На політичній арені Харкова з'являється новий гравець. Точніше, людина цілком відома в країні, але нова для прифронтового регіону, якій абсолютно необхідна депутатська недоторканність. Йдеться про діючого народного депутата від Блоку Петра Порошенка Олександра Грановського — саме він має намір балотуватися на одному з мажоритарних округів Харкова на наступних парламентських виборах. Так, той самий Грановський, який не приховує своїх близьких стосунків з Ігором Кононенком — «правою рукою» президента Петра Порошенка, якого називають «Смотрящим» за правоохоронною та судовою системою України і якому з недавніх пір приписують також контроль над Центральною виборчою комісією. І який, до речі, до останнього часу особливо не був пов'язаний з Харковом. Що ж спонукало киянина Грановського йти в регіон, де президентська політсила, яку він представляє, користується дуже низькою підтримкою, і сподіватися тут перемогти? За даними поінформованих джерел, це гарантії від харківського мера Геннадія Кернеса.
Свої можливості зробити депутатом людину «зі сторони» Кернес довів на прикладі «парашутиста» Валерія Писаренка, який під час виборчої кампанії настільки часто з'являвся поряд з мером, що отримав прізвисько «брелок Кернеса», але тим не менше вже два терміни представляє у Верховній Раді Дзержинський (нині Шевченківський) район міста. За наявною інформацією, Олександр Грановський балотуватиметься по Київському районі міста — єдиному на попередніх виборах у Харкові, де ставленик Геннадія Кернеса Володимир Скоробагач програв (а переміг Олександр Кірш, представник «Народного фронту»). Скоробагач, з яким «розрахувалися» посадою заступника голови Харківської облради, балотуватися, як кажуть, більше не буде, і суперничати Грановський буде, найімовірніше, саме з Киршем — цікава ситуація для міста, в якому найвищі рейтинги у «Опозиційного блоку». Кернес, обіцяючи підтримку Грановському, думає, звичайно, про свої власні інтереси. По-перше, завдяки його зв'язкам він виходить на безпосереднє спілкування з Порошенком — минаючи голову Адміністрації президента Ігора Райніна.
Це явний удар по амбіціям Райніна та його претензіям щодо контролю над своїм рідним регіоном. Але головне, що потрібно Кернесу — це гроші. Такі улюблені ним «будівництва століття» (як відомо, чим масштабніший проект, тим більше на ньому можна «заробити») обходяться Харкову надзвичайно дорого, і коштів на них просто немає. Який рік місто залишається боржником російському «Промінвестбанку» 250 мільйонів за реконструкцію парку Горького, а суми кредитів, взятих на дороги, метро, інфраструктуру комунальних підприємств тощо, вже йдуть на мільярди. Потрібні мільярди й на одну з найбільш масштабних авантюр Геннадія Кернеса — реконструкцію зоопарку. За планом його мали відкрити вже в цьому, 2018 році, але відкривати поки що нічого, та й роботи останнім часом через брак коштів зовсім не ведуться. Харківський градоначальник сподівався отримати потрібні кошти з Києва під президентську кампанію Порошенка, але в цьому питанні у нього виник конфлікт інтересів з Райніним та його ставленицею губернаторкою Юлією Світличною, які хотіли прив'язати президентську кампанію (і пов'язані з нею гроші) на себе.
І ось, завдяки Грановському (і обіцянці йому проходного округу у Харкові) Кернес таки зумів вибити трансш на зоопарк — Порошенко надавив на Кабмін і особисто на прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, і 2 мільярди з казни незабаром перекочують у Харків на найдорожчий у світі зоопарк. Восповнювати прорву в бюджеті будуть харків'яни та всі українці — паралельно з цим уряд підняв більш ніж на 20% тарифи на газ. Розуміючи це, Володимир Гройсман опиралася до останнього, наводячи вагомі аргументи, обґрунтовуючи нелогічність розрахунків, у тому числі й неможливість допомогти місту з інсуліном, що на контрасті з видачею коштів з казни країни на зоопарк виглядає вже зовсім святотатством. Але не посмів ослухатися голову держави. Відзначимо, що раніше міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко також раскритикував керівництво Харкова за дуже високу вартість зоопарку на контрасті зношеності теплопроводів міста, коли Харків ризикував стати другим Алчевськом.
До речі, цей ризик залишається досі: прориви мереж фахівці фіксують щодня. У політичних колах ходять чутки, що «благословив» Грановського на похід на харківський округ ще один одіозний колишній харків'янин Павло Фукс, відомий своїми зв'язками з російськими властями та російським криміналітетом, а нині активно беруть участь в економічному та політичному житті України. Грановський, до речі, своє близьке знайомство з Фуксом не заперечує. Як не заперечує й своєї хорошої ставлення до Кернеса. Говорячи про «кооперативну схему», за якою висунули звинувачення Добкину та двом замам харківського мера, але не висунули самому Кернесу, він заявив: «Якби Юрій Вітальйович (Луценко) міг висунути підозри діючому мерові Харкова, повірте мені, він би це зробив. Це ж так звана big fish («велика риба» — англ.). Але, мабуть, обставини не дозволяють». Людину, яку називають «куратором» прокуратури, безумовно, краще за всіх знає, що це за «обставини».