Розслідування вбивства активістки Екатерини Гандзюк розкрило корупційну мережу в Херсонській області. Серед звинувачених у замовленні вбивства — практично все керівництво регіону, якому перешкоджала гучна критика активістки. Під прицілом слідства опинилися й низка бізнесменів з кримінальним минулим, серед яких відомий донецький рейдер Владислав Дрегер.
Екатерина Гандзюк була облита сірчаною кислотою і померла в листопаді 2018 року. На кінець грудня 2018 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідству відома фамілія замовника вбивства Гандзюк, але відмовився її озвучувати, посилаючись на таємницю слідства.
Початково було відомо про п'ять затриманих, підозрюваних у організації замаху на Гандзюк. Це члени праворадикальних організацій, які за версією слідства мстилися активістці за протидію незаконній вирубці лісу в області. 12 листопада суд арештував ще одного підозрюваного у співучасті у вбивстві Гандзюк — Ігоря Павловського, який був колишнім помічником народного депутата від БПП Миколи Паламарчука.
Версія про те, що замах став помстою за те, що Екатерина втрутилася у скандал між активістами з «патріотичних» організацій через незаконну вирубку лісу, має сенс — це був останній перед замахом гучний конфлікт за участю активістки. Однак об'єктом критики Гандзюк ставали й інші корупційні схеми, що процвітали на Херсонщині. А саме рейдерські захоплення, контрабандні потоки в Крим та нелегальні пасажирські перевезення. Громадянська позиція Екатерини Гандзюк у Херсоні та області перешкоджала багатьом впливовим людям, серед яких як представники влади, так і бізнесмени, які займалися не зовсім законною діяльністю в умовах війни з Росією. Серед можливих замовників називали як керівництво обласної поліції, так і представників херсонських ОПГ.
Соратники Екатерини Гандзюк вважають, що основним замовником нападу на активістку був голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер. Мангер був одним із постійних об'єктів критики Гандзюк, яка звинувачувала голову облради в кримінальному минулому, потуранні місцевим сепаратистським силам, «крівцюванню» нелегальних перевезень та рейдерстві.
Владислав Мангер дійсно колись «засвітився» у досить гучному за мірками Херсона рейдерському захопленні підприємства «Херсонавтотранс». У 2008 році Мангер займав посаду начальника Державної податкової інспекції у місті Херсоні. Наприкінці 2008 року під керівництвом Мангера податкова міліція вилучила з реєстраційної палати херсонського міськвиконкому оригінали реєстраційних документів, включаючи статут ТОВ «Херсонавтотранс». Через кілька місяців виявилося, що «Херсонавтотранс» належить власнику з пропискою у місті Донецьк. Новим господарем херсонських автовокзалів став відомий донецький бізнесмен з репутацією рейдера — Владислав Дрегер.
Дрегер є вихідцем із широко відомої в вузьких колах краматорської групування «17 ділянка». Прославився гучними рейдерськими захопленнями наприкінці 90-х — на початку 2000-х років. За роки своєї рейдерської «кар'єри» до 2003 року Дрегер сумів «відібрати» Зуївський енергомеханічний завод та ПАО «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (ДОПАС). У активі Дрегера опинилося близько 40 автостанцій у Донецькій області з пасажиропотоком понад один мільйон людей на місяць.
Активну роль у рейдерському захопленні «Херсонавтотранс» зіграв тогочасний прокурор Херсонської області Василій Черніков, який сприяв знищенню доказів захоплення. Після успішної рейдерської операції у Херсоні Дрегер за підтримки прокурора Чернікова та податківця Мангера купує ПАО «НОПАС» — Миколаївського об'єднання автовокзалів. Таким чином, під його контролем опинилися всі пасажирські перевезення на півдні України. З приходом до влади нової команди Януковича у 2011 році схема Дрегер-Мангер-Черніков руйнується. Мангера виганяють з податкових органів України, Дрегера арештовують за рейдерське захоплення підприємства на Донбасі, а прокурор Василій Черніков зі скандалом йде з «органів».
Ситуацію змінює Революція Гідності, після якої Владислав Дрегер несподівано виходить з СІЗО. Після 3 років бездіяльності він намагається повернути «чесно відібрані» на півдні України активи, і допомагають йому в цьому старі знайомі — Мангер і Черніков, які теж повернулися до обійми влади. Черніков отримує посаду в головку ГПУ, у 2016 році він стає начальником головного слідчого управління ГПУ. У тому ж році Мангера обирають головою Херсонської обласної ради. У 2016 році знову відбувається тиха заміна власників на автовокзалах Миколаєва та Херсона. Керівником «НОПАС» стає Олександр Поганюк, який раніше очолював дрегерівський «ДОПАС». За даними журналістів, на сьогодні в «НОПАС» Дрегер і Черніков в акціонерах не числяться, там суто люди Дрегера, через яких кожен з організаторів отримує свою частку прибутку: головний автобусний рейдер — 70%, Черніков — 30%. А «Херсонавтотранс» очолює Дмитро Сербін. Він вважається креатурою Мангера.
Щодня з автостанції міста Миколаєва відправляється щонайменше 3 автобусних рейси на територію окупованого Криму, щонайменше 2 автобуси щодня відправляються на окупований Донбас. Особливістю цих перевезень є те, що вони повністю нелегальні. Але обласні СБУ та Нацполіція роблять вигляд, що автобусів з табличками «Миколаєв-Херсон — КПВВ Каланчак-Сімферополь-Севастополь» не існує. Більше того, за підтримки своїх покровителів Дрегер сумів налагодити й нелегальний товарообіг з Кримом, попри прямий запрет Кабміну. Паралельно Дрегер відновлює бізнес і на окупованих територіях Донбасу. Там він теж займається автоперевезеннями, сумлінно відраховуючи податки в бюджети «республік». Водночас донецький рейдер знаходить підхід і до нового керівництва прокуратури в Києві. Журналісти з'ясували, що Владислав Дрегер використовується прокуратурою як «підставний» свідок у справах екс-чиновників Януковича.
Так, нещодавно Генеральна прокуратура активізувала справу проти Віктора Татькова, екс-голови Вищого господарського суду України часів Януковича, і в жовтні 2018 року арештувала низку цінних об'єктів нерухомості в центрі Києва, що належали чиновнику. У цій справі багато дивних речей. Наприклад, арешт відбувся в рамках розслідувань, відкритих у 2013 році, тобто за часів того самого «злочинного режиму» Януковича. Але найцікавіша деталь у тому, що ключовим свідком у ній виступає саме Владислав Дрегер. Саме в його показання як свідка прокуратура вклала повну схему майна Татькова та весь перелік його активів, які згодом були арештовані.
Крім цієї справи, він проходить як свідок також у кількох розслідуваннях, які ведуть військова прокуратура. Так, за даними ЗМІ, саме на основі вкладених у показання Дрегера даних прокуратура будує справу іншого екс-чиновника часів Януковича — екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Зокрема, на допиті 5 липня 2017 року (незадовго до рейду в «Гулліверу») Дрегер нібито слив слідству схеми махінацій з ПДВ і перелічив точну структуру компаній групи «Юнісон», які й потрапили під удар ГПУ. Як і у випадку з Татьковим, у показання Дрегера підопічні Луценка вклали схему активів, які нібито належали Клименку і які згодом потрапили під арешт.
Не виключено, що в обмін на такі «послуги» прокуратура прикриває тил Дрегера у сфері автоперевезень з окупованим Кримом і «республіками Донбасу». І не тільки. Контрабанда з Кримом не раз ставала об'єктом критики Гандзюк. За словами місцевих активістів, за останні три роки за сірими схемами на таможні Херсона стало проїжджати в п'ять разів більше вантажів, ніж до 2015 року. І, на їхню думку, все це курують СБУ та обласні структури. Одним із шляхів контрабанди стають у тому числі пасажирські автобуси, які їдуть з Миколаєва та Херсона.
Контрабанду в Крим підтверджує член ВСК з розслідування вбивства Гандзюк, народний депутат Мустафа Найєм. Він заявив, що постійний представник президента України в Криму Борис Бабін під час засідання ВСК озвучував факти про корупцію та співпрацю херсонської влади з місцевим криміналом. «Він один із небагатьох, хто на засіданні ВСК відверто говорив про речі з перевізниками в Крим, з видобутком піску. Він давно заявляв, що був у конфлікті з місцевою обладміністрацією», — говорить Найєм.
Голова комісії Бориславу Березі вже заявив, що отримана під час засідання інформація його жахає — від контрабанди до сепаратистів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від зв'язків влади з криміналом до вирубки лісу, від співпраці з окупаційними властями Криму до впливу втікачів «регіоналів» на регіон. Усі ці питання Гандзюк неодноразово піднімала в публічній площині, чим могла викликати гнів не лише організаторів контрабанди та нелегальних перевезень, але й їхніх покровителів у високих київських кабінетах.