Ахметов проти Порошенка: розрив союзу та політичні наслідки

Юрія Бойка та Сергія Левочкина виключили з Опозиційного блоку. Олег Рабинович «зійшов» ще раніше, очевидно, не безкоштовно. Тепер Бойку та Левочкину залишається лише вступити до БПП. Що було б, до речі, чесно. Електоральні рейтинги, на думку автора, у найближчий час серйозно змінятися. Тому що на політичну арену вийде Вадим Новинський. Кандидат від УПЦ. Захисник православ'я. Петро Олексійович у нетерпінні покращити рейтинг розпочав всю цю історію з Томосом, не орієнтуючись у ситуації. І в результаті активізував прихильників УПЦ, які могли й не піти на вибори. Але тепер точно піду. І голосувати вони будуть не за незрозумілого Бойка, а за давно утвердженого в ніші «захисника православ'я» — Новинського. Проблема в тому, що Новинський поки не може балотуватися у Президенти України. Хоча це ще не остаточно. Громадянство Новинський отримав за проханням Порошенка у 2012 році. Але йдеться про проживання. А проживав в Україні Новинський з 2005 року, що, в принципі, легко підтвердити.Але не в судах імені Порошенка-Філатова. Втім, головна влада в Україні куватиметься не на президентських, а на парламентських виборах. І у Новинського та його партії є всі шанси стати партією правлячої коаліції. Петро Олексійович тим часом тиснути на Грицака, щоб СБУ проводила «роз'яснювальну роботу» зі священиками та єпископами УПЦ щодо входження до Константинопольської структури. СБУ слухається, але лінивo, а іноді й відверто саботує, розуміючи, чим загрожує така діяльність. Але результат все одно є. Православні УПЦ уже живуть у парадигмі «переслідувань». Відповідно, за Новинського як «захисника православ'я» будуть і агітувати активно й безкоштовно, і голосувати масово. І цілком ймовірно, що у другому турі зустрінуться не Порошенко та Тимошенко, а Тимошенко та Новинський. Або ж, якщо його не допустять, його мутний замінник Вілкул.Але цілком ймовірно, що у Петра Олексійовича взагалі зовсім інші плани? А саме розпалити в Україні релігійне протистояння й на цьому тлі просто скасувати вибори, запровадивши, наприклад, військовий стан? А розпалити, до речі, легко. Згадайте недавні події у Югославії. Релігійність летюча як вірус. Тези обох сторін можна донести протягом двох хвилин, і людина стане переконаним прихильником Томоса або навпаки. Автор добре пам'ятає приїзд Алексія до Києва та до чого це привело. Хресні ходи теж показники. Але у разі конфлікту кількість учасників збільшиться багатократно. Релігія — це те, що може спровокувати громадянську війну. Цілком реальну. І та тупість, з якою її провокують, змушує замислитися, чи не є це дійсною метою, як і вся дивна внутрішня політика останніх років? Цікава формулювання, з якою Бойка та Левочкина виключили з «Опозиційного блоку». «За те, що Юрій Бойко та Сергій Левочкин порушили статут, за співпрацю з владою та за зраду інтересів наших виборців, вони були виключені з нашої фракції», — сказав Новинський.Але ж Бойко та Левочкин насамперед легли під Медведчука. І під Порошенка. Фактично Новинський озвучив те, що було відомо давно. Порошенко тісно співпрацює з Медведчуком, кумом Путіна, а значить… і з Путіним. І вся його антипутінська риторика — не більше ніж «легенда», якою дозволяють користуватися агентові. Особливо цікаво те, що озвучує це людина з орбіти Ахметова. Виходить, що між концесіонерами «Ротердама +» сталося розколення?Або ж Порошенко просто неправильно розумів формат їхньої співпраці? Найімовірніше, Петро Олексійович не розумів, що з Ахметовим вони ніколи не можуть бути рівні. Не можуть бути рівні в минулому дерзкий бандит та барига зі студентських років до президентського крісла. Барига зарвався, і йому просто вказали його барижне місце. Ні мільярди, ні президентська влада не можуть зробити з Порошенка лідера. Шкода, що він не зміг це вчасно зрозуміти. Це така ж непереборна прірва, як і між офіцером спецслужби та завербованим стукачем.Наприкінці наведемо текст Михайла Подоляка про нинішні події. Він цікавий. Ахметовський шах і мат. Елегантне, раптове й PR-циничне виключення тандему Бойко/Левочкин з Опозиційного блоку просто ідеально ілюструє улюблений тезис: «Нічого в нашій політиці не вирішено й ніхто нікому нічого не гарантує». І навіть більше того: «коли тобі здається, що ти сів у правильні сани й майже всіх обігнав на кандидатській дистанції, швидко з'ясовується, що ти банально поїхав у іншу сторону».Довго й нудно вглядаючись у соціологічні стовпці власної «популярності», хтось вирішив зробити ставку на максимальне «розщеплення електорату» й оседлати проукраїнські мобілізаційні настрої. Тим більше, що це здавалося таким простим з технологічної точки зору. Ставай ультрарадикалом, нескінченно глуш усіх «остаточними прощаннями» й, природно, організуй собі ідеального спарингового партнера, сильно проросійського й сильно не харизматичного. Так незатейливо й народилася ідея зробити ставку на Юрія Анатолійовича Бойка, затягнути його на свої телеканали, надавши нелімітований хронометраж і позначити «єдиним опозиційним кандидатом». Юрій Анатолійович був, звісно, не проти. Нічого особливого робити не потрібно, тільки надимайся. А тебе вже роблять головним партнером на другу каденцію з усякими смачними тіньовими привілеями. Які той же Сергій Володимирович Л. планував вирвати в фіналі. Навіть незважаючи на специфічні особисті якості ПА. Здавалося б, просто правильно вирішуйте технологічні завдання.Мінімізуйте шанси для «чужих кандидатів» проникнути у другий тур, завантажуючи їх кримінальними справами й технічними дублями. Максимально розщепіть електорат агресивними «гуманітарними гаслами» про мову, церкву й пару сортів людей. Коротко, всім тим, що дозволяє яскраво кричати матом на вулицях і бити морду один одному. Забезпечте силовий підрахунок на правильних дільницях. Супер. І чомусь за замовчуванням вважалося, що Ринат Леонідович Ахметов, найсмачніше їдящий сьогодні «енергетику», пускай скрипучи зубами, але прийме всю цю гру ПА. А він не прийняв. Демонстративно й показово. З кількох причин. Можливо, йому набридло бути «молодшим партнером», на якого вішають усіх крадіївських собак. Можливо, йому набридло фінансувати різноманітні програми владної команди, отримуючи менший відсоток у тіньовій ренті. Можливо, в його оточенні занадто багато амбіційних людей, які далі бачили хитрого Бойка. Так чи інакше, Ахметов несподівано ламає всю ту солодку «конструкцію», яку так плекав тіньовий штаб ПА. Уточнивши при цьому, що «вічних» домовленостей не буває, а в ключові моменти — кожен за себе.А тепер рахуємо власні ресурси Петра Олексійовича, його технологічні можливості, а також схильність збирати навколо себе «відстій» й отримуємо реальну ігрову конструкцію. Звідси філософське: частіше плюйте в колодязі, з яких п'єте.