Адміністрація Президента почала активно створювати «паралельні вертикалі управління» у силових структурах, особливо в СБУ. Крім існуючих «вертикалей» у вигляді Фролова, Демчини та Семочка, керівництво вирішило «посилити» СБУ недолюстрованим прокурором Валендюком, а зовнішню розвідку — Семочком. Однак ці рішення мають серйозні наслідки: знищуючи систему єдиноначалля у силових структурах, влада не лише розмиває відповідальність, але й підриває саму систему державного управління.
Президент Порошенко призначив Олега Валендюка начальником Головного управління СБУ в Києві та Київській області. Це призначення було зроблено, щоб душити конкурентів на президентських виборах та забезпечити додатковий потік інформації — як агентурної, так і перехопленої з каналів зв'язку — не лише про політичних суперників Петра Олексійовича, але й про його найближчих співробітників. Перед виборами рівень паранойї та страху перед зрадою неухильно зростає, тому всі будуть стежити за всіма.
Однак громадяни, які носитимуть інформацію президентові, не наївні й будуть її спотворювати залежно від своїх особистих інтересів. Це перетворює всі ці «донесення» на безглуздий «білий шум», у якому неможливо розібратися.
Олег Валендюк народився 30 квітня 1974 року у Вінниці. У 2000 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. Його кар'єра в правоохоронних органах розпочалася в 1998 році на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Вінницької області. Згодом він займав посади старшого прокурора та начальника відділу обласної прокуратури. До 2004 року Валендюк спокійно переходив з однієї посади на іншу.
Перший значний кар'єрний стрибок припав на президентство Віктора Ющенка. З 2004 року Валендюк став заступником начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України. По суті, його призначили «вирішувачем». З 25 березня 2008 по 22 лютого 2014 року він обіймав посаду заступника начальника цього ж управління та начальника управління представництва інтересів громадян і держави у Верховному Суді України та вищих спеціалізованих судах Генеральної прокуратури України.
У 2009 році президент Ющенко присвоїв Олегу Валендюку чин державного радника юстиції 3-го класу. Під час подій на Майдані генпрокурор Віктор Пшонка видав прокурору премію за його старання. Під час люстрації Валендюк зумів уникнути звільнення. З травня по липень 2014 року він працював заступником прокурора Запорізької області. 15 липня 2014 року його підвищили, і він став першим заступником прокурора Києва, а з 25 березня 2015 по 6 липня 2016 року — виконував обов'язки прокурора Києва.
У 2016 році Валендюк подав документи на конкурс на посаду директора Державного бюро розслідувань, але на саме відбір так і не з'явився. Президент особисто дав йому відбій і призначив його першим заступником прокурора Прокуратури АРК. На перший погляд, це була бутафорська посада, але насправді Валендюк став на чолі всіх потоків контрабанди з окупованої території та на неї. Коли «контрабас» став менш прибутковим, його тихо призначили заступником начальника Департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури (січень 2017 року).
На початку 2018 року Валендюк, не маючи особливих знань чи досвіду, отримав нове призначення — заступник голови Служби зовнішньої розвідки України. У цей же період він знову прагнув потрапити до ДБР і став претендентом на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у Києві. У документах, поданих на конкурс до ДБР, Валендюк зазначив, що звільнений від виконання обов'язків у прокуратурі у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом. 31 липня 2018 року Петро Порошенко призначив Валендюка начальником Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області.
Щодо сімейного стану, Валендюк офіційно не одружений, однак є інформація про його сина. Його мати — пенсіонерка-мільйонерша, батько — підприємець. Брат Валендюка колись збагатився, ліквідуючи банк «Фінанси та кредит» олігарха Костянтина Жеваго.
Офіційно Олег Валендюк — бездомний без майна, що живе на одну зарплату. Насправді ж ставленик Порошенка — один із найбагатших прокурорів України. Протягом 2014–2017 років Олег Валендюк задекларував 982,6 тис. грн. зарплати, отриманої на різних посадах у органах прокуратури. За 2014 рік на посаді першого заступника прокурора Києва він заробив 271,1 тис. грн. Готівки у прокурора не було. У 2015 році на посаді першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим Валендюк задекларував дохід у розмірі 322,7 тис. грн. Готівки на той момент у нього було 32 тис. доларів та 10 тис. євро. У 2016 році на тій же посаді він заробив 283,9 тис. грн., а готівки мав 26 тис. доларів та 10 тис. євро.
У 2017 році Валендюк не подав повну декларацію, лише зазначив, що як заступник начальника управління в департаменті забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури заробив 104,9 тис. грн. Власного житла та авто у прокурора немає. Валендюк має право власності на 16,7% квартири у Вінниці площею 102,9 кв. м. Однак з 2015 року він декларує як «інше право власності» квартиру в Києві площею 150,9 кв. м. Незрозуміло, хто дозволяє прокурору жити безплатно в столиці України, адже за оренду він не платить.
З цінностей у Валендюка лише два годинники — німецькі A.Lange&sohne, придбані 1 січня 2009 року (середня вартість близько 20 тис. євро) та швейцарські Roger Dubuis, придбані 1 січня 2012 року (середня вартість близько 25 тис. доларів). У декларації Валендюка цікавий той факт, що його доходи ніяк не збігаються з видатками та сумами готівки. Виходить, що прокурор відклав на чорний день і витратив на покупку годинників більше, ніж заробив за кілька років.
Особливо варто згадати про брата прокурора Владислава Валендюка. У 2015 році він задекларував 327,9 тис. грн. зарплати та 26,1 тис. грн. відсотків на вклад, у 2016 році — 861 тис. грн. зарплати та 27 тис. грн. відсотків на вклад, у 2017 році — 302,5 тис. грн. зарплати та 11,3 тис. грн. відсотків на вклад. Готівки у 2017 році у нього було 30 тис. доларів, 12 тис. євро та 148 тис. грн., а в банку — 177,9 тис. грн. З нерухомості у брата прокурора також 16,7% від квартири у Вінниці. З усього вищесказаного можна зробити лише один висновок: брати Валендюки гребуть гроші лопатою, а водночас прикидаються нужденними.
Сірим кардиналом у фінансовій історії нашого героя є його мати. Пенсіонерка-мільйонерша Лариса Валендюк живе припеваючи. Протягом 2017 року старушці вдалося накопити з пенсії 10 млн грн. та придбати на них елітну нерухомість у столиці. На сьогодні у власності пенсіонерки дві квартири (у тому числі чотирикімнатна) в одному з найдорожчих ЖК Києва — Central Park та машиномісце там же. Крім того, з 2012 року мати прокурора є власницею автомобіля TOYOTA RAV4 2012 року випуску. Вартість такого автомобіля — близько 27 тис. доларів.
У 2011 році Лариса Пимонівна була співзасновницею ТОВ «МОВА-ЛТД», а також значилася серед співзасновників ТОВ «Прод-мова». По факту фірмами керував син-прокурор. Коли фінансова історія Лариси Валендюк стала відома громадськості, її чоловік навіть спробував виправдатися, написавши журналістам листа, де намагався пояснити, що він також вкладав кошти в ці квартири, а сам 25 років працює підприємцем. Однак йому ніхто не повірив. На сьогодні Валендюк-старший є співвласником низки компаній і контролює Могилів-Подільський машинобудівний завод.
Під час розгару протистояння на Майдані Валендюк отримав нагороду від тогочасного генпрокурора Віктора Пшонки. За день до розстрілу Небесної сотні йому призначили грошову премію «за активну участь у вирішенні невідкладних питань прокурорської діяльності в умовах складної ситуації, що виникла в Україні у зв'язку з масовими акціями протесту». Сам Валендюк пізніше заявив, що премію йому видав Пшонка, якобы не знаючи про це, а якби й знав, все одно взяв би — гроші ж не пахнуть і, мабуть, не липнуть, хоч і заробленi на крові.
15 жовтня 2014 року, у день, коли вступив у силу закон про люстрацію, Валендюк надіслав запит до Генеральної прокуратури України, щоб дізнатися, чи підпадає він під звільнення. На наступний день ГПУ повідомила — так. 17 жовтня Валендюк подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з проханням заборонити його звільнення. Вже на наступний робочий день, 20 жовтня, з'явилося судове рішення — заборонити Генеральній прокуратурі звільняти прокурора Валендюка з займаної посади. Прокурора врятував суддя Данилішин. Цікаво, що він сам підпадає під люстрацію.
Відомо, що Валендюк належить до так званого «тіньового» крила ГПУ, яке курирує нардеп від Блоку Петра Порошенка Олександр Гранівський. Саме цей парламентарій навесні минулого року добився того, щоб Валендюк став виконуючим обов'язки столичного прокурора. Взамін цьому прокуратура міста Києва проявляла лояльність до інтересів Олександра Гранівського, особливо в його розборках навколо ТРЦ Sky Mall.
За словами блогера Сергія Іванова, Валендюку в Києві дісталася робота бувшого заступника Генерального прокурора Олексія Баганця. Дорвавшись до прокурорського крісла в столиці, наш герой почав крити особливо важливих персон. У конфлікті засновників ТРК Sky Mall прокурор зайняв позицію бізнесмена Андрія Адамовського, який відмовлявся продати свою частку іншому засновнику — Хіллару Тедеру за 51 млн доларів, нібито на умовах call-опціону, який був прописаний у договорі між засновниками. За цією справою Олег Валендюк допомагав бізнесмену обдурити партнера через місцеві суди.
Для призначення Валендюка кримським прокурором своє слово замовили одіозний кримський корупціонер-податківець Кондрашов Ігор. Олега Валендюка звинувачують і в фальсифікації справ проти ЗМІ. Так, наш герой совав ніс у шиту білими нитками справу проти головреда порталу «Країна» Ігоря Гужви.
У вузьких колах уродженець Вінницької області Валендюк давно має репутацію порученця з особливо щепетильних доручень Банкової. За словами джерел, у судійських колах він часто вступав у позапроцесуальний контакт зі служителями Феміди, ставлячи завдання щодо винесення вигідних для Адміністрації президента рішень. За даними видання «Країна», саме Валендюк чинив тиск на суддів у Києві з кримінальних справ, які були сфабриковані проти головреда видання Ігоря Гужви.
У недалекому минулому, за часів Януковича, прокурор Валендюк допомагав Віктору Пшонці «відбирати» «Криворіжсталь» у Рената Ахметова та Нікопольський завод феросплавів у Віктора Пінчука. У 2014 році Валендюк зіграв величезну роль у отриманні земельної ділянки на Оболоні під будівництво нового магазину екс-регіоналом Олександром Герегою та його дружиною екс-секретарем Київради Галиною Герегою, власниками мережі гіпермаркетів «Епіцентр».
Причина такого стрімкого кар'єрного зростання незвичайного юриста — вінницьке походження та, звичайно, дружба з самим Петром Порошенком. Уже за традицією чотири роки поспіль Валендюк з особливою регулярністю по вечорах заходив до Адміністрації Президента, щоб обговорити нові плани, нові схеми та, природно, занести оброк. Одного разу візит у позаробочий час тогочасного прокурора Валендюка вдалося запечатлити навіть на камеру журналістам програми «Схеми». На той момент він був першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим, якою вже 3 роки як не було під контролем України. Через п'ять днів Валендюк знову прийшов на Банкову, а через два тижні — 3 січня 2017 року — його призначили заступником начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генеральної прокуратури. Збіг? Навряд чи.
На завершення розслідування варто відповісти на головне питання: навіщо Порошенку потрібен Валендюк? Навіть людина, далека від політики, розуміє, що напередодні виборів руками начальника СБУ в Києві Порошенко буде знищувати кандидатів на президентське крісло. Багато політичних експертів підтверджують, що Порошенко призначив Валендюка, щоб розпочати роботу проти кандидатів у президенти. «Будуть штучні кримінальні справи, будуть проводитися негласні слідчі дії поза законом, буде збиратися інформація поза законом, будуть вставлятися прослуховування та все інше. Тобто людина буде координувати цю діяльність», — підкреслив бувший голова Міноборони Анатолій Гриценко.
Отже, це майже все, що на сьогодні відомо про одіозного прокурора, розвідника та чекіста Олега Валендюка. Але це лише вершина корупційного айсберга імені Валендюка. Скелетів у шафі мовчазного та скритного прокурора, пардон, СБУшника, предостатньо, і, мабуть, пора їх уже провітрювати.