Активісти молодіжної організації «Традиція і порядок», до складу якої входять колишні добровольці, 18 вересня прийшли до Київського апеляційного суду, де мала розглядатися апеляція у справі Миколи Щура. Цей бізнесмен з донецькими корінями був повністю виправданий судом першої інстанції за справою про побиття поліцейського, однак прокуратура подала апеляційну скаргу. Засідання не відбулося через зайнятість одного з трьох суддів «трійки» в іншому судовому процесі: https://www.youtube.com/watch?v=UMMlNHeAfe8 Як пояснив представник держвинуватачення, прокуратура подала доповнення до апеляції та розширила свої доводи, відповідно перерва в судовому засіданні була обґрунтована. Після засідання група молодих людей почала висувати претензії до Миколи Щура щодо його поїздок до Москви, окупованого Криму, участі в антимайдані та підтримки сепаратистів. На це Щур заявив, що в Криму не був десять років, як і в Москві, сепаратизм не підтримує, а Крим вважає українським: https://www.youtube.com/watch?v=1yoVWojnfr8&t=3s
Фрагмент діалогу: — Яке відношення до вас і вашого бізнесу має сумнівний учасник АТО Назарук з позивним Вірус? — Ми його бачили з вами не раз. У нас є відео. — Він бандит? Сепаратист? — Вам видніше… — На мою думку, він був в «Азові». — Так ви ж говорили, що не знаєте… — Я знаю всіх. Я питаю: він бандит? Сепаратист? Він ніби нормальний хлопець.
«Ми вважаємо, що він помічник Кремля, представляє в Києві кримінального авторитета проросійської спрямованості, і як тільки у нього виникають проблеми, він тікає до Москви», — повідомив один з добровольців: https://www.youtube.com/watch?v=maJkbxYBaKM
«Всім відомо, що він пов'язаний з Юрою Енакіївським, гаманцем Януковича та фінансистом Антимайдану. Щур підкуповує ветеранів АТО та втягує їх у кримінальну діяльність. Один хлопець, який потрапив у патріотичний рух, від нього працює в кримінальних структурах і виконує завдання на його відсутність. Весь кримінальний світ України так чи інакше пов'язаний з Москвою», — впевнений активіст Богдан Ходаковський, який пообіцяв надати докази московських зв'язків Миколи Щура. Як повідомляв блогер Роман Синіцин, у СБУ бізнесменів Миколу Щура та Олександра Бродського підозрюють у організації та фінансуванні викрадення людей під час акцій протесту на Майдані Незалежності.
У структурі бізнес-імперії Юрія Іванющенка ці двоє спеціалізуються на тіньових схемах відмивання грошей, рейдерських захопленнях, курують мережу столичних МАФів. 2 січня 2017 року о половині третьої ночі екіпаж патрульної поліції на Оболоні переслідував і зупинив автомобіль MERCEDES-BENZ G 63, реєстраційний номер АА2222НН, за кермом якого знаходилася Войцеховська Олена Вітальївна, 1981 року народження, у нетверезому стані. Для складання адміністративних матеріалів патрульні доставили порушницю до Оболонського райвідділу МВС. На допомогу цій особі прибув «авторитет» Микола Щур, який почав образляти поліцейських і висловлювати загрози розправи: https://www.youtube.com/watch?v=u7_mYhCoP4Q Цей інцидент у поліції закінчився зламаним носом одного з поліцейських (докладніше: https://www.facebook.com/romabra/posts/10202442612104731?__tn__=K-R). Однак у суді Микола Щур заявив, що все було навпаки: це він сам постраждав, «захищаючи невинну даму». Версію Щура підтримала й затримана за п'яне водіння громадянка.
У ніч з 3 на 4 червня 2018 року поблизу села Гореничі під Києвом розстріляли автомобіль Range Rover, у якому знаходився колишній депутат Київської ради, віце-президент столичної Федерації боксу Олександр Ліщенко («авторитет» Ліча). Йому вдалося втекти, тоді як загинув 23-річний водій. Одну з версій виклав на своїй сторінці у Facebook голова Комітету з боротьби з організованою злочинністю Олександр Уколов: «Замах на кримінального авторитета організував «Француз». Кажуть, що через 200 тисяч доларів. «Француз» — це Володимир Тесля, президент Ліги змішаних єдиноборств WWFC. У кримінальній справі він проходить головним підозрюваним. Ліщенко врятувало те, що він сів на заднє сидіння, хоча всі знають, що він любить особисто керувати автомобілем», — написав Уколов. Якщо те, що виклав Уколов, правда, основним бенефіціаром і замовником ліквідації «Ліча» є донецько-київський «бізнесмен» Микола Щур, який задовжив Ліщенку 250 тисяч доларів. Хоча існує й інша версія. Версія про те, що замах на Ліщенка здійснював саме Щур руками свого підручного Назарука з прізвиськом «Вірус». Наступне засідання апеляційного суду у справі про інцидент у відділенні поліції відбудеться 16 жовтня о 10:30.
Цікаво те, що Щуру завжди вдається виходити сухим з води в таких ситуаціях, коли інша людина давно б сиділа у в'язниці на довгі роки. Наприклад, скандальну стрільбу з гранатомета по будівлі «Київгорстрою» здійснював за замовленням Щура все той же «Вірус». І правоохоронці це знають. Але, тим не менше, і Щуру, і «Вірусу» вдалося уникнути покарання.
Однак повернемося до пана Щура. Унікальний товариш, малознаний, хоча є повноважним представником Юрця Малого (Енакіївського) в Україні, веде його бізнес і навіть жив з його колишньою коханкою. Точніше, жив. Наведемо ще одне повідомлення: Колись молодий, перспективний кримінальний авторитет з Донецька Микола Щур, який за часів Януковича непогано піднявся фінансово й обзавівся зв'язками в політичних і правоохоронних колах, поступово втрачає свій вплив. А точніше — має реальні проблеми. На перший погляд може здатися, що у нинішнього київського бізнесмена Миколи Щура справи йдуть просто чудово: контроль над найбільшою в місті мережею торгових точок у підземних переходах, частка від крищування стихійної торгівлі, групи титушок у розпорядженні, якщо потрібно налякати конкурентів. У нашій державі великі гроші завжди допомагали тримати голову над водою.
Мабуть, тому Миколі Щуру вдавалося уникати кримінального переслідування, наприклад, за побиття поліцейського прямо в районному відділенні поліції, вигравати «інвестиційні конкурси» в КМДА, отримати для гарного іміджу в пресі посаду заступника голови київської федерації боксу (з якої, до речі, його недавно вигнали й попросили «вийти з речами» з приміщення на вулиці Володимирській). Але так було раніше. Після Революції Гідності все пішло під гору — Щур як один з кураторів Антимайдану в Києві та основних титушководів вирішив втекти в Крим, де сподівався сховатися від перемоги «хунти» й дочекатися політичної реабілітації своїх друзів-регіоналів. І не просто перечекати цей період, а активно фінансуючи сепаратистські акції та підтримуючи проросійські сили на Донбасі та в сусідніх з Росією областях України. З того часу Микола Щур перебуває в особливому списку серед націоналістичних сил. По-перше, через антиукраїнську діяльність під час Майдану, по-друге, через допомогу терористам з ДНР та ЛНР.
Особливо Щур боїться бійців колишнього добровольчого батальйону «Азов», проти яких у 2014 році організовував провокації, а потім разом з донецькими угрупованнями сприяв знищенню «найгірших праворадикалів країни». Тобто кинув виклик тим патріотам, які пройшли Маріуполь, Іловайськ і Широкино, які вважаються одними з найпрофесійніших військових формувань у країні й які на 90% складаються з активістів Майдану. Страх помсти «радикалів» змусив Миколу Щура шукати союзників у тих колах. Для цього він використав знайомство з колишнім бійцем АТО з прізвиськом «Моня», який так само як і Щур колись відзначився конфліктом і бійкою з представниками Нацполіції. «Моню», який представився як заступник командира добробату «Свята Марія», тоді затримали за водіння у нетверезому стані за кермом Range Rover, що закінчилося конфліктом і загрозами з боку колишнього АТОшника. Потім, правда, партія «Братство» Дмитра Корчинського (саме вони створили батальйон «Свята Марія») відмежувалася від «героя». Але зараз не про це. «Моня» вивів Щура на іншого екс-бійця АТО з позивним «Вірус».
Миколі Щуру він, як належить за донецькими поняттями, пообіцяв за певні гарантії частину свого бізнесу в Києві, тобто частку від «крищування» торгових точок у підземних переходах. Яким був відповідь — до кінця невідомо, але Щур вирішив перестрахуватися й поїхав до Росії, де йому представники кримінальних кіл нібито пообіцяли «захистити від фашистів». Але це не всі проблеми, які сьогодні хвилюють Миколу Щура. Донецький бандит реально переживав за своє життя після невдалого замаху на Олександра Ліщенка, відомого в кримінальному світі як «Ліча». Щур, як розповідають джерела в правоохоронних органах, виступив організатором цього замаху й ховається від «відповідки» за кордоном, посилив особисту охорону й тепер зі страхом оглядається по сторонам. Крім того, у травні поточного року в Києві відбулося засідання суду, який виніс Щуру виправдувальний вирок у кримінальній справі за побиття поліцейського (хоча існують і більш серйозні злочини — викрадення людей у період Революції Гідності). Це стало можливим за допомогою якоїсь «шишки» з Конституційного суду та 30 тисяч доларів хабара.
Однак прокуратура подала апеляцію й не дала спустити справу на гальма. А це означає, що Щур все ще може опинитися за ґратами. Залишається надія, що дерзке побиття поліцейського не залишиться безкарним, а такі вопиючі випадки будуть жорстко припиняти надалі. Також є інформація, що Микола Щур опинився «на карандаші» у Службі безпеки України. СБУ ніби як зацікавилася його постійними поїздками до Москви, контактами з Д/ЛНР, фінансуванням сепаратизму. У цій ситуації згадується герой фільму «Гроші вирішують все», який з дрібного злодійчика перетворився на найбільш розшукуваного в країні злочинця. І гроші допомагали далеко не завжди…
До речі, про «Вірусу», стрільбі по «Київгорстрою» та дивній неборзливості КМДА — у наступній частині. (Продовження буде)