«Конторських» знову викрили на прослуховуванні. На цей раз кандидата в Президенти Зеленського. Раніше так само скомпрометували себе прослуховуванням Садового та Гриценка. Кандидати в Президенти також виявляли за собою конторську «зовнішню розробку». І все це робиться в інтересах діючого Президента. Вся ця історія може закінчитися справді українським варіантом «Вотергейту». Але окремо постає питання — чому політична жандармерія СБУ, тобто працівники ДЗНД настільки недалекі, що їх постійно викривають? Відповідь проста. Тому що департаментом фактично «керують» два недоумки — Кононенко та Доценко. Причому навіть не узгоджено, як два півкулі хворого мозку при лоботомії.
Відкіля взявся Віктор Йонасович Кононенко за прізвиськом «Латиш»? З Черкас, де за Януковича був помічником у губернатора Тулуба і разом з ним розганяв черкаський Майдан. Однак після Майдану був відправлений в АТО, де нібито «змив ганьбу кров'ю». Потім досить спритно просувався по кар'єрній драбині, став спочатку начальником ДЗНД, а потім і заступником голови. Досі незрозуміло, хто так наполегливо тягнув нагору виключно недалекого Кононенка, якому вдалося завалити все, що йому було доручено. Першим ділом у ДЗНД Кононенко, звичайно, розігнав стару гвардію аж до оперативних працівників.
Результат? Згадані вище «скандали» та речі серйозніші — зрадник Васьковський та нещодавне самогубство. Натомість Кононенко дуже гордиться тим, що зумів придбати кілька радикальних організацій, які, наприклад, нещодавно штурмували Печерський РОВД. І хворому й не спадає на думку, що вони ж його й здадуть. Але повернімося до кадрів. Звільнивши старих працівників, Кононенко набрав нових. За винятком Доценка, який йому не підпорядковується, а має власного «куратора» на Банковій. Отже, першим заступником начальника ДЗНД Кононенко ставить ще більш недалекого громадянина на прізвище Радчук. Який одразу «забиває» на Доценка, підпорядковуючись безпосередньо Кононенку. У «конторі» зараз все так. На Грицака кладуть з приладом Фролов та Демчина, на Кононенка кладе Доценко. А на Доценка кладе Радчук. Завдяки такому цікавому управлінню «контора» постійно видає «скандали». Але й гроші, звичайно. Той же Радчук, ставши начальником, одразу почав продавати посади. Звичайно, ще більш недалеким громадянам. Наприклад, на Управління «З» був призначений деякий Юрій Анатолійович Ревега, раніше — агент-ініціативник, завербований відділом ЗНД у Миколаївській області.
Працював у Миколаївській ОДА у відділі зв'язків з громадськістю. А потім за особистим розпорядженням Володимира Химея (попередник Фролова на «вухах») був прийнятий на службу в СБУ. Агент-ініціативник у якості офіцера СБУ — це вже крайня ступінь розкладу. Ну й пішло як завжди — жополізм, стукацтво, гниль. Зрештою навіть підлеглі Ревеги не витримали й потребували, щоб він сам пішов, інакше, мовляв, нагадають щось із минулого. Але тут знову поспішила спасительна рука Химея, який через Ігнатовича (колишній начальник Управління «Н») витягнув Ревегу в центральний апарат. Перед призначенням на посаду Управління «З» Ревега тричі не пройшов поліграф. Але гроші вирішили все, і Ревега був призначений. Далі, також за гроші, але вже з часткою Ревеги були призначені начальник першого відділу Сергій Ревко та начальник другого відділу В'ячеслав Грицина. Ревко — людина з ділової жилкою. Одразу після призначення поставив завдання операм вимагати гроші у всіх іноземних студентів, які перебувають в Україні. Як — не хвилює. Є різні моменти, на які потрібно тиснути.
Легалізація в Україні, довідки про проживання, перезаключення контрактів на навчання та так далі. Все це може стати підставою для вимагання. А якщо опер не приносить доходу Ревку, Ревезі та Радчуку — значить, опер повинен піти. Ну й, звичайно, дружна трійця вимагачів активно продає посади. Так, офіцер діючого резерву Віталій Тодеренчук став таким всього лише за 4 тисячі доларів. Ще одна стаття доходу «гнилого» департаменту — «дев'ятка» — тобто оперативні видатки і, звичайно, премії. Але про це — пізніше. (Продовження буде) Орест Орестов для «ОРД»