Юрій Луценко технічно зливає Петра Порошенка. Справа Тумгоєва неминуче наведе на питання про те, що ми перебуваємо в дикій ситуації. Щодня гинуть хлопці на фронті, а наші держустанови продовжують ділову переписку з ФСБ та іншими брудними структурами ворога. Виконують їхні вимоги. На виконання міжнародних зобов'язань перед усім світом. А ворог убиває. А ми виконуємо. Тим самим доводячи, що воюємо не з РФ, а з якимись міфічними ДНР та ЛНР. І головний винуватець цього дикого становища — Петро Порошенко. Чи зливе Луценко Єнина, чи ні — не суть важливо. Сама ця ситуація — це пороховий бочка, на якій сидить влада. І будь-яка іскра може привести до вибуху.
У зв'язку з екстрадицією Тумгоєва згадалася інша дивна екстрадиція. В іншу сторону. Олександра Шепельєва. Те, що це була саме «неформальна» екстрадиція, свідчить те, що Шепельєв був під судом у РФ за спробу дати хабар і не такий уже він Бетмен, щоб просто так з РФ втекти. По-друге, Шепельєв не схожий на самогубця або ідіота, щоб повертатися в Україну, де його чекало кілька кримінальних справ і кровний ворог Олександр Дядечко, якому прокуратура віддала його на два дні після екстрадиції (також неформально, для моральної сатисфакції та допиту).
По-третє, спираючись на дані ГПУ про те, що Шепельєв — агент або співробітник ФСБ, важко припустити, що ФСБ стала б видавати Україні свого співробітника або агента, та ще й з посвідченням МГБ ДНР у кишені. Ось що писала прес-служба ГПУ з цього приводу.
Лариса Саргань 8 серпня 2016 р. · Київ · Відмова в екстрадиції О. Шепельєва пов'язана з його співробітництвом з Федеральною службою безпеки Російської Федерації. Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього народного депутата України О. Шепельєва у вчиненні організації умисного вбивства та замаху на умисне вбивство двох або більше осіб на замовлення за попередньою змовою групою осіб; організації заволодіння транспортним засобом; організації розкрадання державних грошових коштів ПАТ «Родовід Банк», їх легалізації та службового підроблення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289; ч. 3 ст. 27, пп. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 5, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
На підставі клопотання Генеральної прокуратури України компетентними органами Російської Федерації у березні 2015 року розпочато екстрадиційну перевірку щодо видачі О. Шепельєва українській стороні. 18 липня 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшло повідомлення Генеральної прокуратури Російської Федерації, відповідно до якого у видачі підозрюваного О. Шепельєва для притягнення до кримінальної відповідальності на території України безпідставно відмовлено. При цьому причини такої відмови Російською Федерацією не повідомлені. Водночас у ході досудового розслідування отримано документи, які вказують на справжні мотиви вказаної відмови в екстрадиції О. Шепельєва, а саме підтверджують те, що останній з 2014 року є гласним співробітником Федеральної служби безпеки Російської Федерації та виконує покладені на нього співробітниками вказаної спецслужби завдання. Незважаючи на безпідставну відмову Російської Федерації видати О. Шепельєва, Генеральною прокуратурою України вживаються вичерпні заходи щодо забезпечення невідворотності покарання останнього за вчинені ним кримінальні правопорушення.
З метою конкретизації причин відмови управлінням міжнародно-правового співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури України до Генпрокуратури Російської Федерації направлено відповідний запит, на який станом на 08.08.2016 року відповідь не отримано. Крім того, 05.08.2016 до Печерського районного суду м. Києва Головною військовою прокуратурою спрямовано клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо О. Шепельєва, в разі задоволення якого обвинувальний акт у найкоротші строки буде передано до суду для розгляду за процедурою спеціального судового розгляду (заочне засудження). Нагадаємо, 27.12.2012 підозрюваного О. Шепельєва оголошено у міжнародний розшук. 05.07.2013 його затримано на території Республіки Угорщина та за результатами проведення процедури екстрадиції 26.03.2014 доставлено на територію України. Проте 06.07.2014 О. Шепельєв з метою ухилення від кримінальної відповідальності втік з-під варти, у зв'язку з чим його того ж дня повторно оголошено у міжнародний розшук та судом обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Працівниками правоохоронних органів Російської Федерації 19.03.2015 О. Шепельєва затримано на території Московської області за підозрою у вчиненні вказаних злочинів.
Ітак, навіщо РФ повернула Україні Шепельєва? Грошей з нього вже не візьмеш. Заради торжества закону? Я вас благаю. Просто Порошенко завжди думає про Юлію. А Шепельєв — джерело компромату на Тимошенко. А в тюрмі й під загрозою довічного ув'язнення, особливо якщо врахувати, що ГПУ шиє йому ще й вбивство Єрохіна — Шепельєв розповість про те, що Тимошенко їла немовлят, отруїла Ющенка й убила Гонгадзе. Але це не суть важливо. Куди цікавіше справжня глибина співробітництва ГПУ та СБУ з російськими спецслужбами. Погодьтеся, що Шепельєв — це царський подарунок Порошенку перед виборами. На суді буде різати правду-матку не гірше за Марьєнкова (лжесвідка по справі Тимошенко при Януковичі). І одним Тумгоєвим на подяку тут не відповіш. Тобто існує співробітництво зі спецслужбами РФ і відповідно особисто з Путіним вищого керівництва України, передусім Порошенка й Луценка. Співробітництво, вигідне не Україні, а особисто Порошенку.
І, схоже, Путіну. Чи слід це розцінювати так, що Порошенко й компанія вважають нинішню війну не війною з Росією, а громадянською війною? Між Україною й якимись сепаратистськими формуваннями «ДНР» та «ЛНР»? Чисто республіками. І ще. Скільки готівки отримала нинішня влада за фактичне визнання анексії Криму? Адже все менше обурення від влади цією анексією й все більше різноманітного «співробітництва». А на фронті все більше вбитих солдатів.