Операція на таможні: Гройсман і Порошенко змінюють правила гри перед виборами — Кривицький повинен збільшити збори на мільярди

22 грудня в Україні розпочалася операція з перекриття «чорного» імпорту та скорочення обсягів «сірого» імпорту — за три місяці до президентських виборів прем'єр-міністр Володимир Гройсман за підтримки президента Петра Порошенка здійснили спробу змінити правила гри на таможні. Це не перша спроба за останні роки — однак, можливо, вперше без шумихи, навпаки, повна тиша. З 22 грудня на таможні розпочався новий передел впливу — команда колишнього голови ДФС Мирослава Продана, до якої входить нинішній в.о. Олександр Власов, відсторонюється від оперативного управління таможнею, і всі повноваження переходять до в.о. заступника голови ДФС Віктора Кривицького. За даними «Цензор.Нет», таможні поставлено завдання підвищити збори до бюджету у лютому-березні не менше ніж на 25% порівняно з 2017 роком.Як це відбувається і наскільки це реально? Як відомо, Гройсман безпосередньо контролює управління всіма потоками на таможні, а Порошенко контролює його діяльність за допомогою СБУ. Замість єдиної системи управління на таможні відбувалася і відбувається боротьба за потоки та вплив, що привело до повного хаосу в менеджменті. Це спричинило масштабний ріст «чорного» імпорту та зниження податкових надходжень із «сірого» імпорту внаслідок заниження таможенної вартості. Гройсман багаторазово намагався вийти з-під контролю Порошенка, однак єдності дій серед лідерів Блоку Петра Порошенка не було. Апогеєм конфлікту між президентом і прем'єром стала справа Мирослава Продана — колишнього в.о. голови ДФС, ставленика Гройсмана у липні 2018 року, телефон якого СБУ розкрила і задокументувала хабарництво, корупцію, незаконне збагачення. Справа Продана завдавала удару по найближчому оточенню прем'єра і по ньому особисто. Президент використав справу як аргумент, щоб посадити Гройсмана за стіл переговорів. І незадовго до дня виборів Порошенко і Гройсман знайшли спільну мову.На минулому тижні в керівництві таможні прем'єр-міністр здійснив знакові кадрові зміни, які є частиною великого пакета домовленостей. Виконуючий обов'язки голови ДФС Олександр Власов повністю відсторонений від контролю таможні рішенням самого Гройсмана. Вся повнота відповідальності покладена на виконуючого обов'язки заступника начальника ДФС Віктора Кривицького. Кривицький — також людина прем'єра. Відсторонення Власова не означає його опали — просто в адміністрації президента його вважають неспроможним менеджерити зміни такого масштабу, а взаємодія з Кривицьким краща, і це його безпосередня сфера відповідальності. Кривицький вперше повинен побудувати комунікацію та взаємодію між усіма структурами влади, відповідальними за ситуацію на кордоні — ДФС, СБУ, ГПУ, МВС. У середу Гройсман замінив найбільш одіозних людей Продана і Власова на низці ключових посад. Прем'єр-міністр відправив у відпустку голову департаменту з організації протидії таможенним правопорушенням Василя Поїзда — на його місце призначений Руслан Фірсов. Заміна знакова — Поїзд був людиною з команди Мирослава Продана і Юрія Атаманюка.Атаманюк — люстрований колишній чиновник епохи Клименка, один із найбагатших людей в Україні, власник великої кількості об'єктів нерухомості, величезного стану. Атаманюк більшість часу працював на державній службі, замішаний у масі найбрудніших корупційних скандалів, є по праву одним із символів корупції ДФС. Він зберігав і зберігає величезний вплив на тіньові схеми управління таможнею, оскільки новій владі «фахівці» з корупції виявилися також потрібні, на жаль. І ось Поїзд пішов. Ще одна знакова подія — Гройсман відсторонив від посади виконуючого обов'язки голови Одеської таможні Сергія Мартинова. Його місце займає Сергій Тупальський — начальник Київської регіональної таможні. За чутками, наступною відставкою може бути звільнення щойно призначеного голови департаменту ДФС з попередження та виявлення корупції Олександра Халковського — особистої довіреної особи Власова.Що планується зробити? Безконтрольність і повний розвал управління таможнею привели до того, що в Україні існує три види імпорту. «Білий» імпорт — легальне оформлення товарів міжнародними компаніями та невеликою кількістю українських. «Сірий» імпорт — коли відбувається заниження таможенної вартості або підміна документів товару на документи товару з низькою таможенною вартістю — це найпоширеніший і звичайний метод ввезення товарів через морські порти України. Бюджет отримує збори, але на порядок нижче, ніж належить при легальному оформленні. «Чорний» імпорт — ввезення товарів дрібними партіями через прикордонні переходи на західному кордоні, а також ввезення товарів через порти під виглядом транзиту або оформлення на внутрішніх таможнях. Це швидко зростаюча схема, до 30% ринку, яка ускладнює наведення порядку в портах. У цьому випадку жодних податків не сплачують. Планується здійснити прості й логічні кроки, які, власне, держава давно мала б запровадити в звичайну практику роботи. За даними з різних джерел «Цензор.Нет», у загальних рисах очікуються такі заходи: 1. В Одеській (Одеса-порт, Чорноморськ, Південний), Миколаївській, Херсонській таможнях: з залученням таможні, прикордонної служби, СБУ поставлено завдання а) контролювати достовірність декларування вантажів і б) у деяких випадках — контроль переміщення вантажів поза таможенним контролем. 2. Бориспільська таможня: а) контроль достовірності вантажів, б) контроль правильності написання торгових марок, в) запобігання ввезенню товарів, що порушують права інтелектуальної власності. 3. Волинська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська таможні: а) контроль за переміщенням автотранспорту без декларацій, б) контроль за перевезенням товарів у мікроавтобусах, в) контроль за переміщенням товарів, які декларуються в ЄС як комерційні, а в Україні — як особисті речі, г) контроль за оформленням вантажів у таможнях прибуття, куди спрямовується вантаж з портів, а по дорозі часто підмінюється або взагалі зникає, д) запобігання ввезенню комерційних партій товарів під виглядом поштових відправлень, е) контроль транзитних вантажів, і перш за все контроль схем «переривчастого транзиту», коли транзит є лише приводом для ввезення товарів.Отже, мета таможенної операції: максимальне зниження «чорного імпорту» в Україну через західний кордон, а також скорочення легалізованих схем «чорного» ввезення через морські та повітряні порти. «Сірий» імпорт при цьому постраждає незначно і повністю збереже своє значення, однак обсяги надходжень мають у цьому сегменті значно зрости через витіснення «чорного». Якими будуть результати? Очевидно, що без зміни системи такий штурм таможні може бути лише тимчасовим рішенням. Якщо держава не здійснить системні кроки — дуже скоро нові «чорні сотні» знову застрягнуть, і обсяги «чорного» імпорту для покриття незручностей від нової схеми різко зростуть. Тобто ситуація може різко погіршитися, і збори до бюджету після короткочасного зльоту потім впадуть. Так, за даними джерел на таможні, щодо імпортерів тканин досягнута така домовленість — тарифи на растаможку не менше 0,9 долара за кг, при цьому різниця брутто-нетто ваги при поставці не повинна заявлятися вище 4%. До останнього часу середня вартість «растаможки» тканини становила за таможенною базою приблизно 0,5 долара за кг.Складова частина плану — уряд і президент нібито здійснять спробу нарешті добитися найважливіших системних рішень — укласти угоди про спільний таможенний контроль з Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Лише спільний контроль і спільні бази даних дозволять обуздати потоки «чорного» імпорту на західних кордонах. Позитивний досвід у України вже є. Нині Україна створила систему спільного контролю на кордоні з Молдовою — і це дозволило помітно упорядкувати ситуацію і багато в чому знизити вал «чорного» та «сірого» імпорту з російського кримінального анклаву Придністров'я. У найближчий час стане ясно — спроможна чи наша держава захистити свої інтереси в ЄС і отримати підтримку Європи в організації спільного таможенного контролю? Це буде реальний крок у економічній інтеграції та захисті таможенних кордонів України.Чи спрацює? Уряду Гройсмана вже нікуди відступати. Надходження податків і зборів скорочуються. Зафіксований імпорт товарів у грудні 2018 року скоротився на 11% порівняно з грудням 2017 року, а збори впали ще більше внаслідок збільшення «чорного» неконтрольованого імпорту. При цьому найбільше падіння у грудні за всіма товарними групами — імпорт товарів народного споживання — мінус 41% порівняно з 2017 роком. Наочна демонстрація падіння купівельної спроможності в умовах кризи та військового стану.Чи буде нова стратегія, яка не афішується, результативною? Поки ми бачимо лише плани та зупинку потоків у портах. Принципово, враховуючи, що кордони давно контролює мафія, у тому числі в погонах, очікувати швидких глобальних змін не можна. Адже держава на кордоні поки не з'явилася, там панують феодальні інтереси київських і місцевих «князів», кожен політик, включаючи вищих керівників, бореться за ввезення чогось близького йому самому, і думає не про державні інтереси на таможні, а про інтереси якоїсь рідної й знайомої фірми, що таскає вантажі через кордон. Часу на побудову системи немає, але судячи з усього, організатори таможенних потрясінь вирішили змінити правила гри і налагодити порядок взаємодії між державними структурами в «ручному» режимі, тимчасово, на період до парламентських виборів. Що ж, короткочасний ефект може статися, головне, щоб це не стало просто приводом змінити «касирів». Будемо стежити за розвитком ситуації та нового експерименту на таможні, і за тим, хто стане найбільшим вигодонабувачем — бюджет чи чийсь приватна кишеня?Головним показником того, що держава хоче провести реформи й забезпечити легалізацію імпорту, мають стати договори про спільний контроль кордону з таможнями країн Євросоюзу. Це виклик для української влади за своїм значенням ніскільки не менший, ніж отримання безвізового режиму.