Мода російських олігархів на закордонні палаци, володіння футбольними клубами та океанськими яхтами розмірами, близькими до революційного крейсера «Аврора», охоче підхоплена деякими українськими бізнесменами. Слідом за російським «алюмінієвим королем» Олегом Дерипаськи, власником яхти Elden, голова правління промислового холдингу Alumeta Group, що виробляє вироби з цього легкого металу, Сергій Шапран записався до послідовників. Молодий яхтсмен з берегів Дніпра тепер може похвалитися своєю особистою яхтою «Принцесса Вікторія». Хоча вона не така величезна, як плавучі резиденції мільярдерів Аліші Усманова чи Андрія Мельниченка, її вартість все ж перевищила мільйон євро, що дало власнику право вступити в престижний клуб вітчизняних мільйонерів.
Яхта марки Princess V6 побудована у Великобританії та оцінюється залежно від внутрішнього оздоблення у суму до півтора мільйонів євро. Власник спокійно може взяти з собою у неділю на водний круїз восьмеро друзів чи подруг, розмістивши їх у чотирьох комфортабельних каютах. Дорога іграшка призначена для зняття стресу, що супроводжує щоденну роботу керівника сучасної великої алюмінієвої компанії.
Виробничим ядром Alumeta Group є Броварський завод алюмінієвих конструкцій. Металургійному підприємству, розташованому в передмістях Києва, для простоти присвоєна абревіатура BRAZ. Дві інші складові холдингу мають її у своїх назвах. BRAZ Line займається продажем продукції заводу, а BRAZ Construction є інжиніринговою компанією, що розробляє вироби з легкого металу, застосовувані у фасадних рішеннях, дверних і віконних системах та внутрішніх перегородках. Ще одна складова Acore Development Group зосередилася на будівництві.
Sam BRAZ випускає не просто металеві відливки, а спеціальний профіль, який використовується у каркасах вікон і дверей, а також у несучих конструкціях сонячних батарей та системах зовнішнього освітлення, що використовують сучасну світлодіодну техніку. Акцент на високі технології чітко простежується у всіх напрямках діяльності Alumeta Group, чим гордиться засновник і голова холдингу. Компанія постійно бере участь у електронних торгах системи ProZorro. За його власним визнанням, ретельно зібрана ним команда молодих менеджерів з різних країн змогла здійснити справжній прорив, зробивши звичайно енергозатратне металургійне виробництво енергоефективним.
Недавно з'ясувалися дуже цікаві деталі впровадження найвисокотехнологічніших розробок у повсякденність BRAZ. Комісія метрологічної служби компанії ПАТ «Київоблгаз» разом з експертами Держстандарту змогла дістатися до вузла обліку газу, що надходив на Броварський завод алюмінієвих конструкцій. Печі підприємства плавлять метал, використовуючи «голубе» паливо. Для більшої надійності члени комісії вели відеозйомку. Їхній інтерес до BRAZ був викликаний підозрами у нечесності власника підприємства. Газовики не могли звести дебет з кредитом. Газ, що прокачувався до споживачів, у величезній кількості кудись безслідно випаровувався. Підозри у шахрайстві підтвердилися повністю. Обладнання було опломбоване підробленими пломбами. «Київгаз» не мав жодного стосунку до їх встановлення. Більше того, зловмисники проникли всередину «мозків» складних лічильників, змусивши їх рахувати у 9 разів повільніше. Саме на таку цифру орієнтувалося змінене програмне забезпечення.
Неважкий підрахунок споживання газу всіма печами заводу та показань лічильника дозволив розрахувати, що BRAZ крав близько 120 тисяч кубометрів газу на місяць. «Київоблгаз» одразу доначислив 47 мільйонів гривень за користування спожитим ресурсом. Підозри у упередженому ставленні до окремого споживача, висловлені керівництвом заводу, газовою компанією були рішуче відкинуті.
На справді BRAZ виявився ніби ні при чому щодо масштабного шахрайства. Сам вузол обліку належить і обслуговується ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» — посередником між «Київоблгазом» та алюмінієвим заводом. Варто ретельно задуматися над значенням назви ТОВ. Очевидно, її автори припускають, що у початому тисячолітті шахраї не тільки не переведуться, а й інвестуватимуть у найвишуканіші способи обману. Судячи з реалізованої хитрої схеми газопостачання, крадіжка планувалася задовго і принесла свої результати. Невипадково дуже швидко у першої особи в BRAZ Сергія Шапрана у власності з'явилася розкішна яхта.
Вперше згадка про нині успішного бізнесмена з'явилася шість років тому. Шапран намагався балотуватися до Верховної Ради. Тоді він був голий як сокіл. Згідно з поданою декларацією про майно у кандидата в нардепи не було навіть власного житла. Бомж, та й тільки! Різкі зміни у достатку сталися зі вступленням у володіння Alumeta Group.
У 2009 році тогочасний Броварський завод алюмінієвих конструкцій оголосив про своє банкрутство. Не було замовлень, не було оборотних коштів. Через 2 роки він був приватизований, і тепер з'ясовується, що за дивно заниженою вартістю. Виявляється, що на всьому постсовітському просторі існує лише три таких унікальних за своїми можливостями виробництва. Два заводи знаходяться в Росії, а ще один — у Броварах. Тим більш дивним здається лихо, що його спіткало. Шлях до стійкого економічного положення був досить простим. Після зміни господаря на заводі життя просто закипіло. Печі почали плавити метал цілодобово без вихідних.
Причина чуда полягала в тому, що власником майбутнього BRAZ стала компанія Industrial Property Investments, яка в свою чергу належала британській Worldwide Industrial Properties та українській громадянці Світлані Миколаївні Костюк. На життя та володіння виробничими активами вона змогла заробити на посаді найманого генерального директора юридичної фірми «Правоведення». Піднявши документи про державну реєстрацію юрфірми, неважко з'ясувати імена її справжніх власників. Ними виявилися досить відомі в Україні люди — брати Вячеслав і Олександр Супруненко. Молодший з братів Вячеслав Супруненко — тричі депутат Київської міської ради, колишній зять столичного голови Леоніда Черновецького, у простонародді «Лені-космоса». Олександр Супруненко з осені 2014 року має статус діючого народного депутата України і входить до фракції «Воля народу». Жодних слідів присутності Сергія Шапрана серед власників Alumeta Group немає й натяку. Виходить, молодий олігарх всього лише номінальний голова у бізнесі сімейства Супруненко, з різних причин небажаючих лишній раз демонструвати своє багатство.
Плачевний стан заводу явно виник не просто так. Вячеслава Супруненко неодноразово підозрювали у різних темних махінаціях у час, коли його колишній тесть очолював міську владу. Старший брат довгий час числився у сімейному резерві й особливої ділової активності не проявляв до останнього часу. Лише зовсім недавно він домігся реєстрації приватної банківської групи в Україні, де має його частку участі. Alumeta Group зі «смотрящим» від сімейства Шапраном явно приносить прибуток.
Сергій Шапран, як виявилося, теж парень не промах. Раніше він носив інше прізвище — Коробка. Воно йому явно здалося неблагозвучним. Наслідувати росіянина Дерипаську, який залишив у недоторканності прізвище, що дісталося від предків, він не захотів. Прикладом для наслідування Шапран-Коробка обрав іншого російського олігарха Романа Абрамовича, який колись купив лондонський футбольний клуб «Челсі». Поки що голові правління Alumeta Group грошей вистачає лише на провінційну команду «Бровари».