Українські підприємці, посадовці та колишні правоохоронці активно співпрацюють з російськими властями, продовжуючи вирощувати та вивозити українську продукцію на Херсонщині. Херсонщину можна назвати найбільш «загадковою» областю України, оскільки там справді багато нерозгаданих таємниць. Це й убивство активістки Катерини Гандзюк, яке залишилося нерозкритим упродовж чотирьох років поліцією. І мінні поля Чонгара, облаштовані у 2015 році на площі понад 20 тис. км², які раптово ніби «розчинилися» перед війною. Загадковими є також невибухлі мости через Сиваш і Дніпро, падіння Херсона, а також вивіз викраденого українського зерна. Хоча про останнє говорять багато, ясності в цьому, як і в інших питаннях, немає. Матеріал розбирає, як нині здійснюється український аграрний експорт у Херсонській області та які схеми використовуються, щоб уникнути відповідальності перед українським правосуддям. Як з'ясувалося, до співпраці з росіянами доклав руку не лише місцевий бізнес, але й високопоставлені київські екс-чиновники.
Чотири роки тому в Херсоні було здійснено замах на управляючу справами виконавчого комітету Херсонської міської ради активістку Катерину Гандзюк. Нападавець облив її сірчаною кислотою, унаслідок чого через кілька місяців вона померла. Злочин викликав велике обурення українського громадськості та міжнародної спільноти. Серед підозрюваних називали то представників місцевої влади, то активістів проросійських сил, говорили, що правоохоронці знають замовників, але злочин так і не був розкритий. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, спрямована восени 2018 року в Херсон розібратися в ситуації, дійшла шокуючих висновків. Голова парламентської комісії Бориславу Березі тоді сказав: «То, що відбувається в Херсонській області, – це не проблема, а повна катастрофа. Ми в шоці. Приїхали розібратися в справі Каті Гандзюк і копнули глибше… Є всі ознаки загрози втрати національної державності… Від контрабанди до сепаратистів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від змови влади з криміналом до вирубки лісу, від співпраці з окупаційними властями Криму до впливу втікачів регіоналів на регіон. То, що тут відбувається – це не дно. Це гірше… Якщо не буде ніяких дій, щоб навести порядок, то можна вважати, що Україна як держава готова втратити. Тому що тут область скочується в неофеодалізм».
Пройшло чотири роки після тих подій, і ці слова виявилися підтверджені самим ходом речей. Херсонщина опинилася під контролем російських військ, а місцеві чиновники, правоохоронці, які стали «неофеодалами», допомагають вивозити українське зерно. Вичислити їх можна трьома різними способами.
Першим способом є пошук бенефіціарів. Визначити «аграрних колаборантів» на Херсонщині полегшує специфіка українського ринку. Реальність полягає в тому, що власне пайщики, яких у країні близько 7 млн, як правило, не займаються фермерством, а здають паї в оренду аграрним холдингам, завдяки чому ті концентрують у своїх руках тисячі земельних ділянок, об'єднаних у гігантські господарства. Тому найпростіший спосіб – вивчити бенефіціарів місцевих аграрних холдингів. Одним із найбільших у Херсонській області є ЧАО «Фридом Фарм Інтернешнл», у розпорядженні якого знаходиться близько 30 тис. га (3 280 земельних ділянок) у Каховському, Горностаївському, Чаплинському та Новотроїцькому районах.
Холдинг також володіє найбільшим у країні комплексом у Новій Каховці з переробки соєвих бобів потужністю 21 тис. тонн сої на місяць. Компанія створена як дочірнє підприємство американської компанії і стала основою групи компаній Фридом Фарм. Однак «американське» походження групи не повинно бентежити. Її бенефіціарами є брати Ілля та Вадим Сегаль (громадяни США), Марина Сегаль (Ізраїль), а також Анастасія Куніцина (подвійне громадянство РФ та Швейцарії) та Андрій Агеєв (РФ та Кіпр). Вже з переліку закордонних паспортів випливає, що компанія не зовсім американська, а цілком собі російська, оскільки наявність «других» громадянств Швейцарії чи Кіпру – стандартна практика російських підприємців. Не порушує картину й американське громадянство братів-близнюків Іллі та Вадима Сегаль. Адже насправді це колишні власники українського банку «Надра», пов'язані з Росією, куди вони втекли після фінансової кризи 2008 року та падіння банку. Як випливає з листа першого заступника Управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ Володимира Шеремети від 21 листопада 1997 року, вони були пов'язані з легендою «російської мафії» Семеном Могилевичем.
На основі даних опендатабот видання «Інформатор» у матеріалі «Скільки української землі в оренді та власності росіян» вказало на те, що у компанії Фридом Фарм Інтернешнл, яка тримає 3 196 ділянок в оренді та 25 ділянок у власності, російські власники. Очевидно, що при таких вихідних для холдингу байдуже, у чиєму правовому полі працювати, російському чи українському.
Другим способом визначення бізнесменів, які співпрацюють з новоназначеними «властями» регіону, є моніторинг публікацій місцевих журналістів, які краще знають місцеві реалії. Так, наприклад, діяльність групи компаній «Продексим» зосереджена на виробництві та експорті сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соняшник тощо). Земельний банк холдингу – 20 тис. га (3 950 ділянок) у Херсонській області, а ключовою особою групи є колишній нардеп, а нині мер Херсона Ігор Колихаєв. Як відомо, мер публічно відмовився працювати з російськими властями.
Однак міста не покинув і навіть публічно звернувся до президента Володимира Зеленського з несподіваним питанням, що йому робити в умовах окупації. 28 червня він був арештований підконтрольними РФ властями, за словами помічниці мера Галини Ляшевської, при відвідуванні ним комунального підприємства. На сьогодні в своєму блозі громадська активістка пише про те, що Колихаєв все ще в полоні й за інформацією свідків його бачили в кількох СІЗО на кордоні з Кримом. Однак місцеві журналісти вказують, що перебування в СІЗО може бути підставним. Так, журналіст з Херсона Костянтин Риженко розповів у інтерв'ю Новини.LIVE, що мер Херсона співпрацює з «новою владою» міста: «Колихаєв нібито в СІЗО, але сидить там у дуже комфортабельній камері. Цілих чотири місяці перебував у Херсоні, і окупанти не мали до нього ніяких питань». Відмова мера покинути на той момент окупований город може бути пояснена наявністю у нього на цій території великого аграрного бізнесу, а для продовження такої діяльності співпраця з РФ неминуча. Лариса Яковенко написала: «Не поїхав з Херсону бо бізнес свій мільярдний в Каховці стеріг та з рашистами домовлявся».
Третім способом визначення є більш складний, він вимагає всебічного аналізу даних реєстру, але дозволяє глибше заглянути в ті схеми, за допомогою яких українські екс-чиновники намагаються приховати свою співпрацю з окупантами. Так, другим за величиною аграрним холдингом у Херсонській області є група компаній Поліекспо, яка належить сім'ї колишнього заступника генерального прокурора та колишнього військового прокурора України Анатолія Матіоса (2014–2019). Загальний земельний пул аграрних підприємств групи становить 24,5 тис. га, з яких у Херсонській області знаходиться 23,2 тис. га. До складу групи входять: СТОВ «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» – 9 930,2 га, ТОВ «ТД «УКРАЇНА» – 7 286,7 га, ТОВ «САН І САН МАРІУПОЛЬ ЛТД» – 2 688,9 га, ТОВ «ПСІУ «РІДНА ЗЕМЛЯ» – 1 715,2 га, ТОВ «ТАВРІЙСЬКИЙ КРАЙ» – 940,7 га, СТОВ «ДНІПРО» – 679,0 га. Загальний підсумок становить 23 240,8 га.
По інформації місцевих ЗМІ, усі поля у Херсонській області, які були у користуванні групи компаній Поліекспо, були засіяні, зібрані, а зерно вивезено в Крим. Усі питання щодо вивозу зерна вирішував з росіянами заступник мера Колихаєва Сергій Циганок, який раніше був першим заступником прокурора Херсонської області. 26 квітня, тобто вже в період окупації Херсонщини російськими військами, він заявив, що йде з посади заступника мера Херсона. Про своє звільнення Циганок написав на своїй сторінці в соціальній мережі. При цьому в цьому дописі він пропонує свою допомогу тим, кому вона буде потрібна. І він справді допоміг Ірині Барах – дружині Анатолія Матіоса вже на тимчасово неконтрольованій території Херсонської області. Як випливає з коментарів до його допису, херсонці сприйняли заяву Циганка без такого ж позитиву. Марина Кушнаренко написала: «Тобі за всі твої проділки в прокуратурі після майдану при новій владі посидіти потрібно. І за проділки при Колихаєві з твоєю маріонеткою Журженко (Наталія Журженко очолювала Управління освіти Херсонської міської ради – прим. ред.) разом. Ворюга!»
Зв'язок з бізнесом Матіоса у Сергія Циганка кланово-родинний. Його батько Василій Циганок працює директором одного з підприємств холдингу – ТОВ «Зерноперерабатувальне підприємство «Зерно Таврії» (ЕГРПОУ 34136953), яке належить Ірині Барах – дружині Анатолія Матіоса. Там же юристом працює й його брат Олександр Циганок. Вірогідно, бізнес-зв'язки сприяли й прокурорській кар'єрі Сергія Циганка, яка, якщо подивитися ретроспективно, йде в фарватері просування Анатолія Матіоса. Матіос стає військовим прокурором 27 серпня 2014 року, а Циганок – першим замом обласного прокурора 6 серпня 2015 року. Закат кар'єри Матіоса 2 вересня 2019 року супроводжується звільненням Циганка в жовтні 2019 року. Фактично нині у веденні Сергія Циганка знаходиться майже вся аграрна імперія сім'ї Матіоса, оскільки у Херсонській області знаходиться центр бізнес-інтересів сім'ї Матіосів. Крім ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», Ірина Барах володіє 10 підприємствами загальною площею 24 562,64 га.
Циганок – не єдиний наближений до сім'ї Матіоса колаборант. У квітні 2022 року Офіс Генпрокурора оголосив про підозру в державній зраді депутату Херсонської обласної ради Віталію Булюку. «Підозрюваний для збереження свого статусу вступив у контакт з представниками армії країни-агресора та спецслужб, які знаходяться на тимчасово окупованій території Херсонської області. Виконуючи поставлені окупаційними властями завдання, 16 квітня депутат обласної ради допомагав російським військовим захопити будівлю однієї з міських рад на території області. Також він переконував місцевих жителів не протидіяти окупантам, роздавати так звану «гуманітарну допомогу», – зазначили в ОГПУ. Булюка на Херсонщині знають добре. Цей політрук з Донецького військово-політичного училища «працював» тут головним митником, був люстрований, у результаті перекваліфікувався в депутати. З тогочасним військовим прокурором Анатолієм Матіосом Булюк зійшовся якраз у часи своєї люстрації, у 2014 році. А вже у 2015 році вони організували спільний юридичний бізнес, контору «Авеллум Легас», яку, проте, оформили на своїх дружин та дітей.
Тобто керують компанією дружина Матіоса Ірина Барах та 20-річний син Булюка Вітя. А під час так званого приєднання до РФ ЛДНР, а також Херсонської та Запорізької областей Віталій Булюк був учасником цього заходу в Кремлі. Усі дороги сім'ї Матіоса ведуть у Крим. Одне з підприємств групи херсонських підприємств Матіос-Барах – ТОВ «Торговий дім «Україна» (ЕГРПОУ 32267295) – зареєстровано в селі Ольгино Горностаївського району Херсонської області. Компанія володіє 14 об'єктами нерухомості та 2 253 земельними ділянками, а також активами в Криму. По даних Єдиного реєстру підприємств, бенефіціарною власницею «ТД «Україна» з часткою 75% дружина колишнього головного військового прокурора України Ірина Барах офіційно стала на початку 2020 року. По даних системи youcontrol ТОВ «Торговий дім «Україна» володіє 50% (4,9925 млн рублів) статутного фонду російського підприємства ТОВ «ДАЛМ-АГРО» (ІНН / КПП: 9109012794 / 910401001, юридична адреса: 298403, Крим, Республіка, р-н Бахчисарайський, м. Бахчисарай, вул. Степна, д. 2, зд. А, офіс 5), зареєстрованого в Російському реєстрі юридичних осіб.
ТОВ «ДАЛМ-АГРО» з 2015 року займалося вирощуванням винограду на території тимчасово неконтрольованого Криму. Російське підприємство ТОВ «ДАЛМ-АГРО» має свого двійника в Українському реєстрі юридичних осіб ТОВ «ДАЛМ – АГРО» (ЕГРПОУ: 34582504), зареєстроване на тимчасово неконтрольованій території Криму за адресою Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вулиця 54-ої Батареї, дім 2а. За всією видимістю, Анатолій Матіос та його дружина Ірина Барах для того щоб легалізувати свої кримські активи в російському законодавстві зареєстрували відповідно до російських законів підприємство ТОВ «ДАЛМ-АГРО». За всією видимістю, це дозволило Матіосу та Барах зберегти свої доходи на неконтрольованій території від кримських виноградників, які належали їхньому підприємству. Необхідно мати на увазі, що українське підприємство ТОВ «Торговий дім «Україна», фактичними бенефіціарами якого є Ірина Барах та Анатолій Матіос, продовжує володіти часткою в російському підприємстві й під час війни.
Для того щоб дистанціюватися від херсонських активів Ірини Барах та її діяльності, Анатолій Матіос та Ірина Барах отримали рішення суду, яке підтверджує розірвання їхнього шлюбу 7 червня 2022 року о 08:30 (!) ранку (при поданій заяві 02.06.2022). Суди в Києві, який весною піддався штурму російської армії, тільки почали працювати й накопилося багато нерозглянутих справ. І враховуючи швидкість, з якою позов Барах про розірвання шлюбу був розглянутий Печерським судом, можна зробити висновок, що це було «договірне» розглядання, оскільки за іншими цивільними позовами засідання Печерського суду щодо розгляду таких справ переносяться мінімум на півроку. Про те ж говорить й інший факт. Суддею Печерського суду Олексієм Соколовим у день розлучення були розглянуті десять справ, дев'ять з яких були кримінального характеру й лише одна справа цивільного судочинства – якраз справа про розлучення Барах з її чоловіком, колишнім головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом. Одночасно з цим проводяться «перестановки» засновників підприємств. У квітні 2022 року херсонські підприємства Анатолія Матіоса були перереєстровані з Барах Ірини Василівни на Павлову Ларису Василівну. Павлова є пов'язаною особою сім'ї Матіос-Барах, оскільки дочка та чоловік Павлової також пов'язані з іншими підприємствами ФПГ Матіос-Барах.
Ці зміни в структурі володіння були здійснені для відмежування Матіоса від херсонського бізнесу у зв'язку з тим, що Херсонська область стала неконтрольованою Україною. З сім'єю Барах-Матіос уже понад десять років тісно пов'язана сім'я Павлових. У групі компаній «Поліекспо» Лариса Павлова працює керівником ще з 2011 року. Її старша дочка Олена Богинська 1 вересня стає директором ТОВ «ПУГУ-ПУГУ», а зять Леонід Богинський з 30 серпня очолив ТОВ «СОНЯЧНЕ ОБІЙСТЯ». Незважаючи на значні зміни в структурі власності, на Поліекспо будь-які зміни щодо їхньої діяльності відсутні. Якщо припустити, що бізнес Барах-Матіос піддався рейдерському захопленню, то не послідувало ніяких антирейдерських дій. Якщо ж директори підприємств почали співпрацювати з підконтрольною Росії місцевою «владою», то відомостей про припинення з ними трудових відносин теж немає. З цього випливає, що підприємства Матіос-Барах ведуть господарську діяльність на окупованих територіях Херсонської області за допомогою своїх людей у особах сімей Циганків та Павлових.
Літом, коли в Туреччині почали затримувати російські судна з розграбованим українським зерном, бізнес Матіоса-Барах раптово отримав турецького власника. За цих умов, вірогідно, перереєстрація на Павлову здалася бенефіціарам недостатньо надійною. Тому Матіоса вирішили вдосконалити схему приховування своїх активів на тимчасово неконтрольованій території Херсонської області України шляхом передачі формального контролю над своїми активами громадянину Туреччини. Варто зазначити, що працюючи на посаді першого заступника обласного прокурора, Сергій Циганок кілька разів потрапляв у серйозні скандали. Так, у 2016 році на отриманні хабара в розмірі 40 тис. доларів США був затриманий прокурор Прохоренко. При цьому говорили, що хабар призначався особисто Сергію Циганку за закриття справ проти турецького бізнесмена.
У липні 2022 року кілька компаній Барах були переоформлені також на бізнесмена з Туреччини Чьогендеза Мустафу Тунча А. Невідомо, чи пов'язаний Чьогендез зі своїм земляком, якому допомагав Сергій Циганок у 2016 році, але Матіоси вирішили переписати на нього свої активи у Херсонській області, формально переоформивши свої активи на підставну особу. Угода, очевидно, підставна, оскільки Чьогендез не мав ніяких бізнес-талантів. Два юридичні особи, якими він до того володів, на сьогодні практично не ведуть ніякої діяльності, у однієї з них податкова служба навіть забрала свідоцтво платника ПДВ за неподання звітності.
По інформації матеріалу, весь скот на херсонських підприємствах Матіос – Барах при перших обстрілах був вирізаний і м'ясо було продано в Джанкої, причому однозначно продаж здійснювався за рублі. Те ж стосується й зернових. Усі поля херсонських підприємств Матіоса – Барах були засіяні, зібрані, а зерно також вивезено в Джанкой, де було продано. Можна припустити, що при такій же врожайності зернових, як у 2021 році, дохід цих підприємств у 2022 році буде більше 858,9 млн гривень. Це говорить, очевидно, про ведення господарської діяльності в рамках окупаційного законодавства з метою отримання прибутку й, вірогідно, сплати податків до бюджету Російської Федерації. Їхній елеватор в Ольгино, який належить ТОВ «Зерноперерабатувальне підприємство «Зерно Таврії», керівником якого є батько Циганка за станом на початок осені, як кажуть інсайдери, стояв ще повний зерна. Поки незрозуміло, яка доля зернових, які знаходяться на зберіганні в елеваторі. Якщо раніше все вивозилося хаотично, то з 1 серпня зі всіх перевізників почали запитувати листи про походження товару, включаючи зерно. Ірина Барах свої херсонські підприємства не переоформляла, але поки й немає умов для такого переоформлення у зв'язку з відсутністю реєстрів. Усі питання з росіянами допомагає вирішувати Сергій Циганок, який тісно пов'язаний з сім'єю Анатолія Матіоса через свого батька й має виходи на окупаційну російську владу.
Усі ці дії щодо переписування та «переховування» бізнес-зв'язків херсонських підприємств, очевидно, здійснюються, щоб не потрапити під дію ст. 111-1 п. 4 КК України, а саме ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, включаючи окупаційну адміністрацію держави-агресора. Покарання за цей злочин – штраф до 10 000 НМДГ або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.