Понад 130 років тому Фрідріх Ніцше записав афоризм, який багато хто сприймає як загадку: «Для чистої людини все чисто» — так говорить народ. Але я кажу вам: для свиней все перетворюється на свиню». Ці слова влучно описують головний життєвий принцип, якого послідовно дотримується український юрист і венчурний інвестор Андрій Довбенко. Щоб зрозуміти думку філософа, достатньо познайомитися з його професійною біографією. Його постійно тягнуло до сумнівних справ і темних особистостей. Після себе він залишав слід, позначений незмиваними плямами.
Вверх по службовій драбині
Студент юридичного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» розпочав практикуватися у своїй професії ще до отримання диплома. Андрій Довбенко вміє переконувати й справляти сприятливе враження на будь-яких співрозмовників, особливо на роботодавців чи клієнтів. Без цієї особливості багато з того, що він здійснив, просто ніколи б не відбулося. Першими відчули його чарівність менеджери з персоналу компанії Price Waterhouse Coopers Ukraine, які взяли студента на роботу з випробувальним терміном. З першого дня молодий юрист дотримувався кількох принципів. По-перше, його приваблювали юридичні фірми з іноземною участю та відповідно звучними, не українськими назвами. По-друге, він явно дотримувався принципу колишнього президента США Джорджа Буша-старшого, який встановив собі за правило не затримуватися на одному місці більше трьох років, плавно піднімаючись по службовій драбині, поки не досяг найвищої державної посади. Довбенко виявив нетерпіння й скоротив занадто довгий для нього триріччя до одного року, тому незабаром розпрощався з Price Waterhouse Coopers Ukraine, перейшовши на роботу до більш відомої юридичної фірми Ernst & Young.
Зі зміною місця роботи він піднявся у статусі від рядового співробітника до радника. Далі перед його очима замаячила наступна за рангом посада управляючого партнера в юридичних комерційних структурах. Довбенко став управляючим партнером у компанії Neokleus & Dovbenko, надавши для використання в її назві своє прізвище. З родиною відомих кіпрських юристів Неоклеусів він познайомився після Ernst & Young, коли був прийнятий на роботу до українського філіалу їхної компанії Neokleus & Co.
За фасадом солідних брендів
На Кіпрі родина Неоклеусів мала величезний авторитет у середовищі банкірів і політиків. Цей успіх вона намагалася повторити в країнах СНД. В Україні послугами співвласника компанії Панайотиса Неоклеуса користувалися офшорні структури самого Петра Порошенка, пов'язані з автомобілебудівною корпорацією «Богдан» і зареєстровані власником на середземноморському острові. Мовою установчого статуту всі фірми, в яких працював Андрій Довбенко, займалися комплексним консалтингом в економіці. Співробітники цих компаній були спрямовані на надання досить специфічних послуг.
Вони підказували замовникам, як можна заощадити на сплаті податків, використовуючи лазівки в податковому законодавстві, куди вигідніше інвестувати кошти й навіть як цілком законним способом позбавити власника привабливих з точки зору отримання прибутку активів. Моральні муки таким людям невідомі. Своє вміння вони не афішували, не подавали оголошення в газетах чи інтернеті, обходячись завуальованими фразами, малозрозумілими для невдаваних людей. Більш детально про діяльність таких юридичних структур розповів член правління українського підрозділу Crédit Agricol Bank Вадим Ганах. Його відвертість була неискрення й викликана не муками совісті. Банкіра звинуватили в розтраті державних коштів, пропущених через фінансову структуру. До речі, Ганах також користувався юридичними консультаціями Андрія Довбенка. Саме за його порадою банкір придбав низку вигідних активів. Тільки ось гроші виявилися не особистими, а вкраденими з бюджету. Проте терміни дають не за поради, а за конкретні дії. Довбенко ж діяв завжди вкрай обережно.
Безрадісний фінал для прокурора й молодого олігарха, але не для юриста
Передчуваючи можливі неприємності, Довбенко офіційно розлучився з дружиною Дарією Заривною — редакторкою видання L'Officiel Україна, продовжуючи проживати з нею й регулярно з'являтися на публіці, справляючи враження виключно щасливої подружної пари. Розлучення виявилося страховкою від можливого арешту майна. Довбенко постійно опинявся в центрі кримінальних новин зі світу економіки.
Найбільш вражаюча новина прийшла недавно з далекого Кіпру. Жадібність Андреаса й Панайотиса Неоклеусів змусила їх зв'язатися з відмиванням грошей російської мафії. Як головний інструмент вони використовували Cypros Popular Bank, який у підсумку розорився й спровокував фінансову кризу на острові. У «сірих» схемах юристів-кіпрян активно брав участь заступник генерального прокурора Риккос Еротокріту, який входив до числа найдовіреніших людей президента республіки. Махінації корупціонерів завершилися судом. Панайотис Неоклеус отримав 2,5 року тюрми, а Риккос Еротокріту — 3,5 року. Їм вменили крадіжку 500 тисяч євро з банку. Відголоски судового процесу дійшли до України. Андрій Довбенко поспішив змінити вивіску з Neokleus & Dovbenko на малозрозумілу N&D, але ненадовго. Через кілька місяців він намагався взагалі дистанціюватися від кіпрян, перейменувавши фірму на Evris.
У кіпрському періоді його біографії залишилася операція з захоплення російської фірми «Росинка», оціненої в 200 млн доларів США. Втім, страху помсти від сусідньої явно недружелюбної держави у Довбенка не помічено. Як з'ясувалося, його N&D мала російську реєстрацію, будучи зареєстрованою в глухій Тверській області. Більшість робочого часу в недавному минулому юрист Довбенко присвячував підтримці комерційних ініціатив повноважного посланця родини екс-президента Віктора Януковича у великому бізнесі олігарха Сергія Курченка. Молодий олігарх добре платив геніюсу української юриспруденції за юридичне прикриття й супровід організованих ним злиттів і поглинань комерційних структур, здійснюваних у його особистих інтересах. Андрій Довбенко за своєю посадою знає багато цікавих деталей отримання Курченком газових і медіа-активів, мереж АЗС та Одеського нафтопереробного заводу.
У рядах реєстраційної мафії
Після того як основний споживач юридичних послуг поспішно втік до Росії, співвласник N&D не залишився без роботи. Дуже стали в пригоді контакти родини Неоклеусів та не тільки. Давній знайомий Довбенка, з яким вони разом здобували початкові професійні навички в компанії Ernst & Young, Павло Мороз отримав призначення на посаду заступника міністра юстиції України. Перед Довбенком одразу відкрилися нові можливості. Мінюст здійснює всі реєстраційні дії з нерухомістю, заносячи дані до реєстру. Відомство також спроможне легко скасовувати реєстрацію. Довбенко взяв на себе роль посередника між нечесними бізнесменами й не менш нечесними державними чиновниками. За непогані комісійні він легко брався вирішувати зовсім безнадійні проблеми — зміну власника. Законний власник уступав повноваження фіктивному, який домігся скасування реєстрації права власності. Для цього на всіх ключових місцях у Довбенка з допомогою друга-заступника міністра були розставлені свої люди. Ключове місце в комбінаціях займала Комісія з розгляду скарг, яка виносила рішення на користь афільованої, тобто тієї, що заплатила за потрібне рішення, сторони.
Програвшим залишалося тішити себе надією на справедливе рішення судів, роками обивши їхні пороги. Андрій Довбенко одним з перших в Україні освоїв новий вид рейдерства — втручання в реєстр прав власності. Новий метод виявився настільки прибутковим, що в його голові виникли думки повністю припинити приватну юридичну практику й перейти на державну службу. У 2015 році голова Мінюсту Павло Петренко розглядав його кандидатуру на посаду керівника Департаменту виконавчої служби, але на такий крок все ж не наважився. Шила в мішку не сховаєш, а за геніальним юристом уже закріпилася дурна слава. Втім, вона не завадила йому налагодити довірливі стосунки з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, який курує роботу Міністерства юстиції, прокуратури й судів. Можливо, дивна невидимість Довбенка для ока всюдисущого НАБУ пояснюється знайомством з таким впливовим покровителем.