Громадськість святкувала втрату олігархом Дмитром Фірташем контролю над облгазами, однак виявилося, що керувати ними тепер будуть не державні менеджери, а адвокати та представники бізнес-еліт, які обслуговують інтереси інших олігархів, включаючи колишніх менеджерів Сергія Курченка, пишет видання Антикор.
Процес «національізації» облгазів державою розпочався у травні 2022 року, коли за вимогою АРМА Печерський суд ухвалив рішення передати ці активи «Нафтогазу». Однак тодішній голова «Нафтогазу України» Юрій Вітренко виявився недостатньо успішним у цьому питанні. Можливо, він або його підлеглі просто не були достатньо зацікавлені у переведенні облгазів під крило «Нафтогазу». Після появи в «Нафтогазі» нової команди Чернишева справа почала рухатися швидше. За постановою Кабміну № 1335 від 25 листопада 2022 року всі облгази Фірташа передали в експлуатацію приватній компанії ТОВ «Газораспределительные сети Украины», яка належить державному «Нафтогазу України», і розпочався процес розставляння своїх людей.
Протягом останніх десяти років 20 з 44 облгазів у країні управляв Дмитро Фірташ через «Регіональну газову компанію» (РГК). Першим топ-менеджером РГК був відомий в енергетичних колах Олександр Притика. А в останні п'ять років куратором облгазів був призначений Олег Ніконоров, генеральний директор «Регіональної газової компанії». Ніконоров, крім звинувачень АРМА в розкраданні державного майна на 17 млрд гривень (держава нібито весь цей період не отримувала плату за користування газовими мережами), відомий тим, що «воював» зі школярами, які заважали йому насолоджуватися життям у його маєтку з фільму «Один вдома». З початку повномасштабної війни Ніконоров жодного разу не з'являвся в Україні. Де факто РГК уже майже рік керує інший цікавий персонаж — Олексій Тютюнник. Він є колишнім працівником російського «Газпрому», що взагалі є нонсенсом, враховуючи поточні обставини. Як відомо, у «Газпромі» прості люди не працюють. Щоб у повній мірі використовувати своє службове становище, Тютюнник ще під час роботи в АТ «Житомиргаз» налагодив виробництво газових котлів на базі ТОВ «Синвест Груп», засновником якої він є.
З того часу у пана Тютюнника є свій маленький «свічний» завод, який дає постійний прибуток, адже продажі цих котлів успішно здійснюються через підконтрольні облгази. До речі, Тютюнник досить неординарна людина. Його колеги діляться інформацією про нетрадиційні сексуальні погляди Олексія. Ще один топ-менеджер РГК, Артем Компан, відомий тим, що намагався пробитися в керівництво «Нафтогазу» та «Оператора ГТС України». Він відповідає в структурах Фірташа за зв'язки з посадовцями всіх рівнів. Можливо, для налагодження цих зв'язків Компан і курсує між Києвом і Віднем.
Руководителем нової управляючої структури облгазів — ТОВ «Газораспределительные сети Украины» — призначений Денис Миргородський. Цей чоловік ніколи не був причетний ні до газової сфери, ні до енергетики загалом. Він є власником адвокатської фірми «Династія» з головним офісом у Дніпрі, заводу з виготовлення пластикової тари та магазину модного жіночого одягу. Як адвокат Миргородський захищав власників банку Versobank, який фігурував у розслідуванні Європейського центробанку як замішаний в афері «Російської прачечної» та відмиванні грошей через банки Молдови. За даними європейських ЗМІ, через Versobank «відмили» близько 200 млн євро. Миргородський оскаржив рішення Спеціальної адміністративної комісії ЕЦБ і вивів з-під удару акціонерів банку. Водночас компанія Миргородського ТОВ «Ера-Пласт», основним видом діяльності якої є виробництво тари з пластмас, була фігурантом кримінального провадження за фіктивне підприємництво та відмивання доходів. Його вели слідчі головного управління СБУ у Київській області.
Правоохоронці вважали, що «Ера-Пласт» використовувалася як одна з ланок потужного конвертаційного центру. Через нього за схемою, подібною до «Російської прачечної», станом на 2014 рік незаконно проходило понад 500 млн гривень щомісяця. Зрозуміло, що такий «борець» з корупцією, як Миргородський, потрапив у структури «Нафтогазу» невипадково. Найняв його один з одіозних керівників ОП Ростислав Шурма, який відбирає нових топ-менеджерів на ключові державні активи.
Як і у випадку з Миргородським, подальші кадрові призначення свідчать не на користь професійного відбору кадрів Шурмою. Наприклад, головою «Харківоблгазу», який повинен забезпечувати доставку газу українцям у прифронтову зону, призначений екс-регіонал та кримінальний авторитет Анатолій Быстрай. Він працював у газовій сфері у Полтаві та Миколаєві, але краще зміг «розгорнутися» на посаді директора «Криворіжгазу». Очоливши компанію, Быстрай швидко поставив на ключові позиції своїх довірених осіб, які не були газовиками, але добре розбиралися в незаконних угодах. З їхньою допомогою Быстрай організовував корупційні схеми для обналічування коштів, які виділялися на проведення капітальних ремонтів та придбання матеріальних цінностей. У 2010 році криворіжською міською прокуратурою за фактом зловживання службовим становищем керівниками ПАТ «Криворіжгаз» було розпочато кримінальне провадження, у рамках якого Быстраю інкримінувалося 8 епізодів. Але через втручання однопартійців з Партії Регіонів він був виведений з фігурантів справи.
Преступна діяльність Быстрая у «Криворіжгазі» продовжилася навіть після звільнення. Його ставленик В'ячеслав Короткий, який активно брав участь у створенні та виконанні корупційних схем і був його довіреною особою, організував злочинну групу. Вона займалася вимаганням грошових коштів у населення за узаконення самовільно встановленого газового обладнання. Після розпочаття у 2016 році кримінального провадження Короткий сховався від слідства у Крим.
Многостраждальний Дніпро отримав керівником «Дніпропетровськгазу» колишнього менеджера Сергія Курченка Богдана Попюка. Спритний маляр-штукатур з Чернівецької області зумів стати керівником облгазів Фірташа спочатку у Запоріжжі, де його компанію штрафували за порушення умов ліцензійної діяльності, а потім у Івано-Франківській області. Згодом Попюк несподівано стає головою спостережної ради «Реал банку» Сергія Курченка. Його роль при Курченку не обмежувалася спостереженням за «Реал банком», адже його головним завданням було передавати гроші потрібним людям.
Кажуть, що Попюк швидко «здав» новому «господарю» всі тіньові схеми Фірташа, будучи їхнім активним учасником та виконавцем. У 2015 році Попюк намагався стати мером Запоріжжя, але набрав менше половини відсотка голосів виборців. Наш джоб-хопер не засмутився, швидко переквалірікувався з банкіра на комунальника і за особистим запрошенням мера Дніпра Філатова очолив у 2016 році КП «Дніпропровідоканал». Обіцяної Попюком повної реконструкції мережі городяни так і не дочекалися.
Є очікування, що у «Київоблгазі» залишиться пов'язаний з Фірташем Дмитро Дронов, якого не раз звинувачували в зловживанні службовим становищем, взагалі він дуже нетипова особистість. Поговорюють, що він уже домовився з нинішнім головою «Нафтогазу» про недоторканність. На Волині та Закарпатті готуються до призначення в облгази людей ще одного відомого «регіонала» Юрія Бойка. Думаю, читачам стало зрозуміло, які люди тепер будуть відповідати за газові мережі та який «передовий досвід» вони можуть там застосувати.
Якщо не звертати уваги на компетентні органи на описані вище призначення, топ-посади у газовій сфері по всій території України можуть отримати напівкримінальні «збиті льотчики», які вірно служили олігархам та пророссійським політикам-бізнесменам. Наприклад, багато подібних «фахівців» серед представників ОПЗЖ, які будуть раді очолити облгази в традиційно «своїх» областях. Очевидно, газова сфера знову занурюється у темряву ручного управління, корупції, непотизму. Поки наші воїни героїчно відбивають атаки агресора на Сході та Півдні, за їхніми спинами внутрішні вороги вже розподіляють утрачені позиції та активи, прикриваючись брехливими гаслами.