Фармацевтична галузь України завжди була сектором, де заробляються величезні гроші. Але якщо одні гравці намагаються отримати прибуток, чесно продаючи лікарські препарати та виграючи тендери, то інші прагнуть накопити мільйонні капітали шляхом махінацій і чорних схем. До останніх належить діяльність відомого в Україні фармабізнесмена, президента Асоціації виробників ліків України Петра Багрія.
Необхідні зв'язки дорівнюють прибутковим схемам
Про особистість бізнесмена Петра Багрія гравці фармацевтичного ринку України чули досить добре. Однак у бізнес-колах пан Багрій відомий як великий любитель тендерних махінацій і корупційних схем, завдяки яким і накопив немалий стан. Брудні корупційні схеми дозволили йому зробити багатомільйонний стан, зробивши його одним із найбагатших людей України. Він чудово пристосовується до будь-якої влади, незалежно від змін у уряді.
Історія великого фармацевтичного шахрая почалася в 1991 році, коли Петро Багрій створив ТОВ «Ганза». До кінця 1994 року Багрій визначив основний напрямок свого бізнесу: продаж медичних препаратів до Росії.
У 1998 році ТОВ «Ганза» було перереєстровано в ЗАО, власниками якого стали Петро Багрій та його партнер Михайло Кучирко – часто називаний мозком їхнього плідного бізнес-дуету. Але того ж року цьому бізнесу прийшов кінець через дефолт у РФ. Втративши російський ринок, «Ганза» почала освоювати український. Тоді бізнес Багрія та його партнерів вижив завдяки вдалому маркетинговому ходу під назвою «соціальні аптеки». За рекламою спеціальних аптек для малозабезпечених українців з ліками за ціною «нижче ринкової» продавалися препарати з закінченим терміном придатності, а також звичайні підробки. У «соціальних аптеках» не особливо стежили за етикетками. Більше 20 років Багрій займається закупівлею неякісних індійських препаратів і завозить їх в Україну за низькими цінами, потім продаючи під виглядом вітчизняних.
У цьому беруть участь українські компанії Петра Багрія, через які він проворачує свої афери – ТОВ «БМВП «СУЧАСНИК», ПВКФ «СВЕСА», КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОЛІСГОСП, МФ «АРТАНІЯ», ТОВ «ВІЗИТ УКРАЇНА», ТОВ «АПТЕКА 97», ТОВ «ЯРОСЛАВІВ ВАЛ», ТОВ «АПТЕКА 127», ТОВ «АПТЕКА 197», ТОВ «НВФ «ГАНЗА», ТОВ «ЕМЕРЖЕНСІЯ 2004», АФВУ, «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЕЙДОС».
Одна з найбільш блискучих (і водночас цинічних) афер за участю підприємця сталася 10 років тому з одним із препаратів від грипу іноземного виробництва. Тоді, нагадаємо, в Україні бушував свинячий грип, на якому підприємливі діячі непогано заробили. Одним із таких був Петро Багрій. У 2009 році уряд через фірму-посередника, що належала нашому герою, закупив препарати в чотири рази дорожче за ціну, запропоновану самим виробником. Як з'ясувалося, чиновник, який приймав рішення про закупівлю ліків, раніше працював на Багрія. Розуміючи, що на фармринку України можна заробляти регулярно, бізнесмен поставив темні схеми з величезними надбавками на фармпрепарати на потік.
Правда, для цього йому довелося пройти складний шлях, адже за часів президентства Віктора Януковича основні відкати в цій галузі отримували «перші особи» охорони здоров'я: профільна міністр Раїса Богатирьова та голова відповідного парламентського комітету Тетяна Бахтєєва. Однак коли екс-президент втік, а представників Партії регіонів поступово «відсторонили» від важливих державних посад, на ринку активізувалися структури Петра Багрія. Допомогла бізнесмену й здатність домовлятися з представниками будь-яких політичних сил, незалежно від їхнього вектора. Це дало йому можливість крастися в великих масштабах на потребах українців. Лише в 2014 році фірми, пов'язані з нашим героєм, за наявною інформацією, заробили на державних тендерах майже 500 млн грн. Нині на озброєнні фірм Багрія – відразу кілька темних схем, які допомагають йому заробляти сотні мільйонів гривень на вітчизняному ринку медпрепаратів.
Після революції 2014 року команда Петра Багрія почала частіше застосовувати методи зриву тендерних закупок ліків. Мета – дати можливому переможцю (тобто своїй або компанії когось із партнерів-олігархів) внести в реєстр МОЗ вищі ціни на ліки, щоб отримати більше прибутків при продажу медпрепаратів.
Як заявляють фахівці, які аналізують сайт Прозоро, вбачаються ознаки існування злочинної групи, до складу якої входять компанії, прямими або опосередкованими бенефіціарами яких є Багрій та Кучирко. Зокрема, ці юридичні особи в змові між собою здійснюють дії, які забезпечують продаж ними за завищеними цінами лікарських засобів на публічних закупках, які здійснюються за державні кошти лікувальними установами України. Зазначені дії полягають у тому, що господарська діяльність цих суб'єктів підприємництва координується з одного центру прийняття рішень, чим спотворюють конкуренцію і як наслідок досягають завищення цін. Ознак такої координації достатньо багато – це й недопущення до торгів інших учасників, які не входять у їхні групи, й узгодження завищеної початкової ціни, зовсім незначне (на 1–2%) зниження її під час торгів, практично одночасна подача цінових пропозицій та інше. Водночас у рідких випадках, якщо в торгах беруть участь конкуренти, відбувається зниження ціни.
У цілому лише в 2018 році такими «чесними» торгами по Україні зазначеними компаніями виграно на суму понад 300 млн грн. Варто відзначити, що компанії Багрія поставляють препарати за національними програмами, пов'язаними з онкологією. Через схеми Багрія пацієнти не отримують якісних ліків.
Заробляючи на темних схемах реалізації ліків величезні гроші, Багрій вирішив продовжити монополізацію ринку наркотичних препаратів. Його привабила можливість «відібрати» під себе поставки обезболювальних наркотичних препаратів для державних лікувальних установ. Для цього в лютому 2018 року був укладений договір з литовською фірмою «Кальцекс», яка займається торгівлею наркотичними препаратами обезболювального дії. Партнером стала фірма «Діатом», яка є власністю Петра Багрія, вона отримала виключні права на реалізацію литовських ліків. Продукцію фірма «Кальцекс» самостійно не виробляє, її виготовляють за контрактом в інших країнах, а відповідно належної сертифікації умов виробництва від Державної служби України з лікарських засобів немає.
У квітні 2018 року компанія «Діатом» завезла продукцію в Україну, але не змогла розмитнити через судові розбирательства. Товар пролежав усі 3 місяці розбирательств в аеропорту «Бориспіль» на звичайному митному складі (а не на спеціалізованому «фармацевтичному»). Більшість препаратів мають суворі обмеження щодо умов зберігання – особливий температурний режим, протипоказано попадання прямих сонячних променів тощо. Наприклад, ін'єкції «Діазепекса» слід зберігати виключно в темряві та при температурі від 2 до 8 градусів і ніяк інакше. Лише через 3 місяці завдяки корупції та зв'язкам Багрія в МОЗ України продукцію «Кальцекс» удалося розмитнити і в листопаді 2018 року отримати сертифікат якості на ввезені препарати. Висновок про якість продукції видала Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (м. Київ, вул. Попудренка 50). Але на ці препарати відсутні стандартні зразки в Україні та немає квот на ввіз, тому виникає питання, як був проведений аналіз якості.
Нині продукція перекочувала на склад ТОВ «Діатом», однак при порушених умовах зберігання на митному складі подальше надходження їх в аптечні мережі (у разі зняття судового запрету) матиме смертельну небезпеку для пацієнтів, які купили ці ліки. Сьогодні українські виробники в повній мірі задовольняють потреби МОЗ щодо наркотичних анальгетиків. Однак Багрія таке становище речей не влаштувало, і не гребуючи відвертого криміналу, він здатен залякувати конкурентів. Наприклад, у липні 2018 року було здійснено замах на керівника харківської фармацевтичної компанії. Такі люди, як Петро Багрій, не зупиняються ні перед чим, адже його мета – організувати в Україні власний тіньовий наркотрафік. За наявною інформацією, нині Багрій обговорює з компанією АО «Кальцекс» можливість організувати розфасування їхної продукції в Україні під новою назвою, щоб потім підняти ціну на наркотичні препарати і продавати їх як «вітчизняні».
Поки в тіні?
З приходом нового керівництва Мінздоров'я Петру Багрію довелося трохи призупинити напрацьовані роками схеми. Однак бажання підмяти під себе ринок медпрепаратів, зокрема наркотичних засобів, бізнесмен не припинив. Завдяки зв'язкам у вищих владних кабінетах президент Асоціації виробників ліків України намагається не просто відновити поставки препаратів «Кальцекс», які містять наркотичні речовини, але й стати монополістом у реалізації препаратів цієї групи.
А чи вдасться йому здійснити задумане? Це вже в руках нинішної влади, якій хоча б напередодні виборів варто задуматися про реальні кроки назустріч людям. Такі кроки полягають, зокрема, у ліквідації тіньових схем на ринку медпрепаратів. Щоб люди могли купувати ліки відповідної якості і при цьому не платити за них втридорога.