Російська Федерація планомірно знищує дві галузі України: аграрну та хімічну. У цьому їй допомагають найважливіші союзники окупанта — українські корумповані чиновники. У війні перемагає той, у кого більше ресурсів. Хоча товарообіг між країнами знижується, попри всі введені Україною мита та санкції, на ринку мінеральних добрив все ще панують російські виробники з часткою понад 70%. Таким чином вони фактично тримають у заручниках дві галузі економіки України: хімічну та аграрну. У грошовому вираженні ринок добрив становить 2 мільярди доларів на рік, але це лише офіційно. Адже існує ще й контрабанда. А при відсутності контролю на полях України може опинитися все, що завгодно: від дешевих підробок до отрутохімікатів.
Оскільки ввезена продукція вимірюється десятками тисяч тонн, на допомогу російським товарам приходять митники та працівники «Укрзалізниці» з банальною підробкою документів. На умовах анонімності один із колишніх митників розповів виданню «Agroreview» (https://agroreview.com/ru/news/chernyj-rynok-myneralnyh-udobrenyj-rossyjskaya-uhroza-ukraynskomu-apk? page=92) один із прикладів: «Приходить до нас залізничний склад із Росії з добривами, на які накладено ембарго. Природно, його не пропускають. Склад відганяють у відстійник на територію РФ, причому українські митники його чудово бачать. Він стоїть там три-чотири дні, а потім спокійно підходить знову з тим же вмістом, але вже з абсолютно іншими документами». За тими ж схемами працюють і в українських портах. На жаль, можливість поповнити власні кишені для ворогих чиновників важливіша, ніж тисячі випадків отруєння гербіцидами, виснаження нашого чорнозему дешевим контрафактом та зниження врожайності.
Відомство Остапа Семерака також не залишилося осторонь цієї справи. Саме міністерство екології та природних ресурсів України дозволяло використання російських добрив марок 33-1-1 та 33-3 в обхід мит. Після цього почало видавати дозволи на використання селітри з 27% азоту (при стандартних 34%). Ще одним способом російських імпортерів схитрити є додавання до селітри 0,5-1% іншої речовини, що дозволяло на митниці стверджувати, ніби це не селітра (митний код 3102309000), а комплексне мінеральне добриво (митні коди 31024090000, 31052010000 або 3105510000), на яке мита не поширюються. І величезні суми грошей проплили повз бюджет України, поповнивши чиїсь кишені.
На цьому заробили компанії «Агроцентр Еврохім Україна» та «Агроцентр Україна», які належать російській групі «Еврохім». За останні 2 роки вони завезли понад 400 тисяч тонн добрив. При середній ціні 190 доларів за тонну бюджет України недоотримав 32,6 мільйона доларів. Санкції РНБО України зламали цю схему, і «Еврохім» заявив про продаж «дочки» «Агроцентр Еврохім Україна» компанії, пов'язаній з її колишнім менеджментом (http://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/evrokhim-ukhodit-s-rynka-ukrainy/).
Компанія ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» Віктора Дубовенка завезла 540 тисяч тонн продукції «КуйбишевАзот», «Мінудобрення РФ», «ЩекиноАзот» та «Акрон». На запуск нових виробничих потужностей останньої приїжджав Путін, адже компанія «Акрон» належить наближеному олігарху В'ячеславу Кантору. Розмір неуплаченого мита становить 44,1 мільйона доларів. ТОВ «Агрон» завезла 48 тисяч тонн добрив із РФ, не сплативши 3,9 мільйона доларів. Цією компанією, а також приватним підприємством «Дх Проект» володіє Даніїл Ходорковський. При цьому, усвідомлюючи характер своїх дій, він навіть балотувався в народні депутати України!
Компанії Дмитра Дьяконова та Сергія Мільто ТОВ «Агротрейд Україна ЛТД» та ТОВ «Агротрейд НД» — 83 тисячі тонн, недоплачене мито 6,8 мільйона доларів.
Обхідний шлях санкцій РНБО був також знайдений — ввіз через інші країни. На місцях їх перефасовують у упаковки місцевих компаній і відправляють в Україну. Так, експорт добрив із Білорусі з 2014 року виріс з 8 до 300 тисяч тонн. Раніше не постачальники добрив Грузія та Узбекистан раптом нарощували оборот до 70 та 200 тисяч тонн відповідно. Але більше за всіх здивувала Туреччина. Крім того, що вона виробляє менше, ніж споживає, так в ній ще з 2016 року діє заборона на продаж селітри. Але саме її змогли завезти в 2018 році українські підприємці (або правильніше їх називати пособниками окупантів?) у кількості 40 тисяч тонн.
Розумієтся, у всіх чудес є пояснення. Добрива з Грузії та Туреччини возить ТОВ «Белор Україна» Тараса Іващенка. Кінцевий бенефіціар німецької компанії Райнер Конрад Краус є звичайною підставною особою, оскільки він є співвласником або власником 742 компаній. Про це свідчить і те, що компанія є частиною нібито європейського оператора ринку добрив «Belor Group», основну частину продукції якого становить продукція грузинського заводу «Руставі Азот». Який по чистій випадковості в 2017 році придбала АФК «Система» російського олігарха Володимира Євтушенкова (https://news.rambler.ru/other/38629763-sistemnaya-zhertva-afk-sistema-podozrevayut-v-reyderskom-zahvate-rustavskogo-azota/).
У Білорусі поряд з підприємством «Гродноазот» у 2017 році відкрилася компанія «Белагрофертт». І вже всього лише через рік поставила в Україну 120 тисяч тонн сульфату амонію. Крім того, що на поставки цієї продукції з РФ введено ембарго, компанія ТОВ «Санагро Україна», яка поставила цей товар, має цікавих засновників. Крім деякого Людовіка Шарля Жана Вербіста зі Швейцарії їй також володіє компанія «Агрофертранс ЛТД», зареєстрована в Англії. Власник цієї компанії Наталія Вдовиченко — дружина генерального консула Генерального консульства України в Стамбулі Максима Вдовиченка. Видимо, турецькому консулу здалося мало роботи в теплому кліматі та зарплати мільйон гривень на рік.
ТОВ «Торговий дім «Укррросхім» Івана та Олега Глазунів раніше імпортувала добрива з Росії, але тепер почала возити їх з Узбекистану, де, по всій видимості, просто налагоджена переупаковка все тих же добрив із РФ. Через те, що відбувається, українські виробники добрив перебувають у паралізованому стані, а аграрії, нині основний локомотив економіки України, під загрозою.
Але в грудні цього року ДФС розпочала масштабне розслідування цих схем. Як повідомляють джерела, вже готується арешт як недавно завезених добрив, так і тих, що імпортери встигли вивантажити на склади. Так що якщо будуть дотримані всі процесуальні норми, то за завершенням судових процесів бюджет країни поповниться внушительною сумою.
У інформаційному полі вже з'явилися лобісти схем, які збираються їх розрушити. Ось свіжий приклад: ГО «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) та інші учасники ГО «Всеукраїнський аграрний форум», Асоціація «Союз птахівників України», а також ГО «Союз агрохіміків України» направили офіційне звернення до Президента України Петра Порошенка, Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та голів усіх парламентських фракцій з проханням негайно втрутитися в ситуацію та сприяти відновленню імпорту мінеральних добрив в Україну. Але заступника ГО «Всеукраїнська аграрна Рада» Михайла Соколова вже викрили як відомого лобіста з Росії (https://24tv.ua/ru/ukrainskij_agrarij_okazalsja_lobbistom_iz_rf_n1084891): «1. У Михайла було громадянство Росії, де він довго жив і працював; 2. На сайті лобістської фірми «Кесарево-консалтинг» він значиться одним із засновників цієї компанії разом з деяким Петром Орджоникідзе. Петро Орджоникідзе входить до ради директорів російського гіганта «Тольяттаазот», який утримує 19% ринку мінеральних добрив Росії та 85% своєї продукції відправляє на експорт (за даними Вікіпедії)».