Бізнес з агресором та інші «скелети» заступника голови Запорізької ОДА Віктора Скобликова

Призначення у березні попереднього року Віктора Скобликова заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації з питань житлово-комунального господарства викликало здивування у багатьох запоріжців. Де б не працював до приходу в Запоріжжя Віктор Вікторович, для підприємств його керівництво закінчувалося плачевно – розкраданою інфраструктурою, спробами передати «приватникам» стратегічні об'єкти водопостачання та комунальними катастрофами. Однак, як виявилося, господарська недбалість і некомпетентність діючого заступника губернатора з ЖКГ далеко не єдина причина для занепокоєння. Справа в тому, що Віктор Скобликов тісно пов'язаний з «донецькими» кланами часів Януковича та має нерухомість на захопленій бойовиками території. І більше того, сьогодні, на п'ятому році війни України проти російської агресії, веде спільний бізнес з московською компанією. Останній факт не лише ставить під сумнів патріотизм чиновника, але й суперечить антикорупційному законодавству.Віктор Скобликов народився у 1962 році в селі Борисівка Льговського району Курської області. За фахом він гірничий інженер – у 1990 році закінчив Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора гірничий інститут імені Артема. З 1983 по 1991 рік працював геологом на шахті «Стахановугіль» (Луганська область). У 1991 році став начальником Стахановського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства виробничого об'єднання «Луганськводоканал». Віктор Вікторович з ностальгією любить розповідати про доленосну для нього розмову з тогочасним мером міста Стаханов (тепер – Кадіївка) Луганської області Геннадієм Фоменко. Останній дав молодому геологу Скобликову «путівку в життя», запропонувавши очолити місцевий водоканал. Геннадій Петрович, а який зв'язок між мною, гірничим інженером-шахтарем, та унітазом – запитав, боячись, молодий Віктор Скобликов. А міський голова засміявся, пояснивши, що побачив у ньому, 29-річному, «молодого амбіційного чоловіка». Стахановський «Водоканал» Скобликов очолював сім років. А з 1998 року по 2002 рік сам був мером Стаханова. За даними джерел, Віктор Вікторович вважався людиною двох одіозних «регіоналів» – екс-голови Луганської обласної державної адміністрації Олександра Єфремова та нині покійного голови Ради міністрів АР Крим, лідера «макіївської» групи Василія Джарти.Що характерно, саме під час керівництва Скобликова, на рубежі 2001–2002 років, Стаханов пережив справжню комунальну катастрофу. Місто залишилося без опалення, у будинках частково замерзли каналізаційні та водопровідні труби. У 2002 році Віктор Скобликов, який розвалив усю комунальну службу шахтарського міста, знову балотувався на посаду міського голови, але вибори, як і очікувалося, програв. Того ж року Віктор Вікторович влаштувався на посаду директора «Горводоканалу» в Луганську. Як керівник комунального підприємства Скобликов запам'ятався місцевим жителям тим, що незаконно доначислював на рахунки абонентів суми до сплати. Причому свій авторський підхід до розрахунку він застосовував і до власників водомірів, не враховуючи показання встановлених лічильників.З того часу Віктор Скобликов змінив чимало місць роботи, переважно у сфері комунального та водопровідного господарства. У 2003 році Скобликов став генеральним директором обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода». З 2006 по 2008 рік працював у Харкові першим заступником генерального директора комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «Вода». У 2008–2012 роках – перший заступник генерального директора ТОВ «Укрводоканал» у Києві. До безсумнівних «досягнень» Скобликова тих часів можна віднести розвал вверених йому в управління підприємств комунального сектора. До того ж, за інформацією ЗМІ, володіючи ТОВ «НДІ КВОВ-Україна» спільно з російською інжиніринговою компанією «НДІ комунального водопостачання та очищення води», Віктор Вікторович неодноразово намагався передати росіянам контроль над вітчизняним водопроводом та іншими об'єктами стратегічного значення. Так, Віктор Скобликов організував схему для передачі в приватні руки херсонського «Водоканалу». За даними видання «Коментарі», Скобликов при підготовці до угоди у жовтні 2009 року зареєстрував у Харкові підприємство ТОВ «Херсонводоканал». Але концесія з москвичами не відбулася. Одночасно з ТОВ «Херсонводоканал» у Харкові за тією ж адресою реєстрації були створені для реалізації схем ТОВ «Мелітопольводоканал» та ТОВ «Першомайськводоканал». У 2010 році в тому ж складі учасників створено ТОВ «Артемівськводоканал». Показовим у цій схемі став ТОВ «Краматорськводоканал», де Віктор Скобликов виступав меншістю московського «інвестора» та представником спостережної ради одночасно.Вже через рік роботи під його керівництвом працівники підприємства, не витримавши планомірного розвалу стратегічного об'єкта, звернулися зі заявою до секретаря Ради національної безпеки та оборони України. У цьому зверненні трудовий колектив висловив свою думку про грабіжницьку та паразитарну управлінську стратегію Віктора Скобликова та його партнера – московського ТОВ «НДІ КВОВ». Опалившись у Краматорську, Скобликов у 2012 році був відправлений у Крим. Тут Віктор Вікторович зайняв крісло керівника республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Сімферополя». З кінця 2012 року до березня 2014 року був генеральним директором Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» Міністерства регіонального розвитку та ЖКГ Автономної Республіки Крим. За наявними даними, Скобликов провів усю підготовчу роботу для передачі кримського водоканалу в приватне управління та встановлення над підприємством російського контролю. Після анексії Криму Віктор Скобликов залишив посаду та повернувся на материкову частину України, до Харківської області.А з березня 2017 року займається житлово-комунальним господарством, капітальним будівництвом та питаннями цивільного захисту населення Запорізької області на посаді заступника голови обласної державної адміністрації.У офіційній біографії чиновника зазначено, що з березня 2012 року і аж до призначення в Запорізьку ОДА Віктор Скобликов офіційно ніде не працював і вів життя звичайного пенсіонера. Однак декларація Віктора Вікторовича змушує засумніватися в правдивості цих даних. Аналіз декларацій заступника губернатора за 2017 та 2016 роки свідчить, що він людина досить заможна. За декларацією за 2016 рік у Віктора Скобликова три земельні ділянки: 1000 м² та 1290 м² у Кадіївці Луганської області (нагадаємо, перейменований у ході декомунізації Стаханов тепер знаходиться під контролем бойовиків) та 1000 м² у селищі Мала Данилівка Харківської області, тут же розташований житловий дім, що належить чиновнику, площею 191 м². Членами сім'ї заступника губернатора він указав дружину Інну Володимирівну та тестя Павла Михайловича Чернявова.У дружини у власності на 2016 рік була ділянка площею 884 м² та дім у 143 «квадрати» у Кадіївці, а також 710 м² землі та дім площею 131 м² у Малій Данилівці, які стали власністю Інни Володимирівни 14 серпня 2014 року. Тут же, на Харківщині, у Віктора Скобликова знаходиться незавершена будівля – господарська постійка площею 116 м². У сімейному автопарку подружжя Скобликових – три автомобілі: Віктор Скобликов у серпні 2016 року купив AUDI A4, 2015 року випуску, за 900 тисяч гривень, у його дружини VOLKSWAGEN TIGUAN, 2012 року випуску, придбаний у травні 2013 року за 345 тисяч гривень, та новенький KIA SPORTAGE, 2016 року випуску, куплений у серпні 2016 року за 577 980 гривень. У декларації також указаний автомобіль OPEL KADET CARAVAN, 1987 року випуску, яким з 2010 року за довіреністю володіє тесть. У 2016 році Віктор Скобликов отримав 89 376 гривень пенсії, що у перерахунку на місяць становить 7 448 гривень плюс 8 701 гривня у якості відсотків. У сімейний дохід пішли також 61 870 гривень, заробленої Інною Володимирівною від підприємницької діяльності. У декларації указані також 61 344 гривні пенсії, отриманої за рік тестем.На банківських рахунках у подружжя у 2016 році було по 15 тисяч доларів, готівкою Віктор Скобликов зберігав 75 тисяч доларів, його дружина – 25 тисяч євро. У березні поточного року чиновник опублікував декларацію за 2017 рік. Згідно з документом, за рік роботи в Запоріжжі Віктор Скобликов отримав 237 тисяч гривень. З них офіційна зарплата на керівній посаді в обласній державній адміністрації – 163 тисячі гривень (близько 13,5 тисяч гривень на місяць), 54 тисячи гривень у якості пенсії та 20 тисяч – відсотки в банку. У банку подружжя Скобликових на сьогодні зберігають 31 тисячу доларів та 51 тисячу гривень, готівкою Віктор Вікторович має 75 тисяч доларів, а його дружина 32 тисячи євро, що на 7 тисяч євро більше, ніж указано в декларації за 2016 рік. За всією видимістю, ці кошти з'явилися від продажу автомобіля KIA SPORTAGE Інни Скобликової, куплено в 2016 році в салоні за 577 тисяч гривень, а тепер проданого рівно за 300 тисяч гривень. Дружина заступника запорізького губернатора в минулому році отримала також 20 тисяч гривень у якості відсотків та заробила лише 7 тисяч гривень від підприємницької діяльності.Тесть Скобликова отримує пенсію в 90 тисяч гривень. Крім продажу одного з автомобілів, у майні сім'ї Скобликових за рік мало що змінилося. Віктор Скобликов указав у декларації оренду у громадянина Олександра Бабича скромної квартири на 36 м² в Запоріжжі. Також з е-декларації зникли згадки про дім та земельну ділянку в селі Мала Данилівка Харківської області, які належали його дружині. Проміжних декларацій про продаж нерухомості заступника губернатора не подавав. Отже, можна припустити, що цю нерухомість сім'я переписала на когось із родичів. Решта нерухомості та земельні ділянки на українській та тимчасово підконтрольній бойовикам території залишаються у власності чиновника.Однак більше за інших, у декларації Віктора Скобликова нашу увагу привернув розділ 8 «Корпоративні права». У ньому указано, що заступник губернатора з ЖКГ є засновником низки підприємств, зокрема: ТОВ «Артемівськводоканал», ТОВ «Першомайськводоканал», ТОВ «Херсонводоканал», ТОВ «Мелітопольводоканал», а також ТОВ «НДІ КВОВ-УКРАЇНА». Усі перелічені водоканали знаходяться у стані ліквідації, у всіх підприємствах разом з Віктором Скобликовим засновником та основним акціонером є ТОВ «НДІ КВОВ-УКРАЇНА», яке продовжує свою господарську діяльність на території України. Ми з'ясували, що, згідно зі відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками компанії «НДІ КВОВ-УКРАЇНА» є Скобликов Віктор Вікторович (94016, Луганська область, місто Кадіївка, проспект Матросова, будинок 11, розмір внеску в статутний фонд – 35 тисяч рублів), а також, Увага! – «Інжинірингова компанія «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ КОМУНАЛЬНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ВОДИ» (12537, м. Москва, вулиця Волоколамське шосе, будинок 87, будівля 1, Російська Федерація; розмір внеску в статутний фонд 3 465 тисяч рублів).Таким чином, на п'ятому році війни на Донбасі прямим партнером по бізнесу заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації, тобто посадової особи місцевого органу виконавчої влади, є науково-дослідницький інститут, зареєстрований у Москві, на території країни-агресора, яка вбиває українських громадян у зоні ООС. Вище ми вже згадували указаний російський НДІ. Саме під контроль цього підприємства, як повідомляли ЗМІ, Віктор Скобликов намагався передати вітчизняні водопроводи та інші стратегічні об'єкти ще в 2010-х роках. Сміємо припустити, що й численні ТОВ-«водоканали» реєстрували Скобликовим для реалізації цих намірів. Примітно, що на своїй першій прес-конференції в Запоріжжі Віктор Скобликов заявив, що не заперечував би проти передачі запорізького «Облводоканалу» в концесію. Єдине, що перешкоджає чиновнику вирішити питання про передачу стратегічного підприємства, яке постачає питною водою більшість населення, – це відсутність гідного інвестора. І, як знати, можливо, Віктор Вікторович спить і бачить, як його російські партнери «інвестують» в Запорізьку область.Страшно уявити, які стратегічні завдання може вирішувати на території області нинішній заступник губернатора, і головне – в чиїх інтересах. Нагадаємо, під контролем Віктора Скобликова опинилися не лише всі водоканали області, але й усі заходи щодо захисту населення у разі виникнення загрози життю та безпеці людей, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також диверсій. Крім того, участь у якості засновника ТОВ «НДІ КВОВ-УКРАЇНА» викликає до Віктора Скобликова й інші питання. Так, згідно з частиною 2 статті 12 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або поєднувати свою службову діяльність з іншою, у тому числі на громадських засадах, крім педагогічної, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу або спостережної ради підприємства або іншої організації, яка має метою отримання прибутку. Тобто, будучи засновником підприємства, яке здійснює господарську діяльність і отримує прибуток, Віктор Скобликов порушує закон.Указаний факт є підставою для його звільнення з займаної посади та притягнення до адміністративної відповідальності, пов'язаної з корупцією, за статтею 172-4 «Кодексу про адміністративні правопорушення». Ми не беремося судити, які саме обставини сприяли призначенню Віктора Скобликова на високу посаду в Запорізьку ОДА. Можливо, свою роль зіграло «донецьке» лобі, а можливо, справа в суттєвому кадровому дефіциті. Однак очевидно, що по закінченні півтора років роботи профільного заступника губернатора на посаді, ЖКГ області кардинальними поліпшеннями, модернізацією та зниженням тарифів похвалитися не може. Водночас наявність спільного бізнесу з російськими компаніями, некомпетентність, схильність до сумнівних схем та порушення закону, на нашу думку, – більш ніж вагомі підстави для відставки Віктора Скобликова з посади або, принаймні, особливої уваги до чиновника з боку правоохоронних органів.