Тандем Кононенко–Грановський: мільярди на дружбі з президентом

Мабуть, немає в сучасній Україні більш одіозних прізвищ, ніж Ігор Кононенко та Олександр Грановський. Народний депутат України Ігор Кононенко був військовим однополчанином Петра Порошенка, а військова дружба вважається однією з найміцніших. Потім було 20 років спільної роботи з нинішнім гарантом у компаніях, що належали останньому — «Біржовому дому Україна» та концерні «Укрпроминвест». У 2014 році Кононенко став народним депутатом України, першим заступником голови фракції президентської партії БПП у Верховній Раді 8-го скликання. Вважається, що незважаючи на офіційно «друге» місце у фракції, насправді саме він курував парламентську діяльність президентської політичної сили. Правда, згодом він залишив свою посаду першого заступника. Ігор Кононенко вирішив піти після гучного скандалу з главою Міністерства економічного розвитку та торгівлі Айварасом Абромавічусом у лютому 2016 року, який звинуватив нардепа в тому, що він змушує призначати на посади «сумнівних», але вигідних Кононенку осіб у «Укртрансаміаку», «Госвнешинформе», на підприємствах порошкової металургії, в Національному агентстві з акредитації України.Останньою краплею для міністра стало бажання соратника президента мати «власного» заступника міністра в Мінекономіки, який відповідав би за «Нафтогаз» та інші державні підприємства. Скандал був гучний, але крім уходу Кононенка з посади першого заступника голови фракції БПП інших наслідків не мав. Заступник Генерального прокурора Віктора Шокіна Віталій Касько звинувачував Кононенка в передачі керівництву ГПУ спеціальних «довідок», у яких зазначалося, які рішення необхідно прийняти у тій чи іншій справі. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко звинуватив Ігора Кононенка «в скупці» нардепів. У самій БПП у листопаді 2015 року стався розкол — 15 нардепів створили внутрішньофракційне об'єднання «Антикорупційна платформа». Першопричиною став інтерв'ю депутата Єгора Фірсова, у якому він сказав, що йому соромно сидіти за одним столом із Сергієм Березенком, і звинуватив Ігора Кононенка в корупції. Народні обранці Іван Мельничук, Олексій Гончаренко та Юрій Луценко були обурені вчинком Фірсова, що й привело до конфлікту та розколу. Екс-голова СБУ Валентин Наливайченко звинувачував Ігора Кононенка у зв'язку нардепа з компанією Intraco management Ltd, яка щомісяця виводить з України за кордон від 100 до 300 тисяч доларів США.Народного депутата Олександра Грановського, у свою чергу, називають правою рукою Ігора Кононенка. За словами того ж Єгора Фірсова, народного депутата України, Олександр Грановський «вирішує сірі питання в правовій сфері, що не стосуються депутатської діяльності». Але все ж таки всі ці скандали меркнуть у порівнянні з десятками мільярдів гривень, які, на думку експертів, заробляє на дружбі з президентом тандем Кононенко–Грановський.Журналісти та його політичні опоненти вперше зацікавилися діяльністю Ігора Кононенка ще в 2015 році й навіть дізналися та озвучили кое-що, проте у порівнянні з тим, що почало «спливати» в 2016–2017 роках, це були дрібниці. Так, журналісти передачі «Схеми» розповіли про те, що президент Петро Порошенко та перший заступник голови його фракції в парламенті Ігор Кононенко купили елітну землю на Печерську в Києві.Спочатку обидві земельні ділянки загальною площею 1,10 гектара, ринковою вартістю близько 200 мільйонів гривень, за адресою вулиця Радіальна, 5, рішенням Київської ради були безплатно передані обслуговуючому кооперативу «Зеленбудсервіс-К», серед членів якого була сестра Ігора Кононенка Оксана Авдєєва, довірена особа Порошенка на виборах 2012 року Оксана Смакоус та особи, пов'язані з бізнесом Порошенка та Кононенка. Згодом, після безплатної передачі кооперативу, ділянка ще кілька разів переходила у власність різних структур з орбіти Порошенка та Кононенка, поки влітку 2009 року кооператив «Зеленбудсервіс-К» виступив поручителем ТОВ «Рідна Марка Корп» перед іпотекодержателем — одеським приватним підприємством «Укрсел». Ділянку на Радіальній, 5 площею 46 соток передали в іпотеку. За даними журналістів, подібну операцію провели й з другою ділянкою — площею 63 сотки. 20 липня 2009 року обидві ділянки перейшли у власність приватного підприємства «Укрсел». У серпні 2009 року ТОВ «Укрсел» продало ділянку площею 46 соток Ігорові Кононенку. Петро Порошенко став власником більшої ділянки 2 вересня.Однак директор та єдиний засновник уже ліквідованого ТОВ «Укрсел» Микола Білий розповів у інтерв'ю журналістам, що був найманим директором і грошей за продаж землі не отримував. «Я був найманим директором. Я кинув все це й працюю тепер дальнобійником. Які гроші? Ніяких грошей я не отримував», — заявив директор ліквідованого ТОВ «Укрсел» Микола Білий. Екс-глава СБУ Валентин Наливайченко на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції звернувся з вимогою розслідувати можливі зловживання в офшорах народним депутатом Ігором Кононенком. Посилаючись на дані британських журналістів, Наливайченко заявив, що офшорна компанія Intraco management Ltd, яка щомісяця виводить з України за кордон від 100 до 300 тисяч доларів, оплачувала рахунки дочки Кононенка — Дарії, здійснювала переводи на рахунки компаній, що належали Петру Порошенку, і навіть оплачувала рейси літака Порошенка в червні 2014 року, коли Петро Олексійович уже був президентом України.У 2016 році журналісти програми «Схеми» знову звинуватили Кононенка в земельних махінаціях, завдяки яким на землях старого піонерлагеру «Юнга» замість безплатної дитячої спортивної школи була побудована Міжнародна тенісна академія з платними послугами. Результатом цього стало звинувачення з боку оточення нардепа журналістів у чорному піарі. Однак все це були ще квіточки.Справжній масштаб, хоча й далеко не повний, діяльності Кононенка–Грановського став ясний у 2016 році, коли журналісти виявили сліди інтересів нардепів на енергоринку країни. У січні 2016 року «Українська правда» написала про компанію «Енергомережа», яка стрімко ворвалася на український енергетичний ринок у 2015 році. На схемах розрахунків між державними облэнерго та приватними споживачами електроенергії вона заробила мільйони. Ці контракти привернули увагу правоохоронців, оскільки учасники ринку звинувачували «Енергомережу» у виведенні грошей з держкомпаній. Власниками компанії в виданні називали братів Григорія та Ігора Суркісів, чиїм представником був керівник компанії Дмитро Крючков.Компанію цікавили не просто вивід коштів з держпідприємств, а встановлення контролю над ними, насамперед над «Центренерго» та Одеською ТЕЦ. Також їхнім лобістом у відносинах з держорганами у справі тіньової приватизації державних енергокомпаній країни в статті назвали заступника голови президентської фракції в парламенті Ігора Кононенка. Сам він заперечував будь-який вплив на компанію. Так чи інакше розгорнутися компанії не дали: у січні 2016 року Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування сумнівної угоди з переступки «Запорожоблэнерго» права вимоги та стягнення заборгованості з низки промислових підприємств на суму 346,2 млн грн. фірмі «Енергомережа». Уже влітку НАБУ оголосило в розшук голову фірми Дмитра Крючкова як головного фігуранта корупційної схеми з виведення коштів «Запорожоблэнерго», оскільки стягнені 346 мільйонів гривень були виведені з енергоринку. Сам Дмитро Крючков був пізніше оголошений у розшук Інтерполом і навіть затриманий у Німеччині в травні 2018 року, але вийшов під заставу в 100 тисяч євро. Однак крім лобіювання інтересів братів Суркісів Ігор Кононенко активно будував власну імперію на паливно-енергетичному ринку країни, причому одразу в кількох напрямках.Увагу Ігора Кононенка привернули вугільні активи Донбасу, які тимчасово втратили популярність, але сулили хорошу прибуток. Представником інтересів Кононенка–Грановського у вугільній сфері спочатку називали нардепа від БПП Сергія Тригубенка, але потім його місце зайняв колишній депутат Донецької обласної ради Віталій Кропачев. У власності Кропачева опинилися багато вуглезбагачувальних потужностей по всій Україні, і першими в його орбіту увійшли фабрики втекшого в Росію старшого сина екс-президента Олександра Януковича — збагачувальні фабрики «Комсомольська», «Україна» та «Росія», які перейшли до нового власника офіційно в 2017 році. Здавалося б, вугільний бізнес у нинішніх умовах не найвигідніше розміщення капіталу, але не в тому випадку, якщо у тебе є зв'язки нагорі. Нібито з подачі тіньового партнера Ігора Кононенка структури Віталія Кропачева виграють вигідні тендери на збагачення вугілля, видобутого державними вугільними компаніями, причому навіть якщо конкуренти просять меншу суму, що згідно з умовами системи електронних закупок ProZorro повинно стати головною умовою для перемоги.Так, під час одного з тендерів на збагачення 40 тисяч тонн вугілля для ДП «Лисичанськовугіль» переможцем виявилася збагачувальна фабрика «Комсомольська», незважаючи на те, що за свої послуги вона запросила на 160 тисяч гривень більше, ніж її конкурент ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач». 19 червня Державні шахтоуправління Донецької області заключили два договори з ЗАО «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» з орбіти Віталія Кропачева про послуги з збагачення вугілля на загальну суму 136,30 млн. гривень. Цікаво, що за даними «Наші гроші» за півроку вартість послуг з збагачення вугілля на збагачувальних фабриках Віталія Кропачева зросла в 1,5 раза — з 99 гривень за 1 тонну в листопаді 2017 року до 145 гривень за тонну. Більше того, у планах Кропачева–Кононенка поглинення компанії «Енергоімпекс» Андрія Орлова, власника інших великих потужностей з збагачення вугілля, що дозволить їм змагатися з головним вугільним олігархом країни Рінатом Ахметовим та його «ДТЕК».Іншою «темою» Ігора Кононенка на енергоринку називають газ, причому не лише природний, але й сланцевий, оскільки компанію-оператора видобутку сланцевого газу на Юзівській площі в Донецькій та Харківській областях Yuzgas B.V. знову-таки пов'язують з тіньовим кардиналом президента. Справжнє місце Кононенка на ринку природного газу України розкрила історія екс-міністра екології Миколи Злочевського, який після закриття кримінальних справ щодо нього у лютому 2018 року повернувся в Україну. Уже тоді успішне «вирішення» проблем екс-регіонала пов'язували з допомогою Ігора Кононенка. Цю версію підтвердила публікація втікачем нардепом Олександром Онищенком чергової порції своїх аудіозаписів, у яких він обговорював проблеми Злочевського з Петром Порошенком. За вирішення своїх проблем екс-міністр екології був готовий віддавати 50% прибутку своїх компаній і продовжувати безплатно поставляти природний газ для компаній Кононенка та президента, поставивши нібито до січня 2016 року голубого палива на 10 мільйонів доларів. Втім, у президента плівки традиційно назвали підробкою.Також у лютому журналісти передачі «Схеми» опублікували результати розслідування, згідно з яким Ігор Кононенко заробляв на Одеському припортовому заводі. Суть схеми зводилася до того, що підконтрольна одіозному нардепу фірма ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» заключила з ОПЗ договір про поставку давальницького газу, з якого завод виробляє мінеральні добрива. Надалі їх використовують для вирощування різних сільськогосподарських культур. Завод не платить за газ, а поставщик розраховується з ним лише за переробку, тобто за використання потужностей заводу. Як з'ясували журналісти, зазначена фірма, яка створена в 2010 році, раніше ніколи не займалася торгівлею газом, а ліцензію на таку діяльність отримала від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, лише в серпні 2017 року, всього за три місяці до початку співпраці з ОПЗ. Крім того, номери телефонів фірми збігаються з контактами «Енергомережи» бізнесмена Дмитра Крючкова, оголошеного в розшук, а засновник ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» Віталій Колесніков працював в «Енергомереже» Крючкова.І знову Ігор Кононенко у коментарі «Схемам» спростував не лише свій зв'язок з братами Крючковими, але й ставлення до Одеського припортового заводу та новоявленого трейдера. Під час чергового привернення уваги до себе Кононенко–Грановський восени 2017 року у зв'язку з діяльністю компанії «Трейд Коммодіті». 11 жовтня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) затримали заступника міністра оборони Ігора Павловського та директора департаменту держзакупок Мінобороны Володимира Гулевича. Їх підозрюють у розтраті державних коштів при закупівлі палива. У квітні 2016 року комітет з конкурсних торгів Мінобороны обрав фірму «Трейд Коммодіті» переможцем відкритого тендера з закупівлі рідкого палива на загальну суму понад 1 млрд. грн. У червні–серпні 2016 року вони заключили кілька додаткових договорів, через які ціна на той же обсяг зросла на 16% від початкової вартості. «Трейд Коммодіті» пояснила підвищення ціни зростанням цін на дизельне паливо на біржах і в доказ навела дані провідного світового постачальника інформації про ринки енергоресурсів Platts.У НАБУ ж вважають, що збільшення ціни відбувалося «за відсутності будь-яких правових підстав» і завдало держбюджету збитків на суму 149 млн грн. Як виявилося, компанія «Трейд Коммодіті» звикла перемагати на тендерах. Так з моменту свого появи на ринку державних закупок компанія змогла продати товарів і послуг державі майже на 7 мільярдів гривень, з яких близько 2 мільярдів — кошти від Мінобороны України. За відомостями народних депутатів України Сергія Лещенка та Мустафи Найєма перемоги «Трейд Коммодіті» пояснювалися покровительством у високих сферах, а саме її належністю до бізнесу Андрія Адамовського, партнера та сусіда по офісу сірого кардинала президента Олександра Грановського. Правда, сам Грановський звинувачення Лещенка оперативно спростував, але відповіді на питання, звідки у новачка державних тендерів стільки перемог, це не дало. Тим часом у листопаді Мінобороны України знову провело тендер на поставку палива для потреб ЗСУ майже на 1 мільярд гривень, і серед переможців виявилася фірма «Газтрейд», що входить в орбіту «Трейд Коммодіті». Ходять чутки, що Олександр Грановський уже як страховка отримав паспорт громадянина Румунії.