Як відомо, у лексиконі нардепів від БПП особливе місце займає слово «консерва», яким з приставками «КГБшна», «ФСБшна» та «кремлівська» періодично клеймять усіх, хто не згідний з Порошенком. При цьому сама БПП не страждає від нестачі персонажів, які співпрацюють з РФ, симпатизують керівництву Кремля, лобіюють інтереси російського бізнесу. Стоїть Москві послати хоча б невеликий сигнал про деескалацію ситуації на Сході України, як із президентського гнізда вилізе ціла зграя «голубів миру», готових затоптати Савченко-Мураєвих-Червоненко на шляху до Путіна.
Одним із таких латентних кремлефілів є колишній успішний російський інвестбанкір, екс-топ-менеджер найбільшої російської аерокосмічної компанії, власник елітної кримської нерухомості, а нині нардеп від БПП Павло Ризаненко. ЗМІ достатньо багато писали про те, що Ризаненко з 1999 по 2005 роки працював у московському директораті інвесткомпанії «Тройка Діалог», з 2005 по 2007 роки був директором управління інвестиційно-банківської діяльності в компанії «Ренесанс Капітал», входив до ради директорів ОАО «Корпорація «ВСМПО-АВІСМА» — міжнародного лідера з виробництва титану для аерокосмічної сфери, мав багаторічні контакти та ділові зв'язки з екс-високопоставленими працівниками КГБ та діючими представниками Міноборони РФ. Деякі вважають, що з того часу Ризаненко має неафішоване друге російське громадянство, незадекларовану в Україні власність, а також цінні папери та заощадження на території РФ. За інформацією, яку Ризаненко так і не потрудився офіційно прокоментувати та спростувати, народний депутат має ідентифікаційний номер податківця РФ — 770600208413, зареєстрований у Москві.
Дійсно, мало хто повірить, що достатньо успішний і високооплачуваний топ-менеджер отримував винагороду за свою роботу в українській національній валюті й одразу ж переводив її на Батьківщину. Щоб займатися політикою в Україні й при цьому не втратити російське громадянство, зберегти активи в РФ, а тим більше мати якусь перспективу в бізнесі, потрібно дотримуватися колаборціоністського етикету й періодично приносити реальну користь своїй «другій Батьківщині». У довоєнному парламенті 7-го скликання з цим не було ніяких проблем. 2/3 своєї першої депутатської каденції Ризаненко провів як типовий парламентський підприємець, потихеньку лобіюючи інтереси крупного бізнесу з крісла заступника голови Комісії з приватизації та члена бюджетного комітету. Окремої уваги заслуговують разі що два неоднозначні депутатські запити. У середині 2014 року Ризаненко відправляє по кількох інстанціях депутатський запит про перевірку правомірності передачі майнового комплексу Сєвєродонецького «Азоту» структурам Фірташа, а потім і взагалі ініціює цілу серію законопроектів, спрямованих на відібрання флагманських активів корпорації «Остхем» в Україні.
На думку експертів, причин для такої неприязні Ризаненка саме до Фірташа може бути три: перша й найочевидніша — титановий бізнес Фірташа є прямим конкурентом російської «АВІСМИ» на світовому ринку; друга причина (доповнює першу) криється в образі П. Порошенка за витік інформації про таємну «Віденську вечерю», результатом якої став тіньовий політичний змовок Порошенка-Кличка-Фірташа-Левочкина; третя причина (може бути основною) — помста Д. Фірташу за незрозуміле поведення щодо Януковича та підтримку лідерів майбутньої Хунти з боку впливових персонажів російської політики та бізнесу. Як би там не було, але після доленосного запиту закрутився маховик перевірок і розбирательств, а саме підприємство остаточно «легло на бік» й перестало виконувати функції крупного платника податків і роботодавця. Ще один цікавий запит — про відновлення трудових прав працівників ДП «Завод порошкової металургії». На думку компетентних джерел, саме через боротьбу «за права трудящих», тобто схему з утворенням неосильних боргів по зарплаті, Ризаненко спочатку допоміг одіозному нардепу Царьову встановити контроль над заводом, а після 2014 року намагався підвести підприємство під банкрутство й бросову приватизацію.
Через півтора року міністр-реформатор Айварас Абромавічус відкрито заявив про те, що причиною його відставки став конфлікт з тіньовими лобістами від БПП, які намагалися встановити незаконний контроль над «Укртрансаміаком», «Госвнешинформом» та (!) «Заводом порошкової металургії». Пікантність усієї цієї ситуації додає той факт, що ЗПМ офіційно має стратегічне оборонне значення, володіє унікальними технологіями виготовлення бронежилетів та компонентів пасивного захисту бронетехніки, однак до недавнього часу це українське підприємство виробляло запчастини для російських танків. Багато чого змінилося у ВРУ 8-го скликання… Висування від «Блоку Петра Порошенка» начебто гарантувало Ризаненку повернення в крісло заступника голови парламентської комісії з приватизації й навіть призначення головою підкомітету з цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції. Але горизонти нових можливостей почали звужуватися через необхідність глибоко шифрувати свої російські зв'язки, «морозитися» під час голосувань за антиросійські ініціативи й публічно декларувати депутатські доходи незрозумілого походження.