Не минув і місяць з моменту ротації членів Центральної виборчої комісії, як головний державний орган, відповідальний за проведення виборів в Україні, уже намагається поліпшити своє матеріальне становище. Напередодні парламент у першому читанні прийняв законопроект, згідно з яким до кінця поточного року в Секретаріаті ЦВК буде створено новий департамент з кібербезпеки інформаційних ресурсів, а на його забезпечення піде 49,6 мільйона гривень. Якими ще новаціями та досягненнями відзначилася новообрана ЦВК, аналізує «Країна».
Перше рішення нових членів ЦВК стало обрання собі керівництва. Цікаво, що розподіл посад проходив фактично в секретному режимі, що раскритикували громадські організації, зокрема громадянська мережа «Опори». За результатами голосування підтвердилася інформація «Країни» про те, що крісло голови дістанеться висуванниці від «Волі народу» Тетяні Слипачук, а посада секретаря ЦВК — креатурі «Народного фронту» Наталії Бернацької. І за голову комісії, і за секретаря проголосувало рівне число членів ЦВК — 13.
Заступниками голови ЦВК були обрані висуванець БПП Олег Конопольський та висуванець «Самопомочі» Євген Радченко, які отримали по 14 голосів членів комісії. «Країна» неодноразово писала про послужні списки членів та керівництва ЦВК. Наприклад, Тетяну Слипачук, яка хоч і була в Комісію висунута за квотою групи «Воля народу», насправді давно пов'язують з Банковою. Так, у 2004–2011 роках вона була партнеркою юридичної фірми «Василій Кисіль і партнери», а ще одним із партнерів з 2005 року був Олексій Філатов, поки в липні 2014 року не став заступником голови Адміністрації Президента. Крім того, у лютому 2016 року Слипачук стала однією з трьох делегованих президентом Петром Порошенком членів конкурсної комісії з відбору директора Державного бюро розслідувань. Причому інформований співрозмовник «Країни» стверджує, що призначення Слипачук у комісію з відбору в ДБР особисто пролобіював впливовий депутат від БПП Олександр Грановський (у ЗМІ його прийнято називати «дивлячим» від Банкової за судами та правоохоронними органами). Більше того, в оточенні Грановського називають Слипачук дуже близькою до нього людиною.
Сам же Грановський влітку в інтерв'ю «Українській правді» спростував чутки про те, що саме він запропонував Слипачук у члени ЦВК. «Ні, звичайно. Я нікого в ЦВК не пропонував. Я взагалі далекий від цієї теми», — запевнив журналістів Грановський. Тим часом, проаналізувавши соціальні мережі нової голови ЦВК, «Країна» знайшла захоплені відгуки Слипачук під фото з Грановським. Примітно, що це фото влітку 2015 року викладала заступниця головреда «Країни» Світлана Крюкова, описуючи події на виборах у 205 окрузі в Чернігові.
Не менш значимим виявилося призначення висуванниці «Народного фронту» Наталії Бернацької секретаркою Центризбиркому. Відзначимо, що прогноз «Країни» щодо Бернацької також цілком підтвердився. Справа в тому, що БПП спочатку пропонували «Народному фронту» посаду першого заступника голови ЦВК. Але «фронтовики» наполягали саме на посаді секретаря. І ось чому. Хоч посада заступника голови ЦВК «важить» більше, формально посада секретаря ЦВК набагато важливіша. Точніше, так думали «фронтовики». Справа в тому, що під будь-яким протоколом засідання ЦВК обов'язково стоять два підписи — того, хто головував на засіданні (а це може бути як голова, так і його заступники), а також секретаря комісії.
Без підпису секретаря будь-який протокол ЦВК, як вважалося раніше, може виявитися недійсним. А це означає, що саме секретар ЦВК, якщо захоче, може відстрочити вступлення в силу будь-якого рішення комісії. Водночас, як повідомили «Країні» джерела в ЦВК, насправді за останні кілька років значення посади секретаря в комісії різними внутрішніми документами було різко знижено. «І зараз вона майже нічого не значить. Якщо вона раптом відмовиться підписувати протокол про результати виборів, то він все одно вступить у силу й без її підпису. Для Бернацької та тих, хто її туди направив, це стало неприємною несподіванкою», — говорить джерело.
У цілому ж поки що ЦВК налічує 16 членів. Ще одне місце вакантне, і його повинен займати представник «Опозиційного блоку». На даний момент третя за чисельністю політсила в парламенті взагалі не має свого представника в Комісії. ОБ вимагає для себе два місця (що відповідає його квоті в парламенті). Але незважаючи на неповну укомплектованість, комісія поки демонструє злагоджену роботу. Для кворуму необхідно 11 голосів, але перші рішення комісії приймалися 13–14 голосами.
Стабільну більшість у ЦВК утримує президент Петро Порошенко. Крім вищезгаданої голови Комісії Тетяни Слипачук, яка була висунута «Волею народу», він контролює ще 6 осіб. Це: Михайло Вербенський (у його послужному списку посада директора департаменту моніторингу та організаційно-інспекторської роботи МВС. Також раніше займав посаду заступника міністра у 2007–2010 роках за міністра Юрія Луценка), Ольга Желтова (заступниця завідувача секретаріату комітету Ради з питань правової політики та правосуддя, була помічницею депутата від «Нашої України» Юрія Ключковського), Олег Конопольський (адвокат, який у 2010 році був довіреною особою Арсенія Яценюка на виборах президента, захищав у суді інтереси екс-мера Києва Олександра Омельченка; спочатку у 2016 році в ЦВК його прочили від «Народного фронту», але в результаті він там виявився за квотою БПП), Світлана Кустова (юристка, екс-помічниця Петра Порошенка в Раді 7-го скликання, була кандидаткою в депутати від Нашої України – Народної самооборони у 2007 році, але в парламент не пройшла), Ольга Лотюк (доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету імені Т. Шевченка, у список висуванців від БПП вона потрапила за протекцією свого двоюрідного брата Олексія Горащенкова, колишнього першого заступника керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента (його звільнили в липні)), Віталій Плукар (завідувач відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації президента).
Умовно лояльною до Банкової можна вважати креатуру групи «Відродження» Аллу Басалаєву (екс-завідувачка відділу юридичного управління ЦВК з представництва інтересів комісії в судах, суддя Дарницького райсуду Києва, її чоловік також працює в ЦВК). Ще один член ЦВК Олег Діденко вже працює в ЦВК з квітня 2014 року, коли був призначений у комісію за квотою «УДАРу» і з тих пір чітко орієнтувався на Порошенка. Таким чином, з 16 членів комісії 9 осіб можна вважати лояльними до Банкової. При кворумі в 11 осіб для прийняття судьбоносних рішень президентській більшості в ЦВК доведеться знайти лише двох прихильників. П'ятеро решти членів ЦВК представляють у ній інші політсили.
Крім вищезгаданої Наталії Бернацької, креатурами «Народного фронту» є Ірина Єфремова (депутатка партії «Народний фронт», яка була висунута на цю посаду за протекцією Арсена Авакова) та Леонтій Шипилов (доцент кафедри міжнародного права та спеціальних правових дисциплін Національного університету «Києво-Могилянська академія», у 2014 році працював помічником нардепа від Народного фронту Миколи Величковича, був радником спікера Верховної Ради Андрія Парубія).
За квотою «Батьківщини» в ЦВК перебуває Андрій Євстигнєєв (адвокат, спеціалізується на консультуванні з податкових ризиків та викладач КНУ, допомагає депутату від Батьківщини Борисові Тарасюку). За квотою «Самопомочі» — Євген Радченко (директор з розвитку міжнародної громадської організації «Інтернюз-Україна», колишній експерт Венеціанської комісії, працював консультантом депутата від Нашої України Володимира Стретовича, знайомий у орієнтованому на країни Заходу колі грантоотримувачів). За квотою Радикальної партії — Тетяна Юзькова (юристка, дочка першого голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова, у ЗМІ її називали першою дружиною голови Радикальної партії Олега Ляшка).
Також з 2014 року зберігає свою посаду Катерина Махницька, яка була призначена за квотою «Свободи» — це дружина екс-генпрокурора Олега Махницького.
«Нинішні владні верхи діють за принципом «все в нашій владі, якщо у владі всі наші». Так, орган, що контролює виборчий процес, виявився повністю належним владному картелю, — говорить «Країні» політолог Андрій Золотарьов. — Фобія втрати влади змушує Банкову вибудовувати мережі підкупу, тиснути на силовий елемент, застосовувати адміністративний ресурс. Але без підконтрольної президентові ЦВК уся ця система працювати не могла б».
На одному з перших засідань Центральна виборча комісія звернулася до Верховної Ради з проханням невідкладно прийняти законопроект про зміни до державного бюджету на поточний рік, у якому відбудеться перерозподіл статей видатків таким чином, щоб у секретаріаті ЦВК, яким завідує Наталія Бернацька, з'явилося нове підрозділення, яке займатиметься кібербезпекою інформаційних ресурсів. На його створення та закупівлю відповідних програмних засобів для забезпечення функціонування Державного реєстру виборців члени ЦВК запросили немало — 49,6 мільйона гривень.
Для справедливості варто відзначити, що цей проект ще влітку підготував народний депутат Руслан Князевич, але його прийняття так і не відбулося при старому складі ЦВК. У разі з новим кадровим складом комісії парламентська більшість не змусила довго чекати. У четвер, 18 жовтня, парламент з третьої спроби 237 голосами підтримав цей законопроект у першому читанні. На те, звідки візьмуться ці 49,6 мільйона гривень, більшість депутатів уваги не звернула. Тим не менше, виявилося, що перерозподіл коштів відбудеться за рахунок урізання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад. Тим не менше, зал проголосував за виділення цих коштів.
«Нова команда ЦВК просто не розпочне тендер до кінця року, і ці гроші згорять білим пломенем, — говорить «Країні» депутатка від «Батьківщини» Олександра Кужель. — У нас оголошено 125 виборів в об'єднані територіальні громади 23 грудня. Ми заберемо зараз гроші, вони згорять і ні копійки місцеві вибори не отримають. Ні копійки з цієї суми не піде на кібербезпеку, тому що вони не проведуть, згідно зі строком, ці тендери. Віддайте, будь ласка, на місцеві вибори ці гроші, створіть умови, на новий рік вносьте в бюджеті кошти й з нового року, написавши бюджетну програму, це місяць, затвердивши її, потім подавши на тендер. Це 4–5 місяців, тобто лише почнуть після президентської кампанії робити кіберзахист».
Аналогічні аргументи Кужель намагалася висловити й у сесійній залі. На що автор проекту Руслан Князевич відповів, що на проведення місцевих виборів є достатня кількість ресурсів. Водночас це не єдині кошти, які ЦВК хоче витратити на кібербезпеку. На даний момент на аукціоні «Прозорро» йде ціла низка тендерів ЦВК з ліцензій на право використання та сервісної підтримки програмного забезпечення захисту інформації та антивірусних програм захисту держреєстру виборців на загальну суму близько 10 млн гривень.
Першими виборами для нової ЦВК станут вибори в місцеві громади. Старий склад комісії відмовлявся призначати ці вибори, посилаючись на прогалини в законі. Це рішення запально критикували опоненти влади, які розраховували на старті президентської виборчої кампанії закріпити свої позиції в регіонах.
Тим часом нова ЦВК все-таки призначила такі вибори на 23 грудня і вони пройдуть у 15 міських, 22 селищних, 88 сільських ОТГ. Найбільше ОТГ, де 23 грудня пройдуть вибори, у Черкаській (27) та Миколаївській (12) областях. У свою чергу у Волинській області такі вибори відбудуться у дев'яти ОТГ, у Запорізькій та Луганській областях — у восьми ОТГ у кожній, у Житомирській — у семи. До того ж, у Львівській, Тернопільській та Чернігівській областях ОТГ, у яких призначені вибори, по п'ять у кожній, у Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Сумській та Чернівецькій областях — по чотири, у Вінницькій, Одеській, Полтавській, Рівненській та Хмельницькій областях — по три. У Херсонській області такі вибори відбудуться у двох ОТГ, у Дніпропетровській та Донецькій областях — по одній ОТГ.
Виборчий процес стартує з 3 листопада. За попередніми підрахунками, у цих виборах зможуть брати участь понад 702 тисячі осіб. Від того, як пройдуть ці вибори, стане очевидно, чи зумів президент Порошенко замкнути на собі весь механізм підрахунку голосів.