні в суму, що перевищує 20 мільйонів доларів США, і абсолютно не підходить ні за площами, ні за своїм оснащенням для військової розвідки, яка має зовсім інші функції», – вважає Сенченко.
Автор статті також повідомив, що ще до війни РФ проти України розроблявся проект будівництва у Святошинському районі нового сучасного комплексу для військової розвідки. Його кошторисна вартість разом зі спеціальним обладнанням, засобами зв'язку й комунікаціями становила космічну суму в 2 мільярди доларів США, тобто 2/3 сьогоднішнього бюджету Збройних Сил. Країні це виявилося не під силу. На думку голови Всеукраїнського громадського руху «Сила права», результатом переїздів стане «практична дезорганізація роботи всіх розвідувальних органів країни, що воює, як мінімум на кілька років, а також деморалізація офіцерів військової й зовнішної розвідки, покликаних виконувати найважливіші для держави завдання, і величезні матеріальні втрати розміром, що перевищує 500 мільйонів доларів США, які, як не крути, у кінцевому підсумку, ляжуть на плечі громадян».
Як говорив класик, немає такого злочину, на який би не пішов капіталіст заради 300 відсотків прибутку. А нерухомість українських спецслужб сулить вигоду куди більшу.