Сьогодні вранці в Києві на вулиці Флоренції у своєму «Мерседесі» був застрелений Сергій Кисельов, власник ювелірного бізнесу. Він був причетний одразу до двох резонансних справ — справи «бріллієнтових» прокурорів та справи Сергія Лекара, на квартирі якого були знайдені дорогоцінності Кисельова. Сьогодні ми детальніше розповімо про справу Сергія Лекара.
«Його превосходительство» Сергій Лекар, колишній керівник апарату МВС та екс-заступник втікаючого міністра Захарченка, сподівається «відмазатися». Він уже відсудив у МВС 85% свого міністерського окладу. Хоча йому інкримінують зловживання владою та розтрату майна в особливо великих розмірах (1,17 млн грн). Стверджують, що він організував поставку в Київ російських гранат, застосування яких на Майдані поранило понад триста протестуючих. Сергій Іванович фігурує й у ще одній справі, яка поки перебуває на стадії досудового розслідування — про створення злочинної організації з метою узурпації влади. Сергій Лекар є членом жлобської версії масонської ложі — так званого Ордену Святого Станіслава. У справі про створення злочинної організації разом з ним фігурує ще один «кавалер» того самого «Ордену» — Микола Азаров.
У Голосіївському районному суді Києва явно не раді візиту громадськості та взагалі — інтересу до справи екс-замміністра МВС Сергія Лекара. Інформацію про відкритий судовий процес приховують: «Усім, кому треба, повідомлено. А вам це навіщо?». Оскільки потерпілих за справою немає, контролювати хід розбирання особливо нікому. А якщо орієнтуватися за настроєм підсудимого, те, що відбувається в суді, вселяє йому оптимістичні надії. Хоча за ч. 3 ст. 365 Лекарю загрожує від 7 до 10 років тюрми, а за ч. 5 ст. 191 КК України — від 7 до 12 років, за гратами він не перебував жодного дня. Сергій Лекар нині виглядає як простий старичок. І не подумаєш, що член таємного товариства, до якого, починаючи з 90-х років, вступали з гордістю видні представники «російської мафії». Можете побачити на їхньому сайті ( http://ioss.org.ua/orden/persons/info/643/ ) серед «лицарів і кавалерственних дам» — покійного «героя ДНР» Йосипа Кобзона, одіозного екс-прем'єра Миколу Азарова, кагебиста Леоніда Деркача (батька героя наших публікацій Андрія Деркача), кишенькового генерала Ахметова Володимира Малишева, Раїсу Богатирьову, яку звинувачують у розтраті бюджетних коштів, представників кучмівського клану, починаючи з колишньої першої леді Людмили Кучми.
Також, наприклад, члена команди діючого президента Бориса Ложкіна. І Геннадія Бобова, якому вдається уникати кримінальної відповідальності завдяки імунітету нардепа. Що ж нам відомо про Сергія Лекара? До приходу в МВС періоду Януковича він працював у податковій службі. Починаючи з 2010 року, максимально наблизився до персони Віталія Захарченка. Старі знайомі з міністерства розповідають, що Сергій Іванович у МВС відповідав за безперебійність грошових потоків (відкатів від хабарів), які йшли з обласних структур у головний міліцейський офіс. Підозри були висунуті Сергію Лекарю в липні 2014 року (при Генпрокурорі Яремі), але, дивлячись зі сторони, можна було подумати, що переслідують генерала «понарошку». Так, ніби б він знайшов собі покровителів у «євромайданівській» владі. І, за даними «ОРД», Лекарю дійсно допомагав хтось із Генпрокуратури періоду Олега Махницького. Незважаючи на тяжкість звинувачення, на Лекара наділи електронний браслет. Але незабаром відпустили під домашній арешт. А зараз взагалі незрозуміло — застосовується чи до колишнього замміністра якась міра запобігання.
У суд справу за звинуваченням екс-замміністра передали в січні 2015 року. Після цього розгляд по суті саботувався кілька років. У червні 2017 року судити за злочини на Майдані Сергія Лекара ще й не почали, зате окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив його позов, яким Лекар вимагав повернути припинені з 1 січня 2015 року щомісячні виплати (претендував на 85% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років). МВС подавало апеляцію, але програло. Так ця справа й тягнеться досі — ні засуджений, ні позбавлений привілеїв, Сергій Лекар має можливість впливати на показання колишніх підлеглих. А ті, свідчачи в суді, відмовляються від попередніх показань. На радість генералу та його п'ятьом адвокатам. З деякого часу «справа Лекара» якщо й мелькає в інформаційному просторі, то в контексті скандалу. Київський бізнесмен (іноді його називають юристом) Олександр Шпак звинуватив ГПУ у грабежі: проголошує, що його помилково обшукали «за справою Лекара», банально переплутавши квартири. Вимагає повернути майно, вилучене з сейфа. А саме: понад 3 млн доларів, 870 тис. євро, понад 3 млн грн, 6 елітних годинників, старовинні монети, 27 золотих злитків, ключі від люксових автомобілів, папки з документами.
Ідеться про обшук, який силовики провели ще 26 липня 2017 року в київській квартирі на вул. Толстого, будучи впевнені, що це квартира Лекара. Втім, вищеперелічене майно арештовувалося двічі: спочатку в рамках виробництва № 42017000000001277, а в березні 2018 року — уже в рамках виробництва № 42016000000003490. І якщо перша справа про зловживання владою, то друга набагато ширша. У ній йдеться вже про створення Віктором Януковичем, Віталієм Захарченком та Миколою Азаровим злочинної організації. Як випливає з наступного рішення: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72668521 , метою цієї злочинної організації була узурпація влади (ч. 1 ст. 255 КК України), заради чого вчинялися умисні вбивства на Майдані. Також у нині чинному рішенні суду про арешт майна йдеться, що цінності належать колишнім посадовцям вищих органів державної влади. Сергій Лекар проходить за обома справами, а Олександра Шпака в откритих судових рішеннях називають його довіреною особою.
У рішенні про арешт майна, вилученого за справою про створення злочинної організації, йдеться, що приміщення, де проходив обшук, використовувалося довіреною особою топ-чиновників режиму Януковича. Не виключено, що скарби, за які бореться бізнесмен-юрист, є частиною міліцейського спільного фонду. Але також це можуть бути гроші криміналітету, який ще в 90-х роках кинув за допомогою лохотрону під назвою «кооператив Меркурій» десятки тисяч українців. Рік тому, після понад 22 років проживання за кордоном, у Київ повернувся засновник цієї фінансової піраміди Семен Юфа, якого пан Шпак називає своїм партнером. Юфа — найвідоміший афериста, фігурант десятків кримінальних справ про шахрайство, створення ОПГ, відмивання та легалізацію коштів, неплатіння податків. Але відповідальності не понесла. Друзі з «органів» у 90-х роках дозволили йому втекти в Ізраїль. А зараз, за інформацією ТСН, він намагається затіяти в Україні щось на кшталт нової афери.
У цьому сюжеті є й Юфа, й Шпак, й щось про скарби, вилучені ГПУ: https://www.youtube.com/watch? v=7oedwzPCnwo Але хитрість у тому, що обидві версії походження «скарбу» в колишній квартирі Лекара перетинаються. Як перетинається життєдіяльність Олександра Шпака та Сергія Лекара. Їх пов'язує «Міжнародна благодійна організація (МБО) «Комітет сприяння правоохоронним органам України»: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/26168317/ Шпак Олександр Іванович є підписантом та керівником організації з розгалуженими зв'язками в колишньому керівництві країни, а Сергій Іванович Лекар — секретарем спостережної ради так званої МБО «Комітет». Цей «Комітет сприяння» — організація більш ніж цікава. Існує з 2002 року. Позиціонує себе як благодійна, складається з генералів МВС та СБУ. І пропонує захист бізнесу: http://www.komitet.org.ua/ . На сайті цієї МБО «Комітет» йдеться, що організація створює підприємства негосударственної форми власності, організує робочі місця для правоохоронців, звільнених у запас, є засновником 15 підприємств, «на яких працюють юристи, економісти, фінансисти та журналісти, які отримали досвід в органах МВС, прокуратури та юстиції».
Навіть видає журнал, який «має читача в Україні, Росії, Білорусі». Ресурс YouControl дозволяє переконатися в тому, що зв'язки «Комітету» дійсно величезні, а ось підприємства, які він заснував, мають ознаки фіктивності. Нинішній власник квартири, з якої ГПУ вилучила золоті злитки — деякий Кузнецов Іван Василійович, також присутній на сайті МБО «Комітет» — як фахівець з інтелектуальної власності, працевлаштований в одному з заснованих МБО «Комітет» підприємств. Називається воно претензійно — «Департамент захисту інтелектуальної власності» (код 32161527). Але основним видом діяльності «інтелектуального департаменту» є ресторанний бізнес та послуги з доставки продуктів. А розмір статутного капіталу становить аж… 100 гривень. Що загалом перетинається з інформацією, яка прозвучала в ЗМІ про те, що Олександр Шпак є ресторатором — він якраз кінцевий бенефіціар «Департаменту». Але ще цікавіше виглядають засновники самої генеральської організації МБО «Комітет». Серед них кілька фізичних осіб, уже ліквідований фонд УБОП, який звинувачувався у вимаганні.
І «Український благодійний фонд захисту сімей загиблих працівників МВС та надання допомоги підрозділам силових структур «Милосердя» (ЄГРПОУ 20063439), що існує понад 24 роки. Починаючи з 2017 року, фонд «Милосердя» фігурує в 33 судових ухвалах (!) за 31 кримінальним виробництвом (!). І йдеться в цих кримінальних виробництвах про криваві події на Євромайдані. Актуальні відомості про благодійний фонд «Милосердя» з сайту youcontrol.com.ua. На момент подій на Майдані керував цим фондом інша людина — генерал-полковник МВС Ануфрієв Микола Іванович. Наприклад, у кримінальному виробництві № 42013110000001029 встановлено, що під час акцій протесту, які проходили в центрі Києва з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, окремі командири спецпідрозділів МВС «Беркут» отримували грошову винагороду невідомого походження. І цей фонд використовувався для здійснення облікових та касових операцій. Для чого слідству була надана інформація про рух коштів за рахунками «Милосердя»: https://youcontrol.com.ua/ru/judgedoc/? documentId=71850433&cid=15658112 А у кримінальному виробництві № 42016000000002675, де також фігурує фонд «Милосердя», йдеться, що в період з грудня 2013 року заступник начальника Департаменту — начальник управління МВС, діючи умисно, за попередньою змовою з Міністром внутрішніх справ України та його заступником, іншими невстановленими особами, здійснили видачу працівникам спецпідрозділів «Беркут» неправомірної вигоди у вигляді грошей у загальній сумі 10 млн — 12 млн грн.
Такою була плата за силове придушення протесту: https://youcontrol.com.ua/ru/judgedoc/? documentId=64495127&cid=15658112 Підсумуємо: існує впливова організація — МБО «Комітет», до якої належать силовики Януковича, і Сергій Лекар у тому числі. Керує «Комітетом» деякий Шпак. А заснував цю організацію фонд «Милосердя», через який фінансувалися вбивства на Майдані. Про ситуацію за «справою Лекара» та взагалі — про підсумки першої п'ятирічки розслідувань масових злочинів на Майдані сайту «ОРД» розповів заступник начальника Головного слідчого управління — начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
— Сергія Лекара судять за незаконну поставку в Київ спецзасобів з РФ, які використовувалися для силового розгону протестуючих 18–20 лютого…
— Інкримінується не лише доставка, але й підготовка прийняття Кабміном змін до норм чинного законодавства. Це дозволило взяти на озброєння спецзасоби з РФ — гранати, які не пройшли необхідної в таких випадках експертизи Мінздраву. Також не було відповідного дозволу Генпрокуратури. Плюс на митні збори були витрачені кошти МВС, які на ці цілі не передбачалися — що кваліфіковано як розтрата. Самі спецзасоби надійшли безплатно, як гуманітарний вантаж.
— Застосування цих спецзасобів було незаконним? Або незаконною була лише їхня поставка?
— Застосування — теж, враховуючи, що спецзасоби не пройшли відповідних досліджень. Хоча формальної законності вони досягли шляхом винесення постанови Кабінету Міністрів, усі дійові особи чудово знали, що підстав немає, але слідували наказу зверху. Тому що ще до постанови ці спецзасоби були завезені в країну. Відповідно, це інкримінується й Януковичу, й Захарченку, й Азарову, й Лекарю. Крім того, Кабмін тоді проголосував за зняття температурних обмежень на застосуванні водометів.
— Яка роль Лекара?
— Він звинувачується в реалізації задуманого керівництвом.
— Що це були за спецзасоби?
— Цілий ряд: світло-звукові гранати, газові, заградительного, дратуючого дії…
— І їхнє застосування мало наслідки для майданівців — у вигляді втрати ока, травм кінцівок.
— Чому ж у справі Лекара немає потерпілих?
— Це наслідки законодавства, яке обмежує строки розслідування до 1 року. До 2015 року й ознайомлення з матеріалами справи входило в цей строк. Відповідно, були звужені можливості прокурорів. А експертизи потерпілих на момент закінчення строків слідства не були проведені, багато хто й зараз ще продовжує проходити. І тому завершити довелося на той момент у такому обсязі. Але у прокурора, який підтримує звинувачення в суді, ще може виникнути рішення про необхідність зміни звинувачення. Понад у 320 осіб зафіксовані тілесні ушкодження в результаті застосування цих гранат. Їхнє застосування вимагає певної дистанції, але їх кидали в натовп. І відповідно, все це призводило до тяжких наслідків.
— Яке місце справа Лекара займає в розслідуванні так званої великої справи про злочини на Майдані?
— Вона є важливою. Найбільша суспільна небезпека вбачається в тих злочинах, які інкримінуються вищим посадовцям. А серед представників МВС це найвищий посадовець, якого притягають за злочини на Майдані й який перебуває на території України.
— Щодо колишньої квартири Сергія Лекара, в якій ви провели обшук, а вона виявилася квартирою іншої людини. Як було насправді?
— На момент проведення обшуку слідчі отримали з бази прав на нерухомість інформацію про те, що ця квартира належить Лекарю. Але після обшуку з'ясувалося, що квартира продана іншій людині. Яка говорить, що там зберігалося майно Шпака та інших осіб, які перебували на той момент у Криму. Відповідно, арешт майна судом був скасований. Але потім це майно та кошти були знову арештовані за іншою справою, оскільки одночасно з грошима (у сейфі — прим. ред.) були виявлені чужі речі. Це речі не пов'язані з нинішнім власником квартири та не пов'язані зі Шпаком, який є його родичем, але пов'язані з одним із колишніх високопоставлених чиновників, якому інкримінується участь у злочинній організації та перешкоджання проведенню мітингів і зборів.
— Йдеться про події на Майдані?
— Так. Чиновник підозрюється в організації злочинного протидії протестним акціям. На сьогодні розслідування продовжується. Відповідно, на сьогодні існує чинне рішення суду про арешт цінностей.
— А на Віталія Захарченка є справи?
— Є, ми навіть отримали дозвіл на спеціальне досудове розслідування — так звану «заочку», а потім дія закону призупинилася. Поки діяла процедура заочного досудового розслідування, яка дозволяла при відсутності підозрюваного відправити обвинувальний акт у суд, ми отримали дозволи на заочне притягнення Януковича, Захарченка, Якименка, Тоцького (Генерал СБУ Володимир Тоцький з осені 2013 року займав посаду першого заступника голови СБУ та голови Антитерористичного центру, у 2015 році був оголошений у розшук за статтею «Державна зрада» — прим. ред.). Але з 27 листопада ця процедура не застосовується. Чекаємо, коли ВР прийме зміни до законодавства. Якщо особа має «червону карточку» у Інтерполу, перебуває в розшуку, до цієї особи можна застосовувати загальні правила «заочки», але припинили дію ті особливості, які застосовувалися в період з 12.05.2016, у тому числі — за справами Майдана.
Ми маємо відмову Інтерполу в оголошенні в міжнародний розшук усіх наших підозрюваних держчиновників.
— Як пояснює свою позицію Інтерпол?
— Дають відповідь: раз усі злочини відбувалися на етапі зміни влади, можуть бути ознаки політичного переслідування. І це стосується всіх. І Віталія Захарченка, й інших чиновників, яким інкримінується вчинення злочинів під час Майдана.
— Перебуває в розшуку Олексій Чебатарьов (дивись за «Укрспиртом» та господар ФК «Десна»), який проходить за справою про вбивство майданівця Ігоря Вербицького?
— Перебуває. Йому значно розширили підозру в створенні злочинної організації.
— Пройшло 5 років з подій на Майдані. Можна підсумувати? Що вдалося в частині притягнення людей з вищих ешелонів влади, а що ні?
— Робота проведена немала. Про підозру повідомлено 56 високопоставленим чиновникам, які так чи інакше причетні до злочинів, і у тому числі до вчинення вбивств, починаючи з колишнього Президента, керівника СБУ Олександра Якименка, голови МВС Віталія Захарченка, їхніх заступників та керівників інших ланок. Але загальна процедура передбачає присутність, а більшість цих людей втекла в РФ, і Генпрокуратура РФ у їхній видачі нам відмовила. З заочним притягненням до відповідальності є законодавча проблематика. Щодо тих, хто перебуває на території України, загалом повідомлено про підозру 444 особам, 288 обвинувальних актів ми відправили в суд та отримали 52 рішення про визнання осіб винними, з яких — 48 вироків. Якщо говорити про високопоставлених чиновників — є справа Лекара, є справа колишнього керівника Київської міськдержадміністрації (Олександра Попова — прим. ред.), яка зараз розглядається. Направлено в суд справу про вбивства 18 лютого 2014 року — щодо заступника начальника департаменту МВС. І ще одну, щодо ще одного заступника нач. департаменту, поки розслідується. Є направлені в суди виробництва щодо голів облдержадміністрацій. 27 слідчам, 20 прокурорам та 23 суддям повідомили про підозру. За більшістю обвинувальні акти в суді.
— А єдиний з ВІПів «злочинного режиму», хто зараз перебуває під вартою — Олександр Єфремов…
— Справа про державну зраду Олександра Єфремова теж починалася у нас у Департаменті спецрозслідувань, але потім була передана іншому підрозділу, яким і направлялася в суд (Олександр Єфремов звинувачується в організації захоплення Луганської ОДА, пособництві в захопленні будівлі СБУ у Луганській області, діях з метою зміни держграниці та сприянні створенню «ЛНР» — прим. ред.). У нас є направлена в суд справа за звинуваченням колишнього міністра юстиції (Олександра Лавриновича — прим. ред.) — йому була обрана міра запобігання у вигляді арешту, але апеляційний суд звільнив. За ним існує дві справи — про розтрату ним та його заступником понад мільйона доларів, яка розглядається. І друга — про його пособництво Януковичу в захопленні державної влади.
Направлялася в суд і справа щодо мера Харкова Геннадія Кернеса, але… Його звинувачували в незаконному позбавленні волі активістів, погрозах тощо. Майданівців викрали, незаконно утримували… Але апеляційний розгляд цієї справи ще не завершено.
— Якби не тиск з боку Генпрокурора Юрія Луценка, якби не ліквідація вашого Департаменту — можна було б зробити більше?
— Звичайно. Я постійно говорю про перешкоди, які супроводжують розслідування. Адже проблема й у скороченні нашого підрозділу. І в тому, що деяку кількість кримінальних виробництв у нас забрали. І в незаконному втручанні — з боку Генпрокурора, а також низки його заступників. Втручанні в розслідування справ. За моїми заявами вже й кримінальні виробництва зареєстровані.
— Про що конкретно ці кримінальні виробництва?
— Про втручання в кримінальну справу щодо наступниці Лавриновича Олени Лукаш. Це розслідування наші слідчі та прокурори були готові завершити в лютому 2017 року. Але Генпрокурор разом зі своїми заступниками вжив усіх можливостей для того, щоб ця справа не була направлена в суд. Раніше Горбатюк заявляв, що дії заступника генпрокурора Юрія Столярчука у справі екс-міністра юстиції Лукаш мають ознаки перешкоджання завершенню розслідування, імовірно за неправомірну вигоду. Після Столярчука повідомлення про підозру Лукаш відмовилася підписувати заступниця генпрокурора Анжела Стрижевська — прим. ред.). Ось тому минулої осені Соломенський райсуд столиці зобов'язав НАБУ зареєструвати виробництво за моєю заявою. І тоді ж було зареєстровано кримінальне виробництво про втручання та перешкоджання розслідуванню справи про застосування зброї проти людей біля Хмельницької СБУ, коли 1 людина загинула та троє були поранені (Полковника СБУ Віктора Крайтора, який у ті часи керував управлінням СБУ у Хмельницькій області, підозрюють у незаконному наказі своїм підлеглим зробити постріли в сторону майданівців 19 лютого 2014 року — прим. ред.). І на сьогодні це розслідується ДБР.
— Значить, ваш шеф Юрій Луценко може стати обвинуваченим?
— Виключно теоретично. Тому що процесуальне керівництво за ДБР здійснює Департамент нагляду за ДБР, який перебуває у штаті Генпрокуратури та в підпорядкуванні Генпрокурора. Тому у мене мало надії на прийняття законного рішення. Але за матеріалами, які є, чітко видно, що слідчам умисно не давали завершити розслідування та притягнути до відповідальності Лукаш та інших осіб. Таких випадків багато. Але ми говоримо зараз лише про те, що зареєстровано.
— Що стосується Хмельницької СБУ — це та історія, коли Юрій Луценко кричав: «Хто посмів висунути звинувачення працівникам СБУ в день СБУ?!»
— Так. Було й таке…
— Чого все-таки більше за 5 років — успіхів чи поразок?
— Результатів багато, але більше слідчих. Тому що серед 52 вироків за нашими справами немає високопоставлених чиновників. Про поразки говорити рано, боротьба не завершена. З іншого боку, вважаю, що розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, мають призводити не лише до покарання винних, але й до змін системи, яка призвела до використання правоохоронців для вчинення злочинів. Але таких змін, щоб працівники боялися порушити Закон, а не ослухатися керівництва — таких змін у правоохоронній системі немає.
Це стосується й ручного режиму управління в Генпрокуратурі. Система побудована так, що люди підбираються на посади за принципом особистої відданості. Позитивна зміна, можливо, лише в тому, що суспільство більш відкрито та сильно реагує на порушення в органах правопорядку, і у тому числі — реагує на те, про що я розповідаю… Завдяки цьому, мабуть, мене досі не звільнили. Це дає можливість нашому колективу боротися з вадами нашої системи.